Постанова № 10770954, 07.08.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

05 серпня 2009 року Справа № 2-9/4990-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача: Птіцин Олександр Миколайович, довіреність № 75 від 03.08.09, мале приватне підприємство "Аттік-Буд";

представник відповідача: не з'явився, Виконавчий комітет Новосвітської селищної ради;

прокурор: не з'явився, Прокуратура Автономної Республіки Крим;

представник позивача: Козинченко Ірина Євгенівна, довіреність № 75 від 03.08.09, мале приватне підприємство "Аттік-Буд";

розглянувши апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Аттік-Буд" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 22 червня 2009 року у справі №2-9/4990-2008

за позовом           малого приватного підприємства "Аттік-Буд" (вул. Р. Люксембург, 23, місто Керч, 98306)

до           Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради (вул. Л. Голіцина, 16,Новий Світ, місто Судак, 98032)

За участю прокурора Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95000)

про стягнення 318272,47 грн,

                                                            ВСТАНОВИВ:

У квітні 2008 року позивач –мале приватне підприємство "Аттік-Буд" звернувся до Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради, з урахуванням остаточних змін позовних вимог, про стягнення 318272,47 грн заборгованості, у тому числі 201708,80 грн основного боргу, 103652,75 грн індексу інфляції, 12910,92 грн пені.

Позовні вимог мотивовано неналежним виконанням з боку відповідача договірних обов’язків з оплати виконаних підрядних робіт.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 22 червня 2009 року у справі №2-9/4990-2008 задоволено частково позов малого приватного підприємства "Аттік-Буд" до Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради про стягнення 318272,47 грн, а саме: стягнуто з відповідача на користь позивача 201708,80 грн основного боргу, 12910,92 грн пені. В частині стягнення з відповідача індексу інфляції у розмірі 103652,75 грн відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, посилаючись на статті 525, 526, 530, 875 Цивільного кодексу України, виходив з доведеності факту неналежного виконання відповідачем його обов’язків з оплати виконаних робіт. Відмовляючи у частині стягнення 103652,75 грн інфляційних втрат суд зазначив, що позивач не звертався до відповідача з окремою письмовою вимогою про стягнення цієї суми.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, позов задовольнити в повному обсязі.

На думку заявника апеляційної скарги інфляційні втрати та річні є невід'ємною частиною боргу, тому вимоги про їх сплату кредитор вправі заявляти з моменту виникнення права на позов.

За розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 05 серпня 2009 року у складі судової колегії була проведена заміна судді Черткової І.В. на суддю Волкова К.В.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав. Представник відповідача та прокурор у судове засідання не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутністю учасників процесу, які не з'явились.

Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 жовтня 2006 року між малим приватним підприємством "Аттік-Буд" (підрядник) та Виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради (замовник) було укладено договір підряду № 90 (т. 1 арк. с. 16), згідно з яким замовник доручає, а підрядчик виконує власними силами роботи з реконструкції Набережної у смт. Новий Світ (пункт 1.1.).

Пунктом 2.1. договору сторони встановили, що договірна ціна орієнтовно складає 649550,40 грн.

Згідно з пунктом 4.2 договору основою для розрахунків за виконані роботи є акт виконаних робіт форми КБ-2 та довідка про виконані роботи КБ-3, підписані підрядником та замовником.

У відповідності з пунктом 4.3. договору замовник здійснює розрахунок з підрядником шляхом перерахування на розрахунковий рахунок підрядника грошових коштів не пізніше 5 днів після підписання акту прийому виконаних робіт.

Мале приватне підприємство "Аттік-Буд" виконало прийняті на себе зобов'язання за договором № 90 від 14 жовтня 2006 року на суму 628694,40 грн, що підтверджено наступними документами: довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт № 1 прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року на суму 60134,40 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт № 2 прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року на суму 73752,00 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт № 3 прийому виконаних підрядних робіт за листопад 2006 року на суму 165354,00 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт № 4 прийому виконаних підрядних робіт за грудень 2006 року на суму 102 745,20 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт прийому виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на суму 68066,40 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт № 2 прийому виконаних підрядних робіт за березень 2007 року на суму 55341,60 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт за квітень 2007 року на суму 25455,60 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт прийому виконаних підрядних робіт за травень 2007 року на суму 37849,20 грн, довідка про вартість виконаних підрядних робіт та акт прийому виконаних підрядних робіт за червень 2007 року на суму 90907,20 грн (т. 1, арк. с. 20-46).

Всупереч умов пунктів 1.2. та 4.3. договору № 90 від 14 жовтня 2006 року Виконавчий комітет Новосвітської селищної ради частково сплатив виконану роботу малому приватному підприємству "Аттік-Буд" у сумі 426985,60 грн утворивши таким чином заборгованість у розмірі 201708,80 грн (згідно з розрахунком позивача, доданим до заяви від 11 червня 2009 року).

Останній акт прийому виконаних підрядних робіт за червень 2007 року був підписаний замовником 04 вересня 2007 року. Отже, кінцевий термін остаточної оплати виконаної роботи настав 09 вересня 2007 року, а вже з 10 вересня 2007 року Виконавчий комітет Новосвітської селищної ради є прострочившим боржником за договором № 90 від 14 жовтня 2006 року.

Пунктом 8.1. договору сторони встановили, що договір вступає в силу з моменту підписання та діє до 31 грудня 2006 року. Однак позивачем виконувались роботи по даному договору, а відповідачем були прийняті ці роботи після вказаного строку, що підтверджується довідками про вартість виконаних підрядних робіт та актами прийому виконаних підрядних робіт за березень, квітень, травень та червень 2007 року в яких вказано, що роботи проводились в цей період по договору № 90 від 14 жовтня 2006 року.

11 вересня 2007 року керівництво малого приватного підприємства "Аттік-Буд" звернулось до голови Новосвітської селищної ради з вимогою про погашення заборгованості за договором № 90 від 14 жовтня 2006 року (т. 1, арк. с. 17), але жодних дій щодо оплати виконаних робіт виконавчим комітетом Новосвітської селищної ради прийнято не було.

28 лютого 2008 року вихідним № 32 керівництво малого приватного підприємства "Аттік-Буд" вдруге звернулось до Виконавчого комітету Новосвітської селищної ради з претензією № 2 відносно несплати заборгованості (т. 1, арк. с. 18-19), проте до наступного часу відповідач сплати заборгованості не здійснив у повному обсязі.

02 березня 2008 року відповідач перерахував на рахунок позивача 25000,00 грн.

Несплата відповідачем залишкової частини боргу слугувало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції –частковому скасуванню у зв’язку з наступним.

Судом встановлено, що між сторонами виникли підрядні правовідносини, які регулюються главою 61 Цивільного кодексу України, а також загальними положеннями про зобов’язання.

Згідно з статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

За правилами частини 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Факт належного виконання обов’язків позивачем підтверджується матеріалами справи, проте, Виконавчий комітет Новосвітської селищної ради за виконані роботи розрахувався не в повному обсязі, про що свідчить відсутність у матеріалах справи доказів погашення ним заборгованості.

За правилами статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно закону чи договору неустойкою (штрафом, пенею), заставою та поручительством. Неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом чи договором грошова сума, яку боржник повинен уплатити кредитору у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 7.2 договору від 14 жовтня 2006 року передбачено, що підрядник несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення строку закінчення робіт. Замовник несе відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення сплати за виконанні роботи.

Таким чином, основна заборгованість у розмір 201708,80 грн та пеня у сумі 12910,92 грн правомірно стягнути судом першої інстанції з відповідача.

За правилами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені положення статті 625 Цивільного кодексу України, щодо встановлення обов’язку боржника по сплаті на користь кредитора відсотків річних від простроченої суми, кореспондується зі статтею 536 цього Кодексу, яка встановлює, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.05.2006 № 10/557-26/155 та від 17.01.2006 № 11/690.

Таким чином, посилання суду першої інстанції на пред’явлення письмової вимоги, як на необхідну умову для стягнення інфляційних втрат, судова колегія знаходить помилковим та таким, що не має під собою правового обґрунтування. Отже, судове рішення в частині відмови у стягненні 103652,75 грн інфляційних втрат за період з 05 квітня 2007 року по 01 травня 2009 року підлягає скасування з прийняттям нового про задоволення позовних вимог в цій частині.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом першої інстанції було стягнуто з відповідача 3056,11 грн державного мита та 118,00 грн витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу. Враховуючи задоволення позовних вимог в повному обсязі, з відповідача на користь позивача додатково підлягає стягнення сума державного мита у розмірі 644,88 грн, з яких 126,61 грн залишкова частини пропорції виходячи з розміру задоволених позовних вимог та 518,27 грн –за подачу апеляційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 49, 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1, пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд          

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

1. Апеляційну скаргу малого приватного підприємства "Аттік-Буд" задовольнити.

           2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року у справі №2-9/4990-2008 у частині відмови у стягненні 103652,75 грн інфляційних втрат скасувати.

3. Прийняти в цій частині нове рішення.

4. Стягнути з Виконавчого комітету Новосвітської селищної Ради (98032, м. Судак, смт. Новий Світ, вул. Голіцина,16, р/р 35422019001432 в ГУДК України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код за ЄДРПОУ 26331349) на користь малого приватного підприємства «Аттік-Буд» (98306, м. Керч, вул. Р. Люксембург, 23, код за ЄДРПОУ 31331647, р/р 26005301392306 в ПІБ в м. Керч, АР Крим, МФО 324548) 103652,75 грн інфляційних втрат, 644,88 грн –державного мита. 5. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим доручити видати наказ.

Головуючий суддя                                                  

Судді