Ухвала суду № 107741337, 14.11.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/31924/22-к

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2022 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16, при секретарі ОСОБА_17, розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна,-

В С Т А Н О В И В :

До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_16 надійшло клопотання прокурора першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна.

Обґрунтовуючи внесене клопотання, сторона кримінального провадження вказує, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020250140000288, від 14.04.2020 за фактами можливих незаконних дій пов`язаних з перереєстрацією корпоративних прав ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія» (код ЄДРПОУ 37039321).

Досудовим розслідуванням встановлено, що в 2010 році ОСОБА_1 створила ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія», яке в 2012 році отримало спеціальній дозвіл на видобування корисних копалин за №5461 та розпочало видобування бурого вугілля на Мокрокалигірському буровугільному розрізі, розташований за адресою: Черкаська область, Катеринопільський район, село Лисяча Балка.

З 18.12.2013 керівником ТОВ «ЕІК» був призначений ОСОБА_2 .

У 2017 році корпоративні права ТОВ «ЕІК» були зареєстровані на кіпрську компанію «Залікс Холдінгс ЛТД», та кінцевими бенефіціарними власниками стали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який взамін на надання йому 50% корпоративних прав за усною домовленістю зобов`язувався інвестувати кошти в розвиток підприємства.

В грудні 2019 року ОСОБА_3 подав директору «Залікс Холдінгс ЛТД» ОСОБА_4 декларацію з підробленим підписом ОСОБА_1 , в якій було відображено, що ОСОБА_1 передає ОСОБА_3 1% своїх акцій ТОВ «ЕІК», та 29.03.2020 останній подав ще одну декларацію з підробленим підписом ОСОБА_1 про передачу йому решти 49 % акцій.

Крім цього, ОСОБА_5 разом з Декларацією була подана сканкопія Договору про надання послуг номінального утримувача акцій від 21.11.2017р., укладеного нібито між ОСОБА_1 та «Залікс Холдінгс ЛТД», в якій у пункті 2.4.8. від руки було вписано два прізвища « ОСОБА_6 » та « ОСОБА_7 » як особи, які мають право підпису на документах, хоча в оригіналі такі рукописні записи відсутні, що свідчить про підроблення сканкопії угоди.

На підставі підроблених ОСОБА_3 документів директор «Залікс Холдінгс ЛТД» дає дорученя ОСОБА_3 на продаж корпоративних прав ТОВ «ЕІК», та право оформити будь-які інші документи у порядку, передбаченому чинним законодавством.

Відчуження частки «Залікс Холдінгс ЛТД» у статутному капіталі ТОВ «ЕІК» відбулося на підставі договору купівлі-продажу частки на суму 20 000 гривень, що дорівнює 100% від загального розміру статутного капіталу на користь компанії «ДіКейЕкс ЛТД», яка заснована в Республіці Сейшельські острови.

На підставі вказаних документів приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 були внесені зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до яких кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ЕІК» стала ОСОБА_19, громадянка БЕЛІЗУ, а керівником призначено ОСОБА_9 .

Згідно висновку експертів № 678/03/2021 за результатами проведеної комісійної почеркознавчої експертизи за заявою ОСОБА_1 від 12.03.2021, підпис від імені ОСОБА_10 , зображення якого міститься у технічній копії документу з назвою «ZALIX HOLDINGS LTD (the Company)» датованого 29.03.2020, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 ; підпис від імені ОСОБА_10 , зображення якого міститься у рядку «(Signet)___ ОСОБА_20 у технічній копії документу з назвою «TO WHOM IT MAY CONCERN», датованого 16.12.2019, виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1 .

На даний час власником ТОВ «ЕІК», являється Кіпрська компанія - Сангранд Ліметед, яка в свою чергу на пряму підконтрольна ОСОБА_11 . Про це свідчить акт приймання - передачі у статутному капіталі ТОВ «ЕІК» від 16.11.2021 відповідно до якого фірма Дікейекс ЛТД в особі ОСОБА_12 (який представляє інтереси даного підприємства на підставі довіреності) продає частку у статутному капіталі ТОВ «ЕІК» у розмірі 100 % фірмі Сангранд Ліметед, в інтересах якої на підставі довіреності діє ОСОБА_13 , який являється сином ОСОБА_11 .

Так, в ході досудового розслідування, під час допиту в якості потерпілого, ОСОБА_2 повідомив, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення, можуть бути причетні окрім вище вказаних осіб, а саме ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 також ОСОБА_14 , який являється довіреною особою ОСОБА_11 , та директором у багатьох фірмах останнього.

Крім цього в ході розслідування кримінального провадження досліджується факт вчинення службовими особами ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія» незаконного видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія» володіє спеціальним дозволом на видобування надр №5461 від 18.01.2012 року на Мокрокалигірське родовище бурого вугілля. Родовище розташовано: Черкаська обл., Катеринопільський район, село Лисяча Балка.

Наказом Держаної служби геології та надр України за № 564 від 30.07.2021р. було зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами № 5461 від 18.01.2012 року, але згідно отриманої в ході досудового розслідування інформації, службові особи ТОВ «Енергетично-інвестиційна компанія» всупереч законодавству України продовжують видобування корисних копалин загальнодержавного значення на території Мокрокалигірського родовища бурого вугілля, що за адресою: Черкаська обл., Катеринопільський район, село Лисяча Балка, усіма вище вказаними діями керує працівник ТОВ «ЕІК» - ОСОБА_15 .

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України корпоративні права ТОВ «ЕІК» код ЄДРПОУ 37039321) визнано речовим доказом.

15.06.2022 ухвалою Печерського районного суду м. Києва за № 757/14011/22-к накладено арешт на корпоративні права ТОВ «ЕІК» код ЄДРПОУ 37039321).

Вартість зазначеного речового доказу - скрапленого газу, що арештований ухвалою слідчого судді - становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вищезазначене арештоване майно потребує спеціальних заходів з управління ним, спрямованих на збереження та збільшення його вартості, сплату витрат на утримання тощо. Вирішення цих питань можливе лише силами Національного агентства.

В судове засідання слідчий, прокурор не з`явились, про причини своєї неявки суд не повідомили. Прокурор подав заяву у якій просив розглянути клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась, оскільки таке клопотання не заявлялось.

Згідно ч. 7 ст. 100 КПК України, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до слідчого судді Вищого антикорупційного суду, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із статтями 171-173 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.172 КПК України неприбуття у судове засідання слідчого , прокурора цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження не перешкоджає розгляду клопотання.

Положеннями ст. 131 КПК України передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Частиною 2 статті 100 КПК України визначено, що речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно, описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 6 статті 100 КПК України передбачено, що речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, у вигляді предметів, великих партій товарів, зберігання яких через громіздкість або з інших причин неможливо без зайвих труднощів або витрати по забезпеченню спеціальних умов зберігання яких співмірні з їх вартістю, а також речові докази у вигляді товарів або продукції, що піддаються швидкому псуванню: 1) повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 2) передаються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду для реалізації, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження; 3) знищуються за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду, якщо такі товари або продукція, що піддаються швидкому псуванню, мають непридатний стан; 4) передаються для їх технологічної переробки або знищуються за рішенням слідчого судді, суду, якщо вони відносяться до вилучених з обігу предметів чи товарів, а також якщо їх тривале зберігання небезпечне для життя чи здоров`я людей або довкілля.

В ч. 7 ст. 100 КПК України говориться, що у випадках, передбачених п. п. 2, 4 та абзацом сьомим ч. 6 цієї статті, слідчий за погодженням із прокурором або прокурор звертається з відповідним клопотанням до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, або до суду під час судового провадження, яке розглядається згідно із ст.ст. 171-173 цього Кодексу.

У відповідності ч.1 ст. 19 Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» Національне агентство здійснює управління активами, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі як захід забезпечення позову - лише щодо позову, пред`явленого в інтересах держави, із встановленням заборони розпоряджатися та/або користуватися такими активами, сума або вартість яких дорівнює або перевищує 200 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня відповідного року.

Повноваження Національного агентства з управління арештованим (до конфіскації) майном визначені ст.ст. 1, 9, 10, 19-24 Закону та ст. 100 КПК України.

Так, в управління Національному агентству можуть передаватись лише активи, які відповідають наступним умовам: вони визнані речовим доказом; на них накладено арешт у кримінальному провадженні; арешт має передбачати заборону розпорядження (обов`язково), або користування майном (бажано); їх сукупна вартість становить понад 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; це не завдає шкоди кримінальному провадженню.

У ст. 19 Закону визначено дві альтернативні підстави передання активів в управління Національному агентству: ухвала слідчого судді, суду про передання активів в управління Національному агентству; згода власника активів на їх передання в управління Національному агентству.

За змістом ст.ст. 19-24 Закону Національне агентство самостійно не здійснює управління активами (інакше як у спосіб їх реалізації). У разі передання Національним агентством активу в управління професійному управителеві за договором, послуги з такого управління можуть бути оплачені виключно з доходів від управління (ч.ч. 2, 3 ст. 21 Закону).

Таким чином, за загальним правилом, управління за Законом у спосіб передання активу в управління за договором управителеві є можливим, якщо таке управління здатне приносити дохід.

За таких обставин, Закон не передбачає можливості управління майном, як Національним агентством самостійно, так і обраним ним управителем за договором, укладеного відповідно до глави 70 ЦК України з урахуванням особливостей, визначених Законом, у спосіб суто його зберігання (оскільки зберігання призводить лише до витрат без одержання доходів). При цьому, Національне агентство може організувати деякі заходи зі зберігання арештованого майна, але лише для цілей подальшого передання такого майна в управління професійному управителеві і лише на строк, необхідний для організації такого передання в управління, а також, таке тимчасове (короткотермінове) зберігання не може передбачати витрачання коштів Державного бюджету України.

Згідно з Законом головна мета діяльності Національного агентства за напрямком управління майном - забезпечувати (генерувати) надходження до Державного бюджету України, а не видатки з нього.

Саме тому, Національне агентство не має повноважень та прав витрачати кошти Державного бюджету України і самостійно організовувати охорону, відповідальне зберігання, обслуговування, підтримання у належному стані, оперативно управляти та вчиняти інші дії стосовно активів окрім їх передачі для реалізації або в управління за договором. Натомість, відповідні заходи можуть організовуватися управителем відібраним у порядку, встановленому Законом, і оплачуватися виключно з доходів від управління, які отримуються управителем в процесі комерційного використання активу.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону Національне агентство здійснює заходи з проведення оцінки активів (п.п. 3, 4). У зв`язку з чим, обов`язково отримавши в управління майно Національне агентство першочергово проводить його оцінку (встановлює ринкову вартість).

Згідно з ч. 1 ст. 21 Закону управління рухомим та нерухомим майном, цінними паперами, майновими та іншими правами здійснюється Національним агентством шляхом реалізації відповідних активів або передачі їх в управління.

Виходячи з системного аналізу приписів ст. 2 КПК України, ст.ст. 170-173 КПК України, основною метою накладення арешту на майно у кримінальному провадженні є забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень, насамперед корупційних, через позбавлення особи економічних переваг, одержаних внаслідок її протиправної поведінки, а також унеможливлення одержання такою особою будь-яких переваг внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього.

Незастосування заходів щодо передачі в управління Національному агентству майна та в результаті цього невжиття заходів щодо збереження арештованого майна ускладнить або зробить неможливим (втрата, погіршення фізичного стану майна, зменшення його економічної вартості) застосування негативних наслідків у разі винесення обвинувального вироку, а у разі винесення виправдувального вироку може стати порушенням прав осіб у вигляді втрати вартості майна за час його перебування під арештом, що в обох випадках унеможливить досягнення завдань кримінального провадження.

Окрім цього, враховуючи положення ст. 24 Закону, надходження в результаті вжиття заходів щодо управління арештованим майном (його реалізації), сприятимуть наповненню державного бюджету, відтак застосування відповідних заходів обумовлено захистом економічних інтересів Держави.

Дослідивши матеріали, якими обґрунтовується внесене клопотання, надходжу до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження активів, на які ухвалою слідчого судді накладено арешт, виникла необхідність відповідно до ст. 100 КПК України передати їх в управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 108, 234-235, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання першого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національної поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_18 про визначення порядку зберігання речових доказів, шляхом визначення порядку виконання ухвали про арешт майна - задовольнити.

Визначити порядок зберігання речових доказів у кримінальному провадженні № 12020250140000288 від 14.04.2020, а саме корпоративних прав (100% статутного капіталу (розмір внеску до статутного фонду - 20 000 грн.) ТОВ "Енергетично-Інвестиційна Компанія" (код ЄДРПОУ: 37039321), юридична адреса якого 04080, місто Київ, вул. Кирилівська, будинок 82, офіс 256, шляхом передачі їх Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (код ЄДРПОУ: 41037901), в управління у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, що здійснює нагляд у кримінальному провадженні № 12020250140000288 від 14.04.2020.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_16

Підготовлено в 2-х копіях.

Прим. __ - прокурор ОСОБА_18

Виконавець: ОСОБА_16, 14.11.2022