Рішення № 107723972, 07.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2022 року Справа № 160/15001/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сидоренко Д.В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, ВУЛИЦЯ НАДІЇ АЛЕКСЄЄНКО, будинок 100, приміщення 1) до Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, ТЕРНОПІЛЬСЬКА область, місто ТЕРНОПІЛЬ, вулиця ТЕКСТИЛЬНА, будинок 38) про визнання протиправним та скасування рішення,-

Обставини справи: 28.09.2022 за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислова компанія "ДТЗ" до Тернопільської митниці, в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403000/2022/000021/2 від 22.08.2022 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем було укладено з компанією «EVERLASTING MACHINE&TOOL» CO., L TD (Китай) зовнішньоекономічний контракт №EVG-1-2019 від 04.09.2019р. на поставку в Україну товарів в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у специфікаціях, які є невід`ємною частиною даного контракту. В подальшому компанією продавцем відповідно до умов контракту, специфікацій було здійснено поставку ТОВ ПК ДТЗ товарів. З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів, ТОВ ПК ДТЗ 19.08.2022 за ЕМД №UA403020/2022/017093 до Тернопільської митниці було задекларовано партію отриманого товару. Митна вартість була визначена за основним методом ціна товару. Для підтвердження вартості товару, яка повинна бути сплачена продавцю, підприємством було надано митному органу документи, передбачені ч.2 та 3 ст.53 МК України. Однак, митним органом були витребувані додаткові документи. Позивач додатково надав митному органу документи, які були в нього наявні. Проте, відповідачем все одно прийнято рішення про коригування митної вартості. Позивач вважає оскаржуване рішення про коригування митної вартості протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.09.2022 року прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

17.10.2022 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідач позов не визнав та заперечуючи проти його задоволення вказав, що під час здійснення митного контролю за МД №UA403020/2022/017093 від 16.08.2022 митницею було опрацьовано інформацію, яка міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах, за результатами опрацювання якої виявлено, що у поданих до митного оформлення документах наявні розбіжності, декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, декларантом заявлено неповні та недостовірні відомості про митну вартість товару. На вимогу митного органу позивачем було надано додаткові документи, проте не всі, які просив відповідач та листом повідомлено, що позивачем надано всі наявні документи, передбачені митним законодавством. У зв`язку з викладеним та відповідно до вимог МК України вартість транспортного засобу була визначена митницею самостійно та прийнято рішення про коригування митної вартості від 22.08.2022р. Джерелом інформації для визначення митної вартості при винесенні рішення про коригування митної вартості використано рівень митної вартості аналогічних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів згідно ЕМД від 17.08.2022 № UA110130/2022/13529 на рівні 3,34 дол.США/кг.

24.10.2022 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що у відзиві на позов відповідач зазначає ті ж самі доводи, які стали підставою для витребування додаткових документів та коригування митної вартості товарів, що і в спірному рішенні про коригування. Означені підстави для коригування митної вартості, визначеної декларантом товариства, є необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислова компанія ДТЗ (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 100, приміщення 1) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань 19.11.2018 року, про що внесено запис №12241020000087941.

Основний вид діяльності: 46.61 оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткуванням.

04.09.2019 року між EVERLASTING MACHINE&TOOL» CO., L TD, Китай (продавець) та ТОВ «Промислова компанія «ДТЗ» укладено контракт № EVG-1-2019, згідно предмета якого, продавець продає, а покупець купує товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними в Специфікаціях (Додатках), які є невід`ємною частиною даного Договору.

Поставки здійснюються на умовах згідно правил Інкотермс за редакцією 2010 року, які мають обов`язковий характер для сторін в рамках цього контракту (п.3.1 контракту).

З метою здійснення митного оформлення ввезених в режимі імпорту товарів ТОВ ПК ДТЗ було задекларовано до митного поста Тернопільської митниці партію отриманого товару за електронною митною декларацією від 16.08.2022 року №UA403020/2022/017093.

На підтвердження обґрунтованості заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення, позивачем надано митному органу наступні документи, про які зазначено в графі 44: специфікація №20 від 02.12.2021, зовнішньоекономічний контракт № EVG-1-2019 від 04.09.2019, договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р., договір про надання транспортно-експедиторських послуг №010520-8 від 01.05.2020р., комерційна пропозиція від 27.10.2021р., технічний опис товару від 10.08.2022р., рахунок-фактура №НСМ20220210М-4 від 23.12.2021р., пакувальний лист від 23.12.2021р., платіжне доручення №1180 від 23.05.2022р., прайс-лист виробника товару від 05.10.2021р., міжнародну товарно-транспортну накладну №487748 від 09.08.2022р.,довідку про транспортні витрати від 05.08.2022р., довідку про транспортні витрати №100822/1-2/ від 10.08.2022р.

Зазначені вище документи долучені позивачем до позовної заяви та містяться в матеріалах справи.

З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч.5 ст.54 МК України, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст.53 МК України, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості декларанта зобов`язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) якщо рахунок сплачено банківській платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 2) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 3) транспортні (перевізні) документи; 4) якщо здійснювалось страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі відсутності зазначених документів, відповідно до ч.3 ст.53 МК України зазначено про необхідність надати: копію митної декларації країни відправлення; висновок про вартість характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією.

Листом від 22.08.2022 року №001/01-22/08 ТОВ Промислова компанія ДТЗ направило на адресу Тернопільської митниці пояснення та додаткові документи: платіжне доручення №102 від 08.06.2022 року з відміткою банку, рахунок №646 від 05.08.2022р., лист експедитора №0822/1 від 22.08.2022р., рахунок №L50954 від 20.05.2022р., акт виконаних робіт від 07.06.2022р., заявка на перевезення №1/81-17 від 17.12.2021р., а також повідомило митницю, що усі наявні у підприємства документи, які підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, вони повною мірою підтверджують розрахунок митної вартості, здійснений декларантом у зв`язку з чим будь-які інші додаткові документи у ході митного оформлення задекларованого товару, надаватись не будуть та висловило прохання здійснити митне оформлення за наявними документами.

Перевіривши подані документи, відповідач встановив наявність розбіжностей, а тому, відповідно до вимог Митного кодексу України, відмовив у митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю та прийняв рішення №UA403000/2022/000021/2 від 22.08.2022 року.

В оскаржуваному рішенні №UA403000/2022/000021/2 від 22.08.2022 року, в графі 33, відповідач вказав зокрема таке.

Встановлено, що перевезення товару згідно податних до митного контролю та оформлення документів здійснювалось морським видом транспорту із порту «Qingdao» (Китай) до порту призначення «CONSTANTZA» (Румунія). Перевізником Global Container Lines Latvija SIA згідно договору від 15.10.2019 №1510-912/2019 на дане перевезення надано довідку про транспорті витрати від 05.08.2022 №б/н, надано рахунок від 20.05.2022 №L50954, акт виконаних робіт від 15.08.2022 №б/н. Відповідно до зазначених вище документів, ТОВ «ПК «ДТЗ» зобов`язана перерахувати перевізнику 5950 дол.США, однак для підтвердження даного перевезення декларантом не надано коносамент (документ, що видається морським перевізником, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити ватаж до пункту призначення), а сума зазначена у банківських платіжних документах, що підтверджують факт про оплату транспортно-експедиційних послуг не відповідає відомостям зазначеним у рахунку від 20.05.2022№L50954.

При цьому витрати на морське транспортування 40 фунтового контейнера, транспортно-експедиційні послуги в порту призначення та доставки до порту призначення «CONSTANTZA» (Румунія) склали 5950 дол.США. Також, в митного органу наявна інформація ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про рівень цін на послуги з перевезення вантажів в залежності від виду і способу перевезень і маршруту перевезення, що доведена листом Держмитслужби від 02.12.2021 №15/15-02/7-5793. Згідно даної інформації вартість морського перевезення одного 40 фунтового контейнера з порту Китаю до порту Одеса, України в середньому може становити 12000 дол.США.

Разом з тим, згідно поданих документів, організація з перевезення вантажу автомобільним транспортом від порту призначення «CONSTANTZA» (Румунія) до митного кордону України здійснювалось ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Даним підприємством надано довідку про транспортні витрати №100822/1-2 від 10.08.2022 та рахунок на оплату №646 від 05.08.2022, однак відомості зазначені у довідці про транспортні витрати не відповідають відомостям зазначеним у рахунку на оплату. Крім того, згідно СМR від 09.08.2022 №487748 від порту призначення «CONSTANTZA» (Румунія) до митного кордону України перевезення вантажу здійснювалось автомобільним транспортом ТОВ «Вікінг Транс». Документів, що підтверджують вартість перевезення від даного підприємства не надано.

Також, відповідно до специфікації від 02.12.2021 №20 передбачено передоплату на користь продавця. Згідно заявки на перевезення №1/81-17 від 17.12.2021 готовність вантажу до відправлення на дату 17.12.2021, тоді як згідно платіжного доручення в іноземній валюті №1180, передоплата здійснена 23.05.2022.

Відтак, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, оскільки вартість раніше оформлених в попередніх періодах митними органами таких товарів є значно вищою.

Митна вартість визначене за резервним методом визначення митної вартості згідно ст.64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості товару взято інформацію щодо вартості обрахованого згідно митного оформлення, яке здійснено в попередніх періодах за ЕМД від 17.08.2022 №UA110130/2022/13529 на рівні 3,34 дол.США/кг.

Незгода позивача зі вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів стала підставою для звернення до суду з цим позовом про їх скасування.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (стаття 52 Митного кодексу України).

Відповідно до статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до частини 5 статті 54 Митним кодексом України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Відповідно до положень частини 2 статті 58 Митного кодексу України (у відповідній редакції) метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.

Формато-логічний контроль - це автоматизована перевірка правильності заповнення даних митних декларацій та повернення результатів перевірки; перевірка митних декларацій та інших документів на достовірність та законність; здійснення статистичного, валютного контролю, контролю нарахованих митних платежів, контролю правильності застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Контроль співставлення - це автоматизоване порівняння даних, які містяться в митних деклараціях або інших документах, поданих для митного контролю або митного оформлення, з даними, які містяться в електронних копіях митних декларацій та інших документах, що надходять з митних та правоохоронних органів суміжних держав; в уніфікованих електронних дозвільних документах, що надходять з інших державних органів, інших електронних документах, пов`язаних з перевіркою достовірності даних, що перевіряються.

Контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання вимог законодавства України з питань митної справи.

Обсяги митного контролю, передбачені главою 49 розділу ХІ Митного кодексу України, визначаються за результатами аналізу ризиків відповідно до положень глави 52 розділу ХІ Митного кодексу України.

Так, на виконання вимог, відповідно до пункту першого частини 4 статті 54 Митного кодексу України здійснено контроль правильності визначення митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих декларантом документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

За змістом частини 2 статті 52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Пунктом першим частини 3 статті 52 Митного кодексу України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації.

Відповідно до частини першої та другої 2 статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Згідно приписів 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідач, приймаючи рішення про коригування митної вартості виходив з того, що подані документи містять розбіжності.

Стаття 57 Митного кодексу України встановлює, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Частиною другою статті 58 Митного кодексу України визначено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Згідно частини четвертої статті 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до положень статті 60 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Розглядаючи заявлений спір, суд зазначає, що на підтвердження транспортних витрат позивачем було надано: договір перевезення вантажу морським транспортом (фрахту) №1510/912/2019 від 15.10.2019р., договір про надання транспортно-експедиторських послуг №010520-8 від 01.05.2020р., довідку про транспортні витрати від 05.08.2022 року, довідку про транспортні витрати №100822/1-2/ від 10.08.2022., платіжне доручення №102 від 08.06.2022р., рахунок №646 від 05.08.2022р., на оплату ТЕО, лист експедитора №0822/1 від 22.08.2022, рахунок на оплату фрахту №L50954 від 20.05.2022, акт виконаних робіт по фрахту від 07.06.2022р., заява на фрахт №1/81-17 від 17.12.2021р.

Судом встановлено, що договором №1510/912/2019 від 21.10.2020 р. визначено, що детальні умови морського перевезення визначаються в заявках, підписаних замовником.

Загальна сума цього договору складається з сум, що наведені в рахунках (інвойсах) та/або актах виконаних робіт, що виставлені перевізником замовнику (п.4.1 договору).

У випадку перевантаження (перевалки) контейнера (контейнерів) на інше судно в проміжному порту, вартість даного перевантаження включається в загальну вартість морського перевезення (фрахту), що зазначена в рахунку (інвойсі) та акті виконаних робіт (п.4.3 договору).

Судом встановлено, що перевізнику були направлена заявка №1/81-17 від 17.12.2021 р. на міжнародне морське перевезення вантажу вагою 16334 кг., де зазначено порт відправлення та порт доставлення вантажу, узгоджено загальну вартість перевезення у розмірі 5950 доларів США.

Відповідачем в оскаржуваному рішенні вказано, що сума зазначена у банківських платіжних документах, що підтверджують факт про оплату транспортно-експедиційних послуг не відповідає відомостям зазначеним у рахунку від 20.05.2022№L50954.

Згідно інвойсу/рахунку №L50954 від 20.05.2022 Global Container Lines Latvija SIA визначено суму до сплати за перевезення 5950 дол.США.

Згідно платіжного доручення в іноземній валюті від 08.06.2022 року, ТОВ «ПК «ДТЗ» сплачено на рахунок Global Container Lines Latvija SIA 131100,00 дол.США відповідно до рахунків, зокрема інвойсу/рахунку №L50954.

Відтак, ТОВ «ПК «ДТЗ» сплачено одним платіжним дорученням на суму 131100,00 дол.США сплачено декілька рахунків.

Таким чином, твердження відповідача, що сума зазначена у банківських платіжних документах, що підтверджують факт про оплату транспортно-експедиційних послуг не відповідає відомостям зазначеним у рахунку від 20.05.2022№L50954 є необґрунтованим.

Щодо того, що позивачем для підтвердження даного перевезення декларантом не надано коносамент (документ, що видається морським перевізником, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити ватаж до пункту призначення), судом встановлено наступне.

Згідно матеріалів справи, позивачем було здійснено мультимодальне перевезення вантажу, що передбачило перевезення вантажу спочатку морським, потім автомобільним транспортом. У зв`язку з чим морське міжнародне перевезення стало частиною загального маршруту, відповідно коносамент був закритий та залишився в морського агента морської лінії порту «Констанца» Румунія, внаслідок чого митному органу було надано міжнародну товарно-транспорту накладну №487748 від 09.08.2022 року, якою підтверджено факт ввезення вантажу в України.

Відповідачем також зазначалось, що в митного органу наявна інформація ДП «Укрпромзовнішекспертиза» про рівень цін на послуги з перевезення вантажів в залежності від виду і способу перевезень і маршруту перевезення, що доведена листом Держмитслужби від 02.12.2021 №15/15-02/7-5793. Згідно даної інформації вартість морського перевезення одного 40 фунтового контейнера з порту Китаю до порту Одеса, України в середньому може становити 12000 дол.США.

З приводу цього суд зазначає, що дана інформація ДП «Укрпромзовнішекспертиза» не може бути визначальною при прийнятті рішення, оскільки вона містить відомості щодо іншого маршруту, а саме від Китаю до порту Одеса. В даній справі, морське перевезення здійснювалось за іншим маршрутом з порту «Циндао» до порту «Констанца» Румунія. Окрім того, як зазначає відповідач вартість морського перевезення в середньому може становити 12000 дол.США., однак припущення «може становити» не може бути покладено в основу рішення суб`єкта владних повноважень, яке ним приймається.

Щодо твердження відповідача, що згідно поданих документів, організація з перевезення вантажу автомобільним транспортом від порту призначення «CONSTANTZA» (Румунія) до митного кордону України здійснювалось ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді». Даним підприємством надано довідку про транспортні витрати №100822/1-2 від 10.08.2022 та рахунок на оплату №646 від 05.08.2022, однак відомості зазначені у довідці про транспортні витрати не відповідають відомостям зазначеним у рахунку на оплату, суд зазначає наступне.

Згідно рахунку №646 від 05.08.2022 року вартість організації міжнародного автоперевезення вантажу за маршрутом Констанца, Румунія Тернопіль, України складає 73137,00 грн.

Відповідно до довідки про транспортні витрати №100822/1-2 від 10.08.2022, вартість перевезення вантажу у 1*40НС контейнері MEDU8652728 за маршрутом Констанца, Румунія Тернопіль, Україна складає 81913,49 грн.

Проте, листом від 22.08.2022 року №0822/1 ТОВ «Інтернешнл Карго Сервіс Ейч.Ді» повідомлено, що при виданні довідки про транспорті витрати контейнера MEDU8652728 було допущено помилку, та вірним слід вважати, що загальна сума перевезення вантажу за маршрутом Констанца, Румунія Тернопіль, Україна складає 73137,20 грн.

Відтак, твердження відповідача, що відомості зазначені у довідці про транспортні витрати не відповідають відомостям зазначеним у рахунку на оплату, є необґрунтованим.

Щодо того, що відповідно до специфікації від 02.12.2021 №20 передбачено передоплату на користь продавця. Згідно заявки на перевезення №1/81-17 від 17.12.2021 готовність вантажу до відправлення на дату 17.12.2021, тоді як згідно платіжного доручення в іноземній валюті №1180, передоплата здійснена 23.05.2022.

Як встановлено судом, згідно п.6 специфікації №20 від 02.12.2021р. термін оплати коштів за товар 100% передплати. Оплата здійснена 23.05.2022 року платіжним дорученням №1180.

Листом №2024/02.0-7.13 від 28.02.2022 року Торгово-промислова Палата України засвідчила форс-мажорні обставини: військову агресію російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 року строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Таким чином, Торгово-промисловою Палатою України підтверджено обставини, що з 24.02.2022 та до офіційного закінчення є надзвичайними, незворотними та об`єктивними форс-мажорними обставинами для суб`єкта господарювання, які не дозволяють виконати свої зобов`язання вчасно.

Враховуючи зазначене, вказані обставини вказують, що позивачем було здійснено оплату пізніше у зв`язку з форс-мажорними обставинами.

Також суд вказує, що митна декларація країни відправлення відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України не є обов`язковим документом для підтвердження заявленої митної вартості товару. Відсутність у митній декларації країни відправлення певних реквізитів не свідчить про неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною доставкою. Митна декларація країни відправлення містить дані про постачальника, покупця, умови поставки, вагу, найменування про кількість та ціну товару, номери контейнерів, що в повній мірі співпадає з даними, зазначеними в поданих до митного оформлення документах. До того ж, відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості. Наявні в матеріалах справи документи містять достатньо інформації, яка дозволяє ідентифікувати приналежність цих документів до поставки товару.

Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.

Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішеннями №UA403000/2022/000021/2 від 22.08.2022 року.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таки, що підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю ПК «ДТЗ підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено повністю, судовий збір в загальному розмірі 3012,41 грн. сплачений згідно платіжного доручення №2805 від 30.08.2022 підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403000/2022/000021/2 від 22.08.2022 року.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промислова компанія ДТЗ (код ЄДРПОУ 42634661, 49000, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Надії Алексєєнко, будинок 100, приміщення 1) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3012,41 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці (код ЄДРПОУ 43985576, 46400, ТЕРНОПІЛЬСЬКА область, місто ТЕРНОПІЛЬ, вулиця ТЕКСТИЛЬНА, будинок 38).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Д.В. Сидоренко