Постанова № 1077065, 22.10.2007, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22.10.07 Справа № 18/501ад.

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав», м. Свердловськ Луганської області

до: 1-го відповідача –Головного управління Державного казначейства України у Луганській області, м. Луганськ

2-го відповідача –державної податкової інспекції у м. Свердловську, м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 688263 грн.

при секретарі Гуленко К.С.

за участю:

від позивача: Діденко С.О. за дов. від 15.01.2007;

Бесарабов Д.В. за дов. від 18.07.2007;

від 1-го відповідача: Касьяненко В.В. за дов. від 01.10.2007;

від 2-го відповідача: Кузьменко О.М. за дов. від 27.01.2007;

прокурора: Шидлаускаса П.В., посвідчення № 129 від 09.10.2006.

за заявою заступника прокурора Луганської області від 14.09.2007 прокурор здійснює представництво інтересів держави в даній справі.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 688263 грн. за декларацією за грудень 2006 року.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що ним ще у січні 2007 р. була подана 2-му відповідачу заява про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2006 р. у розмірі 688263 грн., однак, не зважаючи на складену 2-м відповідачем довідку про підтвердження права позивача на отримання бюджетного відшкодування, останнє не здійснене.

1-й відповідач (ГУДКУ) зазначив, що до нього не надходило відповідних документів на підставі яких можливо було б здійснити позивачу відшкодування ПДВ.

2-й відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що ним ще не закінчені і проводяться зустрічні перевірки сплати до бюджету сум ПДВ платниками податків (постачальниками продукції) по всьому ланцюгу постачання продукції.

Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави в даній справі, також проти позову заперечує посилаючись на необхідність встановлення фактів сплати до бюджету ПДВ усіма платниками податків (постачальниками продукції) по всьому ланцюгу постачання продукції.

Заявою від 19.10.2007 позивач відмовився від позову в часині вимог про стягнення 143867 грн. в зв’язку з добровільною сплатою вказаної суми 2-м відповідачем.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та прокурора, суд

В С Т А Н О В И В:

Спільне підприємство з іспанським інвестором «Інтерсплав»–позивач у справі, зареєстроване як юридична особа –суб’єкт господарювання у виконавчому комітеті Свердловської міської ради 25.01.1989, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 332051.

В якості платника податку на додану вартість позивач зареєстрований у державній податковій інспекції у м. Свердловську (відповідача по справі), про що видано свідоцтво № 16573184.

19.01.2007 позивачем була подана відповідачу податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2006 року; разом з декларацією були подані розрахунок суми бюджетного відшкодування і заява про повернення суми бюджетного відшкодування.

За даними вказаної податкової декларації усього податкові зобов’язання позивача склали 304566 грн. (рядок 9); усього податковий кредит склав 654880 грн. (рядок 17). Різниця між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту мала від’ємне значення і складала – (мінус) 350314 грн. (рядок 18.2).

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку склала 1076336 грн. (рядок 25.1).

Відповідачем було здійснено виїзну позапланову перевірку позивача з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2006 року, про результати якої складено акт від 16.03.2007 № 164/23-30/05827201.

Перевіркою підтверджено правомірність заявленого бюджетного відшкодування за грудень 1996 р. в сумі 398067 грн. (замість 1076336 грн., як було вказана позивачем у декларації).

Щодо решти бюджетного відшкодування в сумі 678269 грн. (1076336 –398067) в акті від 16.03.2007 № 164/23-30/05827201 відповідач зазначив, що висновок про правомірність відшкодування суми 665306 не надано в зв’язку з не підтвердженням правових взаємовідносин з постачальниками продукції.

Відповідач в акті також вказав, що на суму 12963 грн. позивачем завищено суму бюджетного відшкодування, тому, ця сума була зменшена податковим повідомленням-рішенням від 27.03.2007 № 0000312342/0.

Постановою господарського суду Луганської області від 08.06.2007 по справі № 10/192н-ад, яке набрало законної сили, вказане податкове повідомлення-рішення відповідача від 27.03.2007 № 0000312342/0 визнане нечинним.

До теперішнього часу за податковою декларацією з податку на додану вартість за грудень 2006 року бюджетне відшкодування з ПДВ в сумі 544396 грн. позивачу не здійснено.

З урахуванням заяви від 19.10.2007 про часткову відмову від позову позивач заявив вимоги про стягнення з Державного бюджету України суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 р. у розмірі 544396 грн.

2-й відповідач, посилаючись на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 № 350, зазначив, що він організував проведення зустрічних документальних перевірок по відповідному ланцюгу постачання.

2-й відповідач також вказав, що зустрічні перевірки до теперішнього часу в повному обсязі не проведені і коли вони закінчаться –невідомо.

За наведених підстав 2-й відповідач проти позову заперечує.

1-й відповідач (головне управління Державного казначейства України у Луганській області) зазначив, що до нього не надходило відповідних документів на підставі яких можливо було б здійснити позивачу відшкодування ПДВ.

Прокурор, здійснюючи представництво інтересів держави в даній справі, також проти позову заперечує посилаючись на необхідність встановлення фактів сплати до бюджету ПДВ усіма платниками податків (постачальниками продукції) по всьому ланцюгу постачання продукції.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та прокурора, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав:

Згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі –Закон «Про ПДВ») сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Пунктом 7.7.2 цієї статі передбачено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно до підпункту 7.7.4 статі 7 Закону «Про ПДВ»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 7.7.5 статті 7 Закону «Про ПДВ»встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Таким чином, Закон передбачає, що податковий орган може проводити невиїзну, а також виїзну документальні перевірки; загальний строк протягом якого податковий орган має перевірити достовірність нарахування бюджетного відшкодування становить 60 днів, наступних за днем отримання декларації.

Тобто, 2-й відповідач до 20.03.2007 мав зробити остаточний висновок про правомірність заявленої до відшкодування суми ПДВ, або перевищення цієї суми. Складення будь-якого проміжного документу не передбачено Законом.

2-й відповідач у п'ятиденний термін після закінчення перевірки мав надати 1-му відповідачу висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

2-м відповідачем до теперішнього часу не надано 1-му відповідачу передбаченого законом висновку про відшкодування сум ПДВ у розмірі 544396 грн.

Відповідно до ст. 124 Конституції України і ст. 20 Господарського кодексу України позивач, як суб’єкт господарювання має право на судовий захист своїх прав і законних інтересів.

2-й відповідач не подав суду доказів порушення податкового законодавства контрагентами позивача при декларуванні результатів господарських операцій з позивачем.

За таких обставин сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 544396 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.

Заявою від 19.10.2007 позивач відмовився від позову в часині вимог про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 143867 грн. в зв’язку з добровільною сплатою вказаної суми 2-м відповідачем.

Відмова від позову в цій частині, прийнята судом.

За таких обставин, провадження у справі в частині вимог про стягнення бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 143867 грн. підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує на користь позивача судові витрати по сплаті державного мита в сумі 1700 грн., які підлягають стягненню з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 87, 94, п. 2 ч. 1 ст. 157, ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31118030700072 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582, код бюджетної класифікації доходів 140102200 символ банку 030 «Бюджетне відшкодування податку на додану вартість грошовими коштами») на користь спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»(м. Свердловськ Луганської області, ідентифікаційний код 05827201, п/р 26004301220150 у відділенні Промінвестбанку м. Свердловська) суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2006 р. у розмірі 544396 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України (п/р 31118095700006 в ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, ідентифікаційний код 24046582, код бюджетної класифікації доходів 22090200) на користь спільного підприємства з іспанським інвестором «Інтерсплав»(м. Свердловськ Луганської області, ідентифікаційний код 05827201, п/р 26004301220150 у відділенні Промінвестбанку м. Свердловська) витрати на державне мито в сумі 1700 грн.

4. В решті позову провадження у справі закрити.

22 жовтня 2007 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови. Постанова, оформлена відповідно до ст. 163 КАСУ, підписана 29 жовтня 2007 р.

Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Сторонами по справі протягом десяти днів з 29 жовтня 2007 р. може бути подана заява про апеляційне оскарження даної постанови до Донецького апеляційного адміністративного суду через господарський суд Луганської області.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.В. Корнієнко