Рішення № 107716707, 28.11.2022, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" листопада 2022 р. м. Київ

Справа № 911/995/22

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Бабяк Д., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про стягнення 371237,04грн, за участю представників від:

позивача - Кричевський В.В. (довіреність №136 від 18.05.2022);

відповідача - Бак О.І. (наказ від 06.10.2022, посадова інструкція);

третьої особи не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Київська обласна енергопостачальна компанія (далі ТОВ Київська обласна ЕК) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Квартирно експлуатаційного відділу м. Біла Церква (далі КЕВ м.Біла Церква) про стягнення 371237,04грн з яких: 321206,93грн основний борг; нараховані за період з 25.01.2022 по 01.05.2022: 17 072,37грн пеня, 2 560,86грн 3% річних, 30 396,88грн втрати від інфляції.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на виконання відповідачем не у повному обсязі зобов`язань за договором №430032264 від 30.11.2021 в частині сплати електричної енергії, поставленої у грудні 2021 року у встановлений договором строк (а.с.1-6).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 04.07.2022 судом: відкрито провадження у справі за відповідним позовом; вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерного товариства ДТЕК Київські регіональні електромережі (далі ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі»); призначено підготовче засідання на 14:00 10.08.2022; встановлено строк для подання відповідачем відзиву на позов, а третьою особою пояснення по суті позову та відзиву (а.с.34-37).

Копія відповідної ухвали 04.07.2022 доставлена до електронного кабінету (на офіційну електронну адресу) третьої особи (а.с.39).

Позивачу та відповідачу у паперовій формі копія відповідної ухвали не направлена, у зв`язку з відсутністю фінансування, про що складено довідку (а.с.37); в електронній формі така ухвала 04.07.2022 направлена на адреси відповідних учасників, зазначені у позовній заяві позивачем (а.с.1,38,40).

21.07.2022 від відповідача КЕВ м.Біла Церква, з дотриманням встановленого судом строку (передано для відправлення відділенню поштового зв`язку 19.07.2022 для направлення до суду) надійшов відзив на позов, у якому відповідач просить у задоволенні позову відмовити (а.с.41-49).

Відхиляючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що договір №430032264 від 30.11.2021 діяв до 30.11.2021 і у подальшому обрано іншого постачальника ТОВ «ЕК Енолл», з яким укладено договір, про що повідомлено позивача, тому відповідач безпідставно здійснював постачання електричної енергії у спірному періоді.

02.08.2022 судом отримано відповідь на відзив, що подана до встановлення судом строку для реалізації відповідного права, що не є підставою для відмови у прийнятті такої заяви по суті (а.с.75-79).

Позивач у відповіді на відзив заперечує факт закінчення строку дії договору та стверджує, що такий договір укладено на період по грудень 2021 року. При цьому, позивач вказує, що обсяг споживання відповідача у грудні 2021 року складає 98 726Квт/год на загальну суму 521 206,93грн і такий обсяг підтверджено оператором системи розподілу та вказує на здійснення часткової оплати відповідачем.

05.08.2022 до суду надійшли письмові пояснення третьої особи ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі», у яких третя особа просила позов задовольнити, підтверджуючи, що до 31.12.2021 позивач був постачальником електричної енергії відповідачу (а.с.91-92).

Ухвалою від 10.08.2022, що занесена до протоколу підготовчого засідання, судом встановлено строк для подання заперечень відповідачем 10 днів з дати засідання та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 10:30 26.08.2022 (а.с 107-108).

16.08.2022 до суду надійшла заява позивача про зміну підстав позову (а.с.114-116).

У поданій заві позивач, не змінюючи предмет позову, змінює підставу заявленого позову та вказує на не повне виконання зобов`язань відповідачем з оплати спожитої електричної енергії за грудень 2021 року, які виникли на підставі іншого договору - №430032264 від 01.02.2021, дія якого тривала у період з 01.02.2021 по 31.12.2021 (та.с.114-115).

24.08.2022 судом отримано заперечення відповідача, що направлені 19.08.2022 з дотриманням строку, встановлено протокольною ухвалою від 10.08.2022 (а.с.127-132).

Відповідач у запереченні стверджує, що ним вчинені всі залежні від нього дії для зміни постачальника електричної енергії, однак, після закінчення договору позивач не припинив постачання електричної енергії.

26.08.2022 відповідачем подано клопотання про продовження строку підготовчого провадження на 1 місяць, посилаючись на необхідність подання додаткових доказів (а.с.139). У підготовчому засіданні відповідач зазначив, що необхідність спричинена зміною підстав позову позивачем.

Ухвалами від 26.08.2022, які занесені до протоколу засідання (а.с.140-142), судом прийнято заяву позивача про зміну підстав позову, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 15:15 26.09.2022.

Приймаючи заяву позивача про зміну підстав позову, суд виходив з того, що подання такої заяви є правом позивача, яке реалізовано ним у строк, встановлений ч.3 ст.46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання.

Строк підготовчого провадження судом продовжено на підставі ч.3 ст.177 ГПК України, оскільки це необхідно для забезпечення учасникам справи реалізації їх процесуальних прав та вирішенні всіх питань, визначених ч.2 ст.182 ГПК України, які необхідні для повного та об`єктивного вирішення спору, а також враховуючи прийняття заяви про зміну підстав позову, копія якої на момент направлення відповідачем останньої заяви по суті заперечення ще навіть не була отримана ним та необхідності подання у зв`язку з такою заявою нових доказів, про що заявив відповідач.

06.09.2022 позивачем подані додаткові докази, у т.ч. отримані ним вже після подання позову та відповіді на відзив (а.с.147-148), а 15.09.2022 додаткові пояснення по суті спору, у зв`язку із поданням разом із запереченнями нових доказів відповідачем, які на думку позивача, не стосуються спору у даній справі оплат, зарахованих по іншому договору (а.с.176-177).

26.09.2022 до суду надійшло клопотання відповідача про долучення доказів (а.с.183-186).

26.09.2022 підготовче засідання не відбулось та ухвалою від 03.10.2022 призначено на 12.10.2022 о 15:15 (а.с.194).

03.10.2022 судом отримані додаткові пояснення відповідача, у яких відповідач вказує, що ним вживались заходи щодо реалізації права на зміну постачальника, однак, після погашення боргу, третьою особою не надано відповіді на лист щодо зарахування обсягу спожитої електричної енергії у спірному періоді як постачання ТОВ «ЕК Енолл» та не виключено КЕВ м. Біла Церква з реєстру споживачів на відключення (а.с.200-203).

04.10.2022 до суду надійшло клопотання відповідача щодо долучення доказів (а.с.208-210).

12.10.2022 судом постановлено ухвалу, що занесена до протоколу засідання, якою закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.10.2022 о 16:00 (а.с.202-205).

26.10.2022 судове засідання не відбулось та ухвалою від 26.10.2022 призначено на 28.11.2022 о 16:15 (а.с.230).

28.11.2022 в судове засідання не з`явився представник третьої особи, яка повідомлена належним чином про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення ухвали від 26.10.2022, що доставлена до електронного кабінету такої особи 26.10.2022 о 20:33 і відповідно до ч.5 ст.242 ГПК України вважається врученою наступного робочого дня - 27.10.2022 (а.с.234).

В судовому засідання представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, представник відповідача просив у позові відмовити

Дослідивши зібрані у справі докази, суд встановив наступні обставини.

01.02.2021 між сторонами у справі ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі постачальник) та КЕВ м. Біла Церква (споживач) укладено договір №430032264 від 01.02.2021 (далі договір, а.с.83-86, 117-120).

Відповідно до умов договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п.2.1 договору).

Як визначено п.2.3 договору, обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (далі ОСР) та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії. При цьому, договірні величини (обсяги) постачання електроенергії встановлюються та коригуються відповідно до умов, визначених додатком №3 до договору.

У відповідності до п. 3.1 договору постачання електричної енергії споживачу починається з 01.02.2021.

Договором передбачено, що споживач має право вільно змінювати постачальника відповідно до процедури, визначеної Правилами роздрібного ринку електричної енергії та умовами договору (п.3.2 договору), за умови укладення договору про розподіл (передачу) електричної енергії з оператором системи та якщо у нього відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (п.5.11 договору).

У п.5.1 договору встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до договору.

Згідно п. 5.2 договору спосіб визначення ціни за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком №2 до цього договору; до одного об`єкта споживання застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії. Сторонами узгоджено, що ціна електричної енергії має вказуватись постачальником у рахунках на оплату електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.4 договору); розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п. 5.5. договору).

Договором передбачено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до договору; оплата рахунка постачальника за договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку; не отримання споживачем рахунку не звільняє споживача від виконання зобов`язань з оплати електричної енергії згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією (п.5.7 договору).

Як вказано у п.5.8 договору, у разі порушення споживачем строків оплати, постачальник має право вимагати сплати пені, яка нараховується за кожен день прострочення оплати; споживач сплачує за вимогою постачальника пеню у розмірі, що визначається цим договором та зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком №2 до договору.

Відповідно до п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов договору; протягом 5 робочих днів до початку постачання електричної енергії новим постачальником, але не пізніше дати, визначеної договором, розрахуватись з постачальником за спожиту електричну енергію.

Згідно п. 13.1 договору такий договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції; термін дії вказаного договору не може бути більшим за термін дії договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, що укладений споживачем з оператором системи розподілу.

Додатком №1 до відповідного договору визначені адреси об`єктів споживача, на які здійснюється постачання Ольшаниця вул. Рогозянська,1 та Військова,1, а також вказані ЕІС-коди точок комерційного обліку за відповідними об`єктами споживача: 62Z8356973792605, 62Z4428403937811 (а.86, зворот, 120, зворот).

Відповідно до комерційної пропозиції, яка є додатком №2 до договору (а.с.121):

- термін постачання - до 31.12.2021;

- остаточний розрахунок проводиться за фактично відпущену електричну енергію;

- рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше п`ятого робочого дня з дати завершення розрахункового періоду, а надані постачальником рахунки підлягають оплаті споживачем протягом п`яти робочих днів з дати отримання;

- розмір пені складає подвійну облікову ставку НБУ і споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних за весь час прострочення.

На підтвердження виконання свої зобов`язань за договором щодо поставки електричної енергії у грудні 2021 року позивачем надано акт №-6677603588 прийняття-передавання електричної енергії, підписаний одноособово позивачем, на якому здійснено відмітку про отримання 06.01.2022 (а.с.21, зворот). Факт отримання акту уповноваженою особою від імені відповідача в судовому засіданні представником позивача підтверджено.

Факт розподілу відповідних обсягів електричної енергії споживачу підтверджено ОСР ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» у листі №20-1-114 від 15.06.2022 (а.с.23-25), що надано на запит позивача (а.с.31, зворот-а.с.32), у якому відображено відповідний обсяг розподіленої у спірному періоді електричної енергії як споживання Військової частини А-0543.

Позивачем виставлено рахунок-фактуру за спожиту електричну енергію у спірному періоді обсягом 98 726Квт на суму 521206,93грн (а.с.20).

30.12.2021 платіжним доручення №830 відповідачем перераховано позивачу 200 000грн за спожиту електричну енергію у спірному періоді з відображенням у графі призначення платежу: «за ел.енергію зг.дог.№430032264/443 від 30.11.2021, акт №А-6677603588 від 30.12.2021» (а.с.22, зворот).

При цьому, договір № 430032264 від 30.11.2021 (а.с.14-17), на який є посилання у відповідному платіжному дорученні, як вбачається з його п.3.1, розповсюджував свою дію на відносини із постачання електричної енергії позивачем відповідачу з 01.10.2021 (п.3.1 такого договору), та закінчив свою дію відповідно до його п.13.1 та комерційної пропозиції « 08167863» (а.с.18), що є додатком №2 до такого договору, 30.11.2021, оскільки стороною договору - відповідачем заявлено про припинення постачання за таким договором.

Окрім того відповідачу вручено акт звіряння розрахунків, у якому відображено борг станом на 06.01.2022 за електричну енергію, спожиту за договором у розмірі 321 206,93грн (а.с.21).

Також, судом встановлено, що між ТОВ «ЕК Енолл» та відповідачем (споживач) 08.10.2021 укладено договір №261 про постачання електричної енергії (далі - договір №261, а.с.51-58), який передбачає постачання електричної енергії споживачу за плату (п.п.1.1, 2.1 договору №261).

Початком постачання електричної енергії, як визначено п.3.1 договору №261, є дата, зазначена у заяві-приєднання (а.с.59-60), що є додатком №1 до такого договору, - 20.10.2021. При цьому, п.13.1 договору №261 визначено, що такий договір укладається на строк з 20.10.2021 по 31.12.2021. Заява-приєднання до такого договору, передбачає постачання електричної енергії відповідним постачальником ТОВ «ЕК Енолл» до об`єкту відповідача з ЕІС-кодом точки комерційного обліку 62Z8356973792605, який розташований за адресою: с.Ольшаниця, вул. Рогозянська, 1.

Отже, договором №261 передбачено постачання електричної енергії на той самий об`єкт відповідача у справі, у тому числі у спірний період грудень 2021 року.

Разом з тим, як встановлено судом, хоч відповідач і посилався у заявах по суті на договір №261, вказуючи на те, що позивач не повинен був постачати електричну енергію у відповідному періоді грудні 2021 року, фактично постачання електричної енергії за таким договором у спірний період грудень 2021 року ТОВ «ЕК Енолл» відповідачу не здійснювалось.

Так, відповідач надав копію листа від 01.10.2021 №2665 щодо повідомлення позивача про намір укласти договір з іншим постачальником, у якому зазначено орієнтовну дату початку постачання 20.10.2021 (а.с.62), а також копію листа від 05.11.2021 №3018, адресованого позивачу, щодо оплати боргу через який заблоковано перехід до іншого постачальника та перерахування обсягу спожитої електричної енергії, у т.ч. за договором №430032264, як постачання ТОВ «ЕК Енолл» (а.с.63). Окрім того, відповідачем надано лист від 17.11.2021 №3224, з яким він звертається до позивача, вважаючи дії щодо блокування переходу до іншого постачальника неправомірними, та вимагає переведення спожитого обсягу електричної енергії у жовтні 2021 року як постачання ТОВ «ЕК Енолл» (а.с.64).

Також, відповідачем надані листи, адресовані ОРМ - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» від 05.11.2021 №3017 щодо сплати боргу за фактом якого заблоковано перехід до іншого постачальника (а.с.65) та від 17.11.2021 №3223 щодо повідомлення про погашення боргу з вимогою про зарахування спожитого обсягу електричної енергії як постачання ТОВ «ЕК Енолл» (зазначені номери договорів про розподіл електричної енергії, а.с.71).

Доказів направлення відповідних листів відповідачем у паперовій формі не надано та у заяві по суті відповідач стверджував про направлення таких листів відповідачу та третій особі електронною поштою, у підтвердження чого надав копії електронних листів (т.187-189). При цьому, у заяві по суті відповіді на відзив позивач, а у письмовому поясненні третя особа не заперечили фактів направлення їм відповідних листів.

Між тим, як визначено ч.3 ст.166 ГПК України, до відповіді на відзив, а, відповідно до ч.3 ст.168 ГПК України, і до пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені ч.ч.3-6 ст.165 ГПК України. Отже, відповідь на відзив та пояснення мають містить, зокрема, заперечення щодо наведених відповідачем обставин у відзиві та правових підстав, з якими позивач або третя особа не погоджується із посиланням на відповідні докази та норми права (п.5 ч.3 ст.165 ГПК України).

Таким чином позивач та третя особа не заперечували фактів направлення їм відповідних листів відповідачем.

Поряд з цим, процедура зміни постачальника електричної енергії не була завершена, про що свідчить зокрема, рішення Господарського суду Київської області від 26.07.2022 у справі №911/800/22 за позовом ТОВ «ЕК Енолл» до КЕВ м. Біла Церква щодо стягнення 302788,74грн (а.с.162, зворот - а.с.169), лист ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» від 13.10.2021 №202-1-64, адресований ТОВ «ЕК Енолл» на запит такого товариства від 08.10.2021 №17272 щодо зміни електропостачальника (а.с.180) про неможливість зміни електропостачальника для відповідача КЕВ м. Біла Церква з посиланням на перебування відповідача у реєстрі споживачів на відключення за наявну заборгованість (заявка від 11.10.2021) (а.с.161).

Окрім того, судом встановлено, що 29.11.2021 до договору №261 його сторонами КЕВ м. Біла Церква та ТОВ «ЕК Енолл» укладено додаткову угоду №1, якою загальну суму розрахунків за договором визначено як « 0» (а.с.162).

Звертаючись до суду з даним позовом позивач стверджує, що борг за електричну енергію, спожиту відповідачем у грудні 2021 року, враховуючи здійснену позивачем оплату у розмірі 200 000грн становить 321 206,93грн.

Відповідач у поясненні стверджував про повну оплату спожитого за договором обсягу електричної енергії (а.с.208-210) та в якості доказів оплати долучив дані з реєстру розрахунків (а.с.133-134).

Між тим, досліджуючи відповідний реєстр, судом встановлено, що у графі «призначення платежу» платіжних документів №№975,996 від 11.10.20, №1496 від 07.12.2021 зазначений договір №430032264/48 від 03.03.2021, однак, вказані акти, фактично складені на підставі іншого договору - №430032121 від 30.11.2021: №№А-6475769664 (а.с.178), А-6526010936 (а.с.178, зворот), А-6528101048 (а.с.179). Як пояснив позивач, відповідні оплати враховані в рахунок оплати за іншим договором, на підставі якого складені вищевказані акти (а.с.176-177). Враховуючи відсутність доказів щодо зміни призначення платежу, вищевказані платіжні документи не можуть бути прийняті судом в якості доказів оплати електричної енергії, спожитої у спірному періоді на підставі договору №430032264, вимоги за яким заявлені у даній справі.

При цьому, надані відповідачем платіжні доручення №№1164,1165 від 02.11.2021 (а.с.211), №№977,996,997 від 11.10.2021 (а.с.213-214), №№975,976 від 11.10.2021 (а.с.215-216) підтверджують оплату спожитої електричної енергії інших періодів та деякі й за іншим договором: №430032235/46 (а.с.211, пл. доручення №1164 від 02.11.2021). Отже, такі докази також не можуть бути враховані судом як докази оплати електричної енергії, спожитої у грудні 2021 року на підставі договору, вимоги за яким заявлені позивачем у даній справі; інших доказів оплати відповідачем не надано.

Предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов`язку оплатити вартість спожитої електричної енергії та застосування відповідальності, встановленої договором та чинним законодавством за порушення зобов`язання з оплати у встановлений строк спожитої електричної енергії.

Заявлені позивачем вимоги суд вважає обґрунтованими з. наступних підстав.

Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань в силу ст. ст. 173, 174, ч. 1 ст. 175 ГК України.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Так, в силу ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, зважаючи на наступне.

Як визначено ч.1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання, що передбачено вищезгаданою статею, є договір постачання електричної енергії споживачу; особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відповідно до ч.ч.6,7 ст.276 ГК України: розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону; оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору; договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

В силу ч.1 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Відповідно до ч. 2 вказаної статті, договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником; постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

До одного із обов`язків споживача, що унормовано п.1 ч.3 ст.58 Закону, належить обов`язок сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Отже, відповідач мав здійснювати розрахунки за поставлену йому електричну енергію у строк, визначений комерційною пропозицією протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку. При цьому, не зважаючи на те, що на самому рахунку не має відмітки про його отримання відповідачем, відсутні підстави стверджувати, що строк виконання зобов`язання з оплати такого рахунку не настав, враховуючи що відповідач у заяві по суті відзиві не заперечував факту отримання рахунку-фактури, на який позивач посилається у позові (а.с.2, зворот), отримання 06.01.2022 акту №А-6677603588 від 31.12.2021 (а.с.20, зворот) та акту звірки розрахунків, у якому відображений борг станом на 31.12.021 у розмірі 321 206,93грн (а.с.21); часткової оплати спожитої електричної енергії за таким актом 30.12.2021 та враховуючи, що рахунок за фактично спожиту електричну енергію (остаточний розрахунок) надається постачальником споживачу не пізніше 5 робочого дня з дати завершення розрахункового періоду (умови комерційної пропозиції).

При цьому, у заявах по суті відповідач не посилався на те, що позивач не виконав відповідного обов`язку щодо надання рахунку протягом встановленого строку, однак, як визначено п.5 ч.3 ст.165 ГПК України, відзив повинен містити заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.

Як визначено ч.4 ст.165 ГПК України, якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Доказів здійснення повного розрахунку за поставлену у грудні 2021 року електричну енергію до прийняття рішення у даній справі відповідачем не надано, чим не спростовано посилань позивача про наявність заборгованості за поставлену електричну енергію у спірному періоді.

Про споживання електричної енергії відповідачем свідчить інформація ОСР, на якого відповідно до п.8 ч.1 ст.46 Закону України «Про ринок електричної енергії» покладено обов`язок забезпечення комерційного обліку відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги в частині стягнення 321206,93грн основного боргу підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки відповідач не здійснив оплату спожитої електричної енергії у встановлений строк у повному обсязі, ним допущено порушення виконання відповідного зобов`язання, тому вимоги про стягнення з відповідача втрат від інфляції, 3% річних та пені, суд вважає мотивованими.

Так, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2560,86грн - 3% річних за період з 25.01.2022 по 01.05.2022, а також 30396,88грн втрат від інфляції за період 25.01.2022 по 01.05.2022 (фактично нараховані по квітень 2022 року).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунки 3% річних, втрат від інфляції здійснені позивачем арифметично вірно, з урахуванням розміру боргу та періоду прострочення, тому відповідні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 17 072,37грн пені за період з 25.01.2022 по 01.05.2022.

Заявлені у відповідній частині вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч.2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. штраф та пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

В силу ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Отже, оскільки відповідач допустив порушення зобов`язання з оплати поставленої електричної енергії у строк, встановлений комерційною пропозицією, за яке передбачена відповідальність у вигляді пені, вимоги позивача в частині стягнення відповідних штрафних санкцій є мотивованими.

Як визначено ч.2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження щодо розміру пені встановлено також ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Розмір пені, встановлений комерційною пропозицією, не перевищує максимального розміру, визначеного відповідними нормами.

За загальним правилом, передбаченим ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пеня позивачем обрахована за період, який не перевищує визначеного відповідною нормою.

Оскільки нарахування пені позивачем здійснено з урахуванням розміру боргу, встановленої облікової ставки НБУ, з урахуванням періоду прострочення, арифметично вірно, заявлені вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, витрати на оплату позову судовим збором, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 5 568,56грн /(321206,93+2560,86+30396,88+17072,37)/100*1,5); заяв про повернення судового збору, сплаченого понад встановлений розмір, не надходило.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Біла Церква (ідентифікаційний код 08167863; 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Ярмаркова,1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (ідентифікаційний код 42094646; 08132, Київська обл., Бучанський р-н, м.Вишневе, вул. Київська, 8-В) 321 206,93грн основного боргу, 2560,86грн - 3% річних, 30396,88грн втрат від інфляції, 17072,37грн - пені, а також 5568,56грн в рахунок часткового відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 06.12.2022.

Суддя А.Р. Ейвазова