Ухвала суду № 107727604, 07.12.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15540/22

У Х В А Л А

07 грудня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє адвокат Турутя Захар Олегович, звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач), в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Департаменту патрульної поліції щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 13.07.2015 по 31.03.2018 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 31.10.2017 (включно);

зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 невиплачене грошове забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 13.07.2015 по 31.03.2018 (включно);

зобов`язати Департамент патрульної поліції нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість з індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 31.10.2017 (включно).

Ухвалою від 03.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 22.11.2022 продовжено Департаменту патрульної поліції установлений ухвалою від 03.11.2022 строк для подання відзиву на позовну заяву на п`ять робочих днів з дня отримання копії цієї ухвали.

05.12.2022 представник відповідача надав суду заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої посилається на приписи ст. ст. 122, 123 КАС України та ст. 233 Кодексу Законів про працю України, та зазначає, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення з позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до суду з позовом щодо ненарахування та невиплати на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення у вигляді доплати за службу в нічний час за період з 13.07.2015 по 31.03.2018 (включно) та індексації грошового забезпечення за період з 13.07.2015 по 31.10.2017 (включно).

На адвокатський запит від 11.02.2022 № 11/02/2022/413 Департамент патрульної поліції листом від 17.02.2022 № 346аз/41/5/05-2022 повідомив, що підстави для виплати індексації за період з 07.11.2015 по 31.10.2017 відсутні та надав відомості про грошове забезпечення за період з 07.11.2015 по 11.11.2021.

Отже, спірні правовідносини виникли у зв`язку з проходженням позивачем публічної служби та невиплатою всіх належних, на думку позивача, сум.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати, застосуванню підлягають положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не статті 122 КАС України. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.09.2019 у справі № 812/1255/17, від 02.07.2020 у справі № 812/792/17, які суд враховує під час судового розгляду даної адміністративної справи в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України.

Водночас, 19.07.2022 набули чинності зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, внесені Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин». Так, частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній з 19.07.2022) передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Таким чином, у зв`язку із прийняттям Закону України від 01.07.2022 № 2352-IX, стаття 233 Кодексу законів про працю України більше не містить положень про те, що «у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком».

Суд зазначає, що за приписами статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Відтак станом на дату звернення позивача до суду стаття 233 Кодексу законів про працю України не містить положень щодо не обмеження будь-яким строком права звернення до суду із вимогами про стягнення заробітної плати (вирішення трудового спору).

За таких обставин посилання позивача про те, що строк звернення до суду не обмежений будь-яким строком є безпідставним, оскільки відбулась зміна у чинному законодавстві Україна, та на цей час відсутні норми, які були предметом аналізу Конституційного Суду України.

Разом з тим, суд бере до уваги правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Так, Верховний Суд зазначає, що процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо доцільності використання певних процесуальних строків, суд також керується практикою Європейського суду з прав людини.

У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

З урахуванням означених вище підходів та висновків Верховного Суду, викладених у Постанові Верховного Суду від 27 січня 2022 року у справі № 160/11673/20 (адміністративне провадження № К/9901/30170/21), суд зазначає, що позивач мав можливість звернутися до суду в тримісячний строк з дня набрання чинності 19.07.2022 змін до статті 233 Кодексу законів про працю України, внесених Законом України від 01.07.2022 № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», тобто до 19.10.2022 року - строк, достатній для формулювання правової позиції і вчинення дій з підготовки відповідного позову та його подання до суду.

Отже, в контексті даної справи суд враховує, що протягом тримісячного строку звернення до суду з моменту набрання чинності змінами частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, тобто до 19.10.2022, позивач до суду не звертався.

Таким чином, суд вважає, що позивачем пропущений тримісячний строк звернення до адміністративного суду.

Так, як позивачем не надано заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, тому позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.

Згідно з приписами ч. ч. 3, 4 ст. 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частинами 13-15 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху та встановлення позивачу строку на усунення недоліків позову, а саме для надання до суду заяви про поновлення строку на звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 160, 171, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Залишити позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії без руху.

Встановити ОСОБА_1 строк на усунення недоліків позову п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 420/15540/22 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала окремо не оскаржується та набирає законної сили з моменту підписання.

Суддя А.С. Пекний