Постанова № 107714642, 07.12.2022, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/4335/22 Провадження № 3/591/1824/22

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2022 року м. Суми

Суддя Зарічного районного суду м. Суми Клімашевська І.В., в присутності захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності адвоката Пулинець Б.А., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громаднянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , начальник караула 1-ша ДП РЧ м.Суми,-

ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 13 вересня 2022 року серії ААД №074608, ОСОБА_1 13.09.2022 о 01-23 год у м.Суми по вул. Героїв Крут, 10, керував т/з Smartmc-01,д.н.з.- НОМЕР_1 в станіалкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився у найближчому закладі охорони здоров`я КНП СОР «ОКМЦСНЗ», відповідно до висновку лікаря №767 від 13.09.2022, ОСОБА_1 13.09.2022 перебував у стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями порушив п. 2.9(а) ПДРта скоїв правопорушення, передбаченеч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник в судовому засіданні підтримав письмові пояснення та просив закрити справу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, слід зробити наступні висновки.

Відповідно до ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Заборону керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції встановлено п. 2.9. ПДР.

Адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, встановлена ч.1 ст. 130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння це один із заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, порядок застосування та наслідки порушення якого встановлені ст.266 КУпАП.

Зокрема, згідно ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, відповідно до ст.251КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В даному випадку, надісланий суду протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП складений та підписаний уповноваженою на те особою інспектором взводу №2, роти №4 батальйону УПП в Сумській області лейтенантом поліції Куць Я.В. із заповненням всіх необхідних реквізитів, встановленихст.256КУпАП (а.с.1).

Крім того, зазначені в протоколі обставини підтверджуються також матеріалами справи, що додані до протоколу.

Так, відповідно до акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд відносно ОСОБА_1 не проводився у зв`язку із його відмовою (а.с.2).

Відповідно до письмових пояснень свідка ОСОБА_2 від 13.09.2022, він був залучений в якості свідка працівниками поліції та ОСОБА_1 в його присутності відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці та виявив бажання прослідувати до найближчого закладу охорони здоров`я (а.с.4).

Досліджуючи під час розгляду письмові пояснення вказаного свідка на предмет їх достовірності і допустимості, суд вважає за можливе використати їх як доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, оскільки ці пояснення містять фактичні дані, на основі яких встановлюється певний юридичний факт і їх зміст об`єктивно узгоджується та співпадає з іншими безпосередньо дослідженими в суді доказами в справі.

Вказана правова позиція не протирічить принципам, які застосовуються у випадках, коли свідки обвинувачення не з`являються у судове засідання і надані ними раніше показання визнаються допустимими як докази, що узагальнені та уточнені ЄСПЛ в своєму рішенні у справі «Аль-Хавайя й Тахері проти Сполученого Королівства» (Al-Khawaja and Tahery v. the United Kingdom, заяви № 26766/05 і № 22228/06, ECHR 2011), згідно яких необхідно проводити три етапний аналіз відповідності положенням п. 1 і п. п. «d» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 того провадження, у якому показання свідка, який не був присутнім та допитаним у судовому засіданні, були визнані допустимими як доказ, оскільки у цьому конкретному випадку, на переконання апеляційного суду, мали місце достатні урівноважуючи фактори, які забезпечили належну і чітку оцінку достовірності таких доказів, та надійні процесуальні гарантії, що компенсували недоліки, з якими зіткнулася сторона захисту через допустимість неперевірених доказів, а також забезпечена загальна справедливість судового розгляду.

Зокрема, письмові пояснення свідка не є єдиним та вирішальним доказом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, ці пояснення не є більш значущими, ніж інші безпосередньо досліджені в судовому засіданні докази, які є достатньо вагомими для визнання особи винуватою, і лише об`єктивно та органічно доповнюють останні у їх сукупності.

Щодо того, що під час пропонування особі пройти огляд на місці був залучений тільки один свідок, то слід зазначити наступне.

Частина 2 ст.266 КУпАП передбачає залучення свідків тільки у разі неможливості застосування технічних засобів відеофіксації огляду. В даному випадку фіксація технічними засобами процедури огляду здійснювалась та матеріали відеозапису долучено до протоколу про адміністративне правопорушення.

При цьому, дійсно, Порядком та Інструкцією передбачено, що при проведенні огляду водія на стан сп`яніння необхідно залучення 2 свідків. Проте, Кодекс це сукупність законів у якій-небудь галузі права, а закони це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами (у нашій державі Верховною Радою України), які мають вищу юридичну силу та регулюють найважливіші суспільні відносини. А підзаконні нормативно-правові акти приймаються уповноваженими нормотворчими суб`єктами на основі і на виконання законів, не повинні суперечити їм. За таких обставин, в даному випадку дії поліцейських під час проведення огляду відповідають вимогам ст.266 КУпАП.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 13 вересня 2022 №767, ОСОБА_1 13.09.2022 перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.5).

Крім того, відеозапис містить достаньо данних, які дають підстави стверджувати, що ОСОБА_1 керував т/з та мав ознаки алкогольного сп`яніння, тому у поліцейських були всі підстави пропонувати йому пройти огляд на стан сп`яніння (а.с.9)

Вказані докази зібрані з дотриманням встановленого чинним законодавством порядку та не викликають жодних сумнівів у їх достовірності, належності та допустимості.

Щодо позиції захисника, що до матеріалів справи не доданий акт медичного огляду, на підставі якого видається висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, то слід зазначити таке.

Так, дійсно, відповідно до п.15 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції- за результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

При цьому, пунтом 16 вказаної Інструкції передбачено, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, видається на підставі акта медичного огляду.

В той же час, згідно з п.19 вказаної Інструкції передбачено, що акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров`я. А висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається в усіх випадках безпосередньо після огляду особи у трьох примірниках, один з яких видається під підпис поліцейському, який доставив дану особу на огляд та потім долучається до матеріалів справи.

Тож, суд не може прийняти до уваги таку позицію захисника, так як в матеріалах справи наявний висновок.

Крім того, захисник посилається на те, що в протоколі міститься посилання на неіснуючий висновок №767, оскільки вказаний висновок в матеріалах справи відсутній.

Проте, вказана обставина не відповідає дійсності, так як висновок щодо результатів медичного огляду відносно ОСОБА_1 №767 міститься в матеріалах справи на а.с.5.

Щодо того, що було порушено право на захист особи, то вказана обставина повністю спростовується дослідженим у судовому засіданні відеозаписом.

Таким чином, матеріалами підтверджено наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Згідно довідки інспектора з ОД відділу АП УПП в Сумській області Захарченко А. від 13.09.2022, ОСОБА_1 не притягувавсядо адміністративноївідповідальності зач.1ст.130КУпАП протягомроку.Відповідно до облікових даний ОСОБА_3 має посвідчення водія НОМЕР_2 від 29.07.2021, яке бло вилучено на наразі знаходиться в УПП в Сумській області (а.с.8).

Таким чином, враховуючи характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з правопорушника необхідно стягнути судовий збір у сумі 496,20 грн.

Керуючись ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», ст. 36, ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, ст. 284 КУпАП суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 496,20 гривень (р/р UA908999980313111256000026001; отримувач ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ- 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП), найменування коду класифікації доходів бюджету Судовий збір (стягувачем є Державна судова адміністрація України).

У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.

Постанова може бути оскаржена протягом 10-денного строку до Сумського апеляційного суду через Зарічний районний суд м. Суми.

Суддя І.В. Клімашевська