Ухвала суду № 107743230, 07.12.2022, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4520/21

Провадження № 1-кп/466/215/22

У Х В А Л А

05 грудня 2022 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Луців Шумської Н.Л.

секретар Попенко І.І.

з участю прокурора Назара С.Р.

захисника Попович Н.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою,

в с т а н о в и в:

На розгляді Шевченківського районного суду м. Львова знаходиться вказане кримінальне провадження.

В судовому засіданні прокурор Назар С.Р. заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням застави, оскільки обставини, які були підставою для застосування обвинуваченому такого запобіжного заходу, на даний час не змінилися, ризики, визначені ст.177 КПК України, не зменшилися.

Обвинувачений ОСОБА_1 і захисник Попович Н.І. проти продовження строку тримання під вартою заперечили, просили суд обрати обвинуваченому запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою у виді домашнього арешту.

Заслухавши учасників процесу щодо заявленого клопотання, суд вважає за доцільне продовжити обвинуваченому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави.

Обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні поступив до Шевченківського районного суду м.Львова суду 21.05.2021 року.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк тримання обвинуваченого під вартою продовжувався судом у встановленому законом порядку та спливає 26 грудня 2022 року.

До цього часу завершити судовий розгляд даного кримінального провадження неможливо.

У відповідності до ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Задовольняючи клопотання прокурора суд приймає до уваги те, що обставини, які були підставою для застосування і продовження обвинуваченому такого запобіжного заходу, на даний час продовжують мати місце, ризики, визначені ст.177 КПК України, не зменшилися.

Так, ОСОБА_1 обвинувачується у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно. Цей злочин є тяжким. У разі доведення винуватості, обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років.

Крім цього, у суду є підстави вважати, що з метою уникнення покарання в разі доведення в суді його винуватості, обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки тривалий час перебував у розшуку. З врахуванням принципу безпосередності дослідження доказів обґрунтованим є покликання на ризик незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання вказаним ризикам.

Суд приймає до уваги дані про особу обвинуваченого, а саме те, що ОСОБА_1 до затримання не мав постійного місця роботи і джерел доходів, раніше неодноразово судимий, останній раз вироком Залізничного районного суду м. Львова від 24 грудня 2019 року за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді 4 років позбавлення волі. Також суд враховує і ту обставину, що відносно ОСОБА_1 прокурором Ковельської окружної прокуратури Волинської області 24.06.2021р. затверджено обвинувальний акт про обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України, який перебуває на розгляді Ковельського міськрайонного суду волинської області.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення, як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Суд вважає, що раніше заявлені ризики, які обгрунтовують обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зменшились, ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Застосування щодо обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не зможе забезпечити його належної процесуальної поведінки, запобігти існуючим ризикам. Тому суд вважає, що клопотання прокурора є підставним та підлягає до задоволення.

Суд також вважає за можливе одночасно з продовженням строку тримання під вартою визначити ОСОБА_1 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб (2481,0грн.), що становить 49620,00грн. Застава в мінімальному розмірі для даного злочину повинна достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на нього обов`язків, і такий розмір застави буде співмірним та доцільним у випадку її внесення для гарантування дієвості даного провадження та запобіганням згаданим ризикам.

На обвинуваченого в разі внесення застави слід покласти обов`язки, визначені ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.177,178,182,183,194,331 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з 27 грудня 2022 року до 25 лютого 2023 року включно з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (2481,0грн.), що становить 49620,00грн.

У разі внесення застави у вищевказаному розмірі покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , крім визначених ч.7 ст.42 КПК України обов`язків, такі обов`язки:

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу прокурора та суду;

- прибувати до суду за першою вимогою;

- повідомляти суд та прокурора про зміну місця свого проживання;

- не спілкуватися з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Попередити обвинуваченого ОСОБА_1 , що у випадку невиконання ним вищезазначених обов`язків йому може бути змінено заставу на більш суворий запобіжний захід.

Роз`яснити обвинуваченому, заставодавцеві, що вони зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки.

У разі невиконання обов`язків застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Строк дії ухвали та визначених судом обов`язків становить 60 днів з 27 грудня 2022 року до 25 лютого 2023 року включно.

Вручити копію ухвали обвинуваченому, прокурору.

Скерувати копію ухвали у Львівську УВП № 19 Державної пенітенціарної служби України.

Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому порядку шляхом подання апеляційної скарги 5-денний строк з дня оголошення ухвали, обвинуваченим з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено 08.12.2022р.

Суддя Н. Л. Луців-Шумська