Рішення № 107710631, 06.12.2022, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №603/424/22

06 грудня 2022 року Богородчанський районний суду

Івано-Франківської області

В складі: Головуючої судді Решетова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Остапишин І.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

17.10.2022 року позивач звернувся до суду із вказаним адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за вчинення адміністративного правопорушення за ч.1 ст.122 КУпАП, закрити провадження у вказаній справі про адміністративне правопорушення. Також просить стягнути на свою користь за рахунок бюджетних асигнувань сплачений судовий збір у розмірі 496,20 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 5000 гривень

В обґрунтування вимог зазначив, що 30.09.2022 року відносно нього була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, у якій вказано, що він о 10:58:42 26.09.2022 року, перебуваючи на 331 км. а/д Івано-Франківськ-Тернопіль перед с. Велика Березовиця, керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н НОМЕР_1 , рухався зі швидкістю 73 км/год., при дозволеній швидкості 50 км/год. При цьому перевищив максимально допустиму швидкість руху на автодорозі з окремими проїзними часинами на 20 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість руху вимірювалася вимірювачем швидкості TruCam TC 000532. З вказаною постановою він не згоден. У постанові не зазначено жодного доказу його вини. Поліцейський розглянув справу та виніс постану без його участі та не надав можливості скористатися правовою допомогою адвоката. У постанові вказано, що фіксація правопорушення здійснювалася за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam TC 000532. При цьому, в порушення вимог ст. 40 ЗУ «Про Національну поліцію», вказаний прилад не був закріплений стаціонарно, а утримувався поліцейським в руках, жодних документів на підтвердження правомірності використання даного вимірювального засобу поліцейським надано не було. Матеріали справи не містять доказів того, що інспектор поліції здійснював контроль швидкості руху в зоні дії дорожнього знаку 5.70 «Фото, відеофіксування порушень ПДР». На 331 км. автодороги Івано-Франківськ-Тернопіль перед с. Велика Березовиця дорожній знак 5.70 відсутній.

Відповідач скористався своїм правом надання відзиву на адміністративний позов, який отримано судом 23 листопада 2022, в якому позовні вимоги не визнав, просив відмовити в їх задоволенні. Вважають постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі від 30.09.2022 серії ЕАР№0595871, якою зафіксовано порушення ОСОБА_1 за ч.1 ст.122 КУпАП законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства. Обґрунтовуючи доводи свого відзиву відповідач посилається на те, що під час винесення оскаржуваного рішення відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що визначені Законом та з огляду на встановлений факт скоєного правопорушення, обґрунтовано виніс постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Оскаржувана постанова серії ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року відповідає вимогам ст.283 КУпАП.

Ухвалою Моностириського районного суду Тернопільської області від 18 жовтня 2022 справу передано за підсудністю до Богородчанського районного суду Івано-Франківської області.

Ухвалою Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2022 відкрито провадження по справі та призначено судовий розгляд.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, заперечує вчинення його довірителем правопорушення та підтримує позов в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, надав відзив у якому заперечував проти задоволення позову.

Суд, дослідивши письмові матеріали, з`ясувавши всі обставини в адміністративній справі, дослідивши надані докази, дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що постановою інспектора 1 роти батальйону патрульної поліції в Тернопільській області капрала поліції Горошко В.В. серія ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.

Так, в постанові зазначено, що 10:58:42 26.09.2022 року, перебуваючи на 331 км. а/д Івано-Франківськ-Тернопіль перед с. Велика Березовиця, керуючи транспортним засобом Volkswagen Golf д.н НОМЕР_1 ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 73 км/год. При цьому перевищив максимально допустиму швидкість руху на автодорозі з окремими проїзними частинами на 23 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість руху вимірювалася вимірювачем швидкості TruCam TC 000532.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями).

Відповідно до пункту 1.9 Правил дорожнього руху особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 зазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пунктом 12.4. ПДР визначено, що у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно до ч. 1 статті 122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину - тягне за собою накладення штрафу в розмірі від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до положень статті 1 КУпАП основним завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Вирішуючи питання щодо правомірності рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за порушення ним ПДР України, а саме п. 12.4 ПДР України, суд зазначає про таке.

Згідно зі статтею 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року №14 „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні порушення на транспорті" встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам передбаченим статтями 283 та 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався порушник чи встановлених останнім доводів.

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів),що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи,та інші обставини,що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Винність особи у вчиненні правопорушення має бути доведена доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Відповідно до положень ст. 252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, що сформульовані у п. 43 рішення від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини»), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».

На підтвердження наявності події адміністративного правопорушення, а саме факту перевищення позивачем встановлених обмежень швидкості руху, представник відповідача долучив до відзиву фотозображення, що зроблені за допомогою лазерного вимірювача швидкості ТЗ TruCam LTI 20/20 №TC 000532.

Додані відповідачем до відзиву письмові докази підтверджують, що TruCAM TC 000532. «Вимірювач швидкості транспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM ІІ» отримав сертифікат відповідності від 29.08.2012 №UA-МІ/ 1-2903-2012, свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/24358 чинний до 01.12.2022 року. На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12.

Можливість використання виробу TruCam LTІ 20/20, виробництва LaserTechnologyInc, США також підтверджується наявністю виданого державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України експертного висновку від 27.09.201 № 04/02/03-3008.

Суд вважає, що постанова ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року, є незаконною та підлягає скасування, оскільки була розглянута з порушення норм чинного законодавства, а саме ст. 268 КУпАП.

Згідно ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Судом, встановлено, що не заперечується сторонами по справі, що на підставі усного клопотання ОСОБА_1 , справа не була розглянута на місці зупинки траспортного засобу саме 26.09.2022 року, а була відкладена для розгляду на іншу дату, оскільки позивач виявив бажання скористатися правовою допомогою фахівця.

Проте, повідомлення про запрошення на 30.09.2022 року до підрозділу патрульної поліції для розгляду адміністративної справи, член сім`ї ОСОБА_1 отримав лише 05.11.2022 року, тобто після дати фактичного розгляду справи, що підтверджується номером трекінгу №4600312035830. А тому, справа інспектором була розглянуте без його належного та вчасного повідомлення, в результаті чого позивач був позбавлений можливості надати докази на спростування своєї винуватості та залучити до участі у розгляді справи захисника.

При цьому суду не надано доказів умисного уникнення позивача від отримання поштового повідомлення, як зазначено у відзиві відповідачем.

Суд погоджується, з доводами позивача, що такими діями інспектор порушив права ОСОБА_1 , як особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, тому і було порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, що є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення. Аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду від 21.11.2019 року у справі №522/22180/16-а, від 18.02.2020 у справі №524/9827/16-а.

Крім того, суд погоджується з доводами відповідача у відзиві про відсутність приписів закону, щодо обов`язкової відео та фотофіксації правопорушень лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення фіксації (дорожній знак «5.70»). Однак позивач у позові вказує на порушення працівниками поліції ч.2 ст. 40 ЗУ «Про національну поліцію», щодо встановлення техніки на видимому місці, в зв`язку з встановленням чи відсутністю встановлення дорожнього знаку «5.70».

Доказів проведення фіксації в ручному чи автоматичному режимі приладу TruCam та здійснення фіксації на видимому місці суду не надано.

У відзиві зазначено про відсутність будь-яких додаткових вимог щодо обов`язкового дублювання дорожніх знаків «5.45 - Початок населеного пункту» і «5.46 - Кінець населеного пункту».

Також відповідач посилається на фотознімок онлайн сервісу «Goole Maps» із зазначенням географічних координат, які автоматично були вказані у фотознімку приладу TruCam LTІ 20/20. При цьому онлайн сервіс «Goole Maps» це загальнодоступний не сертифікований сайт, достовірність даних якого має орієнтований характер.

Таким чином, порушення вимог та прав гарантованих ст. 268 КУпАП позбавило можливості позивача приймати участь у розгляді його справи, надати докази своєї невинуватості та права на захист, внаслідок чого залишилися нез`ясованими ряд суттєвих обставин справи про адміністративне правопорушення та не встановленого його склад.

Відповідно до п.3 ч.3 ст. 286КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні докази, суд приходить до переконливого висновку про задоволення позовних вимог та необхідність скасування оскаржуваної постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу та закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до абзацу 1 частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Між ОСОБА_1 та адвокатом Мізик С.І. укладений договір-доручення щодо надання правової допомоги від 26.09.2022.

Згідно акту надання послуг до договору про надання правової допомоги від 18.11.2022, адвокатом Мізик С.І., який безпосередньо надавав правову допомогу, на надання усної консультації з вивченням документів та аналізу законодавства витрачено 2 години, що оцінено в 1200 гривень; на підготовку звернення до Управління патрульної поліції в Тернопільській області витрачено 2 години, що оцінено в 1200гр; на складання позовної заяви витрачено 2 години, що оцінено в 1200 гр; на відрядження та участь в судових засіданнях витрачена 2,5 години, що оцінено в 1400 гривень.

З урахуванням обсягу участі адвоката в підготовці та розгляді справи, зборі доказів, відображених в акті надання послуг до договору про надання правової допомоги від 18.11.2022 та детальному опису робіт за договором про надання правової допомоги, суд оцінює співмірним і збалансованим відшкодуванням витрат на професійну правову допомог в 2000 гривень, які підлягають стягненню.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 78, 241-246, 257-262, 286 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серія ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР№0595871 від 30 вересня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340 гривень, провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління національної поліції в Тернопільської області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 копійок та втрати на правову допомогу у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, загальна сума 2496 гривень (дві тисячі чотириста дев`яносто шість) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Решетов