Рішення № 107715713, 02.12.2022, Господарський суд Дніпропетровської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.2022м. ДніпроСправа № 904/3180/22

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Фещенко Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

та представників:

від позивача: Хлабистін Д.М.;

Трусова О.Г.;

від відповідача: Команов В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м.Дніпро)

до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (м. Кам`янське, Дніпропетровська область)

про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрову роботу, плату за охорону вантажу, інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 926 505 грн. 19 коп.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (далі - відповідач) за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрову роботу, плату за охорону вантажу, інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 926 505 грн. 19 коп.

Ціна позову складається з наступних сум:

- 18 085 грн. 44 коп. - плата за користування вагонами;

- 233 864 грн. 64 коп. - збір за зберігання вантажу;

- 31 843 грн. 44 коп. - збір за маневрову роботу;

- 538 829 грн. 19 коп. - плата за охорону вантажу;

- 91 635 грн. 96 коп. - інфляційні втрати;

- 12 246 грн. 52 коп. - 3% річних.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь витрати по сплаті судового збору у розмірі 13 897 грн. 58 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- 20.08.2021 між Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" (у подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь") та Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" був укладений договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод", яка примикає до станцій Кам`янське та Правда Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-21372/НЮдч від 20.08.2021;

- відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-05393085/2020-0001 від 30.06.2020 АТ "Українська залізниця" засвідчило прийняття від Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" (у подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь") засвідчило прийняття від ПрАТ Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" (у подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь") заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладання договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, на підставі чого 30.06.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПрАТ Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" (у подальшому найменування змінено на Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь") був укладений договір приєднання про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 2558128, що знаходиться у публічному доступі на вебсайті http://uz-cargo.com/;

- в рамках укладених договорів, у березні 2022 року, за накладними, що містяться в матеріалах справи, на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" були прийняті до перевезення вагони, які були затримані на станції призначення - Правда Придніпровської залізниці у зв`язку з їх несвоєчасним забиранням та відповідно нараховані: плата за користування вагонами; збір за зберігання вантажу; плата за охорону вантажу; збір за маневрову роботу;

- щодо нарахування плати за користування вагонами, то оскільки ПрАТ "Камет-Сталь" несвоєчасно забирало вагони на свою під`їзну колію, станцією Правда були складені акти про затримку форми ГУ-23 №№ 668, 672, 652, 654, 671, 674, 677, 673, 678, 679, 646, 659, 680, 688, 690, 626, 645, 632, 648, 711, 718, 722, 753, 754, 683, 705. На підставі вказаних актів станцією Правда були заведені відомості форми ГУ-46 №№ 22039019, 22039020, 24039024, 21039017, 21039018, 28039029, 29039031, 25039026, за якими відповідачу була нарахована плата за користування у розмірі 18 085 грн. 44 коп., з якою останній не погодився, проставивши зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин, з якими позивач не погоджується та зазначає про те, що відповідач не звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань;

- щодо нарахування збору за зберігання вантажу, то факт затримки вантажу був засвідчений актами загальної станції Правда форми ГУ-23 №№ 645, 626, 659, 646, 677, 674, 688, 680, 690, 694, 673, 677, 705, 683, 718, 711, 722, 740, 720. На підставі вказаних актів станцією Правда були заведені накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№ 22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023, за якими відповідачу був нарахований збір за зберігання вантажу у розмірі 233 864 грн. 64 коп., з яким останній не погодився, проставивши зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин, з якими позивач не погоджується та зазначає про те, що відповідач не звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань;

- щодо нарахування плати за охорону вантажу, то факт затримки вантажу був засвідчений актами загальної станції Правда форми ГУ-23 №№ 645, 626, 648, 632, 654, 652, 659, 646, 671, 668, 672, 677, 674, 678, 673, 688, 680, 690, 694, 705, 683, 718, 711, 722, 724, 720, 740, 754, 753. На підставі вказаних актів станцією Правда були заведені накопичувальні картки форми ФДУ-92 №№ 22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023, за якими відповідачу була нарахована плата за охорону вантажу у розмірі 538 829 грн. 19 коп., з яким останній не погодився, проставивши зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин, з якими позивач не погоджується та зазначає про те, що відповідач не звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань;

- щодо нарахування збору за маневрову роботу, то актами загальної форми ГУ-23 №№740, 672, 671, 678, 677, 679, 688, 690, 694, 645, 648, 659, 654, 724, 722, 718, 754, 705 був засвідчений час маневрових операцій на станції Правда. На підставі вказаних актів станцією Правда були заведені відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а №№ 22039021, 22039022, 24039023, 21039016, 21039015, 28039027, 29039030, 25039025, а також, накопичувальна картка форми ФДУ-92 № 28039022, за якими відповідачу був нарахований збір за маневрову роботу у розмірі 31 843 грн. 44 коп., з яким останній не погодився, проставивши зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин, з якими позивач не погоджується та зазначає про те, що відповідач не звільнений від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань;

- на підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по серпень 2022 року у сумі 91 635 грн. 96 коп., а також 3% річних за період прострочення з 23.03.2022 по 22.09.2022 у сумі 12 246 грн. 52 коп.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтею 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2022 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (вх. суду №32718/22 від 03.10.2022).

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 03.10.2022 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження (вх. суду № 34137/22 від 12.10.2022), в яких він просив суд здійснити перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на таке:

- предмет спору фактично складається із шести самостійних вимог, кожна з яких має свої правові та фактичні підстави, тобто при вирішенні справи в кожному випадку необхідно зважати на різне правове регулювання спірних відносин (в договірному та законодавчому аспекті);

- кожна із шести позовних вимог має окрему доказову базу, а загальний обсяг доказів у матеріалах позову становить 487 аркушів, з яких 368 аркушів - це накладні на перевезення вантажів залізничним транспортом;

- кожна із шести позовних вимог має власний розрахунок із прив`язкою до окремих відправок вантажу залізничним транспортом;

- позовні вимоги ґрунтуються на декількох договорах, а саме, договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод", яка примикає до станцій Кам`янське та Правда Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" № ПР/М-21372/НЮдч від 20.08.2021 та договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеним згідно з повідомленням № 45-05393085/2020-0001 від 30.06.2020;

- враховуючи продовження на території України воєнного стану до 20.11.2022, відповідач вважає, що проведення процедур загального позовного провадження у цій справі сприятиме досягненню завдань господарського судочинства, визначених статтею 2 Господарського процесуального кодексу України та забезпечить відповідачу право надати свої заперечення проти позову, а тому вважає за необхідне звернутись до суду із цим клопотанням про перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду цієї справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання зі стадії відкриття провадження у справі;

- про наявність ухвали про відкриття провадження у справі відповідач дізнався 12.10.2022 з Єдиного реєстру судових рішень.

Розглянувши заперечення відповідача проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, з огляду на таке.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи; у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті; при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Судом було враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги категорію та складність справи, обраний позивачем спосіб захисту, характер спірних правовідносин та предмет доказування, а також надані сторонами пояснення та докази, суд не вбачав підстав для розгляду справи в порядку загального позовного провадження.

В той же час, з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності, суд вважав за доцільне здійснювати подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 13.10.2022 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 25.10.2022.

Від відповідача за допомогою системи "Електронний суд" надійшла заява (вх. суду №34404/22 від 14.10.2022), в якій він просив суд надати можливість його представнику прийняти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення судового засідання 25.10.2022 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 14.10.2022 заява відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") була задоволена судом.

У судове засідання 25.10.2022 з`явились представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні представником відповідача було заявлене усне клопотання про проведення наступного судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в системі відеоконференцзв`язку "EasyCon".

За відомостями Відділу інформаційно-технічного забезпечення суду у Господарському суді Дніпропетровської області була наявна технічна можливість для проведення наступного судового засідання 18.11.2022 в режимі відеоконференції з використанням системи "EаsyCon".

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 25.10.2022 клопотання відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (з використанням системи "EаsyCon") було задоволено судом.

Крім того, у судовому засіданні 25.10.2022 судом протокольно було оголошено перерву до 18.11.2022.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. суду № 36193/22 від 27.10.2022), в якому він просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- спірні відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, зведені накопичувальні картки форми ФДУ-92, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, підписані із зауваженнями відповідача про відсутність вини, оскільки відповідні обставини відбулись внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України;

- основною причиною виникнення спору фактично є військова агресія Російської Федерації проти України та введення в Україні правового режиму воєнного стану і запроваджена позивачем у зв`язку з цим низка забороняючих заходів;

- на дату початку війни велика кількість вагонів власності Групи Метінвест з сировиною, металопродукцією та іншими товарно-матеріальними цінностями знаходились на станціях, де велись активні бойові дії. Задля недопущення захоплення цієї продукції агресором, було прийнято термінове рішення про переадресацію цих вагонів на під`їзні колії Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь";

- у зазначений у позовній заяві період на під`їзних коліях Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" щоденно простоювали вагони з готовою металопродукцією у кількості понад 300 вагонів через неприйняття вагонів портами України та вирішення питання щодо відправлення готової продукції одержувачам через сухопутні прикордонні переходи;

- позивачем з 24.02.2022 запроваджено заборону приймання до перевезення всіх вантажів і порожніх вагонів;

- однією з причин накопичення вагонів стало несвоєчасне надання транспортних інструкцій на відправлення порожніх вагонів з боку транспортних компаній у зв`язку зі зміною логістики вантажоперевезень, що змінилася в Україні з початку військового стану (кількість вагонів в очікуванні транспортних інструкцій досягала 400 вагонів на добу);

- вказані вище причини значно ускладнили експлуатаційну обстановку з перевезення вагонів усередині підприємства у наслідок чого ПрАТ "Камет-Сталь" не міг своєчасно приймати вагони на свою адресу та підписав відомості плати та накопичувальні картки із зауваженням, про що позивачем зазначено у позовної заяві. В свою чергу, рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) було затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі - Перелік). Тобто АТ "Укрзалізниця" ухвалило рішення скасувати платежі за затримку вантажних вагонів під час дії воєнного стану;

- у відповідності до Переліку під час користування вагоном (контейнером) не включається час затримки вагона (контейнера), що виник у випадках: запровадження перевізником тимчасових обмежень станції призначення після прийняття вантажу до перевезення. У такому разі в час використання вагона не включається час з моменту введення тимчасових обмежень до припинення дії таких обмежень або до моменту видачі наказу про переадресацію вантажу; запровадження комендантської години на території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення. У такому разі в час користування вагоном не включається час дії комендантської години за місцезнаходженням станції; проведення бойових дій або тимчасової окупації збройними формуваннями Російської Федерації території, на якій розташована станція відправлення та/або станція призначення та/або будь-яка станція на шляху прямування. У такому разі в час використання вагоном не включається час ведення бойових дій, тимчасової окупації території збройними формуваннями Російської Федерації, протягом якого була відсутня фактична можливість надання послуг перевізником; прийняття Державною митною службою України (або іншими органами державного контролю) рішення про простій працівників певних територіальних органів, у зв`язку з чим територіальні органи тимчасово не здійснюють митне та інше оформлення вантажів на станціях відправлення та призначення. У такому разі в час користування вагоном не включається час безпосередньо пов`язаний з митним оформленням або отриманням інших дозволів та сертифікатів від органів державного контролю. У всіх вказаних випадках замовники звільняється від плати за використання вагонів за час існування таких обставин. У випадку настання вказаних вище обставин, замовник не сплачує також збір за зберігання вантажів та плату за охорону вантажу, який затримано на станції з причин не залежних від замовника та залізниці.

- загальнодоступною є інформація, що Група Метінвест має розгалужену структуру і багато соціальних векторів. На потреби армії, підтримання національної економіки, допомогу співробітникам і мирним жителям компанія вже спрямувала понад 2,7 млрд. грн. Зокрема, українські захисники отримали 100 тисяч бронежилетів. Вже надано 1,5 тис. тепловізорів, 18 тис. бронекасок, 27 тис. турнікетів і 500 аптечок, 20 машин швидкої медичної допомоги, 100 автомобілів;

- ПрАТ "Камет-Сталь" не може нести відповідальність за неможливість своєчасно забирати вагони на свою під`їзну колію у березні 2022 року, що спричинено обставинами непереборної сили, які підтверджені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, обумовленої війною та забороняючими заходами самого позивача.

Від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 39715/22 від 17.11.2022), в якій він просить суд поновити строк на подачу відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- у постановах Верховного Суду від 15.06.2018 зі справи № 915/531/17, від 26.05.2020 зі справи № 918/289/19, від 17.12.2020 зі справи № 913/785/17 міститься правовий висновок щодо застосування статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", відповідно до якого: статтею 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифіката про форс-мажорні обставини покладено на Торгово-промислову палату України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору. Отже, для засвідчення форс-мажору самого лише посилання на воєнні дії недостатньо, оскільки особа, що порушила зобов`язання повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання;

- згідно з пунктом 6.2. договору "Про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом" (далі - договір) сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів;

- відповідно до пункту 6.3. договору доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини;

- частиною 1 статті 14і Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

- про виникнення обставин непереборної сили відповідач мав письмово повідомити позивача протягом 10-ти календарних днів з моменту їх виникнення. Також відповідач мав надати позивачу сертифікат Торгово-промислової палати України про засвідчення форс-мажорних обставин. Однак, у встановлений договором строк відповідач позивача не повідомив про неможливість виконувати свої зобов`язання унаслідок дії обставин непереборної та не надав сертифікат Торгово-промислової палати України, який засвідчує форс-мажорні обставини. Відповідно відповідач не надав докази, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором;

- телеграфна вказівка № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 є локальним (внутрішнім) нормативним актом залізниці, який не вносить змін/доповнень до Статуту залізниць України та Правил перевезень вантажів, відповідно позивач мав всі законні підстави нараховувати плату та збори на підставі вказаних Статуту і Правил;

- телеграфна вказівка № ЦМ-13/693 датована 05.04.2022, тоді як усі нарахування по даному спору відбувались у березні 2022 року, тобто плата та збори були нараховані до дати затвердження телеграфної вказівки № ЦМ-13/693, а отже її приписи взагалі не поширюються на даний спір;

- Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 на території України введено воєнний стан, внаслідок чого наказом від 25.02.2022 № 72/Н на регіональній філії "Придніпровська залізниця" запроваджено режим простою. Вказана обставина вплинула на пропуск строку для подачі відповіді на відзив, тому позивач просить його поновити.

Від відповідача надійшло клопотання (вх. суду № 39847/22 від 18.11.2022), в якому він просив суд продовжити строк для надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву.

У судове засідання 18.11.2022 з`явився представник позивача; представник відповідача у судове засідання не з`явився, при цьому судом враховано, що перед початком судового засідання, в якому представник відповідача мав взяти участь в режимі відеоконференції, представник відповідача мав технічні проблеми зі зв`язком через які не зміг підключитись в системі відеоконференцзв`язку.

Судом відзначено, що позивачем подана відповідь на відзив на позовну заяву 17.11.2021, а також від відповідача надійшло клопотання про продовження строку для надання заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву, яке суд вважає за можливе задовольнити.

Враховуючи вказане, ухвалою суду від 18.11.2022 було оголошено перерву у судовому засіданні до 02.12.2022.

Від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву (вх. суду № 41478/22 від 30.11.2022), в яких він просить суд поновити строк на подачу заперечень на відповідь на відзив на позовну заяву та відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на таке:

- спірні відомості плати за користування вагонами форми ГУ-46, зведені накопичувальні картки форми ФДУ-92, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а, підписані із зауваженнями відповідача про відсутність вини, оскільки відповідні обставини відбулись внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, тому доводи позивача не відповідають дійсності, адже відповідач в кожному конкретному випадку письмово повідомив про відсутність підстав для стягнення коштів, оскільки їх нарахування зумовлене виключно обставинами непереборної сили -військовою агресією Російської Федерації проти України;

- відповідач наголошує, що з початком бойових дій на території України на під`їзній колії ПрАТ "Камет-Сталь" було значно завищено нормативний залишок вагонів, який в окрему добу досягав 3 300 вагонів (при встановленому нормативі до 850 вагонів). Дане критичне положення щодо використання вагонів було викликано прийняттям вимушених рішень про переадресацію на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" вагонів, які раніше приймались до перевезення на адресу підприємств м. Маріуполь.

- в даному випадку мова йде не лише про те, що відповідач міг зазнати збитків, а в першу чергу, потрібно розуміти, що в іншому разі вантажем (металопродукцією та сировиною) заволодів би ворог, і міг його використати на шкоду Україні, застосувавши для виготовлення зброї. Крім того, на під`їзній колії ПрАТ "Камет-Сталь" щодня простоювали вагони з готовою металопродукцією у кількості понад 300 вагонів через неприйняття вагонів портами України та вирішення питання щодо відправлення готової продукції одержувачам через сухопутні прикордонні переходи;

- умовами договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, укладеним згідно до повідомлення № 45-05393085/2020-0001 від 30.06.2020 не передбачено наслідків несвоєчасного повідомлення іншої сторони про настання обставин непереборної сили. Відтак, ПрАТ "Камет-Сталь" не може нести відповідальність за неможливість своєчасно забирати вагони на свою під`їзну колію у березні 2022 року, що спричинено обставинами непереборної сили, які підтверджені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022;

- не підлягають стягненню з учасників взаємовідносин у сфері перевезень залізничним транспортом інфляційні втрати, 3% річних та інші збитки, оскільки такі стягнення не передбачені Статутом залізниць України та Правилами перевезень вантажів;

- відповідачу також стало відомо з інших судових справ, що рішенням правління АТ "Укрзалізниця" від 02.04.2022 (протокол № Ц-54/42 Ком.т) було затверджено "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" (далі за текстом - Перелік). Тобто АТ "Укрзалізниця" ухвалило рішення скасувати платежі за затримку вантажних вагонів під час дії воєнного стану;

- у випадку настання вказаних вище обставин, замовник не сплачує також збір за зберігання вантажів та плату за охорону вантажу, який затримано на станції з причин не залежних від замовника та залізниці;

- листом № ЦМ-13/693 від 05.04.2022 на позивача було покладено обов`язок довести вищевказану інформацію до відома причетних осіб та організувати перерахунок часу затримки навантажених і порожніх вагонів та контейнерів з початку воєнного стану в Україні (24.02.2022), а також забезпечити об`єктивний розгляд претензій та перерахунок нарахованих коштів. Як відомо, територія міста Кам`янське Дніпропетровської області ніколи не була виключенням щодо запровадженої по країні комендантської години. У зв`язку з цим, відповідачем підготовлено зустрічні розрахунки суми позову. Так, з урахуванням комендантської години, розрахунок до позову мав складати 377 353 грн. 16 коп. Відтак, позивачем безпідставно зайво нараховано 549 152 грн. 03 коп., а отже позов в цій частині є необґрунтованим і не може бути задоволений.

Від позивача надійшли заперечення (вх. суду № 42080/22 від 02.12.2022), в яких він просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на таке:

- в пункті 12 оглядового листа ВГСУ від 29.11.2007 № 01-8/917 йде мова про майнові вимоги, які не підлягають стягненню із залізниці, а не вантажовласника. Відтак, вказаний пункт оглядового листа не відноситься до даного спору;

- у пункті 36 постанови Верховного суду від 16.01.2020 у справі № 910/5827/19 сформовано висновок наступного змісту: "Колегія суддів не бере до уваги недоречні посилання скаржника в обґрунтування своїх заперечень на те, що пункт 126 Статуту залізниць нібито регулює виключно питання відповідальності залізниці за самовільне використання вагонів та не регулює позадоговірну відповідальність залізниці за завдану шкоду, оскільки зміст абзаців 1, 2 пункту 126 цього Статуту переконливо свідчить про те, що ними регулюються різні правовідносини, а їх помилкове ототожнення скаржником ґрунтується на безпідставному звуженому тлумаченні зазначених диспозитивних норм та суперечить положенням статті 1166 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України. Наведеним також спростовується твердження скаржника про те, що згідно з пунктом 114 Статуту залізниць витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню";

- у пункті 4.32 постанови Верховного суду від 20.02.2020 у справі № 910/313/19 сформовано висновок наступного змісту: "Твердження скаржника про те, що пункт 126 Статуту залізниць нібито регулює виключно питання відповідальності залізниці за самовільне використання вагонів та не регулює позадоговірну відповідальність залізниці за завдану шкоду є недоречним, оскільки зміст абзаців 1,2 пункту 126 Статуту переконливо свідчить про те, що ними регулюються різні правовідносини, а їх помилкове ототожнення скаржником ґрунтується на безпідставному звуженому тлумаченні зазначених диспозитивних норм та суперечить положенням статті 1166 Цивільного кодексу України та статей 224, 225 Господарського кодексу України".

У судове засідання 02.12.2022 з`явилися представники позивача та відповідача.

У вказаному засіданні всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 02.12.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, а також доводи, викладені у відзиві на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача,

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є: наявність підстав для нарахування плати за користування вагонами згідно зі спірними відомостями форми ГУ-46, наявність підстав для нарахування збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92, наявність підстав для нарахування плати за охорону вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92, наявність підстав для нарахування нарахування збору за маневрову роботу зі спірними відомостями форми ГУ-46а, встановлення розміру плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за охорону вантажу та збору за маневрову роботу; правомірність здійснення розрахунків заявлених до стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за охорону вантажу та збору за маневрову роботу, наявність підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Так, 20.08.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - залізниця, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Дніпровський коксохімічний завод" (власник колії) (далі - власник колії, відповідач) було укладено договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод", яка примикає до станцій Кам`янське та Правда Регіональної філії "Придніпровська залізниця" АТ "Укрзалізниця" № ПР/М-21372/НЮдч (далі - договір, а.с. 94-101 у томі 1), відповідно до пункту 1 якого згідно з Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах договору експлуатується під`їзна колія, яка належить власнику колії та примикає:

по станції Кам`янське: стрілочним переводом № 4 до колії V станції; стрілочним переводом № 2 до станційної колії № VI;

по станції Правда: стрілкою № 20, яка знаходиться на балансі власника колії, до парної горловини станції Правда; стрілкою № 30 станції Східна власника колії до колії № 1 станції Правда; стрілкою № 301 маневрового району Правда станції Північна до колії № 11 станції Правда.

Межею під`їзної колії є:

по станції Кам`янське: сигнальні знаки "Межа під`їзної колії", встановлені на відстані 71м від вістряків стрілочного переводу № 4 та на відстані 18 м від вістряків стрілочного переводу № 2;

по станції Правда: межа - сигнальний знак "Межа під`їзної колії", який знаходиться в створі граничного стовпчика стрілочного переводу № 20 (на узбіччі колії № VII станції Східна) на відстані 49 метрів від вістряка стрілки примикання; межа - сигнальний знак "Межа під`їзної колії", який встановлено в створі маневрового світлофору МП4 станції Східна на відстані 69 метрів від вістряка стрілки № 30 станції Східна; межа - сигнальний знак "Межа під`їзної колії", встановлений на відстані 100 метрів стику рамної рейки стрілки № 301 власника колії.

Під`їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.

Згідно з пунктом 2 договору розгорнута довжина під`їзної колії складає 202 560 погонних метрів.

За умовами пункту 4 договору рух поїздів на під`їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України, Інструкції по сигналізації на залізницях України, Інструкцій про порядок обслуговування і організації руху на під`їзній колії.

Відповідно до пункту 5 договору передача (здача) вагонів для під`їзної колії здійснюється:

по станції Кам`янське: маршрути з однорідними вантажами, в тому числі в орендованих та власних вагонах ПАТ "ДКХЗ", через інтервал часу - 5,0 год.; маршрути з різними вантажами, окремі групи вагонів через інтервал часу - 1 год. 50 хв.; порожні вагони через інтервал - 1 год. 50 хв.;

по станції Правда: усі вагони через інтервал часу - 2,0 год. У разі відсутності прибуття вантажу за інтервалами часу - через 2,0 год. з моменту прибуття вагонів.

Повідомлення про подачу вагонів для під`їзної колії передають:

по станції Кам`янське: прийомоздавальники ватажу та багажу залізниці повідомляють прийомоздавальників ПАТ "ДКХЗ" по телефону (068) 297-51-45;

по станції Правда: прийомоздавальники ватажу та багажу залізниці повідомляють прийомоздавальників ПАТ "ДКХЗ" по телефону (067) 632-54-86.

Повідомлення передаються не пізніше, ніж за 2 години до фактичної передачі (здачі) вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.

Вагони для під`їзної колії подаються локомотивом залізниці: на одну із передавальних колій №№ 2,3,ІV,V,VІ,7,8,9,10 станції Кам`янське; на передавальну колію № 11 станції Правда.

Здавання вагонів у технічному та комерційному відношеннях на одній з передавальних колій №№ 2,3,ІV,V,VІ,7,8,9,10 станції Кам`янське і на передавальній колії № 11 станції Правда.

Подальший рух вагонів виконується локомотивами власника колії (пункт 6 договору).

У пункті 7 договору визначено, що кількість вагонів у кожній партії, що передається власнику колії, становить:

по станції Кам`янське: хоперні маршрути в тій кількості, в якій прибули на станцію, але не більше 60 вагонів (240 вісей) вагою не більше 5 500 тон; маршрути з однорідним вантажем та состави з іншими вантажами, в тому числі групи вагонів, в тій кількості, в якій прибули на станцію, але не більше 55 вагонів (220 вісей) вагою не більше 5 500 тон;

по станції Правда: вагони здаються у кількості не більше 25 вагонів (100 вісей), вагою не більше 2 400тон.

Положеннями пункту 8 договору визначено про готовність вагонів до забирання:

по станції Кам`янське черговий по залізничній станції Західна ПАТ "ДКХЗ" повідомляє по телефону (067) 632-59-45 чергового по залізничній станції Кам`янське;

по станції Правда черговий по залізничній станції Східна власника колії по прямому телефону повідомляє по телефону чергового по залізничній станції Правда.

Повідомлення власником колії передаються не пізніше, ніж за 2,0 години до пред`явлення вагонів до здавання залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення в довільній формі.

Пунктом 9 договору передбачено, що з під`їзної колії вагони передаються (здаються) залізниці:

по станції Кам`янське - усі вагони через інтервал часу - 2,0 год.;

по станції Правда - усі вагони через інтервал часу - 2,0 год.

Згідно з пунктом 10 договору передача (здача) вагонів залізниці з під`їзної колії власника колії здійснюється:

по станції Кам`янське не більше 60 вагонів (240 вісей) вагою не більше 5 400 тон;

по станції Правда - усі вагони по мірі готовності до здачі, але не більше 55 вагонів (220) вісей ваговою нормою не більше 5 280 тон.

Партії вагонів, що повертаються з під`їзної колії, формуються згідно з ПТЕ і доставляються локомотивом власника колії на одну із передавальних колій №№2,3,ІV,V,VІ,7,8,9,10 станції Кам`янське і на одну з передавальних колій №№ 1,2,3,4 станції Східна власника колії.

Подальший рух на колії станції Правда виконується локомотивом залізниці.

Приймання вагонів залізницею у технічному та комерційному відношеннях при поверненні (здаванні) здійснюється на передавальних коліях №№ 2,3,ІV,V,VІ,7,8,9,10 станції Кам`янське і на передавальних колій №№ 1,2,3,4,5 станції Східна власника колії.

Залізниця на прохання власника колії може передавати маршрути або групи вагонів поза інтервалом, при цьому наступний інтервал відраховується від часу останньої передачі.

За умовами пункту 11 договору середньодобова переробна спроможність навантажувально-розвантажувальних фронтів:

вивантаження:

аглоруда, концентрат рудний, вапняк, руда залізна, агломерат, вапно, крейдова крихта (агломераційний цех, рудний двір, колія № 9, вагоноперекидач) - 230 пв; вапняк звичайний, вапняк доломітізований, коксовий дріб`язок, вугілля АШ, обкотиші (аглоцех № 2, рудний двір, колія № 4) - 173пв або 482хп; агломерат, обкотиші, кокс, шлаки електролітичні (доменний цех, колія № 2) - 116пв або 306хп; вапняк звичайний (конвертерний цех, колія №2т) - 90пв або 225хп; кварцит великий, кварцит дрібний, шамотний порошок (техпост Заводський, колія №14е) - 152пв; глина вогнетривка (техпост Заводський, колія № 14е) - 113пв; глина вогнетривка (техпост Заводський, колія № 15т) - 67пв; вапняк (конвертерний цех, колія № 28кцт) - 91пв або 183хп; руда кольорова, магнезитовий порошок (конвертерний цех, ДПВ колія №1 5) - 29пв; руда залізна (конвертерний цех, ДПВ колія № 9т) - 43пв; плавиковий шпат (консервний цех, ДПВ, колія № 10т) - 43пв; вироби вогнетривкі в пакетах (ЦПВ, склад Широка, колії №№ 13ст, 14ст) - 40пв; феросплави (конвертерний цех, колія №26кцт) - 30пв; вагон, доломіт обпалений (конвертерний цех, колія № 26кцт) - 30пв;

навантаження:

чавун в чушках (домен. Цех, склад холодного чавуну, колія № 1с) - 36пв; шлак гранульований і відвальний (домен. Цех, дільниця вогняно-рідких шлаків, колія № 1гт) - 35пв; заготівка стальна, шпунт, швелер (прокатний цех, колії №№ 4тб, 5тб) - 20пв; заготівка трубна, заготівка квадратна (прокатний цех, ТЗС колії № 1т, № 11) - 80пв; заготівка вістова (прокатний цех, вісепрокатний стан, колія № 27т) - 32пв; сталь сортова (прокатний цех, сортопрокатний стан, колія № 18т) - 61пв; заготівка квадратна (прокатний цех, колія № 3т) - 16пв; кулі (вісепрокатний цех, куле прокатний стан, колія № 2т) - 17пв.

Час перебування вагонів на під`їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.

Для під`їзної колії встановлюється загальний єдиний термін перебування вагонів - 48,5 години (пункт 12 договору).

У разі виконання подвійних операцій вагони після вивантаження вважаються поданими під навантаження через 20,4год з моменту подачі (передачі) (пункт 13 договору).

За умовами цього договору вагони подаються: ПАТ "Дніпровагонмаш", ТДВ "Завод Метиз", ТОВ "Керамет", ТОВ ПП "ЗІП", ТОВ "Завод Світондейл", ТОВ "Екомет плюс", ТОВ "ДДАП-Ракс", ПАТ "Дніпровський меткомбінат" (пункт 14 договору).

Згідно з пунктом 15 договору відстань для нарахування збору за збирання вагонів 1,6км в обидва кінці на балансі власника колії.

Пунктом 16 договору передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату:

- за забирання вагонів - згідно з Тарифним керівництвом №1 (Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги);

- за користування вагонами - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами;

- за складування вантажів або примикання під`їзних колій у смузі відведення - згідно з Тарифним керівництвом № 1;

- за зберігання вантажів у вагонах - у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів;

- інші збори і плати за додаткові роботи та послуги, що виконує залізниця для власника колії - згідно з діючими нормативними документами.

Власник колії відшкодовує залізниці витрати на утримання смуги відведення в розмірі земельного податку за 2021 рік 33 758 грн. 77 коп. за рік (без ПДВ).

Списання здійснюється з особового рахунку власника колії. За наступний рік збір стягується одноразово у першій декаді січня.

Про зміну розміру витрат на утримання смуги відведення залізниця письмово повідомляє власника колії із вказанням суми витрат, дати введення її в дію та проводить розрахунок.

Збори і плати вносяться на підставі статті 62 Статуту залізниць України у національній валюті України, на умовах попередньої оплати на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання філії "ЄРЦ".

Відповідно до пункту 17 договору власник колії несе відповідальність за схоронність вагонного парку відповідно до статті 124 Статуту залізниць України, розділу ІV "Порядок розрахунку розмірів збитків за пошкодження вантажних вагонів" Правил користування вагонами і контейнерами.

Вагони з під`їзної колії повертаються очищеними від вантажу, із знятими реквізитами кріплення після розвантаження, промитими у випадках, передбачених Правилами перевезення вантажів навалом і насипом, згідно зі статтею 35 Статуту залізниць України.

Відповідно до пункту 21 договору сторони погодили, що договір вважається укладеним з моменту підписання його сторонами та скріплення печатками сторін, і діє з 26.08.2021 до 25.08.2026 включно.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Доказів припинення чи визнання недійсним вказаного вище договору сторонами суду не надано.

14.02.2022 сторонами була підписана додаткова угода № 1 до договору (а.с. 102), за умовами якої сторони погодили внести зміни до договору щодо назви Приватного акціонерного товариства "Дніпровський коксохімічний завод" та замінити назву останнього на Приватне акціонерне товариство "Камет-Сталь", та скорочену назву ПРАТ "ДКХЗ" на ПРАТ "Камет-Сталь".

Також, вказаною додатковою угодою погоджено внести зміни до пункту 14 договору, включивши до переліку підприємство: ПрАТ "ДКХЗ".

Крім того, частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Так, відповідно до повідомлення про укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 45-05393085/2020-0001 від 30.06.2020 АТ "Укрзалізниця" (перевізник) засвідчило прийняття від ПАТ "Дніпровський коксохімічний завод" (замовник) Заяви про прийняття в цілому пропозиції (акцепту) укладення договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом та повідомило останньому про присвоєні йому коди:

1) відправника/одержувача 3168;

2) платника 2558128 та відкрито особовий рахунок з ідентичним номером (а.с. 103-104 у томі 1).

Повідомлення підписано електронним підписом начальником відділу договорів та тарифів служби комерційної роботи та Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Дубовик Тетяною Вікторівною 30.06.2020 о 14:52 (а.с. 104 у томі 1).

Відповідно до повідомлення про прийняття повідомлення про зміну інформації щодо замовника № 45-05393085/2022-0001 від 14.02.2022 АТ "Укрзалізниця" (перевізник) прийняло від ПАТ "Камет-Сталь" (заявник) належним чином оформлене повідомлення замовника № 05393085/2022-0001 від 14.02.2022 про зміну інформації щодо заявника та реєстрацію в ЄЕКК.

Таким чином, 30.06.2020 між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Камет-Сталь" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом, що знаходиться у публічному доступі (а.с. 107-123 у томі 1).

За умовами пункту 1 вказаного договору предметом останнього є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та / або вагонах Замовника, пов`язаних з цим супутніх послуг (далі - послуги) і проведення розрахунків за ці послуги. У розумінні договору користування вагоном не є орендою майна, а плата за користування власним вагоном перевізника не є орендною платою.

Надання послуг за цим договором може підтверджуватись одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами (пункт 1.4 договору).

Пунктом 1.5. договору визначено, що він є публічним договором, за яким перевізник бере на себе обов`язок здійснювати надання послуг, пов`язаних з організацією та здійсненням перевезення вантажів залізничним транспортом загального користування кожному, хто до нього звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх замовників, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з пунктом 1.10. договору останній є укладеним з дня надання замовнику перевізником Інформаційного повідомлення про укладення договору, але не раніше дня введення його в дію відповідно до пункту 12.1 договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору замовник,зокрема, зобов`язаний:

- сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.4 договору);

- відшкодовувати перевізнику витрати, пов`язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів з причин, що не залежать від перевізника, які виникли на станціях залізниць України, зокрема з наступних причин: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірка вантажів (маси вантажу) митними та іншими державними органами контролю; недотримання технічних умов розміщення та кріплення вантажів; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника (пункт 2.1.5. договору);

- у строки, встановлені розділом 4 договору, підписувати акти звіряння розрахунків, зведені відомості. Підписувати не пізніше двох робочих днів від дня надання послуг накопичувальні картки зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов`язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) форми ФДУ-92, відомості плати за користування вагонами форми ГУ46, відомості плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, відомості плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу форми ГУ-46а. А у випадку оформлення вказаних вище документів в паперовій формі на вимогу замовника - підписувати та надавати перевізнику не пізніше двох робочих днів від дня надання такої його вимоги (пункт 2.1.7 договору).

Відповідно до пункту 2.3 договору перевізник, зокрема, зобов`язаний:

- приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у власних вагонах (контейнерах) перевізника, надавати власні вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації, розміщеної у Системі планування перевезень, надавати додаткові послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору та Збірнику тарифів (пункт 2.3.2 договору);

- складати документи, передбачені пунктами 1.3, 1.4 та розділом 4 договору, щодо нарахування сум платежів (пункт 2.3.5 договору).

Згідно з пунктом 3.4. договору замовник зобов`язаний сплачувати у визначеному договором розмірі плату за користування власними вагонами перевізника: під час виконання вантажних операцій на місцях загального користування; переданих замовнику на місцях незагального користування; затриманих на станціях в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від замовника; затриманих під час перевезення з інших причин, що не залежать від перевізника.

Розмір плати за користування власними вагонами перевізника встановлюється відповідно до пункту 3.4.2 договору (пункт 3.4.1 договору).

За умовами пункту 6.1 договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за договором у випадку виникнення після укладення договору обставин непереборної сили, якими є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, воєнний стан, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, кібератак, тощо.

Пунктом 6.2. договору передбачено, що сторона не може виконувати зобов`язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів.

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни на території якої мали місце такі обставини (пункт 6.3 договору).

Згідно з пунктом 6.4. договору виникнення обставин непереборної сили не є підставою для відмови замовника від сплати за послуги, надані до виникнення вказаних обставин .

Відповідно до пункту 12.1. договору останній діє з дня укладення, але не раніше дати введення в дію, що визначається Перевізником в повідомленні про оприлюднення Договору здійсненого на веб-сайті http://uz-cargo.com/ та діє до його припинення. Дата введення в дію не може бути раніше 30 днів з дня оприлюднення договору. На звернення замовника умови договору застосовуються до відносин з замовником, які виникли між сторонами до його укладення та введення в дію.

Враховуючи вказане, на момент виникнення спору між АТ "Українська залізниця" та ПАТ "Камет-Сталь" були укладені та діяли договір про експлуатацію залізничної під`їзної колії та договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2022 року за залізничними накладними, які наявні в матеріалах справи, залізницею на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" були прийняті до перевезення навантажені вагони (а.с. 124-256 у томі 1, а.с. 1-241 у томі 2).

У зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування на підходах до станції призначення.

По прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2 (а.с. 84-93 у томі 1). Але, прибулі на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" вагони своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 №№ 668, 672, 652, 654, 671, 674, 677, 673, 678, 679, 646, 659, 680, 688, 690, 626, 645, 632, 648, 711, 718, 722, 753, 754, 683, 705, 645, 626, 659, 646, 677, 674, 688, 680, 690, 694, 673, 677, 705, 683, 718, 711, 722, 740, 720, 645, 626, 648, 632, 654, 652, 659, 646, 671, 668, 672, 677, 674, 678, 673, 688, 680, 690, 694, 705, 683, 718, 711, 722, 724, 720, 740, 754, 753, 740, 672, 671, 678, 677, 679, 688, 690, 694, 645, 648, 659, 654, 724, 722, 718, 754, 705 (а.с. 37-83 у томі 1).

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Вказані вище акти підписані ПрАТ "Камет-Сталь" із запереченнями, а саме: зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин.

В подальшому, станцією призначення Правда були розраховані плата за користування спірними вагонами по відомостях форми ГУ-46 №№ 22039019, 22039020, 24039024, 21039017, 21039018, 28039029, 29039031, 25039026 на суму 18 085 грн. 44 коп. (а.с. 15-22 у томі 1), збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023 на загальну суму - 233 864 грн. 64 коп. (а.с. 23-27 у томі 1), плата за охорону вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023 на загальну суму 538 829 грн. 19 коп. (а.с. 29-31 у томі 1) та збору за маневрову роботу по відомостях форми ГУ-46а №№22039021, 22039022, 24039023, 21039016, 21039015, 28039027, 29039030, 25039025 (а.с. 32-36 у томі 1), а також, по накопичувальній картці форми ФДУ-92 № 28039022 (а.с. 28 у томі 1) на загальну суму 31 843 грн. 44 коп.

При цьому, відомості плати форми ГУ-46, ГУ-46а, а також накопичувальні картки відповідач підписав із запереченнями, а саме: зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем зазначених сум плати за користування спірними вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за охорону вантажу та збору за маневрову роботу.

Спірні правовідносини стосуються перевезення вантажів залізницею, а відтак, підпадають під правове регулювання Глави 64 Цивільного кодексу України, Глави 32 Господарського кодексу України, Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998, та інших нормативних актів, прийнятих у відповідності до них та які регулюють спірні правовідносини.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями статті 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із частиною 2 статті 908 Цивільного кодексу України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (частина 3 статті 909 Цивільного кодексу України).

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 розділу 1 Статуту залізниць України (далі - Статут), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

На підставі цього Статуту затверджені Міністерством транспорту Правила перевезень вантажів, які є обов`язковими для всіх юридичних осіб (стаття 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме пунктом 1.1. "Правил оформлення перевізних документів", затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644, а також статтею 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

Накладна згідно з вказаними Правилами може оформлятися і надаватися в електронному вигляді (із накладенням електронного цифрового підпису). Порядок здійснення електронного документообігу під час перевезення вантажів залізничним транспортом у внутрішньому сполученні регламентується додатком до договору про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Судом встановлено, що наявні в матеріалах справи накладні містять, зокрема, дані про вантаж, відстань перевезення, дати відправлення, прибуття, видачі вантажу, тарифу тощо.

Взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під`їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів) (стаття 71 Статуту залізниць України).

При цьому, Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (стаття 2 Статуту).

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з несвоєчасним забиранням вантажу з колій станції призначення, вищезазначений вантаж було затримано на шляху прямування на підходах до станції призначення.

За вказаним фактом станцією затримки, у порядку, передбаченому пунктами 9, 10 Правил користування вагонами та контейнерами, складено акти загальної форми ГУ-23 №№668, 672, 652, 654, 671, 674, 677, 673, 678, 679, 646, 659, 680, 688, 690, 626, 645, 632, 648, 711, 718, 722, 753, 754, 683, 705, 645, 626, 659, 646, 677, 674, 688, 680, 690, 694, 673, 677, 705, 683, 718, 711, 722, 740, 720, 645, 626, 648, 632, 654, 652, 659, 646, 671, 668, 672, 677, 674, 678, 673, 688, 680, 690, 694, 705, 683, 718, 711, 722, 724, 720, 740, 754, 753, 740, 672, 671, 678, 677, 679, 688, 690, 694, 645, 648, 659, 654, 724, 722, 718, 754, 705 та станцією призначення Правда вручено представнику відповідача повідомлення про затримку цих вагонів.

Накази на початок і кінець затримок надавались враховуючи наявність (відсутність) затримок в просуванні вагонів, які слідують на адресу підприємства, з метою уникнення заторів на шляху прямування через скупченість вагонів на станції призначення з вини цього підприємства.

Вказані вище акти підписані ПрАТ "Камет-Сталь" із запереченнями, а саме: зауваження з посиланням на воєнний стан в країні та відповідно наявність форс-мажорних обставин.

Разом з тим, по прибуттю на станцію призначення вагонів на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в книзі форми ГУ-2. Але, прибулі на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" вагони своєчасно не забиралися ним на під`їзну колію, про що були складені акти загальної форми ГУ-23 ГУ-23 №№668, 672, 652, 654, 671, 674, 677, 673, 678, 679, 646, 659, 680, 688, 690, 626, 645, 632, 648, 711, 718, 722, 753, 754, 683, 705, 645, 626, 659, 646, 677, 674, 688, 680, 690, 694, 673, 677, 705, 683, 718, 711, 722, 740, 720, 645, 626, 648, 632, 654, 652, 659, 646, 671, 668, 672, 677, 674, 678, 673, 688, 680, 690, 694, 705, 683, 718, 711, 722, 724, 720, 740, 754, 753, 740, 672, 671, 678, 677, 679, 688, 690, 694, 645, 648, 659, 654, 724, 722, 718, 754, 705.

Враховуючи вказане, станцією призначення Правда були розраховані плата за користування спірними вагонами по відомостях форми ГУ-46 №№ 22039019, 22039020, 24039024, 21039017, 21039018, 28039029, 29039031, 25039026 на суму 18 085 грн. 44 коп., збір за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023 на загальну суму - 233 864 грн. 64 коп., плата за охорону вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023 на загальну суму 538 829 грн. 19 коп. та збору за маневрову роботу по відомостях форми ГУ-46а №№22039021, 22039022, 24039023, 21039016, 21039015, 28039027, 29039030, 25039025, а також, по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №28039022 на загальну суму 31 843 грн. 44 коп.

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під`їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

Вантажовласники, порти відшкодовують залізницям плату за користування вагонами інших держав від часу прийому цих вагонів від залізниці до повернення їх після виконання вантажних операцій у порядку, визначеному Укрзалізницею відповідно до міжнародних договорів України з цих питань.

У разі відмови від раніше замовлених спеціальних вагонів, з вантажовідправника стягується плата за пробіг цих вагонів від станції, з якої вони були відправлені, до станції навантаження, але не більш як за 300 кілометрів. Зазначена плата не стягується, якщо ці вагони були використані на станції навантаження іншим вантажовідправником протягом доби з моменту їх прибуття.

Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами.

Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, встановлено порядок і умови обліку і нарахування плати за користування вагонами, а саме:

- пункт 3: "Облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів формиГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку форми ГУ-23а, актів загальної форми ГУ-23";

- пункт 4: "Відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами";

- пункт 6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника";

- пункт 12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.".

Відповідно до пункту 2 Правил видачі вантажів (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083) крім повідомлення про прибуття вантажу начальник станції зобов`язаний повідомити одержувача про час подачі вагонів під вивантаження не пізніше ніж за 2 години до подачі. За угодою між одержувачем і станцією подача може здійснюватися і без попереднього повідомлення.

Реєстрація повідомлень про прибуття і подавання вагонів здійснюється станцією в електронному або паперовому вигляді. Реєстрація повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження у паперовому вигляді здійснюється: у книзі повідомлень за встановленою формою (додаток 7 до Правил користування вагонами і контейнерами, Затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458).

Відповідно до Інструкції з ведення станційної комерційної звітності (затвердженої наказом Укрзалізниці від 04.06.2003 № 147-Ц) пунктом 53 встановлено, що на станції для реєстрації повідомлень ведеться Книга повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2. У цій книзі може реєструватися окремим рядком повідомлення одержувача про прибуття вантажу.

Так, по прибуттю вагонів на станцію призначення, у відповідності до пункту 4 Правил користування вагонами, вантажоодержувача було повідомлено про прибуття та готовність подавання вагонів залізницею, про що зроблені відповідні записи в Книзі повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження форми ГУ-2 (а.с. 84-93 у томі 1).

Таким чином відповідач був належним чином повідомлений про прибуття на його адресу спірних вагонів.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку плати за користування спірними вагонами по відомостях плати форми ГУ-46 №№ 22039019, 22039020, 24039024, 21039017, 21039018, 28039029, 29039031, 25039026 на суму 18 085 грн. 44 коп. та збору за зберігання вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023 на загальну суму - 233 864 грн. 64 коп. (а.с. 8-10, а.с. 13 у томі 1), порушень судом не встановлено.

Також, згідно з частиною 2 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1994 №106 "Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом" установлено, що за супроводження та охорону вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті стягується окрема плата, розмір якої встановлюється Міністерством транспорту за погодженням з Міністерством економіки.

Наказом Міністерства транспорту України від 20.01.1997 № 18 "Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України" затверджено Перелік вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України.

Плата за охорону та супроводження вантажів особовим складом і засобами відомчої воєнізованої охорони залізничного транспорту України нараховується за тарифами, визначеними у пункті 31 розділу ІІ Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 26.03.2009 № 317 (далі - Збірник тарифів).

Якщо на станціях з причин, що не залежать від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з таблицею 4.

Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред`явлені для перевезення одним вантажовідправником, за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.

Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година (пункт 31.5 Збірника тарифів).

Відповідно до даних, зазначених у таблиці 4 Збірника тарифів, тариф за охорону вантажу від 1 до 5 вагонів включно становить 24,0 грн./ваг-год.; від 6 до 10 вагонів включно становить 18,0 грн./ваг-год.; від 11 до 15 вагонів включно становить 16,6 грн./ваг-год.; від 16 і більше, крім прямих маршрутів становить 15,6 грн./ваг-год.

Абзацом третім пункту 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5085), передбачено, що всі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.

Так, в графі 49 частини спірних залізничних накладних містяться відмітки про охорону залізниці.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку плати за охорону вантажу по накопичувальних картках форми ФДУ-92 №№ 22039017, 23039018, 24039019, 25039020, 29039023 на загальну суму - 538 829 грн. 19 коп. (а.с. 12 у томі 1), порушень судом не встановлено.

Крім того, пунктом 1.8 розділу ІІІ Збірника тарифів передбачено, що за маневрову роботу, що виконується локомотивом залізниці не одночасно з подачею або забиранням вагонів на вимогу власника під`їзної колії, вантажовласника або порту, яка оформлена пам`яткою про подавання/забирання вагонів (форми ГУ-45), із зазначенням у ній часу, протягом якого виконувалась маневрова робота, нараховується збір у розмірі 292,6 грн. за кожні півгодини роботи локомотива, рахуючи неповні півгодини за повні. До такої роботи належать: переставляння вагонів з одного вантажного фронту на інший, переміщення вагонів на фронті; подача вагонів на ваги і для дозування; прибирання вагонів після зважування та дозування; у випадках, коли навантаження або вивантаження виконується в присутності локомотива залізниці (подача стисненого повітря від локомотива тощо); інша маневрова робота з вагонами на станціях, під`їзних коліях та інших місцях незагального користування.

Як вбачається із пункту 3 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту і зв`язку України № 507 від 31.08.2005, маневровою роботою є будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств.

Маневри - будь-які пересування рухомого складу залізничного транспорту станційними й іншими коліями для забезпечення поїзної роботи і виробничої діяльності підприємств. Одиницею залізничного рухомого складу є локомотив та вагон.

Отже, маневрові роботи підлягають оплаті замовником у разі їх фактичного виконання.

Абзацом 21 пункту 4 Правил користування вагонам і контейнерами, унормовано, що плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які оформляються на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів.

Так, актами загальної форми ГУ-23 №№ 740, 672, 671, 678, 677, 679, 688, 690, 694, 645, 648, 659, 654, 724, 722, 718, 754, 705 було засвідчено час маневрових операцій на станції Правда.

Враховуючи вказане, станцією призначення Правда був розрахований збір за маневрову роботу по відомостях форми ГУ-46а №№ 22039021, 22039022, 24039023, 21039016, 21039015, 28039027, 29039030, 25039025, а також, по накопичувальній картці форми ФДУ-92 №28039022 на загальну суму 31 843 грн. 44 коп.

Перевіркою правильності здійсненого позивачем розрахунку збору за маневрову роботу за вказаними відомостями ГУ-46а та накопичувальною карткою на загальну суму - 31 843 грн. 44 коп. (а.с. 11 у томі 1), порушень судом не встановлено.

При цьому, з метою захисту законних прав та інтересів фізичних та юридичних осіб при укладанні різноманітних правочинів та договорів законодавство передбачає ряд способів, які сприяють виконанню зобов`язань - способи або види забезпечення виконання зобов`язань.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Так, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з квітня по серпень 2022 року у сумі 91 635 грн. 96 коп.

Так, господарським судом здійснено перевірку розрахунку інфляційних втрат, проведеного позивачем, та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно. Отже, розрахунок інфляційних втрат, доданий до позовної заяви (а.с. 14 у томі 1), визнається судом обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам законодавства та фактичним обставинам справи.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 91 635 грн. 96 коп. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем на підставі статті 625 Цивільного кодексу України були заявлені до стягнення 3% річних за період прострочення з 23.03.2022 по 22.09.2022 у сумі 12 246 грн. 52 коп.

Господарським судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, зробленого позивачем (а.с. 14 у томі 1), та встановлено, що під час його проведення позивачем було вірно визначено суми заборгованості та періоди прострочення, арифметично розрахунок проведено також вірно.

Враховуючи викладене, вимоги позивача в частині стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в сумі 12 246 грн. 52 коп.

При цьому, відповідач не спростував доводів позивача, а також не довів наявності обставин, що могли б бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на положення статті 121 Статуту залізниць України та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами, згідно з якими вантажовласник звільняється від плати за користування вагонами і контейнерами:

- якщо затримка вагонів або контейнерів виникла через стихійне лихо, що спричинило припинення руху на залізничних під`їзних коліях, а також через стихійне лихо або аварію на підприємстві, внаслідок яких згідно з чинними положеннями заборонено виконувати вантажні роботи;

- у разі подання локомотивом залізниці вагонів і контейнерів на фронти навантаження (вивантаження) у кількості, що перевищує їх максимальну переробну спроможність. Вказана максимальна переробна спроможність визначається за договором між залізницею і вантажовласником;

- у разі затримки прийняття залізницею вагонів, які пред`явлено їй до здачі, з причин, що залежать від залізниці. Час такої затримки зазначається у графі "Примітки" Пам`ятки про подавання/забирання вагонів, цей час виключається із загального часу користування вагонами (контейнерами).

За приписами статті 119 Статуту за користування вагонами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під`їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб`єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів, що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.

Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин , що залежать від вантажоодержувача, власника під`їзної колії. За час затримки на коліях залізниць вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.

За приписами пункту 3 Правил користування вагонами і контейнерами, облік часу користування вагонами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, яка складається на підставі Пам`яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

Відповідно до пункту 4 Правил користування вагонами і контейнерами відомості плати за користування вагонами складаються на вагони, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів у пунктах навантаження та вивантаження та на під`їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами.

У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов`язаний підписати відомість із запереченням.

Також пункт 6 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.

Згідно з пунктом 8 Правил користування вагонами і контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми , який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.

Пункт 9 Правил користування вагонами і контейнерами встановлює, що про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ. Наказ підписується особою, визначеною начальником залізниці.

Облік затриманих на підходах до станції призначення вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією затримки. Усі дані, вказані в цьому акті, передаються станцією у повідомленні про затримку вагонів до інформаційно-обчислювального центру залізниці та на станцію призначення. Акт про затримку вагонів складається у трьох екземплярах один залишається на станції і два додаються до перевізних документів. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передаючи йому копію повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (пункт 10 Правил користування вагонами і контейнерами).

Відповідно до пункту 12 Правил користування вагонами і контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.

Статтями 46, 47, 119, 125 Статуту визначено, що вантажоодержувач зобов`язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що прибув на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом (договором, контрактом, замовленням, нарядом тощо). За несвоєчасне забирання вантажу справляються відповідні плата і збори.

Підставою для нарахування плати за користування вагонами збору за зберігання вантажу, плати за охорону вантажу та збору за маневрову роботу є доведений залізницею факт затримки на підходах до станції призначення спірних вагонів, які прямували на адресу ПрАТ "Камет-Сталь" по перевізним документам (пункт 6.4 Збірника № 16 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України), через скупченість вагонів на зазначеній станції призначення по причині не своєчасного забирання з колій станції одержувачем ПрАТ "Камет-Сталь" вантажів, які вже прибули на його адресу.

Зазначені платежі були нараховані станцією призначення Правда на підставі актів форми ГУ-23 складених станціями затримки.

Вказані акти складені у відповідності до вимог пункту 8 Правил користування вагонами і контейнерами, пункту 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 (далі - Правила складання актів), містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПрАТ "Камет-Сталь".

Згідно з частиною 2 статті 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Про готовність вагонів до забирання по станції Правда черговий по залізничній станції Східна власника колії по прямому телефону повідомляє по телефону чергового по залізничній станції Правда. Повідомлення власником колії передаються не пізніше, ніж за 2,0 години до пред`явлення вагонів до здавання залізниці, з наступним наданням письмового повідомлення в довільній формі (пункту 8 договору).

Згідно з абзацом 5 пункту 12 Інструкції оформлення затримки поїздів на підходах до станції призначення на Придніпровській залізниці, (затвердженої наказом начальника залізниці № 75/Н від 08.02.2011) при поновленні приймання вагонів вантажовласником, зі станцій затримки у першу чергу повинні відправлятись вагони, які вказані у заявці вантажовласника, з урахуванням поїзної обстановки на дільниці, а за відсутності заявки - враховувати можливість відправлення вагонів, які були затримані першими.

Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під`їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під`їзну колію.

Як було вказано вище, порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено:

- пункт 12: "Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.";

- пункт 6: "Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника."

Тобто, вагони, які затримані на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).

Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог статей 119, 125 Статуту залізниць України, пунктів 3, 4, 5, 6, 8, 9, 10, 12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу № 551 від 15.11.1999.

Наявність вільних під`їзних колій на станції за обставин відсутності з боку відповідача доказів на підтвердження прийняття ним передбачених договором та вказаними нормативними документами заходів до забирання вагонів зі станції призначення, що прибули на його адресу, є свідченням саме його вини у такому скупченні внаслідок допущеної бездіяльності у забиранні вагонів зі станції призначення.

Підпунктом 14.2.1. пункту 14.2. Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України (затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язків України від 31.08.2005 № 507) визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.

Відповідно до пункту 16.4 Правил технічної експлуатації залізниць України (затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.1996р. № 411) черговий по станції зобов`язаний забезпечити наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони відноситься до технології роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання. Жодним нормативним актом чи будь-яким іншим документом не передбачено, що за умов проведення технологічних операцій з прибуття та відправлення поїздів всі колії станції повинно бути зайнято. Отже, на станції призначення, окрім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів.

Заперечення відповідача, наведені в актах загальної форми, відомостях плати та накопичувальних картках щодо введенння воєнного стану та наявності форс-мажорних обставин не є підставою для звільнення від плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, плати за охорону вантажу, збору за маневрову роботу, а також нарахування 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на таке.

Статтею 617 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з положеннями статті 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2021 у справі № 913/785/17 визначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них, як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

У той же час, інформація, яка зазначена в актах загальної форми ГУ-23 вказує на те, що ПрАТ "Камет-Сталь" працювало та забирало вагони на свої під`їзні колії цілодобово. Посилань на комендантську годину складені акти загальної форми ГУ-23 не містять.

З приводу зауважень відповідача, наведених в актах загальної форми, відомостях плати та накопичувальних картках, щодо наявності надзвичайних та форс-мажорних обставин суд зазначає таке.

Сторони домовились, що сторона, що не може виконувати зобов`язання за договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі, з подальшим наданням підтверджуючих документів (пункт 6.2. договору про надання послуг).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України, уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами, або торгово-промисловою палатою країни, на території якої мали місце такі обставини (пункт 6.3. договору про надання послуг).

Доказів вчинення дій, передбачених вказаними вище умовами договору, відповідач суду не надав.

Відповідно до частини 1 статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України", Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності.

Відповідно до листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 визнано форс-мажорною обставиною військову агресію Російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану 24.02.2022. Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними.

Стаття 218 Господарського кодексу України унормовує, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 617 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України).

Тобто, можливе звільнення від відповідальності за невиконання, а не від виконання в цілому. В будь-якому разі сторона зобов`язання, яка його не виконує, повинна довести, що в кожному окремому випадку саме ці конкретні обставини мали непереборний характер саме для цієї конкретної особи. І кожен такий випадок має оцінюватись судом незалежно від наявності засвідчених компетентним органом обставин непереборної сили.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2022 по справі № 904/3886/21 зазначив, що форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести (1) факт їх виникнення; (2) те, що обставини є форс-мажорними (3) для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд і у постанові від 16.07.2019 по справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів існування форс-мажорних обставин у взаємовідносинах із позивачем по договору перевезення, як і не надано обґрунтованих причинно-наслідкових зв`язків між введенням 24.02.2022 в Україні воєнного стану та неможливістю виконання відповідачем своїх зобов`язань за вказаним договором.

Слід відзначити, що введення воєнного стану на території України не означає, що відповідач не може здійснювати господарську діяльність та набувати кошти, адже протилежного відповідачем не доведено відповідними доказами. Більше того, держава на даний час заохочує розвиток підприємницької діяльності з метою позитивного впливу на економіку країни (зменшення податків, митних платежів тощо). Відповідач не надав доказів того, що підприємство зупинило роботу у зв`язку з воєнним станом, що всі працівники (чи їх частина), керівник підприємства, інші посадові особи мобілізовані та перебувають у складі Збройних Сил України, тимчасово не виконують професійні обов`язки у зв`язку з воєнними діями, все, або частина складу рухомого майна підприємства задіяні під час тих чи інших заходів, що б перешкоджало суб`єкту господарювання здійснювати підприємницьку діяльність під час введеного воєнного стану.

В даному випадку сторона не надала доказів, що саме введення воєнного стану призвело до унеможливлення виконання конкретних зобов`язань за договором.

Окрім цього, суд зауважує, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач перебуває в кращому становищі порівняно з відповідачем, з огляду на запровадження в державі воєнного стану, тобто такі форс-мажорні обставини, стосуються обох сторін договору.

З урахуванням наведеного суд доходить висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально і такі, що ґрунтуються на бажанні уникнути виконання грошового зобов`язання.

Крім того, заперечення відповідача щодо неправомірності нарахування інфляційних втрат на 3% річних відхиляються судом з огляду на таке.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зобов`язання зі сплати інфляційних втрат та 3% річних є акцесорним до основного, залежить від основного зобов`язання і поділяє його долю. Відповідно, й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19; пункт 64 Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі № 918/631/19).

Згідно з частинами 1, 2 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, пунктом 2.1.4. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом передбачено обов`язок замовника сплачувати послуги перевізника та інші платежі, належні перевізнику за договором з сум внесеної передоплати за кодом платника. Самостійно визначати розмір попередньої оплати та періодичність її внесення на підставі діючих тарифів та умов договору, при цьому зобов`язаний враховувати обсяг запланованих перевезень, вагонообіг, строк перебування вагону за межами України та інших послуг перевізника.

У пункті 1.4. договору про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом сторони погодили, що надання послуг за договором може підтверджуватися одним з таких документів: накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, іншими документами.

З огляду на законодавчо встановлений порядок оплати спірних у даній справі послуг (автоматичне списання з рахунку відповідача), оплата за надані залізницею послуги здійснюється негайно в день підписання (оформлення) накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу. При цьому, відповідальність за невиконання грошового зобов`язання підлягає застосуванню з дня, наступного за днем оформлення накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами, відомості плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу.

Припис частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовується судом за наявності порушення боржником грошового зобов`язання. В розумінні чинного законодавства, грошовим зобов`язанням вважається зобов`язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов`язання можуть бути частиною інших оплатних зобов`язань (наприклад, обов`язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов`язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила зазначеної статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов`язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.

Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, обґрунтовані нормою статті 625 Цивільного кодексу України, що підлягає застосуванню у разі порушення грошового зобов`язання, в частині стягнення вказаних нарахувань, підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, пов`язані із посиланням на "Перелік виняткових умов, які є підставою для звільнення замовників послуг, пов`язаних з організацією перевезення вантажів, від обов`язку вносити плату за користування вантажними вагонами і контейнерами та зборів/плат АТ "Укрзалізниця" під час дії воєнного стану в Україні" судом відхиляються з огляду на це, що документ Укрзалізниці, яким затверджений вказаний перелік, не є нормативним актом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Отже, обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач не спростував доводів позивача, не надав доказів того, що мав можливість прийняти спірні вагони, а також не довів наявність обставин, що є підставою для відмови у позові з огляду на положення статті 121 Статуту та пункту 16 Правил користування вагонами і контейнерами.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Господарський суд наголошує, що 17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України та змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності покладення на відповідача обов`язку із внесенням плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажів, збору за маневрову роботу, плати за охорону вантажу, інфляційних втрат та 3% річних у загальному розмірі 926 505 грн. 19 коп., є більш вірогідними, ніж докази надані на її спростування.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

З урахуванням вищевикладеного, підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача плати за користування вагонами у розмірі 18 085 грн. 44 коп., збору за зберігання вантажу у розмірі 233 864 грн. 64 коп., збору за маневрову роботу у розмірі 31 843 грн. 44 коп., плати за охорону вантажу у розмірі 538 829 грн. 19 коп., інфляційних втрат у розмірі 91 635 грн. 96 коп. та 3 % річних у розмірі 12 246 грн. 52 коп.

Отже, вимоги позивача є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача; стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 13 897 грн. 58 коп.

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" про стягнення плати за користування вагонами, збору за зберігання вантажу, збору за маневрову роботу, плату за охорону вантажу, інфляційні втрати та 3% річних у загальному розмірі 926 505 грн. 19 коп. - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Камет-Сталь" (51925, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вулиця Соборна, будинок 18Б; ідентифікаційний код 05393085) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (49600, м.Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, будинок 108; ідентифікаційний код 40081237) - 18 085 грн. 44 коп. - плати за користування вагонами, 233 864 грн. 64 коп. - збору за зберігання вантажу, 31 843 грн. 44 коп. - збору за маневрову роботу, 538 829 грн. 19 коп. - плати за охорону вантажу, 91 635 грн. 96 коп. - інфляційних втрат, 12 246 грн. 52 коп. - 3% річних та 13 897 грн. 58 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 07.12.2022.

Суддя Ю.В. Фещенко