Рішення № 107745211, 24.11.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 15/80/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2022 Справа № 908/1106/22

м. Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали

за позовом Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест, 85325, Донецька область, Покровський район, с. Рівне, вул. Шопена, буд. 1А; поштова адреса: 49000, м. Дніпро, вул. В`ячеслава Липинського, 4, поверх 5

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Віват, 69063, м. Запоріжжя, вул. Благовіщенська, буд. 30

про стягнення коштів

за участю представників сторін та учасників процесу:

від позивача: Різниченко О.О., адвокат, довіреність № б/н від 21.12.2021;

від відповідача: не прибув, в минулих судових засіданнях Черкашин Іван Іванович;

установив

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства АПК-Інвест, Донецька область, Покровський район, с. Рівне до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Гранд Віват, м. Запоріжжя про стягнення заборгованості за договором поставки № 6885/НД-20 від 10.11.2020 в розмірі 5 257 815,61 грн, з яких: сума основного боргу в розмірі 3 840 211,41 грн, сума пені в розмірі 267 850,25 грн, сума 3 % річних в розмірі 21 821,53 грн, сума інфляційних втрат в розмірі 190 913,55 грн, сума штрафу за п. 7.5. договору в розмірі 768 042,34 грн, сума штрафу за п. 7.6. договору в розмірі 168 976,53 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.07.2022 справу № 908/1106/22 передано на розгляд судді Горохову І.С.

22.07.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/1106/22, присвоєно номер провадження № 15/80/22, розгляд справи розглядається за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 22.08.2022.

Ухвалою суду 22.08.2022 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, судове засідання відкладено на 07.09.2022. Ухвалою суду 07.09.2022 відкладено підготовче засідання на 07.10.2022

Ухвалою суду 07.10.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 31.10.2022 в режимі відео конференції.

Ухвалою суду 31.10.2022 у зв`язку з знеструмленням електромережі суду, перенесено розгляд справи по суті на 14.11.2022. Розгляд справи по суті відкладався.

Позов заявлено з наступних підстав: між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки. Позивач на виконання договору поставив на адресу відповідача товар на суму 4 323 189,87 грн. відповідач отриманий товар частково оплатив та на час звернення з позовом до суду сума основного боргу становить 3 840 211,41 грн. За неналежне виконання умов договору позивач окрім суми основного боргу, просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 267 850,25 грн, 3% річних у сумі 21 821,53 грн, інфляційні втрати у розмірі 190 913,55 грн, штраф у розмірі 768 042,34 грн та штраф у розмірі 168 976,53 грн.

У судове засідання 24.11.2022 представник відповідача не з`явився, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідач щодо позову заперечив у повному обсязі з тих підстав, що застосування відповідальності у вигляді штрафних санкцій є безпідставним, оскільки відсутня вина відповідача у виконанні зобов`язань з оплати товару, що спричинена форс-мажорними обставинами. Наявність воєнного стану як форс-мажорних обставин на території України підтверджується загальним листом ТПП України, розміщеним на офіційному сайті 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 щодо засвідчення форс-мажорних обставин. Контрагенти відповідача перебувають на непідконтрольній території, що ускладнює здійснення розрахунків за отриману продукцію та ведення претензійної роботи щодо погашення заборгованості. Умовами п. 8.4 договору передбачено, що якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим. Також позивач зарахував кошти у сумі 510 000,00 грн на погашення заборгованості в хронологічному порядку в рахунок оплати попередніх партій товару, що на думку відповідача є безпідставним, оскільки отримувач коштів, якщо інше не передбачено договором, не вправі самостійно визначати порядок зарахування коштів, якщо платник чітко визначив призначення платежу. Просить у позові відмовити у повному обсязі.

Позивач у відповіді на відзив зазначив, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, і відповідною стороною має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання. Відсутність коштів на виконання зобов`язань не є підставою для звільнення від відповідальності в розумінні ч. 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 України та не може вважатися форс-мажором. Факт існування форс-мажорних обставин саме для відповідача та їх вплив на спроможність виконати взяті на себе договірні зобов`язання не доведено. Щодо зарахування коштів зазначив, що у графі «призначення платежу» міститься посилання на договір без уточнення реквізитів конкретних видаткових накладних на поставку товару, за якими здійснено розрахунок. Тому зарахування коштів відбулося в рахунок погашення заборгованості за договором за минулі поставки. Просить позов задовольнити у повному обсязі.

Судове засідання 24.11.2022 проводилось в режимі відео конференції в Підсистемі «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

24.11.2022 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.

10 листопада 2020 року між Приватним акціонерним товариством «АПК-Інвест» (позивач, ПрАТ «АПК-Інвест», постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гранд Віват» (відповідач, ТОВ «Гранд Віват», покупець) укладено договір поставки № 6885/НД-20 (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору, в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов`язується поставляти (передавати у власність) покупцеві окремими партіями: ковбасні вироби та продукти зі свинини готові до вживання в їжу, напівфабрикати м`ясні, продукти із сала, кишки свинячі (надалі товар), а покупець зобов`язується приймати товар та своєчасно сплачувати його вартість.

Згідно з п. 1.2.-1.3. договору конкретна кількість, асортимент та ціни товару, а також строки поставки відповідної партії товару визначаються сторонами шляхом надання покупцем (відповідачем) та прийняття постачальником (позивачем) відповідних заявок на товар, оформлених за формою визначеною в додатку № 1 до договору. Найменування, асортимент, ціна та загальна кількість товару встановлюється сторонами на підставі узгоджених заявок у видаткових накладних (які містять всі необхідні відомості щодо відповідної партії товару, передбачені ч. 2 ст. 266 Господарського кодексу України та у розумінні вказаної статті є специфікаціями), які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 5.3. договору, у редакції додаткової угоди № 4 від 01.12.2021, передбачено, що покупець (відповідач) здійснює оплату товару постачальнику (позивачу) в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними, складеними на підставі наданих покупцем заявок протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня отримання товару.

На виконання умов договору, позивач поставив на користь відповідача у період з 30.03.2022 по 22.06.2022 товар на суму 4 323 189,87 грн про що свідчать наступні товарні накладні:

датаномер товарної накладноївартість поставленого товару (грн з ПДВ 20 %)сума коштів, сплачена за товар (грн з ПДВ 20 %)30.03.202212455 МК709 219,55482 978,4631.03.202212585 МК598 360,620,0005.04.202213195 МК60 913,370,0005.04.202213196 МК301 299,490,0005.04.202213197 МК138 734,220,0007.04.202213344 МК531 841,970,0007.04.202213345 МК49 154,620,0009.04.202213537 МК477 788,150,0009.04.202213538 МК32 105,820,0013.04.2022762 ДНЗ393 385,390,0013.04.2022773 ДНЗ211 667,260,0015.04.2022779 ДНЗ107 505,720,0020.04.2022864 ДНЗ77 850,770,0026.04.2022904 ДНЗ40 176,740,0018.05.202214474 МК10 910,440,0023.05.202214708 МК20 919,780,0026.05.202214903 МК20 631,680,0030.05.202215021 МК33 650,270,0002.06.202215142 МК76 901,240,0006.06.202215368 МК105 460,450,0008.06.202215437 МК24 417,590,0013.06.202215736 МК92 346,610,0015.06.202215824 МК91 981,100,0020.06.202216167 МК51 634,300,0022.06.202216320 МК64 332,720,00Покупець поставлений товар прийняв, що підтверджується підписом та печаткою відповідача на накладних.

Відповідач свої зобов`язання з оплати поставленого товару за цими товарними накладними на суму 4 323 189,87 грн виконав частково, оплатив кошти на суму 482 978,46 грн.

Відповідачем було частково оплачено партію товару, поставлену за товарною накладною № 12455 МК від 30.03.2022 про що свідчать наступні платіжні доручення: № 1969 від 07.06.2022 сплачено суму в розмірі 65 000,00 грн (із зазначеної оплати в рахунок вартості товару, поставленого за товарною накладною № 12455 МК від 30.03.2022, враховано лише 37 978,46 грн, решта враховано в рахунок оплати попередніх партій товару, поставлених до 30.03.2022); № 1973 від 10.06.2022 сплачено суму в розмірі 160 000,00 грн; № 1976 від 14.06.2022 сплачено суму в розмірі 150 000,00 грн; № 1988 від 21.06.2022 сплачено суму в розмірі 105 000,00 грн; № 1993 від 27.06.2022 сплачено суму в розмірі 30 000,00 грн.

Із оплат за вказаними платіжними дорученнями в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар на підставі товарної накладної № 12455 МК від 30.03.2022 загалом враховано суму 482 978,46 грн.

На час звернення позивача до суду сума основного боргу відповідача перед позивачем за товар, поставлений в рамках договору за період з 30.03.2022 по 13.06.2022 становить 3 840 211,41 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача 3% річних, інфляційні втрати та штрафні санкції.

Відповідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно із ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 266 ГК України передбачено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб`єкта, який порушив зобов`язання, не звільняє цього суб`єкта від обов`язку виконати зобов`язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов`язання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання, як зазначено в ст. 230 ГК України.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3. договору, у редакції додаткової угоди № 4 від 01.12.2021, передбачено, що покупець (відповідач) здійснює оплату товару постачальнику (позивачу) в розмірі 100% вартості товару за видатковими накладними, складеними на підставі наданих покупцем заявок протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з дня отримання товару.

Відповідачем доказів оплати коштів за отриманий товар у сумі основного боргу 3 840 211,41 грн до суду не надано.

З приводу зарахування коштів за отриманий товар суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 534 ЦК України, у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості якщо інше не встановлено договором або законом: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати кредитора, пов`язані з одержанням виконання; 2) у другу чергу сплачуються проценти і неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Умовами договору № 6885/НД-20 від 10.11.2020 не передбачено черговості погашення вимог за грошовим зобов`язанням.

Платіжні доручення ТОВ «Гранд Віват» про оплату товару у червні 2022 року на загальну суму 510 000,00 грн (№ 1969 від 07.06.2022 на суму 65 000,00 грн, № 1973 від 10.06.2022 на суму 160 000,00 грн, № 1976 від 14.06.2022 на суму 150 000,00 грн, № 1988 від 21.06.2022 на суму 105 000,00 грн, № 1993 від 27.06.2022 на суму 30 000,00 грн) у графі «призначення платежу» містять загальне посилання: «згідно договору № 6885/НД-20 від 10.11.2020», без уточнення реквізитів конкретних видаткових накладних на поставку товару, за якими здійснено розрахунок. Позивач обґрунтовано враховував оплачені кошти в рахунок оплати загальної заборгованості за поставку товару за договором в порядку хронологічної черговості поставок. На момент часткової оплати товару у червні 2022 року, простроченою була заборгованість на суму 27 021,54 грн по оплаті товару, який був поставлений відповідачу ще до 30.03.2022. У позові заявлено вимоги щодо оплати товару поставленого у період з 30.03.2022 по 22.06.2022. Таким чином різниця коштів між оплаченими відповідачем у червні 2022 року та врахованими в рахунок оплати товару поставленого з 30.03.2022 по 22.06.2022 становить саме 27 021,54 грн, і відповідно ці кошти враховані у вартість товару поставленого відповідачу до 30.03.2022 (510 000,00 грн - 482 978,46 грн = 27 021,54 грн).

Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій Постановою НБУ від 21.01.2004 р. № 22 втратила свою чинність на підставі Постанови Національного банку № 106 від 27.05.2022.

Як передбачено умовою п. 8.5 договору, настання та/або дія форс-мажорних обставин не може бути підставою для звільнення покупця від обов`язку сплатити вартість поставленого товару.

З урахуванням наданих доказів та наведених обставин, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 3 840 211,41 грн такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до пункту 7.5. договору, за необґрунтовану відмову, ухилення від оплати та/чи отримання товару покупцем, з урахуванням поданої заявки на поставку певної партії товару, покупець виплачує постачальникові за вимогою останнього штраф у розмірі 20 % від вартості відповідної партії товару, від якої покупець відмовився або ухилився від оплати, а також компенсує витрати на доставку товару в повному обсязі.

Згідно з п. 7.6. договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, за порушення строків оплати, покупець сплачує постачальнику штраф в наступному розмірі:

- за прострочення платежу від одного до десяти календарних днів - 0,5 відсотка від вартості поставленого та неоплаченого Товару;

- за прострочення платежу від десяти до тридцяти календарних днів - 1 відсоток від вартості поставленого та неоплаченого Товару;

- за прострочення платежу понад тридцять календарних днів - 5 відсотків від вартості поставленого та неоплаченого Товару.

За порушення строків оплати за отриманий товар позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 267 850,25 грн за період з 20.04.2022 по 15.07.2022, штраф на підставі п. 7.5 договору - 20% у розмірі 768 042,34 грн, штраф на підставі п. 7.6 договору 0,5 % 1% та 5% у сумі 168 976,53 грн.

Відповідно до п. п. 8.1-8.5 договору, сторона звільняється від визначеної цим договором та (або) чинним в Україні законодавством відповідальності за повне чи часткове порушення договору, якщо вона доведе, що таке порушення сталося внаслідок дії форс-мажорних обставин, визначених у цьому договорі, за умови, що їх настання було засвідчене у визначеному цим договором порядку

Під форс-мажорними обставинами у цьому договорі розуміються випадок, непереборна сила, як підстава для звільнення віл відповідальності за порушення договору.

Під непереборною силою у цьому договорі розуміються будь-які надзвичайні події зовнішнього щодо сторін характеру, які виникають без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути), включаючи (але не обмежуючись) стихійні явища природного характеру (землетруси, повені, урагани, руйнування в результаті блискавки тощо), лиха біологічного, техногенного та антропогенного походження (вибухи, пожежі, вихід з ладу машин й обладнання, масові епідемії, епізоотії, епіфітотії тощо), обставини суспільного життя (війна, воєнні дії, блокади, громадські хвилювання, прояви тероризму, масові страйки та локаути, бойкоти тощо), а також видання заборонних або обмежуючих нормативних актів органів державної влади чи місцевого самоврядування, інші законні або незаконні заборонні чи обмежуючі заходи названих органів, які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Під випадком у цьому договорі розуміються будь-які обставини, які не вважаються непереборною силою за цим договором і які безпосередньо не обумовлені діями сторін та не пов`язані із ними причинним зв`язком, які виникають без вини (умислу чи необережності) сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін, і які не можна за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити та не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути).

Не вважаються випадком недодержання своїх обов`язків контрагентом тієї сторони, що порушила цей договір, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання цього договору, відсутність у сторони, що порушила договір, необхідних коштів.

Настання непереборної сили має бути засвідчено довідками (документами), виданими компетентними органами України чи уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами.

Сторона, що має намір послатися на форс-мажорні обставини, зобов`язана невідкладно з урахуванням можливостей технічних засобів миттєвого зв`язку та характеру існуючих перешкод повідомити іншу сторону про наявність форс-мажорних обставин та їх вплив на виконання цього договору.

Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки тимчасово перешкоджають виконанню цього договору, то виконання цього договору зупиняється на строк, протягом якого воно є неможливим.

Якщо форс-мажорні обставини та (або) їх наслідки мають місце протягом шести місяців поспіль, то будь-яка з сторін має право відмовитися від Договору в односторонньому порядку, із звільненням від відповідальності за таку відмову.

Настання та/або дія форс-мажорних обставин не може бути підставою для звільнення покупця від обов`язку сплатити вартість поставленого товару.

24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указом Президента України від 14 березня 2022 року №133/2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Згідно з Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб, який затверджений Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 22.05.2022 року № 2263-IX.

Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб.

Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 23 серпня 2022 року строком на 90 діб 21.11.2022.

Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022 про продовження строку дії воєнного стану в Україні, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 21 листопада 2022 року строком на 90 діб.

Таким чином, станом на теперішній час продовжено строк дії воєнного стану в Україні до лютого 2023 року.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24 лютого 2022 року. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень. У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб у межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

28 лютого 2022 року Торгово-промислова палата України на підставі ст.ст. 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" від 02.12.1997 № 671/97-ВР, Статуту ТПП України засвідчила форс-мажорні обставини (обставин непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану з 24.02.2022 відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні". Враховуючи викладене, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для об`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору (контракту, угоди тощо) обов`язків згідно із законодавчими чи іншими нормативними актами виконання відповідно яких стало неможливим у встановлений термін внаслідок таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Тобто, Торгово-промислова палата України підтвердила, що обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами, як для суб`єктів господарювання так і для населення.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків, згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт та ситуації, що з ним пов`язані (включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, ембарго, діями іноземного ворога): загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибухи, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані положеннями відповідних рішень або актами державних органів влади, закриття морських проток, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також обставини, викликані винятковими погодними умовами чи стихійним лихом - епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, тощо (ч. 2 ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України").

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Також згідно з положеннями ст. 218 Господарського кодексу України, у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Таким чином, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов`язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов`язання лише для однієї із сторін.

Відповідачем до матеріалів справи надано інформацію у формі таблиці щодо взаєморозрахунків з контрагентами ТОВ «Гранд Віват» за період з 01.03.2022 по 04.08.2022. Як свідчить надані дані, контрагенти відповідача перебувають на території Бердянського, Мелітопольського, Василівського, Пологівського району Запорізької області та Херсонської області, які з урахуванням наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75 входять до переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні). Загальна сума заборгованості контрагентів за період з 01.03.2022 по 04.08.2022 перед ТОВ «Гранд Віват» становить 2 102 945,42 грн. Перебування контрагентів у вказаних районах ускладнює проведення взаєморозрахунків або взагалі виключає можливість їх проведення, що в свою чергу впливає на платоспроможність відповідача.

Суд вважає, що питання відносно існування на території України надзвичайних обставин, а саме введення воєнного стану, що неодмінно впливає на спроможність своєчасного ведення розрахунків та обмежує безперешкодне провадження господарської діяльності, є загальновідомим та нормативно врегульованим.

Крім того, суд зазначає, що пункти 7.5 та 7.6 договору містять умови про застосування штрафу за прострочення платежу у розмірі 20% від вартості відповідної партії, за прострочення від 1 до 10 календарних днів 0,5%, за прострочення платежу від 10 до 30 календарних днів 1%, за прострочення платежу понад 30 днів - 5% від вартості поставленого та неоплаченого товару.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам частинами другою та четвертою статті 231 ГК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України та статті 231 ГК України.

Умовами пунктів 7.5 та 7.5 договору, сторони передбачили можливість стягнення пені та штрафу в різних розмірах.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Разом з тим, нарахування штрафу за прострочення виконання відповідачем зобов`язання з оплати коштів за отриманий товар, який розраховується з урахуванням вартості поставленого та неоплаченого товару та кількості днів прострочення оплати, на думку суду, не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для стягнення пені та штрафу за прострочення оплати поставленого товару з урахуванням наявності форс-мажорної обставини та ст. 61 Конституції України.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму інфляційних втрат у розмірі 190 913,55 грн за період з травень червень 2022 року та 3% річних у розмірі 21 821,53 грн за період з 20.04.2022 по 15.07.2022, розрахунок виконано окремо за кожною накладною.

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд вважає, що розрахунки виконано правильно та вказані кошти підлягають присудженню з відповідача на користь позивача, враховуючи наявність прострочення оплати коштів за отриманий товар та того, що 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями, та їх нарахування є можливим під час наявності форс-мажорних обставин.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи вище викладене, доводи наведені відповідачем в обґрунтування заперечень на позов є частково обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Витрати зі сплати судового збору покласти на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-80, 123, 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Віват» (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 34829467) на користь Приватного акціонерного товариства «АПК - Інвест» (вул. Шопена буд. 1А, село Рівне, Покровський район, Донецька область, 85325, ідентифікаційний код юридичної особи 34626750) суму основного боргу в розмірі 3 840 211,41 грн (три мільйона вісімсот сорок тисяч двісті одинадцять гривень 41 коп.), 3% річних у розмірі 21 821,53 грн (двадцять одна тисяча вісімсот двадцять одна гривня 53 коп.), суму інфляційних втрат у розмірі 190 913,55 грн (сто дев`яносто тисяч дев`ятсот тринадцять гривень 55 коп.). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд-Віват» (вул. Благовіщенська, буд. 30, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69063, ідентифікаційний код юридичної особи 34829467) на користь Приватного акціонерного товариства «АПК - Інвест» (вул. Шопена буд. 1А, село Рівне, Покровський район, Донецька область, 85325, ідентифікаційний код юридичної особи 34626750) судовий збір у розмірі 60 794,19 грн (шістдесят тисяч сімсот дев`яносто чотири гривні 19 коп.). Видати наказ.

У позові в частині стягнення пені в розмірі 267 850,25 грн, штрафу п. 7.5 договору в розмірі 768 042,34 грн, штрафу п. 7.6 договору в розмірі 168 976,53 грн, відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 08 грудня 2022 року.

Суддя І. С. Горохов