Рішення № 107723906, 06.12.2022, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2022 року Справа № 160/14544/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сліпець Н.Є.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (в письмовому провадженні) у місті Дніпро адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язати вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

20.09.2022 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною відмову Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради в призначені соціальної допомоги на проживання ВПО ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровськоїміської ради призначити соціальну допомогу на проживання ВПО ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , починаючи з дня подання заяви про її призначення, а саме з 12.05.2022р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що вона є внутрішньо переміщеною особою з 03.02.2015 року та перебуває на обліку в Центральному управлінні соціального захисту населення Дніпровської міської ради. 12.05.2022 року позивач звернулась до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з заявою про взяття на облік та виплату допомоги внутрішньо переміщеним особам відповідно до постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332. Проте, відповідач відмовив в призначенні соціальної допомоги відповідно доп.2 та п. 3 Положення про порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.2022 №332, оскільки згідно наданих документів позивач не переміщалась у зв`язку з проведенням бойових дій та не отримувала станом на 01.03.2022 року щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Вважаючи протиправним рішення відповідача щодо відмови у наданні допомоги на проживання, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.09.2022 року адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачеві десятидений строк з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позової заяви.

04.10.2022 року позивачем, у встановлений судом строк, усунуто недоліки адміністративного позову.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.10.2022 року відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами з 21.10.2022 року, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

19.10.2022 від представника на адресу суду від представника відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позовних вимог представник заперечувала, посилаючись на те, що позивач перебуває з 03.02.2015 року на обліку в управлінні як внутрішньо переміщена особа за фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_1 . 12.05.2022 року позивач звернулась до управління із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам. На переконання відповідача, позивач не підпадає під визначені вказаним Порядком №332 умови, оскільки станом на 24.02.2022 року не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг та не була переміщена з території у відповідності дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-рв первісній редакції до змін від 11.03.2022 №213-р. та не була облікова на такій території до 24.02.2022. Так, Рішенням управління від 20.05.2022 року позивачу було відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам згідно з п. 3 Порядку № 332, у зв`язку з тим, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці 1 п.2 Порядку, за винятком осіб, які отримували щьомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. Враховуючи вищевикладене, представник відповідачавважає, що управління діяло відповідно до норм діючого законодавства та своїми діями не порушило прав позивача, в зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Згідно із ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , є громадянкою України згідно із паспортом серії НОМЕР_1 виданим Дебальцівським МВ УМВС України в Донецькій областіта має статус внутрішньо переміщеної особи (довідка від 03.02.2015 за №1201-684186).

Як вбачається з довідки від 03.02.2015 року за №1201-684186 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим місцем проживання позивача є: АДРЕСА_2 ; фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_3 .

12.05.2022 року позивач звернулася до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Рішенням від 20.05.2022 Центральним управлінням соціального захисту населення Дніпровської міської ради відмовлено позивачу у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, згідно з п. 3 Порядку № 332, у зв`язку з тим, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 року у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці 1 п.2 Порядку, за винятком осіб, які отримували щьомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Не погоджуючись з бездіяльністю відповідача, що виразилась у відмові призначити допомогу на проживання як внутрішньо переміщеній особі, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно до преамбулиЗакону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № 1706-VII(далі - Закон № 1706-VII у редакції, чинній на час спірних відносин) цейЗаконвідповідно доКонституціїта законів України, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, встановлює гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.

Внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об`єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цьогоЗаконувизнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (стаття 1 Закону № 1706-VII).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбаченихстаттею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення (частина перша та другастатті 4 Закону №1706-VII).

Частиною 1статті 5 Закону №1706-VIIвизначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених устатті 1 цього Закону.

За змістом статті 2 Закону №1706-VII Україна вживає всіх можливих заходів, передбаченихКонституцієюта законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам. Громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи (частина друга та третястатті 7 Закону №1706-VII.

За приписами частини першоїстатті 9 Закону №1706-VIIвнутрішньо переміщена особа має право, зокрема, на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

До 20.03.2022 року механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг».

Пунктом 2 Порядку №505 визначено, що грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням і виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Згідно із пунктом 5 Порядку №505 для отримання грошової допомоги (у тому числі у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку) уповноважений представник сім`ї звертається за фактичним місцем проживання (перебування) сім`ї до установи уповноваженого банку для відкриття в установленому порядку поточного рахунка, пред`являє паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу, та подає на адресу уповноваженого органу відповідну заяву про надання грошової допомоги (для призначення грошової допомоги вперше) або заяву, в якій повідомляє про відсутність змін, що впливають на призначення грошової допомоги (у разі призначення грошової допомоги на наступний шестимісячний строк, якщо її виплата раніше не здійснювалася через установи уповноваженого банку).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрована відповідним органом праці і соціального захисту населення як внутрішньо переміщена особа 29.07.2016 року.

Станом на 24.02.2022 року позивач не отримувала щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 року № 505.

20.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - Порядок №332).

Відповідно до п.1 Порядку №332 цей Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (далі - допомога).

Згідно з постановою КМУ №322 втратила чинність постанова КМУ №505 та затверджений нею Порядок.

Пунктом 2 Порядку №332 (у редакції на час виникнення спірних відносин (первинного звернення 15.04.2022)) передбачено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Згідно з пунктом 3 Порядку №332 (у редакції на час виникнення спірних відносин (первинного звернення 15.04.2022)) допомога надається щомісячно з місяця звернення на період введення воєнного стану та одного місяця після його припинення чи скасування на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах:

для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень;

для інших осіб - 2000 гривень.

Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням та дати припинення чи скасування воєнного стану.

Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 р. включно, надається починаючи з березня 2022 року.

Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022 р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно допостанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 505 «Про надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг». Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.

Допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (абзац 7 пункту 3).

Отже, як вбачається зі змісту Порядку №332, пунктом 2 передбачено коло осіб, яким надається допомога, а пункт 3 містить положення, коли така допомога не надається, та містить деякі виключення. З пункту 2 Порядку №332 вбачається, що допомога надається, зокрема, особам, які перемістилися з території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

З аналізу вказаної норми можна зробити висновок, що особа має право на допомогу, визначену Порядком №332, якщо вона перемістилась з території, яка відповідає двом умовам: на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Судом встановлено, що м.Дебальцеве, Донецької обл., з якого перемістилася ОСОБА_1 , є територією, що належить до переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 29.04.2022, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 25.04.2022 № 75.

Відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204(як у первинній редакції, так і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), Донецька область, з якої 03.02.2015 року перемістилась ОСОБА_1 , визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».

З огляду на те, що позивач перемістилась з території, яка відповідає двом умовам, визначеним пунктом 2 Порядку №332 (на цій території проводяться бойові дії та ця територія визначена в переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204), вона належить до кола осіб, що мають право на допомогу відповідно до Порядку №332.

Суд звертає увагу, що Порядок № 332 (у редакції, чинній на час звернення позивача за допомогою та на час отримання нею відмови) не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись або факту повторності такого переміщення для того, щоб вона мала право на допомогу.

При цьому, позивач не підпадає під виключення, чинні на час спірних правовідносин, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.

Так, за змістом абзацу 7 пункту 3 Порядку №332, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р. у регіонах, що не включені до переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204.

Разом з цим, Дніпропетровська область, у якій з 03.02.2015 року ОСОБА_1 стала на облік як внутрішньо переміщена особа, визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць відповідно дорозпорядження Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Тому, позивач не є особою, яка була облікована як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022 у регіонах, що не включені до переліку, затвердженомурозпорядженням Кабінету Міністрів України від 6 березня 2022 р. № 204, відтак не підпадає під виключення, передбачене абзацом 7 пункту 3 Порядку №332, та не належить до кола внутрішньо переміщених осіб, допомога яким не надається.

Посилання відповідача у рішенні про відмову у призначенні пенсії та у відзиві про те, що позивач не була переміщеною у зв`язку із проведенням бойових дій, не враховуються судом, оскільки Порядок № 332 (у редакції, чинній на час звернення позивача за допомогою та на час отримання ним відмови) не містить положень щодо часу, коли особа має внутрішньо переміститись для того, щоб вона мала право на допомогу.

Суд зауважує, що лише після змін, внесених до абзацу сьомого пункту 3 Порядку № 332 відповідно доПостанови Кабінету Міністрів України № 923 від 19.08.2022, набула чинності редакція Порядку № 332, відповідно до якої допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24 лютого 2022 р., крім осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, та осіб, які повторно перемістилися з тимчасово окупованої території російською федерацією території України, території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) після 24 лютого 2022 року.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, позивач зверталась за призначенням допомоги на проживання 12.05.2022 року. На момент спірних відносин вказана редакція Порядку №332 не діяла, тому не може бути застосована до спірних відносин.

Щодо посилань відповідача у відзиві про те, що згідно зРозпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №204-р «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», на яке міститься посилання в пунктах 2, 3 Порядку №332, Дніпропетровська область станом на 24.02.2022 не входила до відповідного переліку, а включена лише після внесення змін до вказаного Розпорядження 11.03.2022, тому позивач станом на 24.02.2022 обліковувався на території, що не включена до переліку територій, на яких ведуться бойові дії, суд зазначає наступне.

Станом на 24.02.2022 жодна територія не входила та не могла входити до відповідного переліку згідно зРозпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. №204-р, оскільки цього переліку не існувало, з огляду на дату його прийняття.

Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідач помилково вважає, щоРозпорядженням Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 р. №204-ррегламентовано перелік територій, на яких ведуться бойові дії, а не перелік територій, на яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», як це дійсно має місце.

Що ж стосується переліку територій, де ведуться бойові дії, то такий перелік визначений іншим актом, про що зазначено судом, і територія, з якої перемістився позивач належить до відповідного переліку.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позивач має право на отримання допомоги на проживання як внутрішньо переміщеній особі у відповідності до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженогоПостановою КМУ від 20 березня 2022 року №332.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 20.05.2022 року про відмову у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (згідно постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332) відповідно до заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 12.05.2022 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, у зв`язку з чим порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради здійснити призначення ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (згідно постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332) відповідно до заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 12.05.2022 року.

Водночас, вимога в частині визнання бездіяльності протиправною не підлягає задоволенню, оскільки дії суб`єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли бездіяльність - пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів фізичної та юридичної особи.

В даному ж випадку відповідачем були вчинені активні дії, а саме винесено рішення від 20.05.2022 року, яким відмовлено у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам (згідно постанови КМУ від 20 березня 2022 р. № 332) відповідно до заяви про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам від 12.05.2022 року, у зв`язку з чим вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Оцінуючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам вчинені всупереч Конституції України та чинному законодавству України, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову в розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується квитанцією №0030810005 від 04.10.2022 року.

Враховуючи викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу позову до суду в сумі 992,40 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. В.Жуковського, б. 39/41, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 42788513) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язати вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради від 20.05.2022 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.

Зобов`язати Центральне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання відповідно до Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2022 №332, на підставі її заяви від 12.05.2022 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Центрального управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради (вул. В.Жуковського, б. 39/41, Дніпро, Дніпропетровська область, 49000, код ЄДРПОУ 42788513) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимогстатті 255 Кодексу адміністративного судочинства Українита може бути оскаржене в строки, передбаченістаттею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.Є. Сліпець