Рішення № 107716389, 24.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.11.2022Справа № 910/17689/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Шкорупеєва А.Д., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС"

про стягнення 428 693 122,67 грн

представники сторін:

від позивача: Кузьменко С.О., Март`янова Н.В.

від відповідача: не з`явився

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог

Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" про стягнення 292681832,23 грн, з яких: 284112728,80 грн - сума попередньої оплати за державним контрактом, 8569103,43 грн - сума пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за державним контрактом №362/5/18/8 від 14.09.2018. Порушення договірних зобов`язань за доводами позивача полягає у тому, що всупереч умовам укладеного Контракту, відповідач у встановлений цим контрактом термін не надав позивачу відповідним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на підтвердження фактичного використання сплаченого позивачем авансу. З урахуванням наведеного, позивач на підставі п. 14, п. 64 контракту заявив про стягнення з відповідача 284112728,80 грн - суми попередньої оплати за державним контрактом та пені у сумі 8569103,43 грн.

У редакції заяви про збільшення позовних вимог позивачем заявлено про стягнення з відповідача 284112728,80 грн - попередньої оплати, пені у сумі 8569103,43 грн, 3% річних у сумі 25 000 090,40 грн та інфляційні втрати у сумі 110 511 200,04 грн.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче судове засідання у справі призначено на 16.01.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2020 відкладено підготовче засідання на 30.01.2020.

30.01.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позов.

У судовому засіданні 30.01.2020 суд постановив протокольну ухвалу про продовження строку підготовчого засідання на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 30.01.2020 відкладено підготовче судове засідання на 18.02.2020.

У судовому засіданні 18.02.2020 було оголошено перерву до 03.03.2020.

25.02.2020 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

У судовому засіданні 03.03.2020 суд, розглянувши клопотання відповідача від 18.02.2020 про призначення експертизи, відмовив у його задоволенні, оскільки відповідачем не надано доказів у підтвердження необхідності призначення експертизи, а більшість поставлених на розгляд експерта питання є питаннями права, що не можуть бути у відповідності до ч.2 ст.98 ГПК України поставленні на вирішення експерта.

У судовому засіданні 03.03.2020 було оголошено перерву до 17.03.2020.

У судовому засіданні 17.03.2020, розглянувши клопотання відповідача від 17.03.2020 про призначення експертизи, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на те, що відповідачем не наведено достатніх обґрунтувань для призначення у справі експертизи з питань поставлених заявником на вирішення експерту.

Протокольною ухвалою від 17.03.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.04.2020.

З метою попередження виникнення та запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, враховуючи постанову Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 №211 та на виконання розпорядження Голови Вищої ради правосуддя від 13.03.2020 №11/0/2-20 "Про додаткові заходи із попередження респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19", судові засідання, які призначені на 07.04.2020, знято з розгляду.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.04.2020 призначив судове засідання по суті у справі №910/17689/20 на 26.05.2020.

Протокольною ухвалою від 26.05.2020 суд відклав судове засідання по суті на 11.06.2020.

10.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи. Разом із клопотанням про призначення експертизи відповідачем подано копії виконавчої документації на підтвердження виконання робіт, передбачених державним контрактом №362/5/18/8 від 14.09.2018.

У судове засідання 11.06.2020 з`явився представник позивача. Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

У судовому засіданні 11.06.2020, дослідивши матеріали справи, враховуючи подане відповідачем клопотання про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи, а також надані відповідачем копії виконавчої документації на підтвердження виконання робіт, передбачених державним контрактом №362/5/18/8 від 14.09.2018, суд дійшов висновку про повернення до розгляду справи № 910/17689/19 у підготовчому провадженні та продовження підготовчого засідання та призначив підготовче засідання по справі № 910/17689/19 на 18.06.2020.

12.06.2020 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

17.06.2020 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

18.06.2020 через канцелярію суду від через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення, у яких позивач заперечує проти призначення у справі судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 призначено у справі №910/17689/19 судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, провадження у справі № 910/17689/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 було задоволено клопотання експерта про надання матеріалів, необхідних для проведення експертизи.

25.02.2021 через відділ діловодства суду від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист від 23.02.2021 №19382/20-44 про залишення ухвали від 18.06.2020 без виконання та матеріали справи №910/17689/19.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.03.2021 поновлено провадження у справі №910/17689/19, призначено підготовче судове засідання у справі №910/17689/19 на 18.03.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2021 відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" про призначення судової будівельно-технічної експертизи, направлено повторно матеріали справи №910/17689/19 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз для проведення судової будівельно-технічної експертизи, призначеної ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2020, провадження у справі №910/17689/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

22.06.2021 через відділ діловодства суду від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшов лист вих. №1849/1850/21-27 від 09.06.2021 про погодження строків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2021 поновлено провадження у справі № 910/17689/19, надано згоду на проведення судової експертизи у справі №910/17689/19 у строк понад 90 календарних днів, провадження у справі №910/17689/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

21.02.2022 через відділ діловодства суду від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2022 поновлено провадження у справі №910/17689/19, клопотання судового експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України задоволено, провадження у справі №910/17689/19 зупинено на час проведення судової експертизи.

18.08.2022 через відділ діловодства суду від Кропивницького відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надійшли матеріали справи №910/17689/19 та лист від 25.07.2022 №1849/1850/21-27 про залишення ухвали про призначення експертизи без виконання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 поновлено провадження у справі №910/17689/19 та призначено підготовче судове засідання у справі на 29.09.2022.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів у справі та заява про збільшення позовних вимог.

28.09.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 29.09.2022 суд відклав розгляд заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Протокольною ухвалою від 29.09.2022 відкладено підготовче судове засідання на 13.10.2022.

12.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою від 12.10.2022 відкладено підготовче судове засідання на 20.10.2022.

19.10.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про долучення доказів сплати судового збору.

20.10.2022 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли пояснення по справі.

У зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщенні суду, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 20.10.2022, не відбулося.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 призначено по справі №910/17689/19 підготовче судове засідання на 03.11.2022.

У судовому засіданні 03.11.2022, розглянувши заяву позивача про збільшення позовних вимог, суд встановив таке.

У редакції заяви про збільшення позовних вимог позивачем заявлено про стягнення з відповідача 284112728,80 грн - попередньої оплати, пені у сумі 8569103,43 грн, 3% річних у сумі 25 000 090,40 грн та інфляційні втрати у сумі 110 511 200,04 грн.

У відповідності до ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У Господарському процесуальному кодексі України передбачено право позивача збільшити лише розмір позовних вимог. Відповідно до усталеної судової практики під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру (пункт 47 постанови Верховного Суду від 10 грудня 2019 року у справі 923/1061/18). Під збільшенням розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. При цьому, такі додаткові позовні вимоги можуть бути пов`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення або поданими доказами (наприклад, коли позов подано на суму основного боргу і позивач просить додатково стягнути пеню за прострочку платежу).

Одночасно, за змістом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Беручи до уваги вище наведене, враховуючи, що нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання, зазначені вимоги пов`язані з раніше заявленими позовними вимогами підставою виникнення та поданими доказами, суд дійшов висновку, що заява позивача про збільшення розміру позовних вимог відповідає вимогам ст.46 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим прийнята судом до розгляду.

У підготовчому засіданні 03.11.2022 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 24.11.2022.

24.11.2022 на електронну пошту суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 24.11.2022 не прибув.

У судовому засіданні 24.11.2022, розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд відмовив у його задоволенні, з огляду на таке.

У своєму клопотанні відповідач просить суд відкласти розгляд справи, посилаючись на те, що представник відповідача знаходиться на самоізоляції у зв`язку із наявністю контакту із хворими на респіраторної хворобу COVID-19. Також відповідач зазначає, що внаслідок чергового ракетного обстрілу 23.11.2022, беручи до уваги перебої в роботі служб енергопостачання та комунального транспорту, працівники Товариства з 23.11.2022 переведені в дистанційний режим роботи.

Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, у той час як відповідачем не було належним чином доведено факту неможливості направлення іншого уповноваженого представника у судове засідання 24.11.2022. Долучений до клопотання чек про оплату тесту на визначення COVID-19 суд не приймає як належний доказ, оскільки вказаний документ не підтверджує, що саме представник відповідача - Сєтов М.О. здійснював оплату, як і не підтверджує неможливості участі представника у судовому засіданні, оскільки вказує лише про оплату послуги.

Більш того, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи по суті, ухвала суду від 03.11.2022 направлена на адресу місцезнаходження відповідача та була отримана останнім 15.11.2022, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Отже, відповідач мав достатньо часу підготуватися для розгляду справи та забезпечити прибуття іншого представника у судове засідання.

Окрім того, сигнал Повітряна тривога 24.11.2022 у місті Києві під час розгляду справи не оголошувався, а відповідач у свою чергу не навів жодних обґрунтованих причин і не подав доказів, які б підтверджували реальну відсутність у нього можливості підготуватися до участі у справі та забезпечити участь представника у судовому засіданні.

Водночас суд зазначає, що пунктами 1, 2, 4, 5 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність.

За змістом ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Необґрунтовані клопотання призводять до штучного затягування судового процесу, що суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

У відповідності до ч.1 ст.42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право: подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

Подання відповідачем необґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

З урахуванням вище наведеного, з огляду на необґрунтованість заявленого відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи, враховуючи тривалий розгляд справи та те, що відповідач неодноразово заявляв клопотання про відкладення розгляду справи, з огляду на необґрунтованість клопотання про відкладення розгляду справи, суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача.

Згідно із ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Оскільки відповідач був повідомлений про час та місце судового засідання, неявка представника не перешкоджає розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Присутні у судовому засіданні 24.11.2022 представники позивача надали суду заяву про долучення до матеріалів справи наказу Міністерства оборони України від 31.12.2016№757 зі змінами.

Судом долучено до матеріалів справи надані представником позивача документи.

Представники позивача у судовому засіданні 24.11.2022 надали пояснення по суті позовних вимог, просили суд позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні 24.11.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем та відповідачем укладений Державний контракт від 14.09.2018 № 362/5/18/8 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з "Реконструкції технічної території арсеналу" (шифр-РТ-Б01).

На виконання умов Контракту відповідно до рішення заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" надано попередню оплату у сумі 6 613 386,30 грн з терміном погашення не пізніше 30.09.2019.

Також, відповідно до рішення заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" надано попередню оплату в сумі 285400 000,00 грн з терміном погашення - не пізніше 30.10.2019.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в порушення зобов`язань укладеного Контракту у встановлений цим Контрактом термін не надав позивачу відповідним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на підтвердження фактичного використання сплаченого позивачем авансу, у зв`язку із чим, позивач заявив про стягнення з відповідача 284112728,80 грн - суми попередньої оплати за державним контрактом.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені, нарахованої на підставі п. 64 Контракту, у загальному розмірі 8 569 103,43 грн, а саме:

- 8 445 532,76 грн - пеня за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 284112 728,80 грн, наданої згідно з рішенням заступника Міністра оборони України Міністра оборони України №22566/з від 21.12.2018, за період з 31.10.2019 по 04.12.2019 (з урахуванням зменшення суми неповернутого авансу на суму 1287271,21 грн внаслідок підписання актів, наданих 23.10.2019);

- 123570,67 грн - пеня за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 6613386,30 грн, наданої згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з, за період з 01.10.2019 по 04.12.2019.

У редакції заяви про збільшення позовних вимог, позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 25 000 090,40 грн та інфляційні втрати у сумі 110 511200,04 грн, нарахованих на суму 284112728,80 грн попередньої оплати.

Позиція відповідача

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що матеріали справи не містять будь-яких належних і допустимих доказів та достовірної інформації про обсяг не використаних відповідачем авансів, а також відсутні докази вартості невиконаних робіт.

Відповідач вказує, що ним здійснювалися підрядні роботи, у тому числі у межах наданих позивачем авансів, а також відповідач поніс витрати по спірних авансах на придбання матеріалів, необхідних для проведення будівництва.

За доводами відповідача спірна ситуація виникла з огляду на ту обставину, що, в ході проведення будівництва виникла необхідність коригування окремих проектних рішень передбачених проектом реконструкції у зв`язку із непередбаченими видами робіт і гідрогеологічними умовами місцевості та враховуючи необхідність застосування нових технологій в будівництві.

Відсутність з боку відповідача винних дій, відсутність будь-яких збитків позивача, вжиття відповідачем усіх залежних від нього дій на виконання зобов`язань за Контрактом, свідчать про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.

Окрім того, відповідач зазначає, що граничні терміни звітування за спірні аванси визначенні в рішеннях заступників Міністра оборони України, не можуть бути граничними датами настання відповідного обов`язку відповідача, оскільки це не відповідає п.14 Контракту з урахуванням змін внесених додатковою угодою № 3 від 20 грудня 2018 року.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

14.09.2018 між Міністерством оборони України, в особі начальника управління забезпечення живучості Центрального управління безпеки військової служби Збройних Сил України Зайця В.В. (далі - замовник, позивач), який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України від 26.02.2018 № 220/2/214/д та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (далі - виконавець, відповідач), укладено Державний контракт № 362/5/18/8 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з "Реконструкції технічної території арсеналу" (шифр-РТ-Б01) (далі - Контракт).

Відповідно до п.1 Контракту виконавець зобов`язується за завданням замовника з дотриманням вимог законодавства виконати роботи з "Реконструкції технічної території арсеналу" (шифр-РТ-БО1) (далі - роботи) за етапами в обсягах та у строки, що зазначені в календарному плані виконання робіт за державним оборонним замовленням згідно з додатком №1 до Контракту (надалі - календарний план), а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

Згідно із п.2 Контракту підставою для укладення Контракту є основні показники державного оборонного замовлення на 2018 рік, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2018 №91-2 (зі змінами).

Технічні, економічні та інші вимоги до якості робіт зазначені у проектно кошторисній документації. Обсяг робіт і календарний план за Контрактом на кожний наступний бюджетний період уточняються після затвердження основних показників державного оборонного замовлення на даний період. Обсяги робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п.п. 3-5 Контракту).

Договірна ціна робіт є динамічною і встановлена сторонами під час проведення переговорів щодо укладення Контракту (протокол переговорів №33 від 29.08.2018), зафіксована у Протоколі погодження договірної ціни №34 від 29.08.2018 на підставі розробленого виконавцем кошторису на виконання робіт та становить 1 195 047 920,70 грн, в тому числі ПДВ 199 174 653,45 грн, вартість робіт по чергам, а саме: по 1-й черзі 327 230 592,42 грн (з ПДВ), по 2-й черзі 466 622 482,60 грн (з ПДВ), по 3-й черзі 401 194 845,70 грн (з ПДВ). Договірна вартість робіт за Контрактом не може бути перевищена виконавцем без узгодження з замовником (п. 6, 7 Контракту).

Відповідно до п.9 Контракту замовник оплачує виконані роботи відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3).

Календарним планом робіт по будівництву по об`єкту "Реконструкції технічної території арсеналу" (шифр-РТ-Б01) (військова частина А1201 (м.Богданівка, Кіровоградська обл.) в редакції Додаткової угоди №1 від 15.11.2018 передбачається, що І черга будівництва (10 споруд) здійснюється у 2 етапи, а саме:

1-й етап будівництва:

- Підготовчий період: вересень-жовтень 2018 року;

- Основний період будівництва (споруди №301-302): жовтень- грудень 2018 року;

2-й етап будівництва (8 споруд - 100% + 2 споруди - закінчення): лютий - грудень 2019 року.

Пунктом 10 Контракту (в редакції додаткової угоди №3 від 20.12.2018) визначено, що відповідно до основних показників державного оборонного замовлення на 2018 рік зобов`язання сторін складають: за загальним фондом державного бюджету КПКВ 2101210/2 на суму 35000000,00 грн, в тому числі ПДВ - 5833333,33 грн, за спеціальним фондом державного бюджету КПКВ 2101450/6 на суму 285400000, грн, в тому числі ПДВ - 47566666,67 грн, що відповідає 80% обсягу робіт І черги (1 етапу та 2 етапу), зазначені в календарному плані робіт по будівництву (додаток № 1 до Контракту).

Відповідно до п.11 Контракту розрахунки за виконані роботи проводяться протягом 30 календарних днів від дня підписання акту приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за формою КБ-3 за умови надходження бюджетних коштів на рахунок Міністерства оборони України за даним кодом видатків.

Пунктом 12 Контракту (в редакції додаткової угоди №3 від 20.12.2018) визначено, що за письмовим погодженням між сторонами, відповідно до належним чином оформленого Рішення Міністра оборони України або заступника Міністра оборони України та на підставі наданого виконавцем рахунку-фактури, замовник має право здійснити попередню оплату для виконання робіт, відповідно до абзацу 30 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва", у розмірі, що не перевищує 80% вартості робіт за Контрактом, не більше 18 місяців, але не пізніше та у межах призначень, передбачених державним оборонним замовленням на поточний рік.

Відповідно до п.13 Контракту початок виконання робіт не залежить від дати та розміру отримання попередньої оплати.

Згідно із п.14 Контракту (в редакції додаткової угоди №3 від 20.12.2018) у разі надання попередньої оплати виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні Міністра оборони України, або заступника Міністра оборони України, надати відповідно оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати. По закінченню визначеного терміну, невикористані кошти, які надавалися у якості попередньої оплати, виконавець повертає замовнику протягом п`яти банківських днів.

Відповідно до п.18 Контракту замовник приймає виконану виконавцем роботу та протягом 10 календарних днів підписує оформлені у встановленому порядку акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які перевірені представниками технічного нагляду.

У пункті 19 Контракту передбачено, що роботи вважаються прийнятими з моменту підписання замовником актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які виконавець надає у чотирьох примірниках українською мовою та на електронному носії (у форматах "PDF" або "DWF") по накладній, яка підписується уповноваженими представниками сторін.

За змістом пункту 20 Контракту контроль за якістю виконання робіт та їх приймання здійснює технічний нагляд спільно з представниками 1347 військового представництва Міністерства оборони України, адреса: 18001, м.Черкаси, вул. Б.Вишневецького, буд.85 державне підприємство науково-виробничий комплекс "ФОТОПРИЛАД" (далі - 1347 ВП), які діють на підставі "Інструкції з приймання будівель-монтажних робіт військовими представництвами Міністерства оборони України", розробленої та затвердженої замовником, з урахуванням вимог Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 №1107 (Офіційний вісник України, 2009, №81, ст.2737), та відповідно до умов Контракту.

З метою контролю за відповідністю робіт та матеріальних ресурсів установленим вимогам замовник забезпечує здійснення технічного та авторського нагляду за будівництвом у порядку, встановленому законодавством. Для здійснення технічного нагляду і контролю за виконанням робіт, а також ціноутворенням виконавець зобов`язаний на вимогу замовника та осіб, які відповідно до договорів здійснюють технічний та авторський нагляд надавати необхідні інформацію та документи. У разі виявлення невідповідностей виконаних робіт установленим вимогам замовник приймає рішення про усунення виконавцем допущених недоліків або про зупинення виконання робіт (реконструкції об`єкта) до повного усунення недоліків виконавцем (п. 22-24 Контракту).

Згідно з п.26 Контракту замовник має право відмовитись від приймання робіт та їх оплати, за умови, що вони не відповідають вимогам затвердженої проектної документації на виконання робіт, договірної ціни та чинного законодавства (державних будівельних норм, правил, стандартів тощо).

Контракт набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021 (п. 80 Контракту).

Листом від 05.12.2018 № 1266 відповідач звернувся до позивача з проханням перерахувати попередню оплату у розмірі 6 613 386,30 грн.

Відповідно до рішення заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" надано попередню оплату у сумі 6613386,30 грн з терміном погашення не пізніше 30.09.2019.

Листом від 17.12.2018 №1321 відповідач звернувся до позивача з проханням надати попередню оплату для виконання робіт за Контрактом у розмірі 285400000,00 грн.

21.12.2018 заступником Міністра оборони України прийнято рішення №22566/з про здійснення попередньої оплати Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" в сумі 285400000,00 грн з терміном погашення - не пізніше 30.10.2019.

Факт отримання попередньої оплати у сумі 6613386,30 грн (згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з) та у сумі 285 400 000,00 грн (згідно з рішенням заступника Міністра оборони України №22566/з від 21.12.2018) підтверджується наданими позивачем у матеріали справи розподілом коштів від 22.12.2018 №362/5/3103, відомістю бюджетних фінансових зобов`язань від 20.12.2018 №362/5/3073, відомістю бюджетних фінансових зобов`язань від 20.12.2018 №36215/3073, вимогою на оплату №362/43 від 22.12.2018, відомістю бюджетних фінансових зобов`язань від 21.12.2018 №362/5/3080 та відповідачем не заперечується.

Листом від 25.09.2019 № 1141 відповідач надав позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 8 059 356,32 грн. Окрім того, у листі від 27.09.2019 №1143 відповідач просив оформити акти виконаних робіт з урахуванням заміни стрічкового фундаменту на конструкцію плитного фундаменту.

Позивач листом від 01.10.2019 №362/2/3198 просив відповідача привести акти приймання виконаних будівельних робіт у відповідність до умов Контракту та надати їх до Центрального управління після візування актів представниками технічного нагляду. Також вказаним листом позивач не погодив включення об`єму робіт на монолітну фундаментну плиту з урахуванням заміни стрічкового фундаменту на конструкцію плитного фундаменту.

23.10.2019 відповідачем повторно було надано позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на загальну суму 7 900 657,51 грн (перевірені представниками технічного нагляду), що підтверджується листом № 1219 від 22.10.2019 року.

Оскільки, відповідач у встановлений цим контрактом термін не надав позивачу відповідним чином оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) з фактичного виконання робіт передбачених державним контрактом №362/5/18/8 від 14.09.2018 та підтвердження фактичного використання сплачених позивачем авансів, на підставі п.64 Контракту позивач на суму 6613386,30 грн за період з 01.10.2019 по 23.10.2019 нарахував пеню у сумі 123570,67 грн; та на суму 284112728,80 грн за період з 31.10.2019 по 04.12.2019 - пеню у сумі 8 445 532,76 грн.

На підставі п.14 Контракту позивачем заявлено про стягнення 284112728,80 грн попередньої оплати та згідно із ст.625 ЦК України - 3% річних у сумі 25000090,40 грн та інфляційні втрати у сумі 110 511 200,04 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

Відповідно до ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 2 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч.1, 3 ст.875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України визначено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 ЦК України).

Згідно із ч.4 ст.879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

У відповідності до пункту 18 Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1764 від 27.12.2001, передбачає, що розрахунки за виконані роботи, поставлену продукцію та надані послуги в будівництві (далі - роботи) здійснюються за договірними цінами відповідно до укладених договорів (контрактів), вимог законодавства та проводяться платежами за об`єкт у цілому або проміжними платежами (за етапи, черги будівництва, пускові комплекси або окремі види робіт, конструктивні елементи). Розрахунки здійснюються на підставі актів приймання виконаних робіт.

Судом встановлено, що у відповідності до п.12 Контракту згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з позивачем надано відповідачу попередню оплату у сумі 6 613 386,30 грн з терміном погашення не пізніше 30.09.2019.

Також відповідно до рішення заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з позивачем надано відповідачу попередню оплату у сумі 285 400 000,00 грн з терміном погашення - не пізніше 30.10.2019.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч.1 ст.598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Як зазначено судом вище, відповідно до пункту 14 Контракту (в редакції додаткової угоди №3 від 20.12.2018) у разі надання попередньої оплати виконавець, відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2011 №1764 (із змінами і доповненнями) "Про затвердження порядку державного фінансування капітального будівництва" у якості звіту за отримані кошти, зобов`язаний у термін, який визначений у Рішенні Міністра оборони України, або заступника Міністра оборони України, надати відповідно оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчують фактичне використання коштів, наданих в якості попередньої оплати.

По закінченню визначеного терміну, невикористані кошти, які надавалися у якості попередньої оплати, виконавець повертає замовнику протягом п`яти банківських днів.

Отже, у відповідності до пункту 14 Контракту відповідач зобов`язаний у строк до 30.09.2019 надати замовнику оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчували б фактичне використання коштів у сумі 6 613 386,30 грн, наданих як попередня оплата згідно рішення заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з, або у випадку ненадання документів, які засвідчують фактичне використання коштів - повернути позивачу невикористані кошти протягом п`яти банківських днів.

Також у відповідача виник обов`язок у строк до 30.10.2019 надати замовнику оформлені акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які засвідчували б фактичне використання коштів у сумі 285400000,00 грн, наданих як попередня оплата згідно рішення заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з, або у випадку ненадання документів, які засвідчують фактичне використання коштів - повернути позивачу невикористані кошти протягом п`яти банківських днів.

Одночасно, у відповідності до п.18 Контракту передбачено, що позивач приймає виконану відповідачем роботу та підписує оформлені у встановленому порядку акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які перевірені представниками технічного нагляду.

Виходячи зі змісту умов Контракту, первинними документами, що підтверджують виконання відповідачем п.14 Контракту, тобто факт використання ним суми авансу, є акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, перевірені представниками технічного нагляду.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як підтверджено матеріалами справи листом від 25.09.2019 № 1141 відповідач надав позивачу акти №1 та №2 приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на суму 8 059 356,32 грн.

Також у листі від 27.09.2019 №1143 відповідач повідомив позивачу, що кошторисна документація по заміні стрічкових фундаментів на монолітні знаходяться в ДП МО України "Центральний проектний інститут" на коригуванні, внаслідок чого є невідповідність обсягів робіт кошторису з позиції стрічкового фундаменту. У зв`язку із чим, відповідач просив оформити акти виконаних робіт з урахуванням заміни стрічкового фундаменту на конструкцію плитного фундаменту.

Отже, акти виконаних робіт №1 та №2 на загальну суму 8 059 356,32 грн були надані відповідачем з порушенням п.18 Контракту, а саме: не були перевірені представниками технічного нагляду, а також до цих актів відповідачем було включено вартість неузгоджених із замовником робіт. У зв`язку із чим, позивач листом від 01.10.2019 №362/2/3198 повернув вказані акти відповідачу та зазначив привести акти приймання виконаних будівельних робіт у відповідність до умов Контракту та надати їх до Центрального управління після візування актів представниками технічного нагляду. Також вказаним листом позивач вказав, що не погоджує включення об`єму робіт на монолітну фундаментну плиту до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

23.10.2019 відповідачем повторно було надано позивачу акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на загальну суму 7900657,51 грн (перевірені представниками технічного нагляду), що підтверджується листом № 1219 від 22.10.2019 року.

За наведених обставин, матеріалами справи підтверджується, що у встановлений п.14 Контракту та рішенні заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з строк, тобто до 30.09.2019, відповідач не надав оформлених у відповідності до умов Контракту актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), чим допустив у період з 01.10.2019 по 22.10.2019 включно прострочення виконання взятих на себе зобов`язань з надання підтверджуючих документів на суму 6613386,30 грн.

Одночасно, у матеріалах справи відсутні перевірені представниками технічного нагляду акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) на загальну суму 284112728,80 грн (з урахуванням того, що відповідач надав підтверджуючі документи на суму 1287271,21 грн).

Згідно із обставинами справи, у встановлений п.14 Контракту та в рішенні заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з строк, тобто до 30.10.2019, відповідач не надав оформлених у відповідності до умов Контракту актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) і не засвідчив фактичного використання коштів у сумі 284112728,80 грн.

У свою чергу, перевірених представниками технічного нагляду актів та довідок на загальну суму 284112728,80 грн та фактичного використання наданих згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з коштів (попередньої оплати) відповідач суду не надав.

Доводи відповідача, що граничні терміни звітування за спірні аванси визначенні в рішеннях заступників Міністра оборони України не відповідають п.14 Контракту з урахуванням змін внесених додаткової угоди № 3 від 20.12.2018, суд відхиляє, оскільки у п.14 Контракту чітко визначено, що строки встановлюються у рішенні Міністра оборони України або заступника Міністра оборони України.

Заперечуючи позовні вимоги, відповідач стверджував, що у відповідності до актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) за грудень 2019 року по державному контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018 виконано робіт на 97 757 462,89 грн. За доводами відповідача, на виконання державного контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018, виконавцем здійснювалося виконання робіт, у тому числі у межах наданих позивачем авансів, у підтвердження чого позивач надав суду акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3) та копії виконавчої документації на підтвердження виконання робіт, передбачених державним контрактом.

У контексті заперечень відповідача щодо позову, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").

Ураховуючи вище наведене, з огляду на твердження відповідача щодо обставин виконання передбачених укладеним сторонами контрактом робіт, їх обсягу та вартості виконаних відповідачем робіт, суд ухвалою від 18.06.2020 задовольнив частково Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" про призначення судової комплексної будівельно-технічної та економічної експертизи та призначив у справі №910/17689/19 судову будівельно-технічну експертизу проведення якої доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. На вирішення судового експерта судом були поставлені наступні питання:

- які роботи, з передбачених державним контрактом №362/5/18/8 від 14.09.2018, з урахуванням усіх змін і доповнень, виконано Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" ?;

- яка вартість робіт здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" на виконання державного контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018 ?

- якими первинними документами підтверджуються обсяги та вартість здійснених Товариством з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" будівельних робіт на виконання державного контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018?

Оплату витрат по проведенню судової експертизи було покладено на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС", як ініціатора проведення експертизи.

Утім, ухвала Господарського суду міста Києва від 18.06.2020 про призначення експертизи залишена експертною установою без виконання, у зв`язку відсутністю оплати за проведення судової експертизи.

Одночасно, надані відповідачем документи на підтвердження факту виконання робіт на придбання матеріалів, суд не приймає як належні докази використання авансу, оскільки представлені відповідачем документи у розумінні Контракту не є первинними документами, що підтверджують факт використання ним суми авансу, оскільки такими доказами є акти приймання виконаних робіт за формою КБ-2в, перевірені представниками технічного нагляду.

Як вже зазначено судом вище, статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідач у порушення наведених норм процесуального законодавства не підтвердив належними доказами обставин виконання передбачених укладеним сторонами контрактом робіт, їх обсягу та вартості, зокрема на суму 284112728,80 грн попередньої оплати.

Ураховуючи наведене, в силу положень п.14 Контракту у відповідача з 31.10.2019 виник обов`язок повернути грошові кошти у розмірі 284112728,80 грн, надані у якості попередньої оплати за Контрактом згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з.

Проте, як підтверджено матеріалами справи, у встановлений Контрактом строк невикористані грошові кошти у розмірі 284112728,80 грн, які надавалися у якості попередньої оплати, відповідач позивачу не повернув.

З приводу посилань відповідача на те, що строк звітування відповідачем за отриману суму авансу за Контрактом, станом на момент звернення до суду з цим позовом, не настав, оскільки замовник листом від 12.10.2019 №362/2/3338 фактично визнав неможливість подальшого виконання передбачених контрактом підрядних робіт через необхідність коригування проектної документації та як наслідок визначив відповідачу строк для підтвердження факту використання отриманої ним суми авансу вже після проведення державної експертизи відкоригованих проектів, то суд зазначає таке.

Так, згідно із наданим відповідачем у матеріали справи листом від 12.10.2019 №362/2/3338 замовник повідомив відповідача про те, що за результатом проведення 10.10.2019 робочої наради по стану будівництва обсипних залізобетонних сховищ у військових частинах НОМЕР_1 (м.Калинівка), НОМЕР_2 (с.Богданівка), НОМЕР_3 (с.Цвітоха) Міністром оборони України прийнято рішення на здійснення коригування проектно-кошторисної документації проектів, проведення державної експертизи відкоригованих проектів та подальшого укладення додаткових угод з виконавцями робіт щодо термінів завершення будівництва першої черги.

У вказаному листі замовник вказав представникам будівельних компаній здійснити звітування за наданий аванс після проведення експертизи; продовжити роботи щодо будівництва сховищ першої черги.

Пунктом 36 Контракту встановлено, що забезпечення робіт проектно-кошторисною документацією покладається на замовника.

Одночасно, суд зазначає, що у Контракті сторони чітко встановили строк реалізації та підтвердження реалізації відповідачем суми авансу, визначили, що саме акти приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), перевірені представниками технічного нагляду, є документами, що підтверджують використання авансу.

Жодних додаткових угод, якими б вносилися зміни у цій частині до Контракту сторони не укладали.

Строки, що засвідчують фактичне використання коштів, наданих згідно із рішенням заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з в якості попередньої оплати, не змінювалися. Рішення Міністра оборони України або заступника Міністра оборони України про нові терміни надання документів, які засвідчують фактичне використання коштів (попередньої оплати) у матеріалах справи відсутнє.

Суд також зазначає, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження в особи підписанта листа від 12.10.2019 №362/2/3338 повноважень на зміну термінів погашення попередньої оплати за Контрактом. У свою чергу умови Контракту не передбачають, що зміна строку реалізації авансу може відбуватися шляхом листування.

Більш того, згідно із наказом Міністерства оборони України від 31.12.2016 №757 Про організацію розподілу бюджетних асигнувань і централізованої оплати в Міністерстві оборони України, передбачено, що для перенесення термінів погашення наданих авансів у бухгалтерському обліку Міністерства оборони України замовниками подаються в Департамент фінансів рішення (спільні рішення із постачальниками і виконавцями) Міністра оборони України або заступників Міністра оборони України, якими надавалися дозволи на здійснення попередньої оплати, разом із додатковими угодами до договорів (державних контрактів), укладеними на виконання цих рішень. У проектах рішень замовниками зазначаються документально підтверджені причини несвоєчасного виконання договірних зобов`язань і наслідки відстрочення постачання товарів, робіт і послуг, оплачених на умовах авансування (п.5.5. Порядку №757).

Однак, матеріали справи не містять доказів дотримання порядку визначеного у п.5.5. Порядку №757 та прийняття відповідних рішень замовником щодо перенесення терміну погашення авансу, укладення додаткових угод до договору.

Відтак, наявність листування з приводу перенесення термінів авансування без надання відповідних доказів дотримання порядку №757 та рішень замовника і угод до договору, за висновками суду не мають жодних правових наслідків.

З урахуванням вище встановлених судом обставин, оскільки по закінченню встановленого відповідним рішенням заступника Міністра оборони України строку (30.10.2019) відповідачем не було надано належним чином оформлених документів (актів, довідок, перевірених представниками технічного нагляду) на підтвердження фактичного використання наданих у якості авансу коштів у сумі 284112728,80 грн, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок повернути суму невикористаного авансу замовнику у строк встановлений п.14 Контракту.

Посилання відповідача на рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/17693/19 з аналогічних правовідносин, що виникли у справі, яка розглядається, суд відхиляє, оскільки під час розгляду цієї справи не досліджувалися питання порядку перенесення терміну погашення авансу, а постанова Верховного Суду не містить правових висновків щодо таких обставин.

Твердження відповідача про виконання ним робіт та понесення витрат на придбання матеріалів, необхідних для проведення будівництва, суд відхиляє, оскільки, відповідач не підтвердив належними доказами використання авансу та більш того, наведені відповідачем обставини щодо придбання матеріалів не впливають на обов`язок відповідача використати отриманий аванс (який (аванс) надається на виконання робіт по будівництву, а не на закупівлю матеріалів) протягом встановленого Контрактом та відповідним рішенням заступника Міністра оборони України строку або повернути його у разі невикористання.

Судом також враховано, що заборгованість по Державному контракту від 14.09.2018 №362/5/18/8 на виконання робіт за державним оборонним замовленням з "Реконструкції технічної території арсеналу" (шифр-РТ-Б01) включена до Плану санації Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС".

Окрім того, рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2022 у справі №910/7103/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтіс-Констракшн" до Міністерства оборони України про визнання недійсним державного контракту, встановлено, факт порушення ТОВ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" зобов`язання з виконання ним робіт, передбачених календарним планом Контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018, а також відсутність в матеріалах справи належним чином підписаних сторонами актів приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма КБ-3), які є належними та допустимими доказами у відповідності до п. 9 Контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018. Також у межах справи №910/7103/21 встановлено, що враховуючи неналежне виконання власних зобов`язань та припинення позивачем виконання робіт за Контрактом №362/5/18/8 від 14.09.2018 станом на 28.10.2019, Міністерство оборони України звернулося до ТОВ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" із письмовим повідомленням №362/8/524 від 14.02.2020 про дострокове розірвання такого контракту з 16.03.2020. Оскільки, вказане повідомлення про розірвання Контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018 з ініціативи замовника, право на яке передбачено приписами ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України, ТОВ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" було отримано, суд дійшов висновку, що Контракт №362/5/18/8 від 14.09.2018 є розірваним в односторонньому порядку.

Зі змісту письмового повідомленням №362/8/524 від 14.02.2020 вбачається, що Міністерство оборони України вимагало від ТОВ "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" повернення попередньої оплати у сумі 284112728,80 грн.

Беручи до уваги зазначені обставини щодо розірвання Контракту №362/5/18/8 від 14.09.2018 та вимоги про повернення попередньої оплати у сумі 284112728,80 грн, суд вважає, що зазначені обставини також підтверджують наявність у відповідача обов`язку з повернення позивачу вказаної суми коштів.

З огляду на встановлені вище обставин, позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача попередньої оплати у сумі 284112728,80 грн, наданої згідно п.12 Контракту та рішенням заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з, визнаються судом обґрунтованими.

Також позивачем (у редакції заяви про збільшення позовних вимог) нараховані на суму попередньої оплати 284112728,80 грн та заявлені до стягнення інфляційні втрати у сумі 110 511 200,04 грн (період нарахування: жовтень 2019 року - серпень 2022 року) та 3% річних 25 500 090,40 грн (період нарахування: 01.10.2019 - 27.09.2022).

Частиною другою статті 625 ЦК України визначено обов`язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3 % річних від простроченої суми.

У кредитора згідно з частиною другою статті 625 ЦК України є право вимоги до боржника щодо сплати інфляційних втрат та 3 % річних за період прострочення в оплаті основного боргу.

Відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 року в справі № 910/4590/19 (провадження № 12-189гс19) зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3 % річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю.

Виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

За змістом статей 509, 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Аналогічна позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11 квітня 2018 року у справі №758/1303/15-ц та від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц.

Тобто правовідношення, в якому у відповідача (підрядника) виникло зобов`язання повернути позивачу (замовнику) суму попередньої оплати, є грошовим зобов`язанням, а тому відповідно на нього можуть нараховуватися 3 % річних та інфляційні втрати на підставі частини другої статті 625 цього Кодексу.

Позивач здійснює нарахування 3% річних за період з 01.10.2019 по 27.09.2022, нарахування інфляційних втрат - за жовтень 2019 року по серпень 2022 року включно.

Як зазначалося судом вище, обов`язок відповідача повернути невикористану суму авансу мав бути здійснений протягом п`яти банківських днів після встановленого у рішенні заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з терміну звітування (тобто після 30.10.2019).

Отже, виходячи зі змісту п.14 Контракту та рішення заступника Міністра оборони України від 21.12.2018 №22566/з зобов`язання з повернення суми попередньої оплати у відповідача виникло з 07.11.2019, відтак нарахування 3% річних слід здійснювати з 07.11.2019 по 27.09.2022.

За перерахунком суду сума 3% річних становить 24 636 076,35 грн, а тому позовна вимога позивача про стягнення 3% річних є частково обґрунтованою.

Щодо інфляційних втрат, то суд зазначає, що базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року по справі № 910/13071/19 роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Оскільки прострочення відповідачем виконання зобов`язання з повернення попередньої оплати виникло у відповідача з 07.11.2019, то нарахування інфляційних втрат має здійснюватися з листопада 2019 року по серпень 2022 року (включно) становить 107 768 034,69 грн, а тому позовна вимога позивача про стягнення інфляційних втрат є частково обґрунтованою.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені, нарахованої на підставі п. 64 Контракту, у загальному розмірі 8 569 103,43 грн, а саме:

- 8 445 532,76 грн - пеня за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 284 112 728,80 грн, наданої згідно з рішенням заступника Міністра оборони України Міністра оборони України №22566/з від 21.12.2018, за період з 31.10.2019 по 04.12.2019 (з урахуванням зменшення суми неповернутого авансу на суму 1 287 271,21 грн внаслідок підписання актів, наданих 23.10.2019);

- 123 570,67 грн - пеня за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 6613386,30 грн, наданої згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з, за період з 01.10.2019 по 04.12.2019.

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 64 Контракту встановлено, що у випадку не повернення попередньої оплати (її частини) або ненадання в визначений день звітних документів ("Акт приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" за формою КБ-3), що підтверджують факт виконання робіт, виконавець сплачує штрафні санкції у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення від суми невикористаних коштів.

Як встановлено судом вище, відповідач у визначений Контрактом строк зобов`язання щодо повернення попередньої оплати у сумі 6 613 386,30 грн, наданої згідно з рішенням заступника Міністра оборони України від 20.12.2018 №22417/з та попередньої оплати у сумі 284 112 728,80 грн, наданої згідно з рішенням заступника Міністра оборони України Міністра оборони України №22566/з від 21.12.2018 (з урахуванням зменшення суми неповернутого авансу на суму 1 287 271,21 грн внаслідок підписання актів, наданих 23.10.2019) не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, у зв`язку із чим, позивач обґрунтовано здійснив нарахування пені за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 284 112 728,80 грн за період з 31.10.2019 по 04.12.2019 та за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 6 613 386,30 грн за період з 01.10.2019 по 04.12.2019.

Перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що сума пені за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 284 112 728,80 грн становить 8 445 542,76 грн, однак позивач заявив до стягнення 8 445 532,76 грн. Оскільки суд згідно із ч. 2 ст.237 ГПК України при ухваленні рішення не може виходити за межі позовних вимог, то позовні вимоги в частині стягнення пені за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 284112728,80 грн, суд задовольняє у межах позовних вимог, а саме у сумі 8 445 532,76 грн.

Розрахунок пені, нарахованої за прострочення повернення попередньої оплати у сумі 6 613 386,30 грн є арифметично правильним, здійснений відповідно до мов Контракту та вимог законодавства, а тому позовні вимоги у частині стягнення пені у сумі 123570,67 грн є обґрунтованими.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у загальному розмірі 8 569 103,43 грн у межах заявлених позовних вимог.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що у п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява № 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішенні даного спору враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом, так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

ВИСНОВКИ СУДУ.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Міністерства оборони України, а саме в частині стягнення попередньої оплати у сумі 284112728,80 грн, пені у сумі 8569103,43 грн, 3% річних у сумі 24636076,35 грн та інфляційних втрат у сумі 107768034,69 грн.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІВНІЧНО-УКРАЇНСЬКИЙ БУДІВЕЛЬНИЙ АЛЬЯНС" (03150, місто Київ, ВУЛИЦЯ ГОРЬКОГО (АНТОНОВИЧА), будинок 131, ідентифікаційний код 35129952) на користь Міністерства оборони України (03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6, ідентифікаційний код 00034022) попередню оплату у сумі 284 112 728,80 грн, пеню у сумі 8 569 103,43 грн, 3% річних у сумі 24 636 076,35 грн, інфляційні втрати у сумі 107 768 034,69 грн та судовий збір у сумі 861 043,39 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 07.12.2022.

Суддя С. О. Турчин