Єдиний державний реєстр судових рішень
ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 500/3341/22
06 грудня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Дерех Н.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, Державної служби України з безпеки на транспорті, Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач-1), Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі, відповідач-2), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на і транспорті від 05.07.2022 р. №324288 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із оскаржуваною постановою відповідача. Позивач вказав, що в Акті №321720 від 11.02.2022, на підставі якого винесено оскаржувану постанову, вказано, що 11.02.2022 р. о 11 год. 52 хв. на автомобільній дорозі а/д МЗО+252 км водій автомобіля MAN, номерний знак НОМЕР_1 , належного ОСОБА_1 , ОСОБА_2 здійснював перевезення вантажу з м.Хмельницького в м.Підволочиськ за відсутності документів, передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: товарно-транспортної накладної або іншого документа на вантаж. Позивач зазначив, що має у власності приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , де на початку року здійснював ремонт цього приміщення. В зв`язку з закінчення ремонту, він прийняв рішення забрати до себе для власних потреб залишки товарно-матеріальних цінностей, в тому числі залишки щебеню, і транспортувати їх на зберігання до іншого власного приміщення. Звернув увагу суду на тому, що для цього він використавналежний йому автотранспорт, а саме: вантажний автомобіль MAN TGS 26.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Просить врахувати, що при здійсненні перевезення у водія ОСОБА_2 були в наявності наступні документи: накладна на внутрішнє переміщення; посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії; реєстраційний документ на транспортний засіб; талон про проходження державного технічного огляду; поліс (сертифікат) обов`язкового страхування відповідальності власників наземних транспортних засобів. Тобто, вважає, що 11.02.2022 року, на день складення акту №321720 про відсутність у водія товарно-транспортної накладної, позивач здійснював перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб. На думку позивача, в даному випадку він не здійснював перевезення вантажу від вантажовідправника до вантажоодержувача, а тому не підпадає під статус перевізника, який надає послуги з перевезення вантажу з обов`язковим оформленням товаро-транспортної накладної. Отже, на переконання позивача, до нього не може бути застосована відповідальність, що передбачена частиною першою абзацом 3 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт". Позивач додатково зазначив, що оскільки акт №321720 складено 11.02.2022, тому оскаржувану постанову №324288 від 05.07.2022 винесено з порушенням двохмісячного строку.
Ухвалою суду від 23.09.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову повністю. Зазначив, що в редакції Закону України «Про автомобільний транспорт», яка набрала чинності на момент виникнення спірних правовідносин - 11.02.2022 (дата проведення перевірки) в диспозиції абзацу 3 частини 1 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» зазначено, що при перевезенні вантажів, за відсутності певних документів на момент перевірки, застосовується адміністративно-господарський штраф. Вважає, що твердження позивача про те що до нього не може бути застосована відповідальність передбачена частиною 1 абзацом 3 статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», так як він на момент перевірки 11.02.2022 року не надавав послуг перевезення вантажу, і тому йому не потрібна товарно-транспортна накладна на вантаж, безпідставні, так як на момент перевірки у водія були відсутні будь- які документи на вантаж. На думку представника відповідача, під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно транспортного засобу, що використовується автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 для перевезення вантажу, перевірялося наявність документів, передбачених статтею 48 Закон України "Про автомобільний транспорт", а саме наявність товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, які на момент перевірки були відсутні. Крім цього, представник відповідача вказав, що в рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу, що унеможливило забезпечення розгляду справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку №1567 строки. Відтак, зазначив, що відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Крім цього, 05.10.2022 представник Державної служби України з безпеки на транспорті подав до суду письмове клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 09.11.2022 постановлено розгляд даної справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання у справі на 23.11.2022 о 11:00 год.
23.11.2022 у відкритому судовому засіданні розгляд справи відкладено на 01.12.2022 о 10:00 год.
01.12.2022 у відкритому судовому засіданні постановлено ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про залучення у якості співвідповідача Державну службу України з безпеки на транспорті. Також, оголошено перерву до 06.12.2022 о 11:00 год.
06.12.2022 о 11:00 год. позивач та його представник у відкрите судове засідання не прибули, представник позивача подав до суду письмову заяву, в якій просив розгляд даної справи здійснювати за відсутності позивача та/або його представника, позовні вимоги в даній справі підтримують в повному обсязі.
Представник Державної служби України з безпеки на транспорті у відкрите судове засідання не прибув, подав письмову заяву, в якій просив дану справу розглянути в порядку письмового провадження, позовні вимоги не визнає із міркувань, що викладені у відзиві на позовну заяву, просить відмовити у задоволенні позову.
Представник Відділу державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті у відкрите судове засідання повторно не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, причин неприбуття суду не повідомив.
Враховуючи положення частини третьої ст.194, частини дев`ятої ст.205, частини четвертої ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду справи у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Таким чином, розгляд даної справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Судом встановлено, що інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області при проведенні рейдової перевірки (перевірки на дорозі), 11.02.2022 р. на а.д.М-30, 252 км, Хмельницька область, перевірено транспортний засіб марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 (серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 ), що належить автомобільному перевізнику ФОП ОСОБА_1 .
Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) здійснювалася на підставі направлення на рейдову перевірку №004330 від 04.02.2022 року та графіка проведення рейдових перевірок Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області в період з 07.02.2022 року по 13.02.2022.
За результатами проведення рейдової перевірки складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №321720 від 11.02.2022, в якому вказано, що автомобілем марки MAN, реєстраційний номер НОМЕР_1 , водій здійснював перевезення вантажу з м.Хмельницького в м.Підволочиськ, під час перевірки виявлено, що перевізник не забезпечив водія оформленою товаро-транспортною накладною або іншим визначеним законодавством документом на вантаж, чим порушено вимоги статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачене абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
В Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №321720 від 11.02.2022 водій ОСОБА_2 підписався, в графі «Пояснення водія про причини порушень» пояснень не надав.
В подальшому, за результатами розгляду акту №321720 від 11.02.2022, що відбувся 05.07.2022 у Відділі державного нагляду (контролю) у Тернопільській області, начальником Відділу було винесено Постанову №324288 про застосування адміністративно - господарського штрафу до ФОП ОСОБА_1 у сумі 17000 грн. за порушення вимог статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абзацом 3 частини першої статі 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме за відсутність будь яких визначених законодавством документів на вантаж під час перевезення вантажу.
Не погоджуючи з вказаною постановою, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши надані матеріали справи, надаючи правову оцінку вищенаведеного, суд вказує наступне.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» №2344-III (далі - Закон №2344-III).
Згідно ст.1 Закону №2344-III товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу (крім фізичних осіб, які здійснюють перевезення вантажу за рахунок власних коштів та для власних потреб) документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, який складається у паперовій та/або електронній формі та містить обов`язкові реквізити, передбачені цим Законом та правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом.
Статтею 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.
Пунктом 15 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок № 1567) встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону №2344-ІІІ документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.
Згідно пункту 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.
Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, для водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, є - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України.
Перелік документів згідно ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» не є вичерпним.
Згідно приписів частини п`ятої ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Так, в Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 по справі № 820/4624/17 зазначено що відповідно до положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.
Крім цього, пункт 11.1 наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні" №363 передбачає, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.
Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно - господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З матеріалів справи слідує, що під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) відносно транспортного засобу, що використовується автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 для перевезення вантажу, перевірялася наявність документів, передбачених статтею 48 Закон України "Про автомобільний транспорт", а саме наявність товарно-транспортної накладної на вантаж або іншого визначеного законодавством документу на вантаж, які на момент перевірки були відсутні.
Натомість, доводи позивача зводяться до того, що до ОСОБА_1 не може бути застосована відповідальність передбачена абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», так як він на момент перевірки не надавав послуг перевезення вантажу та не підпадає під статус перевізника, тому йому не потрібна товарно-транспортна накладна на вантаж
Суд вважає, що такі доводи позивача не спростовують факт встановленого порушення, оскільки обов`язок пред`являти відповідні документи чітко встановлений законодавством, як для автомобільного перевізника, так і для водія транспортного засобу.
Вирішуючи спір по суті, суд приймає до уваги те, що в Акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №321720 від 11.02.2022, водій ОСОБА_2 підписався, що засвідчує про те що він ознайомлений з актом, а в графі «Пояснення водія про причини порушень» він не надав своїх пояснень та жодної інформації про наявність у нього будь яких документів на перевезення вантажу.
При цьому суд критично ставиться до наданої суду накладної-вимоги на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 11.02.2022, в якій зазначене переміщення товару з складу м. Хмельницького на склад с.Староміщина Тернопільського району, оскільки дана накладна-вимога не була пред`явлена під час проведення державного контролю на автомобільному транспорті, при розгляді справи про правопорушення, а надана як доказ лише суду. Відтак суд не приймає до уваги дану накладну-вимогу на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів.
Крім цього, згідно пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 передбачено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).
Пунктом 27 Порядку №1567 передбачено, що у разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Суд зазначає, що про розгляд акту №321720 від 11.02.2022, позивача було інформовано листом-повідомленням №10664/4.3/24-22 від 21.02.2022. Розгляд повинен був відбутись 15.03.2022.
При розгляді даної справи суд приймає до уваги, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102- IX в Україні введено воєнний стан.
В рамках заходів правового режиму воєнного стану в Україні та для збереження життя і здоров`я, деякі посадові особи були переведені у простій або на дистанційну роботу, що унеможливило забезпечення розгляду справ про порушення у визначені пунктом 25 Порядку №1567 строки. У зв`язку із цим, належне повідомлення автомобільного перевізника про час і місце розгляду справи про порушення не було можливим, адже відправка/доставка поштової кореспонденції не функціонувала належним чином.
Суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 250 Господарського кодексу України, адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб`єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб`єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
При цьому, суд врахував, що розгляд справи відносно позивача здійснено з перевищенням двомісячного строку, встановленого Порядком №1567, однак штраф накладено на позивача з дотриманням строків, встановлених частиною першою статті 250 Господарського кодексу України, а саме: протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення.
Про розгляд акту №321720 від 11.02.2022 позивача було інформовано повторно листом-повідомленням №15302/39/24-22 від 03.06.2022. Розгляд справи про порушення призначено на 05.07.2022 з 10:00 год до 16:00 год.
Враховуючи, що відповідач здійснює свою діяльність в рамках виконання вимог правового режиму воєнного стану в Україні, суд дійшов висновку про правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо розгляду 05.07.2022 справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, тобто з перевищенням двомісячного строку, встановленого Порядком №1567.
Суд зазначає, що в ході розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт встановлено, що на момент перевірки у водія були відсутні товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, та після чого відповідачем прийнято оскаржувану в даній адміністративній справі постанову.
При цьому, суд вважає, що позивач не був позбавлений можливості бути присутнім при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, надати відповідні пояснення та докази, що спростовують виявлене відповідачем порушення.
З наведених вище мотивів, суд не приймає до уваги доводи сторони позивача стосовно того, оскаржувана постанова винесена з порушення вищевказаного двохмісячного строку.
У сукупності наведених обставин, суд вважає, що у спірному випадку відповідач при прийнятті оскаржуваної постанови діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, у зв`язку із чим така постанова скасуванню не підлягає.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю.
У силу вимог ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено та підписано 06 грудня 2022 року.
Копію рішення надіслати учасникам справи.
Реквізити учасників справи: позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_3 );відповідач - Відділ державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: вул. Тролейбусна, 12, м. Тернопіль,46027 код ЄДРПОУ:39816845).
Головуюча суддяДерех Н.В.
Судове рішення № 107728373, Тернопільський окружний адміністративний суд було прийнято 06.12.2022. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 500/3341/22. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: