Рішення № 107745208, 08.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 35/215/21-27/42/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2022 Справа № 908/3821/21

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" (пр.Повітрофлотський, б. 25, м. Київ, 03049; поштова адреса - пр. Перемоги, б. 65, корп.. Б, оф.457, м. Київ, 03117, ідентифікаційний код юридичної особи 23510137)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, б. 97-А, ідентифікаційний код юридичної особи 13490997)

про стягнення 11 022 грн. 14 коп.

Без виклику представників сторін

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся позивач Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Провідна" з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 9 075,30 грн. шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, 306,45грн. 3% річних, 571,35грн. пені, 1069,04грн інфляційних втрат.

29.12.2021 автоматизованою системою документообігу Господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/3821/21, справу передано на розгляд судді Топчій О.А.

Ухвалою суду від 30.12.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3821/21. Присвоєно справі номер провадження 35/215/21. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.03.2022, у зв`язку із відрахуванням судді Топчій О.А. зі складу господарського суду Запорізької області у зв`язку зі смертю, на підставі наказу голови Господарського суду Запорізької області від 01.03.2022 № 2к/ап., справу № 908/3821/21 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою від 25.07.2022 розгляд справи № 908/3821/21 призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Оскільки предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми 11022 грн. 14 коп., беручи до уваги те, що справа не відноситься до визначеного ч. 4 ст. 247 ГПК України виключного переліку категорій справ, які не можуть бути розглянуті в порядку спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про розгляд поданої позовної заяви у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 12, ч. 1 ст. 250 ГПК України господарське судочинство здійснюється за правилами загального або спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно ч. 3 ст. 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ГПК України передбачено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. 2 ст. 252 ГПК України).

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 3 ст. 252 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторонами заявлено не було.

21.01.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач не визнав заявлені позовні вимоги. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на те, що позивачем пропущено строк на подання заяви про виплату страхового відшкодування, передбачений п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що і стало підставою для відмови відповідача у здійснені страхового відшкодування.

Відповіді на відзив від позивача не надходило.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 08.12.2022.

Розглянувши матеріали справи та фактичні обставини справи, суд

УСТАНОВИВ:

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

У справі, що розглядається, спір виник між двома страховими компаніями щодо відшкодування витрат, понесених у зв`язку з виплатою страхового відшкодування внаслідок дорожньо-транспортна пригоди (ДПТ).

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.03.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Провідна» (далі - ПрАТ «СК «Провідна», позивач) та ОСОБА_1 було укладено Договір добровільного комплексного автострахування: добровільного страхування наземного транспорту, водіїв і пасажирів від нещасних випадків на транспорті та відповідальності власників наземних транспортних засобів №06/6765835/2102/18 (далі - Договір страхування), згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення застрахованого транспортного засобу DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 .

25.12.2018 року о 00 години 40 хвилин в м. Харкові, по вул. Роганська, 100-Б, ОСОБА_2 керуючи автомобілем DACIA LOGAN, д.н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції та скоїв зіткнення з автомобілем DAEWOO LANOS, д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в попутному напрямку попереду.

Внаслідок вказаної ДТП застрахованому у позивача транспортному засобу марки DAEWOO LANOS д.н.з. НОМЕР_1 , були спричинені механічні пошкодження, а його власнику завданий матеріальний збиток у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, який відповідно до ремонтної калькуляції №2300252895 від 22.04.2019р. становив 13 624,56 грн.

Винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, визнано ОСОБА_2 , який керував автомобілем DACIA LOGAN, д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 28 лютого 2019р. у справі № 644/480/19.

Страхувальник звернувся до позивача з заявою про факт настання події, що має ознаки страхового випадку та заявою на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу.

Відповідно до страхового акту № 2300252895 від 01.09.2020 позивач визнав дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком та прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у розмірі 10 075,30 грн.

Виконуючи свої зобов`язання за Договором страхування, ПрАТ «СК «Провідна» на підставі ремонтної калькуляції №2300252895 від 22.04.2019, виплатило суму страхового відшкодування у розмірі 10 075,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №0310033 від 02.09.2020.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як водія автомобіля DACIA LOGAN, д.н.з. НОМЕР_3 , була застрахована в Приватному акціонерному товариству "УАСК "АСКА" (далі - відповідач) за полісом АК/8868124 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ліміт відповідальності страховика за завдання шкоди майну становить 100 000,00 грн, франшиза встановлена в розмірі 1 000,00 грн. (що підтверджується роздруківкою з бази МТСБУ щодо полісу АК/8868124).

02.11.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про відшкодування збитків в порядку суброгації на суму 10 075,30 грн., у відповідь на яку відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування, що і стало підставою для звернення позивача до суду на суму 9 075,30 грн. - в межах фактичних витрат позивача з вирахуванням франшиза передбаченої полісом АК/8868124 в розмірі 1 000,00 грн.

Згідно ст. 6 ЗУ "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі - Закон) Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Судом встановлено, що 02.11.2020 року за вх. № 1712 року ПрАТ "УАСК АСКА" отримало від ПрАТ "СК Провідна" заяву на виплату страхового відшкодування, за вих. № 2300252895/АК від 28.10.2020 року.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст. 29 п. 32.7 ст. 32 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Однак, Позивач ПрАТ "СК "Провідна" звернулось до ПрАТ ""УАСК АСКА" стосовно отримання страхового відшкодування з порушенням строку визначеного положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оскільки ПрАТ "СК "Провідна" звернулось до ПрАТ "УАСК АСКА" лише 02.11.2020 року, а ДТП трапилось 25.12.2018 року.

Відповідно до п.п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров`ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди, а відтак, позивач для отримання страхового відшкодування повинен був звернутися до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в межах одного року з дати ДТП, беручи до уваги той факт, що шкода заподіяна майну потерпілого, в той час як неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року відповідно до п.п. 37.1.4 п. З7.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Враховуючи, що ДТП сталося 25.12.2018 року, а позивач з такою заявою звернувся до відповідача лише 02.11.2020 року, відповідач не має обов`язку виплачувати страхове відшкодування позивачу у зв`язку з пропуском останнім однорічного строку на подання відповідної заяви.

Таким чином, ПрАТ "СК "Провідна" повинен був звернутися до ПрАТ "УАСК АСКА" з повідомленням про ДТП та заявою на виплату страхового відшкодування протягом року з моменту ДТП.

Позиція ПрАТ "УАСК АСКА" підтверджується позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі №910/7449/17 (провадження № 12-104гс18) про те, що закріплене в положеннях підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» право страховика за договором (полісом) відмовити у здійсненні виплати с до нього із заявою про його виплату не залежить від суб`єкта звернення з відповідною заявою та підлягає застосуванню, в тому числі у випадку, коли з такою заявою звертається не безпосередньо потерпілий, а особа, яка здійснила відшкодування потерпілому завданого внаслідок пошкодження належного йому транспортного засобу збитку на підставі договору добровільного майнового страхування.

Аналогічна позиція підтверджується практикою Верховного Суду (справа №336/7752/16-ц від 03.04.2019 року) та рішенням Господарського суду м. Києва від 13.04.020 року по справі № 910/1766/20 .

З урахуванням наведеного позивачем не було дотримано приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" щодо звернення до відповідача з заявою про виплату страхового відшкодування.

Фактичні обставини справи свідчать, що відповідачем пропущено строк звернення за виплатою страхового відшкодування в розумінні п. п. 37.1.4 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Частинами 3, 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Твердження позивача спростовуються матеріалами справи та вищевикладеним.

Вимога п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо обґрунтовування судових рішень не може розумітися як обов`язок суду детально відповідати на кожен довід заявника. Стаття 6 Конвенції також не встановлює правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами. Проте Європейський суд з прав людини оцінює ступінь вмотивованості рішення національного суду, як правило, з точки зору наявності в ньому достатніх аргументів стосовно прийняття чи відмови в прийнятті саме тих доказів і доводів, які є важливими, тобто такими, що були сформульовані заявником ясно й чітко та могли справді вплинути на результат розгляду справи. Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто, подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що

У рішенні Європейского суду з прав людини від 19.03.1997 р. (п. 40) по справі "Горнсбі поти Греції" зазначено: "…Право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні Гарантії, що надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним - і не передбачив при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію.

Відповідно до статті 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).

У даній справі, суд дійшов висновку, що сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

За вказаних обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог.

В порядку ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 42, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Провідна" м. Київ до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" , м. Запоріжжя відмовити.

У зв`язку з масовими обстрілами м. Запоріжжя, безперервною повітряною тривогою та закликом ДСНС перебувати в укритті, знеструмленням електромережі суду, що унеможливило функціонування автоматизованої системи документообігу суду, повний текст рішення оформлено та підписано 08.12.2022.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.