Єдиний державний реєстр судових рішень
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
8 грудня 2022 року м. Мукачево Справа № 303/2628/22
2/303/365/22
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого - судді Кость В.В.
секретаря судового засідання Немеш Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні в м. Мукачево цивільну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача ОСОБА_2
третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області
третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради
про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 4 вересня 1993 року виконавчим комітетом Доробратівської сільської ради Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 19 та визначення місця проживання дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Дитина) разом з нею.
Позивач вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини між ним фактично припинені. Шлюб існує лише формально, примирення неможливе, збереження шлюбу суперечить їхнім інтересам, тому його слід розірвати. Також, просить визначити місце проживання Дитини разом з нею.
Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, натомість від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять задоволити.
Належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Уповноважений представник третьої особи до суду також не з`явилася, натомість подала заяву про розгляд справи у її відсутності, просить врахувати думку та вік дитини.
На підставі ухвали суду від 11 травня 2022 року до участі у розгляді справи в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача залучено Орган опіки та піклування Виконавчого комітету Мукачівської міської ради.
На підставі ухвали суду від 13.10.2022 сторонам надано строк на примирення, провадження по справі зупинено.
15.11.2022 - провадження по справі відновлено.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд констатує наступне.
Судом встановлено, що між сторонами по справі укладено шлюб, який зареєстрований 4 вересня 1993 року Доробратівською сільською радою народних депутатів Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 19 (а.с. 6).
Також сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 28 вересня 2006 року, а.с. 8).
В написаній в присутності начальника служби у справах дітей Мукачівської міської ради письмовій заяві ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , висловив своє бажання проживати за місцем проживання матері - ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
По відношенню до вимоги позивача щодо розірвання шлюбу суд виходить з того, що відповідно до частини другої ст. 104 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно з частиною третьою ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (частина друга ст. 112 Сімейного кодексу України).
Судом встановлено, що збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, а тому шлюб носить лише формальний характер і такий слід розірвати.
Також слід констатувати, що і вжиті судом процесуальні заходи, з метою збереження шлюбу, результату не дали.
Що стосується вимоги позивача щодо визначення місця проживання Дитини , суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно з статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.
Місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.
У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.
Згідно зі статтею 161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 29 Цивільного кодексу України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою (частина 3 статті 160 Сімейного кодексу України).
Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на дату ухвалення судом даного рішення, досяг шістнадцятирічного віку, тому, у відповідності відповідно до положень частини другої статті 29 Цивільного кодексу України та частини третьої статті 160 Сімейного кодексу України, він визначає своє місце проживання самостійно.
Вищевикладене узгоджується з правовими висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 28.09.2022 у справі №686/18140/21.
Отже, підстави для втручання суду у порядок, який фактично склався і який відповідає інтересам дитини, відсутні.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
На підставі ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України на відповідача слід покласти обов`язок зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 8, 124, 1291 Конституції України, ст.ст. 2, 3, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280, 281, 284, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
УХВАЛИВ:
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволити частково.
2. Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 4 вересня 1993 року Доробратівською сільською радою народних депутатів Іршавського району Закарпатської області, актовий запис № 19.
3. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
6. Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Представник позивача: ОСОБА_3 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Представник відповідача: ОСОБА_2 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей Мукачівської міської ради Закарпатської області (м.Мукачево, пл.Духновича, 2).
Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: орган опіки та піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради (м.Мукачево, пл.Духновича Олександра, 2, код ЄДРПОУ 38625180).
Суддя В.В. Кость
Судове рішення № 107742891, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 08.12.2022. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 303/2628/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: