Ухвала суду № 107727510, 28.11.2022, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/15595/22

У Х В А Л А

28 листопада 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Попов В.Ф., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд.Трейд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд.Трейд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення: №3706359/38937049, №3706358/38937049, №3706357/38937049, №3706360/38937049 від 25.01.2022р. Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відмову в реєстрації розрахунків коригування;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників: №2 від 05.01.2022р. до податкової накладної №19 від 21.12.2021 р., №3 від 06.01.2022р. до податкової накладної №20 від 22.12.2021р., №4 від 10.01.2022р. до податкової накладної №21 від 23.12.2021 р., №5 від 11.01.2022р. до податкової накладної №22 від 24.12.2021р., складені TOB «Буд.Трейд» на ПП «АЛЬФА ЛЮКС» датою їх первинної реєстрації;

- стягнути з бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (ідентифікаційний код 44069166) на користь ТОВ «Буд.Трейд» судові витрати в у розмірі 18924,00 грн, з яких 9000,00 грн витрати на надання правової допомоги та 9924,00 грн сплаченого судового збору.

Ухвалою суду від 07.11.2022 року позовну заяву залишено без руху у зв`язку з пропуском строку звернення в частині оскарження рішення №3706359/38937049 та надано строк для подання заяви про його поновлення із зазначенням відповідних обставин та доказів поважності причин пропуску протягом 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.

21.11.2022 року позивачем подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду в частині вимог щодо оскаржуваного рішення №3706359/38937049, в якій позивач обґрунтовує пропуск строку тим, що після подання адміністративної скарги на оскаржуване рішення з посади була звільнена головний бухгалтер підприємства, а саме 19.05.2022 року. Директор підприємства не є фахівцем в галузі права, тому необізнаний в умовах продовження строків, передбачених Податковим кодексом України та строках позовної давності.

Так само позивач посилається на введений 24 лютого 2022 року Указом Президента України воєнний стан, у зв`язку з яким, підприємству складно було знайти бухгалтера, який міг би забезпечити належне виконання функцій. Така особа була працевлаштована лише 09.09.2022 року. Про оскаржуване рішення стало відомо тільки після проведення новим бухгалтером інвентаризації справ. Також у зв`язку з введенням воєнного стану діяльність підприємства була на деякий час призупинена.

Крім того, позивач зазначає, що Законом України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до ПКУ, зокрема, ст. 102 ПКУ доповнено новим п. 102.9.

Так, згідно з п. 102.9 ст. 102 ПКУ на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Тому у період з 24.02.2022 до припинення або скасування воєнного стану на території України зупиняється перебіг строків щодо оскарження рішень контролюючих органів, встановлених ст. 56 ПКУ, та/або щодо скарг платників податків, які не розглянуті станом на 24.02.2022. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених ст. 56 ПКУ.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для поновлення строку звернення до суду із вимогою про оскарження рішення №3706359/38937049 необхідно зазначити про таке.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Як встановлено із поданих матеріалів, позивач скористався досудовим порядком вирішення спору та звернувся до податкового органу зі скаргою на рішення №3706359/38937049.

09.06.2022р. податковим органом прийнято рішення № 11869/38937049/2 за результатами розгляду скарги, яким у задоволенні скарги відмовлено.

Позовну заяву подано 01.11.2022р.

З огляду на те, що тримісячний строк звернення до суду із вимогою про скасування рішення №3706359/38937049 закінчився 09.09.2022р., позовна заява подана із пропуском строку.

Крім того, Верховний Суд у складі судової палати в Постанові від 26 листопада 2020 року у справі №500/2486/19 зазначив, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

У зв`язку з цим суд відхиляє посилання позивача на Закон України від 15 березня 2022 року №2120-IХ «Про внесення змін до ПКУ, зокрема, ст. 102 ПКУ, оскільки строки встанорвлені цією статею не врегульовують строки звернення до суду.

Вивчивши позицію позивача та наведені ним підстави для поновлення строку звернення до суду, суд вважає, що строк звернення до суду ним пропущений без поважних причин, а наведені не є поважними.

Щодо посилань на таку підставу як введення в Україні воєнного стану, то суд відхиляє такі обґрунтування та зазначає, що сам факт введення воєнного стану не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки жодних перешкод у позивача для звернення до суду у цей період не було. Одеський ОАС жодного дня не припиняв свою роботу з початку введення воєнного стану, а позивач не наводить жодних обставин які безпосередньо його стосуються та які перешкоджали його зверненню до суду у тримісячний строк та пов`язані з вказаними подіями.

Верховний Суд в ухвалі від 01 серпня 2022 року по справі № 802/118/17-а наголосив, що посилання на введення воєнного стану на території України не може бути поважною причиною для поновлення строку без зазначення конкретних обставин, які вплинули на своєчасність звернення до суду та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло та обумовило пропуск строку.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства, пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії).

В рішенні від 27.06.2000 р. у справі Ільхан проти Туреччини Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.

Звільнення головного бухгалтера, необізнаність керівника підприємства у галузі права та призупинення роботи підприємства також не є безумовною підставою для поновлення строку звернення до суду, оскільки наведені обставини не є факторами, які унеможливлювали вчасне звернення до суду. Окрім того, відсутність компетентної особи на підприємстві жодним чином не може перешкоджати звернутися до відповідного фахівця, який не є працівником підприємства.

Пункт 109.2, яким доповнено Податковий кодекс України, та яким зупинено перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджується на положення ст. 122 КАС України та відповідно не зупиняє перебіг строків позовної давності. Наведені зміни стосуються строку, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, позовна заява в частині вимоги про оскарження рішення №3706359/38937049 підлягає поверненню позивачу разом із вимогою про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №2 від 05.01.2022р. до податкової накладної №19 від 21.12.2021 р., оскільки оскаржуваним рішенням відмовлено в реєстрації цієї податкової накладної.

Повернення позовної заяви в частині наведених вище вимог не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ч. 4 ст. 169, 243, 248 КАС України,

ухвалив:

Позовну заяву в частині вимог про оскарження рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби в Одеській області про відмову в реєстрації розрахунків коригування №3706359/38937049 від 25.01.2022 року та зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати розрахунки коригування кількісних і вартісних показників №2 від 05.01.2022р. до податкової накладної №19 від 21.12.2021 р., яку подано Товариством з обмеженою відповідальністю «Буд.Трейд» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС в Одеській області, повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня її проголошення, через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Якщо ухвалу було постановлено поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В.Ф.Попов