Вирок № 107744622, 08.12.2022, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/9087/22

(1-кп/199/713/22)

ВИРОК

іменем України

08 грудня 2022 року місто Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дяченко І.В.,

секретаря судового засідання Шемет У.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро кримінальне провадження №12022041030001944 від 20.10.2022 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сєверодонецьк Луганської області, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, неодруженого, не маючого на утриманні неповнолітніх осіб, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого, -

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286-1 КК України,

за участю: прокурора Майорської А.В., потерпілої ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2022 приблизно о 07:10 годині водій ОСОБА_1 , керуючи технічно справним автомобілем «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «УЛФ-Фінанс», рухався по вул. Дементьєва з боку вул. Вітчизняної в напрямку вул. Донецьке шосе в м. Дніпрі.

Під час руху водій ОСОБА_1 , знаходячись у стані наркотичного сп`яніння (методон та димедрол), чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку, що складається, та координувати свої дії, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змінам, при виборі в установлених межах безпечної швидкості руху керованим ним автомобілем, не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати можливість постійно контролювати його рух і безпечно керувати ним, внаслідок чого втратив контроль над керуванням, змінив напрямок свого руху ліворуч та в районі буд. № 19 по вул. Шолохова в м. Дніпрі скоїв наїзд на бордюрне каміння, після чого продовжив некерований рух, виїхав за межі проїзної частини ліворуч, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 , яка рухалась по тротуару вул. Дементьєва в попутному з ним напрямку руху.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_2 спричинені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми правої стопи з переломами 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї плюсневих кісток зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОЇ тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п. 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995p. №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21 добу.

Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося у тому, що водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом автомобілем «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.9 «а» та 12.1 Правил дорожнього руху України, які свідчать:

п. 1.3.: «учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими»;

п. 1.5.: «дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п. 2.9 «а» - «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

п. 12.1 - «Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним».

Порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, водієм ОСОБА_1 , знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 , свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 286-1 КК України, при обставинах, викладених вище, визнав повністю та суду показав, що він 20.10.2022 приблизно о 07:10 годині керував автомобілем «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить компанії таксі «Болт», рухався по вул. Дементьєва з боку вул. Вітчизняної в напрямку вул. Донецьке шосе в м. Дніпрі. Дорога була мокра та слизька. В районі будинку № 19 по вул. Шолохова в м. Дніпрі його автомобіль після повороту почало заносити в бік, він налетів на бордюрний камінь та вилетів на тротуар, де скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_2 . Він одразу підійшов до потерпілої, щоб дізнатись про її стан. Вона повідомила, що у неї болить нога і він посадив її в свою машину. Потерпіла викликала поліцію та швидку допомогу. Вони дочекались їх приїзду, після чого співробітниками поліції складались документи, потерпілу забрала швидка допомога до лікарні. Визнає, що аварія сталася з його вини. Напередодні увечері він вживав наркотичний засіб «метадон» та робив собі уколи «димедролу». Зранку 20.10.2022 він почував себе в адекватному стані, але розумів, що ще знаходиться під впливом наркотичних засобів. Він сів за кермо, оскільки потрібно було заробляти гроші. На даний час він не відшкодовував потерпілій ОСОБА_2 спричинену шкоду, але має намір в майбутньому це робити. Щиро кається. Просив призначити покарання, не пов`язане з позбавленням волі, оскільки він проживає з матір`ю та тіткою, які хворі на епілепсію, кожна по своєму.

Вина обвинуваченого ОСОБА_1 ,з врахуваннямвизнання ним вини, у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

- показами потерпілої ОСОБА_2 , яка суду пояснила, що вона 20.10.2022 приблизно о 07:00 годині йшла по пішохідному тротуару по вул. Дементьєва в сторону вул. Донецького Шосе в м. Дніпрі. Під час руху почула гучний гуркіт позаду себе, повернулась та в цей момент на її праву ногу здійснив наїзд автомобіль з написом «Болт» - «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вона відчула сильний біль в нозі. До неї одразу підійшов водій вказаного автомобіля та посадив її в салон машини. Вона зателефонувала до поліції та повідомила про дорожньо-транспортну пригоду. Після аварії її було доставлено до лікарні, де їй встановили діагноз травма правої стопи з переломами 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї плюсневих кісток зі зміщенням уламків. Вона перебувала на лікуванні, їй робили операцію, ставляли металеві пластини в ногу. На даний час вона ще потребує лікування, знаходиться на лікарняному. Їй взагалі не відшкодовано моральної та матеріальної шкоди, вона має намір звертатись до суду в порядку цивільного судочинства. Покарання просила призначити на розсуд суду;

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 20.10.2022 з фото-таблицею та схемою до нього, відповідно до якого проведені необхідні виміри на ділянці місцевості в районі буд. № 19 по вул. Шолохова в м. Дніпрі, де відбувся наїзд автомобіля «РеноЛоган»,реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 на пішохода ОСОБА_2 . На час огляду о 09-00 годині стан покриття вологе, чисте, дорожнє покриття асфальтобетонне, призначено для руху в двох напрямках. До проїзної частини примикає бордюрний камінь. Огляд проводився в світлу пору доби. Видимість з загального місця водія не обмежена. Об`єктів, що обмежують оглядовість з робочого місця водія у напрямку руху, не виявлено. Наявність слідів, що свідчать про переміщення об`єктів на місці пригоди після ДТП не виявлено. Виявлені сліди шин екстреного гальмування автомобіля «Рено Логан».Виявлені пошкодженняпереднього бамперута решіткирадіатора автомобілю;

- довідкою КУ «Дніпропетровська шоста міська клінічна лікарня» ДОР № 098 від 20.10.2022, згідно з якою ОСОБА_2 госпіталізована до лікарні із діагнозом: переломи 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї плюсневих кісток правої стопи зі зміщенням уламків;

- висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 12.11.2022, згідно з яким ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.10.2022 о 10-30 годині перебував в стані наркотичного сп`яніння (методон та димедрол);

- висновком судово-медичної експертизи № 3151-е від 10.11.2022 та схематичним зображенням, згідно з яким враховуючи дані медичної документації, рентгенівського дослідження та при огляду у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми правої стопи з переломами 2-ї, 3-ї, 4-ї та 5-ї плюсневих кісток зі зміщенням уламків. Виявлені у неї тілесні ушкодження спричинені від механічної дії тупого твердого предмету (предметів) або при стисненні поміж ними, якими могли бути і виступаючі частини рухомого транспортного засобі (колесо) та дорожнє покриття, що діяли в ділянку правої стопи. Враховуючи характер та локалізацію виявлених у неї тілесних ушкоджень, дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в КНПІ «МКЛ №6» ДМР», тобто і в термін на який вказує обстежена та слідчий у постанові. За своїм характером виявлені у неї тілесні ушкодження в ділянці правої стопи відносяться до ушкоджень СЕРЕДНЬОЙ тяжкості, що зумовлюють тривалий розлад здоров`я, строком понад 3 тижні (більш, як 21 день), п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995року №6 - термін зрощення кісткової тканини понад 21-ну добу;

- протоколом проведення слідчого експерименту від 08.11.2022 з план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого ОСОБА_1 в присутності понятих вказав на обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме: наїзду автомобіля «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 ,, під його керуванням на пішохода ОСОБА_2 , що мало місце 20.10.2022 приблизно о 07-00 годині в районі будинку № 19 по вул. Шолохова в м. Дніпрі;

- висновком судової автотехнічної експертизи №СЕ-19/104-22/36064-ІТ від 21.11.2022, згідно з яким у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Рено Логан» ОСОБА_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України. При заданому механізмові події дії водія автомобіля «Рено Логан» ОСОБА_4 не відповідали вимогам п. 12.1 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «Рено Логан» ОСОБА_1 визначалась виконанням вимог п. 12.1 ПДР України, і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які б не дозволили йому виконати їх;

- висновком судово-токсикологічної експертизи № 15339 від 24.11.2022, відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні в доставленому зразку сечі від громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлено наркотичний засіб, яким є метадон та сильнодіючій лікарський засіб, яким є димедрол;

- речовими доказами.

Оцінюючи докази в їх сукупності, відповідно до ст. 94 КПК України, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 знайшла своє повне підтвердження в процесі судового розгляду.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як такі, що виразилися в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, що спричинило потерпілій середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Судом встановлено, що всі докази, досліджені в судовому засіданні і покладені в основу вироку, є достовірними, допустимими і достатніми, які повною мірою підтверджують встановлені в суді фактичні обставини по справі.

Досліджені судом і покладені в основу вироку докази не суперечать одне одному і узгоджуються між собою.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, відповідно до ст. 94 КПК України, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Зокрема, під врахуванням особи винного слід розуміти врахування позитивних і негативних, соціальних, фізичних, психічних і правових елементів характеристики особи, що вчинила кримінальне правопорушення, які мають кримінально-правове значення.

Так, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке скоєно з необережності і відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який свою вину визнав, негативно оцінив вчинене ним кримінальне правопорушення, яке він вчинив в стані наркотичного сп`яніння, раніше не судимий, не одружений, проживає з матір`ю та тіткою,які страждають на епілептичне захворювання, є переселенцями з Сєверодонецька Луганської області, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, стан його здоров`я наявність невиліковної хвороби ВІЛ, за місцем проживання характеризується позитивно, ніяких заходів щодо відшкодування спричиненої шкоди потерпілій не вживав та не відшкодовував.

Суд відносить визнання вини, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень, та каяття обвинуваченого до обставин, що пом`якшують покарання, оскільки він визнав свою вину, проявив дійове каяття, що характеризуючи суб`єктивне ставлення винної особи до вчиненого ним злочину, означає, що особа визнає свою вину за усіма пунктами висунутого проти неї обвинувачення, дає правдиві свідчення, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, яка склалася, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено та прокурор на такі обставини не посилався.

Враховуючи вищенаведені обставини, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі з призначення додаткового покарання; позицію потерпілої, обвинуваченого ОСОБА_1 , який просив не призначати покарання, пов`язане з позбавленням волі, однак не заперечував щодо позбавлення його права керування транспортними засобами, суд вважає за необхідне призначити покарання ОСОБА_1 у виді позбавлення волі в межах мінімальної санкції ч. 1 ст. 286-1 КК України з позбавленням права керувати транспортними засобами.

При цьому, суд вважає за неможливе застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 вимог ст. 69 КК України, виходячи з наступного.

Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційний злочин, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Суд зауважує, що частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м`яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом`якшують покарання відповідно до частин 1 та/або 2 статті 66 КК України; істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв`язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.

При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення статей 66 та 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 629/2739/18, провадження № 51-3479 км 20.

Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, що є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням, оскільки, водій устані сп`янінняє загрозоюдля життята здоров`яінших учасниківдорожнього руху водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб.

При цьому, суд виходить із того, що вчинений злочин обвинуваченим ОСОБА_1 , вчинений з необережності, однак, сідаючи за кермо транспортного засобу ОСОБА_1 не міг не розуміти значення своїх дій та міг передбачити їх негативні наслідки, тобто обвинувачений ОСОБА_3 , сідаючи за кермо транспортного засобу в стані наркотичного сп`яніння, не міг не розуміти, що він піддає загрозі як своє життя так і життя інших осіб (пішоходів). Саме цей стан - стан наркотичного сп`яніння сприяв тому, що обвинувачений не зміг обрати безпечної швидкості руху, враховувати дорожню обстановку і стан транспортного засобу та скоїв наїзд на пішохода.

Крім того, суд при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 враховує і те, що звільнення від відбування покарання з випробуванням не припускається у випадках засудження за кримінальне правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з п.п. 20, 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року зі змінами та доповненнями «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» у кожному випадку призначення покарання за ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання позбавлення права керувати транспортними засобами. При призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень Правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З огляду на вищезазначене, і на те, що додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами є обов`язковим для призначення при засудженні винної особи за ч. 1 ст. 286-1 КК України та на відсутність підстав для застосування вимог ст.ст. 69, 75 КК України, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_1 додатковий вид покарання позбавлення права керувати транспортними засобами.

Вказане призначене покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , на переконання суду, буде відповідати його меті, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності через приму того, що втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).

Тому саме це покарання, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

За вимогами ст. 124 КПК України із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави витрати, пов`язані із проведенням експертизи, в сумі 755,12 грн.

Питання про долю речових доказів вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у виді домашнього арешту залити колишнім до набрання вироком законної сили, після набрання ним сили скасувати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користьдержави витратипов`язані ізпроведенням судовоїавтотехнічної експертизив сумі755,12грн (висновок№ СЕ-19/104-22/36064-ІТ від 21.11.2022).

Речовий доказ: автомобіль «Рено Логан», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повернути за належністю ТОВ «УЛФ-Фінанс», скасувавши арешт майна, накладений відповідно до ухвали Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.11.2022.

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя І.В. Дяченко