Ухвала суду № 107723526, 07.12.2022, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

07 грудня 2022 р. Справа № 120/4445/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Чернюк Алли Юріївни, розглянувши у письмовому провадженні звіт Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання рішення суду по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2021 року, адміністративний позов задоволено частково. Окрім іншого, вказаним рішенням:

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року на підставі довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 24.03.2021 року №53/21-75 про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020 року та з 01.04.2021 року на підставі довідки Управління СБУ у Вінницькій області від 24.03.2021 року №53/21-74 про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2021 року із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ, статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704, постанови Верховної Ради України від 12.10.1994 року №199/94-ВР та постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2012 року № 355, враховуючи відомості зазначені в грошовому атестаті від 15.08.2003 року №090201 і довідках виданих Управлінням СБУ у Вінницькій області, які містяться в матеріалах пенсійної справи з врахуванням раніше виплачених сум пенсії;

зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити з 01.01.2021 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 виходячи із відсоткового значення розміру пенсії 86% відповідних сум грошового забезпечення, а також здійснити виплату перерахованої пенсії у розмірі 100% без відстрочення платежу та без обмеження її граничним розміром.

16.02.2022 року на адресу суду від позивача надійшла заява про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, оскільки станом на момент звернення до суду вказане рішення залишається невиконаним.

Ухвалою суду від 07.04.2022 року зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Вінницькій області у місячний строк з дати отримання цієї ухвали подати до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про повне виконання рішення суду від 19 серпня 2021 року у справі № 120/4445/21-а.

На виконання вказаної ухвали, 09.05.2022 представник відповідача подав до суду звіт про виконання судового рішення, який прийнятий ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 року ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою відмовлено у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про виконання судового рішення у справі №120/4445/21.

Даною постановою зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подати протягом одного місяця з дати отримання копії цієї постанови до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення у справі №120/4445/21.

21.10.2022 року від представника відповідача надійшов звіт про виконання рішення суду від 19 серпня 2021 року у справі № 120/4445/21-а.

Ухвалою суду від 31.10.2022 року відмовлено у прийнятті вказаного звіту та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області надати до Вінницького окружного адміністративного суду у 30-ти денний строк з моменту отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення суду від 19 серпня 2021 року у справі № 120/4445/21-а.

24.11.2022 року представником позивача подано новий звіт про виконання рішення суду.

05.12.2022 року позивач подав до суду клопотання, в якому просив відмовити у прийнятті даного звіту та накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штраф у сумі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Визначаючись щодо поданих сторонами заяв, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.8 ст.382 КАС України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частинами 2-3 зазначеної статті встановлено, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Розглянувши вказаний звіт з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.09.2022 року, суд дійшов висновку, що відповідачем не надані докази повного виконання рішення суду.

Так, у звіті ГУПФУ у Вінницькій області зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення від 19.08.2021, Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2020 року відповідно до довідки від 24.03.2021 № 53/21-75 з загальною сумою грошового забезпечення - 24909,60грн та додатково взяті в розрахунок відомості зазначені в грошовому атестаті від 15.10.2003 року №009201 (у збільшених розмірах з таблиці щодо перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2005 року): надбавка за безперервну службу - 578,73 грн, надбавка по Указу Президента - 539,00грн та надбавка на пенсію 50% - 192,50грн, що складає - 1310,23 грн.

Розмір грошового забезпечення становить 26219,83 грн.

При цьому, перерахунок проведено, виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 70% від грошового забезпечення (26219,83*70% = 18353,88грн).

Розмір виплачуваної пенсії склав - 16380,00 грн, з урахуванням максимального розміру визначено статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» (далі - Закон 2262).

З 01.01.2021 виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться виходячи з 86% сім грошового забезпечення та без обмеження її максимальним розміром, в сумі - 22549,05грн.

З 01.04.2021 перерахунок пенсії проведений на підставі довідки від 24.03.2021 № 53/21-74 з розміру грошового забезпечення - 28985,20грн, з одночасним включенням відомостей з грошового атестату від 15.10.2003 року №009201 в сумі - 1310,23 грн:

Розмір грошового забезпечення становить - 30295,43 грн.

Розрахований розмір пенсії склав - 26054,07грн (30295,43*86%), розмір виплачуваної пенсії складає - 22549,05грн. Судом покладено зобов`язання на Головне управління здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 без обмеження її граничним розміром з 01.01.2021 та надана оцінка спірним правовідносинам щодо виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром саме з 01.01.2021. Враховуючи зазначене, після виконання рішення суду пенсія виплачується в сталому розмірі на дату, з якої судом було зобов`язано провести перерахунок пенсії без обмеження її максимальним розміром, з 01.01.2021.

Отже, до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії, окрім складових визначених довідками від 24.03.2021 № 53/21-74, № 53/21-75, додатково включено надбавку за безперервну службу - 578,73грн, надбавку по Указу Президента - 539,00грн, надбавку на пенсію 50% - 192,50грн відповідно до відомостей грошового атестату, в розмірах визначених таблиці щодо перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2005 року.

На виконання рішення суду, Головним управлінням нараховано кошти за період з 01.02.2020 по 30.11.2022, в сумі - 125695,12 грн, 1762,42грн, 14958,28грн, що підтверджується розрахунками на доплату.

Сума заборгованості у розмірі 142415,82 грн за період з 01.02.2020 по 30.11.2022 буде виплачена після виділення коштів на фінансування з Державного бюджету України, оскільки нормами статті 8 Закону № 2262 встановлено, що виплата пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України

Однак, як встановлено постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 року, Головним управлінням не проведено з 01 лютого 2020 року та з 01 квітня 2021 року перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії з врахуванням усіх складових грошового забезпечення, зазначених у грошовому атестаті за серпень 2003 року (т.1,а.с.16). Так, на виконання рішення, до оновленої довідки про грошове забезпечення від 24.03.2021 року №53/21-75, для обчислення пенсії при її перерахунку були взяті з грошового атестату суми лише по двум надбавкам: за безперервну службу - 200,03 грн. та по Указу Президента - 260,81 грн., при тому що зазначені суми до їх скасування (скасовано з 01.01.2008 року, т.1, а.с.25) збільшувалися про що свідчить таблиця щодо перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2005 року (т.1,а.с.94). Таким чином, відповідачем при перерахунку пенсії були взяті суми зазначені в грошовому атестаті, а не остаточні, які були визначені управлінням в довідках на час скасування зазначених надбавок та які позивач отримував за наслідками перерахунків його пенсії під час дії зазначених надбавок.

Аналогічна ситуація склалася і щодо надбавки на пенсію, зазначеній у грошовому атестаті в сумі 93,15 грн., але яка, за текстом звіту відповідача, взагалі не була врахована при перерахунку пенсії 01.02.2020 та 01.04.2021. Проте, при арифметичному обрахуванні взятих відповідачем сум складових по перерахунку пенсії з 01.02.2020 року, середньомісячна сума додаткових видів ГЗ (грошового забезпечення) за 24 місяці складає 11690,14 грн. тоді як в розпорядженні відповідача значиться - 11783,59 грн (т.1, а.с.162).

Різниця складає - 93,15 грн.

При такому ж обрахуванні суми складових при перерахунку пенсії з 01.04.2021 року, сума складає 15767,04 грн. замість 15766,04, яка значиться в наданому в судовому засіданні відповідачем розпорядженні (т.2, а.с.28). Різниця в 1 грн. свідчить про невключення в обрахування пенсії, при її перерахунку, суми такої складової як надбавка до пенсії. При тому, що сума зазначеної надбавки до її скасування змінювалась про що свідчать розпорядження відповідача станом на 01.01.2005, 01.05.2016 (т.1, а.с.94,98 ). Крім цього, цифрові визначення сум складових зазначених в розпорядженні відповідача про перерахунок пенсії з 01.04.2021 (т.1, а.с.168) є відмінними від визначень зазначених в іншому розпорядженні про такий же перерахунок (т.2. а.с.28).

Різниця знову ж таки складає - 93,15 грн.

Зазначені маніпуляції, на переконання суду апеляційної інстанції, як зі складовими грошового забезпечення позивача так і сумами при перерахунках останньому пенсії, зокрема свідчать і про небажання відповідача належним чином та в повному обсязі виконати судове рішення від 19.08.2021 року та викликають обґрунтовані сумніви у позивача щодо правильності проведення зазначених перерахунків.

Так, відповідно до зазначених розпоряджень про перерахунок пенсії з 01.04.2021 року (т.1, а.с.168 та т.2,а.с.28) визначені у розпорядженнях суми, у підсумку пенсії позивача та визначеними до виплати - є різними. У першому випадку (т.1, а.с.168) підсумок - 25403,7 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії, до виплати - 21898,69 грн., з визначенням розміру пенсії з 01.12.2021 - 21898,69 грн. У другому випадку (т.2, а.с.28) підсумок - 25323,59 грн., а з урахуванням максимального розміру пенсії, до виплати 21818,58 грн. з визначенням розміру пенсії з 01.02.2022 - 21818,58 грн. При тому, що за попередніми розпорядженнями відповідача про перерахунок пенсії з 01.02.2020 року (т.1, а.с.162), 01.07.2020 року т.1, а.с.165), 01.12.2020 року (т.1, а.с.166) при визначеному відповідачем основному розмірі пенсії: 70% грошового забезпечення, підсумок пенсії з надбавками складав по 17824,51 грн., тоді як до виплати, з урахуванням максимального розміру пенсії було визначено її розмір у відповідних сумах: 16380,00 грн.,17120,00 грн., 17690,00 грн. В зазначених розпорядженнях вказувалось що з 01.12.2021 року сума пенсії складатиме 21898,69 грн. Відповідно до розпорядження при перерахунку пенсії з 01.01.2021 року (т.1, а.с.167) при визначеному відповідачем основному розмірі пенсії: 86% грошового забезпечення, підсумок пенсії з надбавками склав 21898,89 грн. сума якої збігається і з сумою до виплати. При цьому, також зазначено, що з 01.12.2021 року - 21898,69 грн.

Якщо брати за правильне друге обрахування відповідачем сум складових при перерахунку пенсії позивача з 01.04.2021 року (т.2, а.с.28) то відповідно визначена сума до виплати - 21818,58 грн. є меншою за суму до виплати визначеною раніше розпорядженням при перерахунку пенсії з 01.01.2021 року (т.1, а.с.167) та за таку ж суму визначеною пізніше розпорядженням про перерахунок пенсії з 01.12.2021 року (т.1, а.с.169), яка, як зазначено в розпорядженні, буде виплачуватися і в майбутньому, з 01.02.2022 року. Зазначена сума (21818,58 грн) не відповідає і розмірам суми (21898,69 грн) визначеним у розпорядженнях від 01.02.2020 року (т.1, а.с.162), 01.07.2020 року (т.1, а.с.165), 01.12.2020 року (т.1, а.с.166) як обрахованої до виплати з 01.12.2021 року.

Колегія суддів зазначила, що наведена відповідачем невідповідність при перерахунку пенсії від 01.04.2021 року, а саме визначення в підсумку однієї суми пенсії позивача та іншої (меншої) суми до виплати, свідчить про обмеження обрахованої суми пенсії, що не відповідає судовому рішення на виконання якого проведено зазначений перерахунок.

Як слідує з поданого відповідачем звіту, частина вимог суду в частині перерахунку пенсії виконана.

Разом з тим, як вбачається з даного звіту, пенсійним органом не в повній мірі виконано рішення суду в частині перерахунку пенсії позивача, а саме: не враховано всіх додаткових видів грошового забезпечення та надбавок до нього, що містяться в грошовому атестаті і довідках Управління СБУ у Вінницькій області; невірно обраховано їх розмір (виходячи із відсоткового значення розмірів, як відповідних складових).

Так, всупереч вимогам суду апеляційної інстанції, Головним управлінням при перерахунку додаткових видів грошового забезпечення (скасованих для діючих співробітників з 01.01.20008 року надбавок «за Указом Президента», «пенсійної» та «за безперервну службу»), були застосовані абсолютні цифри у гривнях, а не у відсотковому значенні, як того вимагав Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 18.11.2021 року.

Окрім того, при перерахунку пенсії позивача пенсійним органом не враховано остаточні показники надбавок, зазначених в грошовому атестаті, а саме, Головним управлінням застосовано показники станом на 01.01.2005 року, а не остаточні, станом на момент скасування 01.01.2008 року.

Водночас, при перерахунку пенсії відповідачем не враховано відсоткове співвідношення надбавки «К», у відповідності до Постанов ВРУ №1999/94-ВР 1994 року та КМУ №355 2021 року.

Отже, проаналізувавши звіт ГУПФУ у Вінницькій області, поданий 24.11.2022 року, суд приходить до переконання, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19.08.2021 року, з урахуванням висновків Сьомого апеляційного адміністративного суду, викладених в постанові від 20.09.2022 року, в повній мірі не виконано, що свідчить про відсутність підстав для прийняття даного звіту.

Верховний Суд у постанові від 31.10.2018 року у справі №704/1547/17 сформулював правову позицію, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацом другим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30.06.2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Згідно ч.2 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з ч. 7ст. 382 КАС Українисплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов`язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Отже, із вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду.

При вирішенні питання про накладення штрафу суд враховує, що приписи процесуального законодавства про накладення на суб`єкта владних повноважень штрафу за невиконання рішення або неподання звіту не є імперативними, а дозволяють суду діяти на власний розсуд в питанні накладення штрафу.

Також суд застосовує правову позицію Верховного Суду щодо підстав для накладення штрафу на керівника територіального управління Пенсійного фонду, сформовану у подібних правовідносинах в постанові від 23.04.2020 року при вирішенні справи №560/523/19, яка враховується в силу ч.5 ст.242 КАС України.

Так, колегія суддів Верховного Суду зазначила, що, переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов`язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

Посилення судового контролю за виконанням судових рішень та наділення суду з цією метою правом накладати штрафні санкції визнається заходом для забезпечення конституційного права громадян на судовий захист. Специфіка застосування штрафної санкції полягає в тому, що вона накладається на керівника суб`єкта владних повноважень, яким не забезпечено виконання судового рішення, та який є відповідальним за діяльність державного органу, який він очолює. Можливість накладення штрафу розглядається не самостійно, а за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду, або у разі неподання такого звіту. Накладення на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення суду, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб`єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.

Отже, з урахуванням характеру спірних правовідносин та фактичних обставин справи, беручи до уваги висновки Верховного Суду у справі №560/523/19, суд не вбачає наявності підстав для накладення на начальника Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області штрафу за невиконання рішення суду.

На підставі вищевикладеного та з урахуванням вказаних у звіті відповідачем обставин, суд вважає за необхідне встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 19 серпня 2021 року у справі № 120/4445/21-а, а саме 30-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали суду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 248, 256, 382 КАС України суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України у Вінницькій області новий строк для подання до Вінницького окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення суду від 19 серпня 2021 року у справі № 120/4445/21-а, протягом 30-ти днів з моменту отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити, що за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Чернюк Алла Юріївна