Рішення № 107728359, 07.12.2022, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/3974/22

07 грудня 2022 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі, позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області від 01.08.2022 № 2728-2872/С-02/8-1900/22 та від 03.08.2022 року № 2765-2933/С-02/8-1900/22 щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі «Галичина», зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі «Галичина» та здійснити перерахунок пенсії з 24.07.2022 року, з урахуванням періоду її роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно- виробничій фірмі «Галичина».

Позов обґрунтований тим, що позивач вважає відмови відповідача від 01.08.2022 № 2728-2872/С-02/8- 1900/22 та від 03.08.2022 року № 2765-2933/С-02/8-1900/22 такими, що не відповідають нормами закону, порушують конституційне право позивача на пенсійне забезпечення, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду. Позивач вважає, що її страховий стаж підтверджено трудовою книжкою, а тому відповідачем Головним управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області їй безпідставно не було зараховано до страхового стажу періоди роботи у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі «Галичина» з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік згідно трудової книжки НОМЕР_1 від 25.07.1980, виданої на її ім`я. Позивач просить врахувати, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені в його трудовій книжці.

Ухвалою суду від 08.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти позовних вимог, просив відмовити у задоволенні позову. Зазначив, що згідно даних трудової книжки серії НОМЕР_1 позивач 18.09.1985 прийнята на роботу в Теребовлянський райпобуткомбінат, 11.03.1993 позивач переведена на роботу у виробничо-комерційну фірму «Галичанка» у зв`язку з ліквідацією служби побуту, 05.08.1996 позивач звільнена з роботи. Проте, вказав, що запис №10 про переведення зроблено з порушенням вимог Інструкції (не завірено печаткою), запис №11 містить виправлення, а також не читається відбиток печатки. В зв`язку з чим вважає, що до страхового стажу позивача не враховано період роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996.

Частиною п`ятою ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі, КАС України) передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки клопотань у розумінні вказаної статті до суду не надходило, розгляд даної справи здійснюється за наявними у справі матеріалами.

Судом встановлено, що позивачу з 24.07.2022 призначено пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 01.08.2022 №2728-2872/С-02/8-1900/22 позивача повідомлено про те, що згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 з 18.09.1985 позивач прийнята на роботу в Теребовлянський райпобуткомбінат, з 11.03.1993 позивач переведена на роботу у виробничо-комерційну фірму «Галичанка» у зв`язку з ліквідацією служби побуту та з 05.08.1996 звільнені з роботи. Відповідач вказав, що оскільки запис №10 про переведення проведений неналежним чином і не завірений печаткою Теребовлянського райпобуткомбінату та запис №11 про звільнення містить виправлення в даті наказу та не читається відтиск печатки, тому періоди роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 не зараховано до страхового стажу. Для зарахування до страхового стажу зазначених періодів роботи, рекомендовано надати підтверджуючі документи, що передбачені Порядком №637.

Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України від 03.08.2022 №2765-2933/С-02/8-1900/22 вбачається, що при обчисленні страхового стажу період роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 не враховано до загального страхового стажу згідно записів трудової книжки, оскільки на печатці підприємства відсутній ідентифікаційний код. Відповідач зазначив про те, що до звернення позивачем долучено довідку, яка видана Виробничо- комерційною фірмою "Галичанка", про нарахування заробітної плати за період з 01.01.1986 по 31.12.1990, однак вказана довідка завірена печаткою на якій теж відсутній ідентифікаційний код, тому зазначена довідка не може бути підставою для зарахування страхового стажу.

Не погоджуючись з такими відмовами відповідача, оформленими листами, позивач звернулася з даним позовом до суду.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи (стаття 8 Закону №1058-IV).

Періоди, з яких складається страховий стаж визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24 Закону №1058-IV).

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).

У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до статті 62 Закону №1788-XII постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктами 1, 2 Порядку №637 визначено: основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній, наявності неправильних чи неточних записів у трудовій книжці відповідач вправі вимагати від заявника подання додаткових документів на підтвердження страхового стажу.

Поряд з цим, суд вважає, що на час заповнення трудової книжки позивача, діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СССР від 20.06.1974 №162 (в редакції постанови Держкомпраці СССР від 02.08.1985 №252 зі змінами, внесеними постановою Державним комітетом СССР з праці та соціальних питань від 19.10.1990 №412) ( надалі Інструкція).

Відповідно до п.1.2 Інструкції прийом на роботу без трудової книжки не допускається.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затвердженої 20.06.1974 ДК СРСР по праці і соціальним питанням (у редакції, яка діяла на момент заповнення трудової книжки в спірні періоди роботи) заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу. Всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, перевід на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а при звільненні у день звільнення, повинні точно відповідати тексту наказу.

Період роботи позивача з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі «Галичина» підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , виданої 25.07.1980.

Крім цього, рішенням Теребовлянського районного суду Тернопільської області від 06.07.2022 у справі №606/872/22, яке набрало законної сили 08.08.2022, встановлено факт належності правовстановлюючого документа, а саме трудової книжки, заповненої 25.07.1980 серії НОМЕР_1 Гусятинським райпобуткомбінаті Тернопільської області, в якій помилково вказано прізвище, ім`я та по батькові заявника " ОСОБА_2 " замість дійсного " ОСОБА_1 ", дійсно належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно довідки про заробітну плату ОСОБА_1 , позивач отримувала заробітну плату з 1986 року по 1990 рік у виробничо-комерційній фірмі «Галичина». Дана довідка містить кутовий відбиток печатки із назвою організації, підписи директора та бухгалтера, завірена відбитком круглої печатки.

У відповідності до довідки від 21.06.2022 року №77, виданої Комунальною архівною установою «Трудовий архів», документи з особового складу (книги наказів з особового складу, книги нарахування заробітної плати) Теребовлянського побуткомбінату на зберігання у комунальну архівну установу «Трудовий архів» не надходили. Інших відомостей не виявлено.

Згідно довідки від 18.08.2022 року № 04-01/603, виданої архівним відділом №7 Тернопільської районної військової адміністрації, документи з кадрових питань (особового складу) (відомості нарахування заробітної плати, книги наказів з кадрових питань) Теребовлянського райпобуткомбінату м.Теребовля Тернопільського району (колишнього Теребовлянського району) Тернопільської області на державне зберігання до архівного відділу райдержадміністрації не надходили. Місце знаходження документів не відоме.

Суд вважає, що період роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі «Галичина» підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача, так як підтверджується записами в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 , виданої 25.07.1980.

При цьому, на думку суду відмовляючи позивачу у зарахуванні до страхового стажу вказаного періоду, відповідач діяв протиправно, оскільки формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 30 вересня 2019 року у справі №638/18467/15-а (адміністративне провадження № К/9901/17572/18).

Суд також зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, а неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку.

Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15), суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

А тому, у даному випадку, належним способом захисту відновлення порушеного права позивача, є не лише зарахування до трудового стажу, що дає право на отримання пенсійних виплат, певних періодів трудової діяльності, здійснення перерахування пенсійних виплат, але й виплата такої пенсії з врахуванням виплачених сум з дати призначення пенсії 24.07.2022.

При цьому, перевіряючи дії відповідача на відповідність вимогам частини другої ст.2 КАС України, суд вважає, що відмови Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області, оформлені листами № 2728-2872/С-02/8-1900/22 від 01.08.2022 та від 03.08.2022 року № 2765-2933/С-02/8-1900/22 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що даний позов підлягає до задоволення повністю. Сплачений судовий збір підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області оформлені листами від 01.08.2022 № 2728-2872/С-02/8-1900/22 та від 03.08.2022 року № 2765-2933/С-02/8-1900/22 щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоду роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі "Галичина".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 18.09.1985 по 05.08.1996 рік у Теребовлянському райпобуткомбінаті та комерційно-виробничій фірмі "Галичина", здійснити перерахунок та виплату її пенсії з 24.07.2022 року, з врахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 992 (дев`ятсот дев`яносто дві) грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено та підписано 07 грудня 2022 року.

Реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_2 );

відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (місцезнаходження:Майдан Волі, 3, м. Тернопіль,46001 код ЄДРПОУ:14035769).

Головуюча суддя Дерех Н.В.