Рішення № 107705750, 29.11.2022, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2022м. ХарківСправа № 922/4923/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс", м. Київ до Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, м. Харків про стягнення коштів за участю представників учасників справи:

позивача - Сергєєв П.О.

відповідача - Агєєва Е.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради, в якому, з урахуванням поданих заяв про зменшення та збільшення розміру позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 4764721,26 грн., з яких: 3838689,60 грн. основний борг, 99940,00 грн. три проценти річних та 826091,66 грн. інфляційні втрати. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №Т06/03 про закупівлю товарів від 03.06.2021 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 15.12.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Відповідачем до суду був поданий відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. У разі наявності підстав для задоволення позову, просить суд зменшити розмір нарахованих процентів річних та інфляційних нарахувань не менше ніж на 99 відсотків. В обґрунтування заперечень, зокрема, вказує на те, що з огляду на п. 4.2 договору, зобов`язання відповідача по здійсненню оплати за укладеним договором наразі не виникли; починаючи з 24.02.2022 надзвичайні, невідворотні та об`єктивні обставини зумовили неможливість відповідача виконувати свої зобов`язання за укладеними договорами, строк виконання по яким настав, отже відповідач підлягає звільненню від відповідальності за порушення зобов`язання, навіть якщо наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення основного боргу.

У судовому засіданні 29.11.2022 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 29.11.2022 представник відповідача проти позову заперечував. Просив суд задовольнити клопотання про зменшення штрафних санкцій.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03 червня 2021 року між Спеціалізованим комунальним підприємством "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" (продавець, позивач) був укладений договір №Т06/03 про закупівлю товарів, відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар, зазначений у специфікації (додаток № 1), яка являється невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.п. 1.2 договору найменування товару - ДК 021:2015 - 03450000-9 розсадницька продукція (дерева та кущі) (Клен сірий/Асег griseum або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Береза повисла/Betuia pendula 'Tristis' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Верба золотистоволосиста/Salix sepulcralis 'Chrysocoma' або еквівалент ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Верба хеномелесовидна/Salix chacnomeloides 'Mount Aso' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева: Вишня дрібнопильчата/Prunus serrulala 'Shirofugen' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Вишня підшерстна/Trunus subhirtella 'Autumnalis' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Вишня підшерстна/Prunus subhirtella 'Autumnalis Rosea' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Вишня пташина/Prunus avium 'Plena' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Дуб болотний/Quercus palustris 'Green Pilar' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Клен гостролистий/Асег platanoides 'Globosum' або еквівалент або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Клен сріблястий/Асег saccharinum Pyramidalis' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Клен червоний/Асег rubrum 'Redpointe' або еквівалет ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Липа європейська/Тіlіа х europaea 'Pallida' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Магнолія/Magnolia 'Genie' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Магнолія гібридна/Magnolia hibrida 'Betty' або еквівалент ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Магнолія Кобус/Magnolia kobus або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева; Магнолія лілієцвітна/Magnolia liliiflora 'Susan' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева: Магнолія Суланжа/Magnolіа soulangcana 'Lennei' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева: Платан іспанський/Platanus х hispanica або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева: Сосна гірська/Pinus mugo pumilio або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева: Сумах оленерогий, пухнастий/Rhus typhina або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева: Ялина колюча/Рісеа pungens 'Blue Diamond' або еквівалент - ДК 021:2015: 03452000-3 дерева).

21.01.2022 між сторонами була підписана додаткова угода №3 до договору, відповідно до якої додаток №1 специфікація до спірного договору викладена у новій редакції.

Кількість товару: 585 шт. (в редакції додаткової угоди №3 від 21.01.2022).

Відповідно до п. 1.3 договору, обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.

Згідно розділу 3 договору (в редакції додаткової угоди №3 від 21.01.2022), ціна цього договору становить - 4198689,60 грн., в т.ч. ПДВ (20%) 699781,60 грн. Ціна цього договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін. Ціна договору встановлюється в національній валюті України. Джерело фінансування - власний бюджет (кошти від господарської діяльності підприємства).

У розділі 4 договору сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом перерахування покупцем коштів на поточний рахунок продавця після отримання товару згідно з наданими накладними. Покупець приймає товар на підставі накладної, підписаної уповноваженими представниками сторін. При отриманні товару покупець передає представнику продавця доручення на отримання товару, а представник продавця передає представнику покупця накладну і товарно-транспортну накладну, які оформлені належним чином. Розрахунки за поставлений товар здійснюються покупцем на умовах післяоплати на протязі 30 банківських днів на підставі оформленої належним чином видаткової накладної протягом трьох банківських днів з моменту надходження коштів за товар на поточний рахунок покупця в межах відповідних бюджетних асигнувань. Такі умови фінансування виключають пред`явлення штрафних санкцій щодо оплати товару.

Відповідно до п. 10.1 договору (в редакції додаткової угоди №1 від 31.12.2021), цей договір набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2022, в частині розрахунків - до повного виконання сторонами взаємних зобов`язань.

Як свідчать матеріали справи на виконання умов договору позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 4198689,60 грн.

Факт поставки товару підтверджується актом приймання-передачі товару від 13.10.2021, видатковою накладною №135 від 12.10.2021, товарно-транспортною накладною №1 від 12.10.2021, видатковою накладною №136 від 13.10.2021, товарно-транспортною накладною №20 від 13.10.2021, видатковою накладною №1 від 24.01.2022, товарно-транспортною накладною №1 від 24.01.2022, довіреністю №7 від 21.01.2022 на отримання товару.

Втім, відповідач повністю за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 3838689,60 грн.

Через неналежне виконання відповідачем зобов`язань за спірним договором, позивачем останньому були нараховані 826091,66 грн. втрат від інфляції та 99940,00 грн. три проценти річних.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є укладання господарського договору та іншої угоди, що передбачені законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття, покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару, У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Тобто, законодавець покладає на постачальника обов`язок здійснити поставку товару, а споживач зобов`язаний його прийняти і оплатити.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 3838689,60 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 826091,66 грн. та трьох процентів річних у розмірі 99940,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, здійснені позивачем арифметично вірно та є обґрунтованими.

Разом з тим, як зазначалося вище по тексту рішення, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про зменшення розміру нарахованих трьох процентів та інфляційних втрат не менше ніж на 99%.

Розглядаючи вказане клопотання відповідача суд виходить з наступного.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

При цьому слід зауважити, що у випадках порушення грошового зобов`язання суд не має правових підстав приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов`язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).

За своїми ознаками, індекс інфляції є збільшенням суми основного боргу у зв`язку з девальвацією грошової одиниці України, а 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочення виконання відповідачем його договірного зобов`язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними від неустойки способами захисту, цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов`язань, а не штрафною санкцією.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (аналогічна правова позиція викладена у постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань").

Відповідно до п. 3.1. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відтак, враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Тобто, за загальним правилом нараховані позивачем інфляційні втрати не підлягають зменшенню господарським судом.

Доводи відповідача на неможливість своєчасного виконання зобов`язань за договором у зв`язку з існуванням обставин непереборної сили, зокрема, введенням воєнного стану в Україні, суд відхиляє з огляду на наступне.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. В подальшому Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану у зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.

Втім зобов`язання відповідача щодо оплати отриманого товару виникло з 25.11.2021, тобто до введення воєнного стану.

Крім того, суд зазначає, що відповідно дост. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні"Торгово-промислова палата України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Статтею 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Відповідно до п. 3.3. Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затверджених рішенням Президії ТПП України від 18.12.2014 №44(5), сертифікат (у певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - Сертифікат) - документ, за затвердженими Президією ТПП України відповідними формами, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом.

Згідно з п.п. 6.1., 6.2. Регламенту підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених уст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014 року, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Ознаками форс-мажорних обставин є наступні елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов`язань за даних умов здійснення господарської діяльності.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України"шляхом видачі сертифіката.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.01.2022 у справі №904/3886/21.

Отже з наведених норм слідує, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 засвідчено, що військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою для введення воєнного стану є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) та до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності по зобов`язанням за договорами, виконання яких настало і стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин.

Водночас вказаний лист носить загальний інформаційний характер, оскільки констатує абстрактний факт без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. Неможливість виконання договірних зобов`язань особа повинна підтверджувати документально в залежності від її дійсних обставин, що унеможливлюють виконання на підставі вимог законодавства.

Разом з тим, відповідач не повідомив позивача про настання форс-мажорних обставину в порядку визначеному розділом 8 договору.

Матеріали справи не містять сертифікат, виданий Торгово-промисловою палатою України чи уповноваженими регіональними торгово-промисловими палатами, що засвідчують наявність форс-мажорних обставин, які впливають на реальну можливість виконання зобов`язань відповідача саме за договором про закупівлю №Т06/03 від 03.06.2021.

Доказів письмового повідомлення відповідачем позивача протягом 5 банківських днів про неможливість виконання ним взятих на себе зобов`язань за договором у зв`язку із настанням форс-мажорних обставин матеріали справи також не містять.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку, що форс-мажор не є автоматичною підставою для звільнення від виконання зобов`язань, стороною договору має бути підтверджено не факт настання таких обставин, а саме їхня здатність впливати на реальну можливість виконання зобов`язання, тому суд відхиляє заперечення відповідача як недоведені документально.

Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Відповідно до статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно з правовим висновком, що сформульований Верховним Судом у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 (провадження № 12-79гс19), з огляду на компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві та виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу та пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити майновий стан сторін, співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, а також чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Суд відзначає, що вказане питання вирішується судом з урахуванням приписів статті 86 ГПК України, відповідно до якої господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відтак вирішення питання про зменшення пені та штрафу та розмір, до якого він підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Аналогічний висновок щодо можливості зменшення розміру заявленої до стягнення пені, що є правом суду, яке реалізується ним на власний розсуд, викладений також у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17, від 22.01.2019 у справі № 908/868/18, від 13.05.2019 у справі № 904/4071/18, від 22.04.2019 у справі № 925/1549/17, від 30.05.2019 у справі № 916/2268/18, від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18.

Відтак суд, ухвалюючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), а також процентів річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання.

Ураховуючи вищевикладене, необхідність дотримання балансу інтересів сторін, суд виходить з того, що відповідач тривалий час не сплачує борг, має неналежну платіжну дисципліну, позивач заперечує проти зменшення розміру штрафних санкцій, відповідач не надав належних доказів наявності виняткових обставин, тому суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, як обґрунтованого, підтвердженого доданими до матеріалів справи доказами та не спростованого відповідачем.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно о ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, судовий збір у розмірі 4034,07 грн. підлягає поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути зі Спеціалізованого комунального підприємства "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А, код ЄДРПОУ 03362153) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" (03022, м. Київ, вул. Сумська, 3, код ЄДРПОУ 37479995) - 3 838 689,60 грн. основного боргу; 826 091,66 грн. інфляційних втрат; 99 940,00 грн. три проценти річних та 71 470,81 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законно сили.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" (03022, м. Київ, вул. Сумська, 3, код ЄДРПОУ 37479995) судовий збір у розмірі 4034,07 грн., сплачений до Державного бюджету України платіжним дорученням №3301 від 21.10.2022, про що постановити відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Плант Сервіс" (03022, м. Київ, вул. Сумська, 3, код ЄДРПОУ 37479995).

Відповідач - Спеціалізоване комунальне підприємство "Харківзеленбуд" Харківської міської ради (61145, м. Харків, вул. Клочківська, 195-А, код ЄДРПОУ 03362153).

Повне рішення підписано 05 грудня 2022 року.

СуддяО.В. Погорелова