Ухвала суду № 107720462, 11.11.2022, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/7470/22

Провадження № 2-а/932/221/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року м. Дніпро

Суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кондрашов І.А., перевіривши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, в якій вона просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 27.06.2022 року про її примусове повернення в країну походження, зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надати посвідчення на постійне проживання ОСОБА_1 на территорії України, зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надати належне та достовірне роз`яснення яким чином заявниця може отримати довідку на постійне проживання на території України.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 17 жовтня 2022 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження та зобов`язання вчинити певні дії передано за підсудністю до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2022 року, адміністративну справу передано у провадження судді Кондрашова І.А.

Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Частиною 1 статті 171 КАС України, визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями160,161,172цьогоКодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1ст. 122 КАС Українипозов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності визначеністаттею 286 КАС України.

Відповідно до положень ч. 2ст. 286 КАС Українипозовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Оскаржуване рішення від 27.06.2022 року Шевченківського відділу у місті Дніпрі Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства позивач отримала 27.06.2022 року, про що у постанові міститься відповідна відмітка з підписом ОСОБА_1 .

Таким чином, строк для оскарження постанови тривав до 07.07.2022. Позовну заяву датовано 11.10.2022 та подано до суду 13.10.2022, тобто з порушенням встановленого строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2ст. 123 КАСУраїни у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Частиною 6ст. 161 КАС Українивизначено обов`язок позивача у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Заявниця у позовній заяві просить поновити строк відповідно до глави 11 прикінцевих положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» на оскарження рішення про примусове повернення до країни походження або третьої країни іноземця або особи без громадянства за яким було зобов`язано повернути до країни походження або третьої країни громадянку Російської Федерації ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та зобов`язати її покинути територію України у термін до 27.07.2022 року.

У відповідності до ч. 1ст. 121 КАС Українисуд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Разом з тим, причину пропуску строку можна вважати поважною, якщо вона одночасно відповідає таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Отже, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними та допустимими доказами.

Отже, на переконання суду, наведені у заяві підстави для поновлення строку звернення до суду, не свідчать про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку.

Відтак, наведені позивачем причини не є об`єктивно непереборними та такими, що пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного, в межах передбаченого Кодексом строку звернення до суду з адміністративним позовом.

З огляду на наведене, суд вважає, що підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправною та скасування рішення про примусове повернення до країни походження, зазначені позивачем, є неповажними.

Практика Європейського суду з прав людини такожсвідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбаченихКАС Українипевних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Водночас, суд зазначає, що невмотивоване задоволення клопотання про поновлення пропущеного строку звернення з позовною заявою до суду утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту в тому числі фізичних осіб.

Частиною 1ст. 123 КАС Українивизначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, суд пропонує позивачу зазначити інші підстави для поновлення строку на звернення до суду з даним позовом, оскільки просто посилання на запровадження карантинних обмежень не може вважатися поважною причиною строку на звернення до суду.

Крім того, згідно з ч. 1ст. 161 КАС Українидо позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві позивач посилається на ч. 5ст. 288 КАС України, відповідно до якої судовий збір за подання до адміністративного суду позовних заяв та апеляційних скарг у справах щодо оскарження рішень про примусове повернення іноземців або осіб без громадянства в країну походження або третю країну не сплачується.

Однак, як слідує з позовної заяви, позивачем заявлено вимогу не лише про оскарження рішення про примусове повернення в країну походження, а й зобов`язання Головному управлінню Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надати посвідчення на постійне проживання ОСОБА_1 на территорії України, зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області надати належне та достовірне роз`яснення яким чином заявниця може отримати довідку на постійне проживання на території України.

Тому, позивачу необхідно сплатити судовий збір, розмір якого відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір»за вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 992, 40 грн.

З огляду на викладене позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 992,40 грн. за вимогу про зобов`язання Головного управління ДМС України в Дніпропетровській області та надати суду докази на підтвердження сплати судового збору.

Відповідно дост. 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст.160,161 КАС України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, адміністративний позов ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.

Керуючись ст. ст.121,123,160,161,169,241,248,286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Підстави пропуску строку звернення до суду, викладені ОСОБА_1 , - визнати неповажними.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове повернення в країну походження та зобов`язання вчинити певні дії, -залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків позовної заяви.

У разі неусунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява буде повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя Ігор КОНДРАШОВ