Постанова № 107714885, 31.10.2022, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/427/17

Провадження № 2-а/675/1/2022

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2022 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючої - судді Янішевської О. С., секретаря судового засідання Бойчука Т. М.,

з участю: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Желіховської Л. В.,

розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в м. Ізяславі у режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про оскарження накладених заходів стягнення, визнання незаконними дій адміністрації по зарахуванню на профілактичний облік, стягнення моральної шкоди,

в ст ан ов ив :

09 березня 2017 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про оскарження накладеного 03 лютого 2017 року заходу стягнення у виді поміщення до карцеру строком на 15 діб, а також накладеного 09 лютого 2017 року стягнення у виді поміщення до одиночної камери строком на три місяці.

12 квітня 2017 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання ОСОБА_1 , у якому він обґрунтовував власні вимоги.

11 квітня 2019 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшло клопотання ОСОБА_1 про фактичне збільшення позовних вимог, у якому позивач вказав, що оскаржує стягнення, накладені на нього з 03 лютого 2017 року по 03 червня 2017 року, тобто, крім вже заявленого, оскаржує накладене 09 лютого 2017 року стягнення у виді «суворої догани».

05 січня 2022 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він фактично збільшив власні вимоги, крім вже заявленого просив визнати незаконними дії адміністрації державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» в частині зарахування позивача на профоблік як схильного до нападу на представників адміністрації та захоплення заручників, стягнути матеріальну та моральну шкоду у сумі 100000 грн.

Свої позовнівимоги ОСОБА_1 мотивує тим,що принакладенні нанього стягненьу виді поміщення до карцеру строком на 15 діб та у виді поміщення до одиночної камери строком на три місяці були винесені з порушенням вимог ст. 134 КВК України, зокрема, відсутність у ОСОБА_1 інших стягнень, при обранні виду стягнення, на думку позивача, не було враховано характер та ступінь тяжкості вчиненого порушення, вид стягнення, на думку ОСОБА_1 , не відповідає тяжкості вчиненого порушення. Позивач вважає, що у відношенні нього допущені грубі порушення діючого законодавства. Крім того, ОСОБА_1 вказує, що у його діях 03 лютого 2017 року взагалі відсутній склад порушення, оскільки він не бажав переходити до іншої камери, оскільки мав давній конфлікт з одним із засуджених, котрий перебував на той момент саме у цій камері. Крім того позивач вказує що дійсно був змушений нанести собі порізи лівого передпліччя разом з іншим засудженим з метою привернути увагу прокурора Ізяславського району та забезпечення його втручання у ситуацію. Також ОСОБА_1 підтвердив, що зберігав та використовував мобільний телефон, однак робив це з відома та дозволу представників адміністрації установи. В подальшому ОСОБА_1 зазначив, що його незаконно поставили на профілактичний облік як особу, схильну до нападу на представників адміністрації та захоплення заручників. Позивач вважає дії представників адміністрації щодо нього таки, що не відповідають нормам чинного законодавства, порушують його права, ставлення до нього називає протизаконним та упередженим. ОСОБА_1 вказує, що йому завдана матеріальна та моральна шкода в сумі 100000 грн., яка підлягає стягненню з відповідача. Матеріальною шкодою позивач вважає погіршення власного здоров`я через утримання у карцері та одиночній камері у неналежних умовах. Моральна шкода полягає у тому, що йому доводиться прикладати значних зусиль для захисту власних прав та інтересів.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав.

Представники відповідача Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» у судовому засіданні заявлені вимоги не визнавали.

Вислухавши сторони, допитавши свідків, перевіривши матеріали справи, дослідивши надані суду матеріали, суд знаходить, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Відповідно до ч. 1ст. 2 КАС Українизавданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За вимогамич.1ст.3КАС України порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюєтьсяКонституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч. 1 ст. 5 КАC України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно доч.1ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державноївлади таоргани місцевогосамоврядування,їх посадовіособи зобов`язанідіяти лишена підставі,в межахповноважень тау спосіб,що передбаченіКонституцією тазаконами України.

Згідно ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За вимогами п. п. 13-1, 13-2 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначенийчастиною другою статті 539цього Кодексу, має право вирішувати, зокрема, питанняпро оскарження інших рішень, дій чи бездіяльності адміністрації установи виконання покарань; про застосування заходу стягнення до осіб, позбавлених волі, у виді переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери).

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 2 ст. 539 КПК України в редакції, яка діяла на момент подачі позову, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбаченихпунктами 2-4,6,7(крім клопотання про припинення примусового лікування, яке подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться установа або заклад, в якому засуджений перебуває на лікуванні),13-1,14частини першої статті 537цього Кодексу до місцевого суду; в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбаченихпунктами 10(у частині клопотань про заміну покарання відповідно дочастини третьоїстатті 57,частини першоїстатті 58,частини першоїстатті 62 Кримінального кодексу України),11,13,13-2частини першої статті 537 цього Кодексу.

Частиною 9ст.539КПК України вредакції,яка діялана моментподачі позову,визначено, що розгляд справ щодо питань, визначених у пункті13-1 частини першої статті 537 цього Кодексу, здійснюється в порядку адміністративного судочинства.

Права і обов`язки засуджених визначені ст. ст. 8, 9 КВК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КВК України невиконання засудженимисвоїх обов`язківі встановленихзаконодавством вимогадміністрації органіві установвиконання покараньтягне засобою встановленузаконом відповідальність.

Права і обов`язки засуджених до позбавлення волі визначені ст. 107 КВК України.

Правила внутрішньогорозпорядкуустанов виконанняпокарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в МіністерствіюстиціїУкраїни30грудня 2014року за№ 1656/26433,які діялина моментвинесення постановначальником державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»відносно ОСОБА_1 і оскаржуютьсяпозивачем,регулюють порядокі умовивиконання тавідбування кримінальнихпокарань увиді арешту,обмеження волі,позбавлення воліна певнийстрок тадовічного позбавленняволі. Ці Правила обов`язкові для виконання персоналом установ виконання покарань, засудженими, які в них утримуються, а також іншими особами, які відвідують ці установи.

Сам ОСОБА_1 не заперечував проти того, що був обізнаний з вимогами КВК України та Правил внутрішнього розпорядкуустанов виконання покарань.

Постановою начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 03 лютого 2017 року до ОСОБА_1 застосоване стягнення у виді поміщення до карцеру на п`ятнадцять діб за те, що 03 лютого 2017 року о 16 годині 45 хвилин допустив порушення вимог режиму відбування покарання, а саме безпідставно у категоричній формі відмовився від переведення у іншу камеру сектору довічного ув`язнення з камери № 13 у камеру № 5. В разі примусового поміщення в камеру № 5 погрожував вчинити кримінальний злочин.

ОСОБА_1 у судовому засіданні вказував на неправомірність зазначеної постанови, не визнав факт вчинення дисциплінарного проступку, повідомив, що змушений був відмовитися від поміщення до камери № 5, оскільки у вказаній камері перебували засуджені, з якими у позивача був конфлікт.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 107 КВК України засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня колонії, правомірних взаємовідносин з іншими засудженими, персоналом колонії та іншими особами.

За вимогамипп.3п.ІІІ Правилвнутрішнього розпорядкуустановвиконання покарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в Міністерствіюстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433, які діяли на момент винесення постанов начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» відносно ОСОБА_1 і оскаржуються позивачем, засудженим забороняється:

самовільно залишати установу виконання покарань, порушувати лінію охорони;

спілкуватися із засудженими та іншими особами з порушенням встановлених законодавством правил ізоляції, звертатися до них з проханням про виконання незаконних дій;

придбавати, виготовляти, зберігати і використовувати гроші, цінності, предмети, речі, речовини і вироби, заборонені до використання в колонії за переліком предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженими заборонено (додаток 6);

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

заподіювати собі тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, завдавати шкоду своєму здоров`ю з метою ухилення від відбування покарання або виконання встановлених обов`язків;

завдавати шкоду державному, комунальному майну, майну інших юридичних чи фізичних осіб, у тому числі майну інших засуджених, створювати загрозу заподіяння шкоди такому майну;

вживати спиртні напої, наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги чи інші одурманюючі засоби;

чинити опір законним діям персоналу колонії, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов`язків, підбурювати до цього інших засуджених;

грати в настільні та інші ігри з метою здобуття матеріальної чи іншої вигоди;

вживати нецензурні та жаргонні слова, давати і присвоювати прізвиська;

самовільно залишати призначену для перебування ізольовану територію, приміщення або визначене місце роботи, а також перебувати без дозволу адміністрації колонії у гуртожитках та відділеннях, у яких вони не проживають, або на виробничих об`єктах, на яких вони не працюють;

завішувати чи міняти без дозволу адміністрації колонії спальні місця, а також обладнувати їх у комунально-побутових та інших службових або виробничих приміщеннях;

готувати та вживати їжу в непередбачених для цього місцях, виносити продукти харчування з їдальні без дозволу адміністрації колонії;

мати при собі предмети і речі в асортименті і кількості, що виходять за межі, встановлені переліком;

курити у дисциплінарних ізоляторах, карцерах, приміщеннях камерного типу (одиночних камерах) та виховних колоніях, а також у не відведених для цього місцях;

надсилати та отримувати кореспонденцію всупереч порядку, встановленомустаттею 113Кримінально-виконавчого кодексу України;

наносити собі або іншим особам татуювання;

тримати тварин;

виготовляти, зберігати саморобні електроприлади та користуватися ними;

самовільно переплановувати, змінювати конструктивні елементи будівель та споруд колонії, споруджувати на виробничих об`єктах різні об`єкти (лазні, пральні, душові, сейфи, будиночки, будки, приміщення та засоби для відпочинку, опалення).

Відповідно довимог пп.2п.ІІІ Правила внутрішньогорозпорядкуустанов виконанняпокарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в МіністерствіюстиціїУкраїни30грудня 2014року за№ 1656/26433,які діялина моментвинесення постановначальником Державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»відносно ОСОБА_1 і оскаржуютьсяпозивачем,засуджені зобов`язані дотримуватися норм, які визначають порядок і умови відбування покарання, розпорядок дня установи виконання покарань, правомірні взаємовідносини з іншими засудженими, персоналом установи виконання покарань та іншими особами, виконувати встановлені законодавством вимоги персоналу установи виконання покарань.

Згідно акту від 03 лютого 2017 року ОСОБА_1 відмовився дати письмове пояснення з приводу відмови від переведення до іншої камери.

Допитаний в ході судового розгляду справи в якості свідка засуджений ОСОБА_2 , котрий у лютому 2017 року перебував в одній камері з ОСОБА_1 , не підтвердив наявність конфлікту у ОСОБА_1 з іншими засудженими.

Допитаний в ході судового розгляду справи в якості свідка ОСОБА_3 суду показав, що складав два рапорти про вчинення засудженим ОСОБА_1 дисциплінарних проступків, один з яких полягав у категоричній відмові від переміщення до іншої камери. Свідок стверджує, що причин такої відмови ОСОБА_1 не пояснював.

Допитаний вході судовогорозгляду справив якостісвідка начальникоперативного відділу ОСОБА_4 суду показав,що засудженого ОСОБА_1 знає з2012року,зазначив,що вкамері,де перебували ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ,був виявлениймобільний телефон,зберігання якогозасудженим заборонено,тому зоперативних міркуваньбуло прийнятерішення перевести ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до різних камер, причому ОСОБА_1 мав бути переміщений до камери, у якій ніхто більше не утримувався. Свідок вказав, що будь-яка інформація про наявність конфліктів між ОСОБА_1 та іншими засудженими в оперативному відділі відсутня.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що ОСОБА_1 відбував покарання у виді довічного позбавлення волі у державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)». Свідок підтвердив, що був випадок, коли ОСОБА_1 відмовився переходити до іншої камери. Свідок зауважив, що не було жодної інформації про наявність конфліктів між ОСОБА_1 та іншими засудженими. Свідок вказав, що він не був ініціатором переведення ОСОБА_1 до іншої камери. Свідок повідомив, що в установі не ведеться облік переміщення засуджених по камерам, тому інформація, в якій камері коли перебував який засуджений, відсутня

Покази свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не були спростовані доказами, дослідженими в холі судового розгляду.

Факт вчинення ОСОБА_1 03 лютого 2017 року о 16 годині 40 хвилини дисциплінарного проступку також підтверджується доданою до матеріалів справи копією рапорту ОСОБА_3 від 03 лютого 2017 року.

Сам ОСОБА_1 підтвердив, що жодних письмових пояснень з приводу відмови від переміщення до іншої камери 03 лютого 2017 року не писав.

03 лютого 2017 року начальником оперативного відділу ОСОБА_4 проводилось службове розслідування по факту відмови від проживання в загальній масі засуджених камери № 5 сектору для тримання засуджених чоловіків до довічного позбавлення волі. В ході службового розслідування встановлено, що причини, які б перешкоджали засудженому ОСОБА_1 проживати в камері № 5 сектору для тримання засуджених чоловіків до довічного позбавлення волі, не виявлені, ніхто з засуджених сектору з ОСОБА_1 у конфліктних ситуаціях не перебуває та не перебував раніше.

Встановлені службовим розслідуванням обставини не були спростовані в ході судового розгляду жодними належними та допустимими доказами.

У державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)» наявний затверджений начальником графік покамерного переміщення засуджених ізольованого сектора довічного позбавлення волі без зазначення прізвищ засуджених. Відсутність поіменного обліку засуджених, які переміщаються з однієї камери до іншої підтверджується інформацією, наданою виконувачем обов`язків начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» № 3748 від 15 жовтня 2018 року, доданою до матеріалів справи.

Згідно вимог ч. 1 ст. 132 КВК України в редакції, яка діяла на момент застосування стягнення, за порушення встановленого порядку відбування покарання до засуджених можуть застосовуватися такі заходи стягнення:

попередження;

догана;

сувора догана;

дисциплінарний штраф у сумі до двох мінімальних розмірів заробітної плати;

скасування поліпшених умов тримання, передбаченихстаттями 138-140і143цього Кодексу;

поміщення засуджених чоловіків, які тримаються у виправних колоніях, у дисциплінарний ізолятор з виведенням або без виведення на роботу чи навчання на строк до п`ятнадцяти діб, а засуджених жінок - до десяти діб;

поміщення засуджених, які тримаються в приміщеннях камерного типу виправних колоній максимального рівня безпеки, в карцер без виведення на роботу на строк до п`ятнадцяти діб;

переведення засуджених, які тримаються у виправних колоніях, крім засуджених, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, до приміщення камерного типу (одиночної камери) на строк до трьох місяців.

Відповідно доч.ч.1,8ст.134КВК Українив редакції,яка діялана моментзастосування стягнення, при призначенні заходів стягнення враховуються причини, обставини і мотиви вчинення порушення, поведінка засудженого до вчинення проступку, кількість і характер раніше накладених стягнень, а також пояснення засудженого щодо суті проступку. Стягнення, що накладаються, мають відповідати тяжкості і характеру проступку засудженого. Поміщення засудженого в дисциплінарний ізолятор або в карцер чи переведення засудженого до приміщення камерного типу (одиночної камери) проводиться за вмотивованою постановою начальника колонії або особи, яка виконує його обов`язки, з визначенням строку тримання.

Статтею 135 КВК Українив редакції,яка діялана моментзастосування стягнення, встановлено,що правомзастосовувати заходизаохочення істягнення,передбаченістаттями 130і132цьогоКодексу,користуються начальникколонії абоособа,яка виконуєйого обов`язки,а такожйого пряміначальники.Заходи заохоченняі стягненняможуть застосовуватитакож заступникначальника колонії,начальник відділеннясоціально-психологічноїслужби колоніїв межах,передбачених частинамидругою ітретьою цієїстатті. Заступникначальника колоніїкористується такимже,як іначальник цієїколонії,правом застосовуватизаходи заохоченняі стягнення,за виняткомнакладення дисциплінарногоштрафу,скасування поліпшенихумов тримання,поміщення засудженогов дисциплінарнийізолятор абокарцер,переведення засудженогодо приміщеннякамерного типу(одиночноїкамери). Начальник відділення соціально-психологічної служби колонії має право застосовувати в усній формі такі заходи заохочення і стягнення:

подяка, дострокове зняття раніше накладеного ним стягнення;

попередження, догана.

Посилання засудженого на те, що події 03 лютого 2017 року фіксувались на відеореєстратор не знайшли підтвердження в ході судового розгляду. У довідці № 3 від 08 лютого 2018 року, наданій начальником відділу нагляду і безпеки державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)», зазначено, що згідно вказівки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України № 426 від 31 січня 2017 року впроваджено вмикання персоналом установи відеореєстраторів при проявах (можливих проявах) масових безладів, групової непокори, конфліктних ситуаціях, перешкоджанні законним вимогам адміністрації, протиправних діях, агресивної чи нетактовної поведінки засуджених, приниженні честі і гідності персоналу при вилученні заборонених предметів, а також у разі існування інших обставин, які потребуватимуть цього; 03 лютого 2017 року о 16 годині 45 хвилин відеозйомка не проводилась.

Судом встановлено,що стягнення увиді поміщення до карцеру на п`ятнадцять діб було накладено на ОСОБА_1 вмотивованою постановою начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)».

Суд прийшов до висновку, що постанова винесена начальником державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»03лютого 2017року відповідає вимогам чинного на момент винесення законодавства, винесена в порядку та у спосіб встановлений законом.

Вказаний фактне бувспростований вході судовогорозгляду.

Постановою начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 09 лютого 2017 року до ОСОБА_1 застосоване стягнення у виді суворої догани за те, що 03 лютого 2017 року о 10 годині 50 хвилин під час обходу відділення № 7 було становлено, що даний засуджений наніс собі умисне членоушкодження у вигляді порізів лівого передпліччя, що загрожувало безпеці молодшого інспектора ВНіБ.

ОСОБА_1 у судовому засіданні зазначав, що вчинив членоушкодження з метою привернути увагу прокурора до порушення своїх прав та таким чином домогтися зустрічі з прокурором. Позивач вказав, що з приводу вчинення ним та ОСОБА_2 членоушкоджень викликались працівники поліції.

Доводи позивача підтверджуються наданими на запит суду та дослідженими в ході судового розгляду матеріли Ізяславського відділення поліції Славутського відділу ГУ НП в Хмельницькій області висновку № 165 (ЄО № 414 від 03 лютого 2017 року). Відповідно до рапорту чергового ОСОБА_6 від 03 лютого 2017 року зі служби «102» надійшло повідомлення 03 лютого 2017 року о 10 годині 28 хвилин надійшло повідомлення про те, що 03 лютого 2017 року приблизно о 10 годині 20 хвилин в м. Ізяславі по вул. Гагаріна № 2, на території державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» засуджені ОСОБА_1 і ОСОБА_2 нанесли собі ушкодження у вигляді порізів рук. Працівникам поліції ОСОБА_1 поясняв, що наніс собі тілесні ушкодження у вигляді множинних порізів передпліччя лівої руки елементом від одноразового станка, тому що йому погрожує адміністрація установи, не надає змоги зателефонувати рідним та прокурору, хоче перевести в камеру до осіб, з якими ОСОБА_1 перебуває у неприязних відносинах. Відповідно до висновку від 10 лютого 2017 року, затвердженого начальником Ізяславського відділення поліції Славутського відділу ГУ НП в Хмельницькій області від 10 лютого 2017 року, розгляд повідомлення закінчений. Вказане рішення не було оскаржено у встановленому законом порядку.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_3 суду показав, що складав рапорт з приводу того, що ОСОБА_1 порізав собі ліве передпліччя. Свідок стверджує, що засуджений не пояснював причин вчинення членоушкодження, відмовлявся від медичної допомоги і погрожував чинити фізичний опір всім представникам установи.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_5 суду показав, що ОСОБА_1 надавав пояснення з приводу вчинення членоушкодження лише працівникам поліції, а представникам установи давати з цього приводу пояснення відмовився.

Факт нанесення ОСОБА_1 собі тілесних ушкоджень підтверджується рапортами від 03 лютого 2017 року начальника відділення ОСОБА_7 , психолога відділу оперативно-виховної та психологічної роботи ОСОБА_8 , начальника медичної частини ОСОБА_9 .

Згідно довідки начальника медичної частини державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» про надання медичної допомоги засудженому ОСОБА_1 надавалась медична допомога у зв`язку з нанесенням членоушкодження у вигляді різаних ран 4,5 х 0,5 см та 3,0 х 0,5 см шкіри лівого передпліччя та 11 квітня 2017 року. Станом на 23 травня 2017 року стан здоров`я ОСОБА_1 визнано задовільним.

По факту вчинення ОСОБА_1 членоушкодження проводилось службове розслідування, за наслідками якого 06 лютого 2017 року складено висновок, затверджений 06 лютого 2017 року начальником державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)». Зазначеним висновком не підтверджуються доводи ОСОБА_1 , навпаки, визнано, що причинами правопорушення є особиста недисциплінованість засудженого, небажання виконувати обов`язки, покладені на нього кримінально-виконавчим законодавством України, високий ступінь педагогічної занедбаності, цинізму та неповаги до суспільства, недостатній рівень проведення психопрофілактичної, виховної та роз`яснювальної роботи з психологом та начальником відділу СПС із засудженим. Згідно довідки начальника оперативного відділу ОСОБА_4 від 03 лютого 2017 року в оперативний відділ інформація про наявність конфліктних ситуацій та боргових відносин ОСОБА_1 не надходила.

Встановлені службовим розслідуванням обставини не були спростовані в ході судового розгляду жодними належними та допустимими доказами.

ОСОБА_1 повідомив, що жодних пояснень причин вчинення членоушкодження представникам установи не надавав.

Доводи позивача підтверджуються відповідним актом від 06 лютого 2017 року, доданим до матеріалів справи.

Суд зауважує,що відповіднодо розділуХІІІ Правилвнутрішнього розпорядкуустановвиконання покарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в МіністерствіюстиціїУкраїни30грудня 2014року за№ 1656/26433,які діялина моментвинесення постановначальником Державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»відносно ОСОБА_1 і оскаржуютьсяпозивачем «Пропозиції,заяви таскарги засуджених.Особистий прийомзасуджених» засудженімають правовикладати пропозиції,заяви таскарги вусній абописьмовій формівід свогоімені.Письмові пропозиції,заяви таскарги направляютьсяза належністючерез адміністраціюустанови виконанняпокарань.Вони реєструютьсяв канцеляріїустанови виконанняпокарань іне пізнішеніж утриденний строквідправляються адресатам. Направлені адресатампропозиції,заяви таскарги зпитань одержанняпосилок (передач)і бандеролей,надання побачень,телефонних розмов,медичної допомоги,забезпечення речовиммайном,а такожінші звернення,які можутьбути вирішеніпо сутіадміністрацією установивиконання покарань,розглядаються намісці,не чекаючирезультатів їхрозгляду організаціямиабо посадовимиособами,яким вониадресовані. Пропозиції,заяви таскарги,адресовані додержавних органіві громадськихорганізацій тана ім`япосадових осіб,адміністрація установивиконання покараньсупроводжує листами.До зверненьз питаньпомилування,а такожпереведення доінших установвиконання покараньдодаються довідки-характеристикина осіб,які їхподали. Щодопропозицій,заяв таскарг,адресованих додержавних органів,громадських організаційта наім`я посадовихосіб,з питань,які невходять доїхніх повноважень,особі,що їхподала,рекомендується їхпереадресувати заналежністю.Якщо засудженийнаполягає навідправленні пропозицій,заяв таскарг довизначеного органу,вони направляютьсяадресату. Пропозиції, заяви та скарги, у яких є нецензурні вислови адресатам, погрози на їх адресу або на адресу їхніх близьких родичів, не відправляються. Такі листи долучаються до особової справи засудженого, а особа, яка їх направила, притягується до відповідальності в порядку, передбаченомустаттею 134Кримінально-виконавчогокодексу України. Відповідіпро наслідкирозгляду пропозицій,заяв таскарг оголошуютьсязасудженому підособистий підписпри надходженні,але непізніше ніжу триденнийстрок,і долучаютьсядо особовоїсправи засудженого. Відшкодуваннявитрат запересилання пропозицій,заяв таскарг проводитьсяз коштів,які єна особовомурахунку засудженого.У разівідсутності такихкоштів їхпересилання проводитьсяза рахуноккоштів,передбачених кошторисомна утриманняустанови виконанняпокарань. Адміністраціяустанови виконанняпокарань зазаявою засудженогозобов`язана сприятийому вотриманні відсудів,інших державнихорганів таустанов документів,що стосуютьсяйого особисто,відповідно довимог законодавства.При надходженнітаких документіввони післяознайомлення засудженогоз їхзмістом долучаютьсядо йогоособової справи. Уразі потреби,що пов`язаназ реалізацієюправ тазаконних інтересівзасудженого,копії цихдокументів надаютьсяйому адміністрацієюустанови виконанняпокарань зайого письмовоюзаявою вп`ятиденний строк. Адміністрація установ виконання покарань повинна забезпечити виконання вимогЗакону України«Про звернення громадян».

Таким чином суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 міг скористатись своїм правом на подачу заяв та скарг, що відповідало б діючому на той час законодавству.

Судом встановлено, що постанова винесена начальником державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»09лютого 2017року відповідає вимогам чинного на момент винесення законодавства, винесена в порядку та у спосіб встановлений законом.

Вказаний фактне бувспростований вході судовогорозгляду.

Постановою начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 09 лютого 2017 року до ОСОБА_1 застосоване стягнення у виді поміщення в одиночну камеру строком на три місяці за те, що 06 лютого 2017 року о 08 годині 00 хвилин ОСОБА_1 допустив порушення вимог режиму відбування покарання, а саме під час проведення службового розслідування було встановлено, що даний засуджений придбав незаконним шляхом та користувався мобільним телефоном марки «ALKATEL» та сім-картою мобільного оператора «Київстар».

Відповідно дододатку 6до Правилвнутрішнього розпорядкуустанов виконання покарань,затверджених НаказомМіністерства юстиціїУкраїни29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в Міністерствіюстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433, які діяли на момент винесення постанов начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» відносно ОСОБА_1 (пункт 3 розділу ІІІ) до переліку предметів, виробів і речовин, зберігання і використання яких засудженим заборонено, внесені радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв`язку, пейджери тощо), друкарські машинки, розмножувальні прилади.

Згідно розділуХІ Правилвнутрішнього розпорядкуустановвиконання покарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в МіністерствіюстиціїУкраїни30грудня 2014року за№ 1656/26433,які діялина моментвинесення постановначальником Державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»відносно ОСОБА_1 і оскаржуютьсяпозивачем «Порядоквилучення предметів,виробів,речей тапродуктів харчування,придбаних незаконнимшляхом,а такожзаборонених длязберігання івикористання» засудженимдозволяється зберігатипри собіпредмети,вироби іречі васортименті такількості,що визначеніпереліком. Предмети,вироби,речі тапродукти харчування,що непередбачені переліком,які буливиявлені впередачах,вилучаються йповертаються особі,яка їхдоставила,із зазначеннямпричин поверненняв обохпримірниках заяви. Предмети, вироби та речі, що не передбачені переліком або кількість яких перевищує встановлені переліком норми, які були виявлені в посилках або по прибутті засудженого до установи виконання покарань, вилучаються, про що складається акт про вилучення продуктів харчування, предметів, виробів і речей, що не передбачені переліком продуктів харчування, виробів і речовин, які засуджені можуть отримувати в посилках (передачах), купувати в крамницях установ виконання покарань та зберігати при собі (понад встановлену переліком норму) (додаток 12),та передаютьсяна складустанови.При цьомузасудженому видаєтьсядругий примірникакта звідміткою пропередачу речейна склад.Вилучені предмети,вироби таречі,що непередбачені переліком,повертаються засудженомупісля відбуттяним строкупокарання абойого родичамза письмовоюзаявою засудженого. Продуктихарчування,що непередбачені переліком,які буливиявлені впосилках абопридбані незаконнимшляхом,підлягають вилученню,про щоскладається відповіднийакт,та зписьмової згодиначальника медичноїчастини установивиконання покараньабо особи,яка виконуєйого обов`язки,передаються доїдальні абознищуються вприсутності засудженого,на ім`яякого надійшлапосилка,про щоробиться відміткав акті. Предмети,вироби іречі,не забороненідля використанняв установахвиконання покарань,але якіє узасуджених васортименті такількості понаднорми,встановлені переліком,вилучаються таздаються насклад установидля зберігання,про щоскладається акт.Акт обов`язковопідписують засуджений,у якогобули вилученіречі понадвстановлену перелікомкількість,та особа,яка прийнялаці речіна складустанови виконанняпокарань. Якщопредмети,вироби іречі,що зберігаютьсяна складіустанови виконанняпокарань,знадобляться засудженомуі небудуть перевищувативстановленого перелікомасортименту такількості,вони напідставі заявивидаються власнику. Уразі виявленняв посилках(передачах)і бандероляхгрошей,цінних паперіві речей,а такожпредметів,які забороненовикористовувати вустановах виконанняпокарань,стосовно особи,яка намагаласяпередати їхзасудженому,складається протоколпро адміністративнеправопорушення застаттею188КодексуУкраїни проадміністративні правопорушенняі негайно,але непізніше трьохдіб,вилучене здаєтьсяЧПНУ добухгалтерії установи. Вилученереєструється вжурналі облікугрошей,цінних паперіві речей,вилучених узасуджених абопри спробіїх доставки(додаток13). Рішенняпро конфіскаціютаких речейта предметівабо пропередачу їхна зберіганнядо звільненнязасудженого приймаєслідчий суддяза клопотаннямадміністрації установивиконання покарань. Якщосудом будевизнано недоцільнимзарахування вилученихгрошей,цінних паперіві речейу дохіддержави,то грошізараховуються наособовий рахунокзасудженого,а цінніпапери іречі здаютьсяв бухгалтеріюабо насклад установивиконання покараньдля зберіганняі повертаютьсязасудженому післявідбуття нимстроку покаранняабо йогородичам записьмовою заявоюзасудженого. Виявленіу засудженихречі тапредмети,які забороненовикористовувати вустановах виконанняпокарань,вилучаються,про щопосадовою особоюколонії складаєтьсяпротокол вилучення(додаток14). Вилученереєструється вжурналі облікугрошей,цінних паперіві речей,вилучених узасуджених абопри спробіїх доставки(додаток13). Рішенняпро конфіскаціютаких речейта предметівабо пропередачу їхна зберіганнядо звільненнязасудженого приймаєслідчий суддяза клопотаннямадміністрації установивиконання покарань. У разі вилучення речей (наркотичні засоби, психотропні речовини або їх аналоги, зброя тощо), за зберігання яких передбачена кримінальна відповідальність, вони передаються до органів внутрішніх справ для прийняття рішення в порядку, визначеномуКримінальним процесуальним кодексомУкраїни.

Сам ОСОБА_1 у судовому засіданні не заперечував того, що придбав, зберігав та використовував мобільний телефон.

Допитаний в ході судового розгляду справи в якості свідка засуджений ОСОБА_2 , котрий у лютому 2017 року перебував в одній камері з ОСОБА_1 , підтвердив, що у ОСОБА_1 був мобільний телефон, яким він дозволяв користуватись і ОСОБА_2 . В подальшому цей мобільний телефон був вилучений працівниками установи саме у ОСОБА_2 .

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_10 суду показав, що дійсно відбирав пояснення у засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з приводу вилученого телефону.

Вказаний факт також підтверджується матеріалами клопотання начальника державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» № 675/202/17 про конфіскацію на користь держави заборонених предметів, вилучених у засудженого ОСОБА_2 , дослідженими в ході судового розгляду. Згідно протоколу вилучення від 02 лютого 2017 року в особистих речах засудженого ОСОБА_2 було виявлено та вилучено мобільний телефон марки «ALKATEL» та сім-карта мобільного оператора «Київстар». Відповідно до власноручно написаного пояснення від 06 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнав, що вилучений у ОСОБА_2 мобільний телефон належав саме ОСОБА_1 , а користувалися цим телефоном і ОСОБА_1 і ОСОБА_2 . Відповідно до акту передачі вилучених предметів для зберігання на склад установи від 03 лютого 2017 року вказаний мобільний телефон марки «ALKATEL» та сім-карта мобільного оператора «Київстар» передані для зберігання на склад установи. Ухвалою слідчого судді Ізяславського районного суду Хмельницької області від 10 лютого 2017 року вилучені у засудженого ОСОБА_2 мобільний телефон марки «ALKATEL» та сім-карта мобільного оператора «Київстар» конфісковані та обернуті на користь держави.

Факт вчинення ОСОБА_1 порушення вимогпп.3п.ІІІ Правилвнутрішнього розпорядкуустановвиконання покарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в Міністерствіюстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433, які діяли на момент винесення постанов начальником Державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» відносно ОСОБА_1 і оскаржуються позивачем, яке полягає у незаконному придбанні та зберіганні мобільного телефону марки «ALKATEL» та сім-карти мобільного оператора «Київстар» підтверджується також рапортами ОСОБА_7 та ОСОБА_10 , висновком від 06 лютого 2017 року за матеріалами службового розслідування по факту виявлення та вилучення заборонених предметів у засудженого ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що постанова винесена начальником державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»09лютого 2017року відповідає вимогам чинного на момент винесення законодавства, винесена в порядку та у спосіб встановлений законом.

Вказаний фактне бувспростований вході судовогорозгляду.

На запит суду державною установою «Замкова виправна колонія (№ 58)» 07 червня 2017 року надана довідка № 2024, згідно якої відомості про здійснення оперативно-розшукової діяльності, кількість та категорії осіб, які перебувають на оперативно-профілактичних обліках, інформація про перебування конкретної особи на оперативно-профілактичному обліку, чисельність осіб, що є або були об`єктами оперативно-розшукових справ, кількість архівних справ джерел негласної інформації, оперативного обліку становлять службову інформацію.

В подальшому, 08 лютого 2018 року суду був наданий протокол № 15 оперативної наради при начальнику державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» від 03 березня 2017 року, у якому зазначено, що було вирішено постановити на оперативно-профілактичний облік засудженого ОСОБА_1 як особу схильну до нападу на адміністрацію та захоплення заручників. Строк перебування даного засудженого на оперативно-профілактичному обліку до кінця строку відбування покарання.

Відповідно дорозділу ХІХПравил внутрішньогорозпорядкуустанов виконанняпокарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в МіністерствіюстиціїУкраїни30грудня 2014року за№ 1656/26433,які діялина моментвинесення постановначальником Державноїустанови «Замковавиправна колонія(№58)»відносно ОСОБА_1 і оскаржуютьсяпозивачем,«Нагляд зазасудженими» наглядза засудженимиє системоюзаходів,що спрямованіна забезпеченнявідбування тавиконання кримінальнихпокарань увиді позбавлення(обмеження)волі таарешту шляхомцілодобового іпостійного контролюза поведінкоюзасуджених умісцях їхпроживання тапраці,попередження таприпинення зїх бокупротиправних дій,забезпечення вимогізоляції засудженихта безпекиперсоналу установвиконання покарань. Длязабезпечення наглядуза поведінкоюзасуджених увідділеннях соціально-психологічноїслужби,локальних секторах,камерах,прогулянкових двориках,у місцяхїх праці,їдальнях,клубах тазакладах охорониздоров`я адміністрацієюустанов виконанняпокарань установлюютьсявідеокамери,про щозасуджений інформуєтьсяпід підпис. Зметою підтриманняналежного правопорядкув установахвиконання покарань,попередження злочинівта правопорушеньсеред засудженихздійснюється комплексспеціальних профілактичнихзаходів щодовиявлення,постановки наоблік таорганізації наглядуза особами,схильними довчинення правопорушень. Виявленнята постановкана профілактичнийоблік засуджених,які вчинилиправопорушення абомають намірїх вчинити,здійснюються працівникамиоперативного підрозділушляхом досконалоговивчення матеріалівособових справзасуджених,перевірки відомостейщодо їхповедінки візоляторах тимчасовоготримання,слідчих ізоляторах,закладах охорониздоров`я тощо,документації,у якійфіксуються порушеннярежиму,перегляду кореспонденції,а такожінформації працівниківпідрозділів соціально-виховноїта психологічноїроботи танагляду ібезпеки. Індивідуальнапрофілактична роботаіз засудженими,які перебуваютьна профілактичнихобліках,здійснюється цілеспрямовано,планомірно,диференційовано зурахуванням особистостіправопорушника,характеру іступеня йогосоціальної занедбаності,небезпеки вчиненогозлочину таінших особливостей,що маютьзначення дляправильного виборуметодів ізаходів впливу. Уразі переведеннязасудженого,який перебуваєна профілактичномуобліку,до іншоїустанови виконанняпокарань працівникоперативного підрозділудолучає дойого особовоїсправи відповіднідовідки-орієнтуванняіз зазначеннямпідстави тастроку перебуванняна обліку. Зняття з профілактичного обліку здійснюється комісійно на підставі достатніх даних про зміну поведінки засудженого. Підготовку матеріалів на зняття з профілактичного обліку здійснює працівник оперативного підрозділу з урахуванням пропозицій працівників підрозділів соціально-виховної та психологічної роботи та нагляду і безпеки.

Допитаний в ході судового розгляду в якості свідка ОСОБА_4 суду показав, що в оперативному відділі установи наявна інформація (рапорти, акти, довідки та інше), яка свідчить, що ОСОБА_1 схильний до нападу та захоплення заручників, однак ця інофрмація носить гриф секретної, тому не може бути надана суду для дослідження. Свідок вказує, що збереження таємної інформації перевіряється спеціально уповноваженими на те органами.

Відповідно до власноручної заяви ОСОБА_1 від 12 жовтня 2017 року він вибув до державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор».

Також 05вересня 2019року судубула направленадовідка начальникаоперативного відділу державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» № 3949 від 30 серпня 2019 року про те, що засуджений ОСОБА_1 перебував на оперативно-профілактичному обліку в оперативному відділі державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» згідно п. 2.19 розділу ІХ Інструкції наказу Міністерства юстиції України від 14 листопада 2017 року № 2т «Про затвердження Інструкції організації діяльності оперативних підрозділів органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів Державної кримінально виконавчої служби України». Суд звертає увагу, що вказана інформація не відповідає іншим наданим суду відомостям, крім того не може відповідати дійсності, оскільки станом на 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 перебував у державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», а не в державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)».

Згідно наданої суду державною установою «Замкова виправна колонія (№ 58)» довідки від 30 жовтня 2019 року ОСОБА_1 вибув з державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» 27 вересня 2017 року.

20 грудня 2019 року державною установою «Замкова виправна колонія (№ 58)» до суду направлена копія витягу з протоколу № 24 дск від 30 березня 2017 року про продовження перебування на оперативно-профілактичному обліку засудженого ОСОБА_1 згідно п. 2.19 розділу ІХ Інструкції наказу Міністерства юстиції України від 14 листопада 2017 року № 2т. Суд звертає увагу, що вказана інформація не відповідає іншим наданим суду відомостям, крім того не може відповідати дійсності, оскільки станом на 14 листопада 2017 року ОСОБА_1 перебував у державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор», а не в державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)».

За інформацією виконувача обов`язки начальника державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» № 2/2918 від 21 червня 2019 року ОСОБА_1 в установі на профілактичному обліку не перебуває.

Згідно листів державної установи «Київський слідчий ізолятор» № 04/28414 від 12 грудня 2019 року та 04/209 від 03 січня 2020 року в особовій справі засудженого ОСОБА_1 інформація щодо постановки його на оперативно-профілактичний облік відсутня.

За клопотанням позивача судом вчинені всі дії для отримання від державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» письмових доказів, на підставі яких ОСОБА_1 за твердженням відповідача був поставлений на оперативно-профілактичний облік як особа схильна до нападу та захоплення заручників, однак ухвали суду про надання вказаних доказів виконані не були. Згідно довідки від 06 вересня 2022 року через військову агресію росії 24 лютого 2022 року, реальну загрозу захоплення секретної інформації та неможливості її вивезення у безпечне місце всі матеріальні носії секретної інформації, які зберігались у державній установі «Замкова виправна колонія (№ 58)», були знищені.

З метоювстановлення відповіднодо вимогрозділу ХІХПравил внутрішньогорозпорядкуустанов виконанняпокарань,затвердженіНаказом Міністерстваюстиції України29грудня 2014року№ 2186/5,зареєстровані в Міністерствіюстиції України30 грудня 2014 року за № 1656/26433, які діяли на момент березня 2017 року, наявності у матеріалах особової справи ОСОБА_1 довідки-орієнтування із зазначенням підстави та строку перебування засудженого на обліку, судом за клопотанням позивача витребувано та оглянуто опис документів особової справи. Наявність у матеріалах особової справи ОСОБА_1 такої довідки-орієнтування не встановлена.

Враховуючи всідосліджені докази,суд приходитьдо висновку,що ОСОБА_1 не бувпоставлений тане перебувавна оперативно-профілактичномуобліку як особа схильна до нападу та захоплення заручників.

Згідно медичної довідки № 13/2/737 від 14 лютого 2018 року, наданої начальником медичної частини Чернігівського слідчого ізолятора, ОСОБА_1 в період з 01 лютого 2017 року по 01 лютого 2018 року до медичної частини державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор» за меддопомогою не звертався.

Інших доказів на підтвердження погіршення стану здоров`я, пов`язаного з накладенням стягнень, позивачем суду не було надано.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення позову.

На підставівикладеного,керуючись ст.ст.6-11, 19-20, 31, 122, 241-246, 250, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер невідомий, місце знаходження державна установа «Новгород-Сіверська установа виконання покарань (№ 31)» м. Новгород-Сіверський, вул. Миколаївська, 31) до державної установи «Замкова виправна колонія (№ 58)» (місце знаходження: 30300 м. Ізяслав Хмельницької області, вул. Гагаріна, 2, код ЄДРПОУ 08564771) про оскарження накладення заходів стягнення, визнання незаконними дій адміністрації по зарахуванню на профілактичний облік, стягнення моральної шкоди відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 04 листопада 2022 року.

Суддя: О. С. Янішевська