Ухвала суду № 107720754, 03.12.2022, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/10178/22

Провадження № 1-кс/202/5773/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, дистанційно в режимі відео конференції, клопотання старшого слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Краматорську) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Краматорську ОСОБА_6 , погоджене прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та додані до клопотання матеріали кримінального провадження, внесеного 62022050010001270 від 01.12.2022, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, Запорізької області, громадянина України, українця, з середньою освітою, не одруженого, раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України, неповнолітніх дітей на утриманні не має, військовослужбовця військової служби за контрактом, водія-номера обслуги зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , молодшого сержанта, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -

підозрюваного увчиненні кримінальногоправопорушення,передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

03.12.2022 старший слідчийДругого слідчоговідділу (здислокацією ум.Сєвєродонецьку)ТУ ДБРу м.Краматорську ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням, яке погоджене з прокурором Донецької спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері об`єднаних сил ОСОБА_3 , в якому просить застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки він обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України, а саме: тобто у вчиненні опору начальникові, вчиненому групою осіб, із застосуванням зброї, вчиненого в умовах воєнного стану.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_4 підозрюється у тому, що 01.12.2022 старший солдат ОСОБА_7 згідно усного розпорядження старшого сержанта ОСОБА_8 проводив перевірку серед особового складу відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 на предмет вживання ними алкогольних напоїв.

Після проведення перевірки старший солдат ОСОБА_7 доповів старшому сержанту ОСОБА_8 , що він виявив у підрозділі двох військовослужбовців, які перебувають в стані алкогольного сп`яніння.

Далі, 01.12.2022 приблизно 12 год. 25 хв. старший сержант ОСОБА_8 разом з старшим солдатом ОСОБА_7 зайшли до приватного будинку в якому тимчасово проживали військовослужбовці зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 , а саме: молодший сержант ОСОБА_4 та молодший сержант ОСОБА_9 , де старший сержант ОСОБА_8 повідомив, даним військовослужбовцям, що вони мають пройти медичне освідування на предмет вживання ними алкогольних напоїв, у зв`язку з чим вони мають збиратись на виїзд до комендатури ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - ВСП) у АДРЕСА_2 . На вимогу старшого сержанта ОСОБА_8 молодший сержант ОСОБА_9 попросив старшого сержанта ОСОБА_8 не їхати до ІНФОРМАЦІЯ_3 , але отримав словесну відмову, молодший сержант ОСОБА_9 почав збиратись.

Далі,близько 12 год. 25 хв. 01 грудня 2022 року, молодший сержант ОСОБА_4 перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, у приміщенні житлового будинку в АДРЕСА_3 , де тимчасово розташовується зенітно-артилерійський взвод військової частини НОМЕР_1 , діючи з прямим умислом, одержавши усний наказ про необхідність обстеження на стан сп`яніння та зауваження про перебування його на службі у стані алкогольного сп`яніння від командира відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_8 , який є прямим начальником за посадою по відношенню до молодшого сержанта ОСОБА_4 , застосував опір по відношенню до командира відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_8 , який виразився у тому, що молодший сержант ОСОБА_4 взяв табельну зброю, автомат АКС-74У, який був за ним закріплений, зняв його з запобіжника, дослав патрон до патронника та тричі вистрілив старшому сержанту ОСОБА_8 під ноги в підлогу, погрожуючи йому вбивством, а також здійснив один постріл старшому сержанту ОСОБА_8 в праву ногу в район правої гомілки, внаслідок чого він отримав вогнепальне поранення у вигляді кульового дотичного поранення правої гомілки. Після цього молодший сержант ОСОБА_4 продовжуючи свій злочинний намір перевів дуло свого автомату на живіт старшого сержанта ОСОБА_8 та словесно погрожував вбивством останньому.

Своїми протиправними діями молодший сержант ОСОБА_4 відкрито та зухвало втрутився у службову діяльність командира відділення зенітно-артилерійського взводу військової частини НОМЕР_1 старшого сержанта ОСОБА_8 з підтримання військового порядку у ввіреному йому підрозділі відділенні зенітно-артилерійському взводі вказаної військової частини та намагаючись протиправно припинити її, доки його дії не було припинено.

Таким чином, молодший сержант ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України, тобто у вчиненні опору начальникові, вчиненому групою осіб, із застосуванням зброї, вчиненого в умовах воєнного стану.

Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: допитами свідків, протоколами слідчих експериментів зі свідками та іншими зібраними під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Метою обрання запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спроб переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто ризикам, передбаченим п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, в обґрунтування існуючих ризиків зазначено, що підозрюваний, без застосування запобіжного заходу може:

-переховуватися відоргану досудовогорозслідування тасуду,що підтверджується,тим щосолдат ОСОБА_4 підозрюєтьсяу вчиненнітяжкого злочинуза яке,передбачено понесеннявинною особоюпокарання увигляді позбавленняволі строкомвід 3до 12років,у зв`язкуіз чимрозуміючи тяжкістьпонесення покаранняу разівизнання підозрюваного винним увчиненні інкримінованогозлочину,останній можепереховуватись відоргану досудовогорозслідування тасуду зметою уникненняпонесення покарання.

- незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, що підтверджується тим, що підозрюваний може вплинути на свідків, які разом з ним проходять військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій та можливістю погрозою застосування насильства до начальника. Слід зазначити, що ризик незаконного впливу на свідків залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України.

Тобто ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином що підтверджується тим, що підозрюваний розуміючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки та ризик втечі для нього, при цьому як військовослужбовець маючи певну підтримку серед інших військовослужбовців може будь-яким чином здійснювати вплив на свідків. самокалічення або симулювати хворобу, підробивши для цього відповідні документи або іншим обманом, щоб не перебувати в умовах ізоляції до завершення досудового розслідування;

-вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що підозрюваний вчиняючинепокору,в умовахвоєнного стану,фактично відмовивсявиконувати бойовізавдання танаказ командирапідрозділу щодовиконання своїслужбових обов`язківна бойовихпозиціях вумовах воєнногостану,тим самимможе самовільнозалишити місценесення служби,що самопо собіутворює складіншого злочинуза ст.408ч.4КК України.Крім того,бажання підозрюваного уникнути відповідальності та тяжкість покарання, що йому загрожує, безумовно свідчать про можливість втечі підозрюваного.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховується від органу досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобіганням цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На підставі викладеного, просить застосувати щодо нього запобіжний захід у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави у розмірі 400 прожиткових мінімумів.

В ході розгляду клопотання прокурор ОСОБА_3 клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини та наявність обґрунтованої підозри та обґрунтованих ризиків. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, також, з урахуванням того, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні військового злочину під час військової агресії РФ проти України, що є виключною обставиною, визначити підозрюваному розмірі 400 прожиткових мінімумів.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні визнав пред`явлену підозру, але вважав ризики необґрунтованими, оскільки він не збирається переховуватися та впливати на свідків.

Захисник ОСОБА_10 підтримав позицію підозрюваного.

Вислухавши доводи сторін, дослідивши надані докази, слідчий суддя прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено, що подане слідчим клопотання відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК України, а вручення письмового повідомлення про підозру у вчинені кримінального правопорушення та копії клопотання і матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу здійснено з дотриманням строків, передбачених ч. 2 ст.278КПК України та ч. 2 ст.184КПК України відповідно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст.183,184 КПК.

Згідно ч.1ст. 183 КПК Українитримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимст. 177 КПК України.

Відповідно до ч.1ст. 194 КПК Українипід час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбаченихстаттею 177 КПК України,на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, п. 3постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 "Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства", запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.

Прокурор довів, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченогоч. 4 ст. 404 КК України, який є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Із доданих матеріалів клопотання вбачається, що підозра достатньо підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: копією протоколу огляду від 01.12.2021 року; заявою про залучення до провадження як потерпілого; протоколами допиту потерпілого, свідків, протоколами слідчих експериментів та іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності та взаємозв`язку.

Крім того, слідчим та прокурором доведено існування ризиків, передбачених п.п. 1,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Так, про наявність ризику переховуватись від органів досудового розслідування, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчить тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 404 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 12 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість можливого покарання у разі визнання підозрюваноговинним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Ризик, незаконно впливати на свідків, підтверджується тим, що ОСОБА_4 будучі знайомим зі свідками, може шляхом вмовлянь, погроз чинити вплив на свідків, щоб останні змінили свої показання, з метою уникнути кримінальної відповідальності.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, підтверджується тим, що оскільки ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, як військовослужбовець військової служби за мобілізацією, може, з метою переховуватись від органів досудового розслідування, може залишити розташування військової частини та вчинити інший злочин пов`язаний з військовою службою.

Разом з тим, слідчий суддя вважає, що ризик можливості підозрюваного перешкоджати кримінальному правопорушенні іншим чином, слідчим та прокурором необґрунтовані та наразі нічим не підтверджені.

З огляду на положення ч.7 ст.176 КПК України та введення воєнного стану в Україні, слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до військовослужбовця, який підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, інший запобіжний захід, окрім такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою, навіть у випадку, якщо слідчий суддя дійде висновку, що більш м`який запобіжний захід зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбаченістаттями 177та178цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченогостаттями 109-114-2,258-258-5,260,261,402-405,407,408,429,437-442Кримінального кодексу України.

Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи підозрюваного, суд вважає за можливе визначити підозрюваному відповідний розмір застави.

При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи«Істоміна проти України».

Так, урішеннівід 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями серйозністю злочину, ризику втечі та ін.

З урахуваннямнаведеного вище,слідчий суддявизначаючи підозрюваномурозмір заставивважає,що такамає бутиспівмірною ізматеріальним становищемособи тавчиненим нимдіянням,а такожнаслідками,які воноспричинило чимогло спричинити.Тому судвраховуючи тяжкістьінкримінованого кримінальногоправопорушення,у вчиненніякого підозрюється ОСОБА_4 , йогомайновийта сімейнийстан,стан здоров`я,інші даніпро йогоособу таризики,передбачені ст.177КПК України,які судвважає обґрунтованимита доведеними,а такожприймаючи доуваги відсутністьдоказів пророзмір грошовогозабезпечення ОСОБА_4 , вважаєза доцільневизначити підозрюваномузаставу в розмірі200прожиткових мінімумівдля працездатнихосіб, що становить 536800 грн. 00 коп., що відповідає розміру застави, встановленому п.2 ч.5 ст.182 КПК України з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого ОСОБА_4 підозрюється. Окрім того, у разі внесення застави, на підозрюваного слід покласти обов`язки , передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу задовольнити частково.

Застосувати допідозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , запобіжнийзахід увигляді триманняпід вартоюстроком на60(шістдесят) днів по 29 січня 2023 року включно.

Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заставу у розмірі 200 (двохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 536 800 (п`ятсот тридцять шість тисяч вісімсот) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738, Код банку отримувача (МФО) 820172.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про це слідчого, прокурора, слідчого суддю або суд.

З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, яким здійснюється досудове розслідування, прокурора або суду;

Вказані обов`язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.

У разі невиконання вище перелічених обов`язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.

Ухвала слідчого судді діє по 29.01.2022 року включно та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На ухвалу може бути подана апеляція безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1