Ухвала суду № 107719764, 06.12.2022, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 951/728/22

Провадження №2-а/951/20/2022

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

06 грудня 2022 року смт.Козова

Суддя Козівського районного суду Тернопільської області Рєпін К.К.., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2022 року на адресу Козівського районного суду Тернопільської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Частиною третьоюстатті 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом з позовною заявою позивач подав до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивує тим, що він є особою похилого віку та отримує мізерну пенсію в місяць. На підтвердження вказаних обставин подав до суду довідку про доходи № 3144 1515 1679 0131 видану Козівським об`єднаним управлінняv Пенсійного фонду Українм в Тернопільській області, в якій зазначена сума пенсії за період з 01.06.2022 р. по 30.11.2022р. Посилаючись на положення ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», просив звільнити його від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік.

Вирішуючи питання наявності підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, суд виходить з наступного.

18 березня 2020 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову по справі № 543/775/17, згідно з якою прийнято рішення відступити від висновку Верховного Суду України від 13.12.2016 р. по справі № 306/17/16-а, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та в подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення. За системного, цільового та граматичного тлумачення до наведеного законодавчого регулювання відносин, пов`язаних зі сплатою судового збору, Велика Палата Верховного Суду в контексті фактичних обставин справи та зумовленого ними застосування норм процесуального права зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовуватистатті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 5ст. 242 КАС Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами частини першоїстатті 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. При цьому, згідно з частинами першою, другоюстатті 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз вказаної норми дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними, допустимими та достовірними доказами.

Суд, що вирішує питання відкриття провадження, встановивши за результатом розгляду відповідного клопотання наявність установленої законом підстави для зменшення тягаря несення судових витрат та дійшовши висновку про необхідність реалізації такого свого права, самостійно, зважаючи на наявні обставини, визначає спосіб зменшення цього тягаря. Визначення способу зменшення тягаря несення судових витрат є прерогативою (виключним правом) відповідного суду. З наведеного вбачається, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд вважає, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення від сплати судового збору; обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

У даному випадку позивачем до заяви про звільнення від сплати судового збору додано довідку про доходи № 3144 1515 1679 0131 видану Козівським об`єднаним управлінняv Пенсійного фонду Українм в Тернопільській області, в якій зазначена сума отриманої пенсії за період з 01.06.2022 р. по 30.11.2022 р., а не відомості про розмір річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік повністю.

Крім цього, Верховний Суд в ухвалі від 15.09.2020 у справі № 640/20109/19 зазначив: Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі Княт проти Польщі (Kniat v. Poland), заява №71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі Єдамскі та Єдамска проти Польщі (Jedamski and Jedamska v. Poland), заява №73547/01). У цій же справі Верховний Суд, відмовляючи у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору, вказав, що надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за попередній рік не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

Суд також враховує те, щоЗакон України "Про судовий збір"не містить вичерпного й чітко визначеного переліку документів, які можливо вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, тому у кожному конкретному випадку суд установлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Доказів відсутності інших джерел доходів за попередній рік, та, відповідно, скрутного майнового стану, що зумовили неможливість сплати судового збору, в матеріалах позовної заяви немає, що свідчить про необґрунтованість указаного клопотання. При цьому суд повинен враховувати майновий стан сторони в цілому, а не лише відсутність окремих джерел доходу.

Невмотивоване звільнення від сплати судового збору утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб`єктів звернення до судового захисту. Право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб не є абсолютним. Людина має таке право за умови, якщо вважає, що рішення, дія чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб порушують або ущемляють її права і свободи чи перешкоджають їх здійсненню, а тому потребують правового захисту в суді.

Норма, що передбачає повноваження суду на звільнення особи від сплати судового збору не є імперативною, це є правом, а не обов`язком суду. Водночас сплата судового збору є обов`язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від його сплати є неприпустимим.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати судового збору, а тому в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору слід відмовити.

За нормами абзацу 4статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"з 1 січня 2022 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2481,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру. Отже, позивачу слід сплатити 496 грн. 20 коп. судового збору, подавши докази такої сплати.

За подання адміністративного позову до Козівського районного суду Тернопільської області судовий збір слід сплачувати за такими платіжними реквізитами: Отримувач: ГУК в Терн. обл./тг смт.Козова/22030101, Код отримувача (ЄДРПОУ) 37977599, Номер рахунку (IBAN) UA128999980313131206000019763, із зазначенням призначення платежу «*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача),Козівський районний суд Тернопільської області(назва суду, де розглядається справа)».

Відповідно до частини першоїстатті 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями160,161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За змістом ч.3ст.169 КАС Україниякщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленомустаттею 171 цього Кодексу.

Відповідно до п.1 ч.4ст.169 КАС Україниякщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, заява повертається позивачеві.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.160-161,169,241,248,294 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Тернопільській областіпро скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - залишити без руху.

Надати позивачу строк п`ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, а саме: сплатити судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок та оригінал квитанції надати Козівському районному суду Тернопільської області.

Роз`яснити позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява повертається позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://kz.te.court.gov.ua/sud1908/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя К.К. Рєпін