Рішення № 107702831, 29.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.11.2022Справа № 910/9193/22За позовом Державної інспекції енергетичного нагляду України, м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі", м. Київ

про стягнення 547 052,54 грн, -

суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Пономарьов Г.П. (в порядку самопредставництва);

від відповідача: не з`явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

15.09.2022 року Державна інспекція енергетичного нагляду України (позивач) звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" (відповідач) суми основної заборгованості в розмірі 427 384,80 грн, суми пені в розмірі 89 750,80 грн, суми штрафу в розмірі 29 916,94 грн, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору №Т/190-21 від 08.06.2021 року в частині отоварення придбаних позивачем у відповідача паливних талонів.

Ухвалою від 28.09.2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, судове засідання призначено на 01.11.2022 року.

Відповідач правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву не скористався.

В судове засідання 01.11.2022 року представник від відповідача не з`явився, у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено до 29.11.2022 року.

В судовому засіданні 29.11.2022 року в справі оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

08.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крейн Енерджі» (надалі -постачальник) та Державною інспекцією енергетичного нагляду України (надалі -покупець) був укладений Договір №Т/190-21 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується протягом 10 робочихднів з дати заявки покупця поставити та передати у власність покупця товар, зазначений в специфікації на товар (Додаток 2 до Договору), із застосуванням талонів/скретч-карток на пальне, а покупець - прийняти і здійснити оплату належно поставленого товару на умовах Договору. Предмет закупівлі: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 (код за ДК 021:2015 09130000-9 - Нафта та дестиляти).

Згідно з п. 3.3. Договору ціна Договору становить 659 880,00 грн, в тому числі ПДВ 109 980,00 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору покупець здійснює оплату протягом 20 банківських днів з дати оформленого належним чином рахунку на оплату та видаткової накладної, що підтверджує факт отримання талонів/скретч-карток на пальне шляхом перерахування суми, зазначеної в пункті 3.3. розділу ІІІ цього Договору, на поточний рахунок постачальника.

Поставка товару, здійснюється протягом 10 робочих днів з дати заявки покупця. (п. 5.1. Договору).

Пунктом 5.4. Договору встановлено, що термін дії талонів/скретч-карток на пальне повинен бути не менше 12 мімяців з дати отримання.

Відповідно до пункту 6.3.3. Договору постачальник зобов`язаний: забезпечити передачу товару через АЗС покупцю в наступному режимі - безперервно та цілодобово, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок технічної перерви, технічної аварії або дії форс-мажорних обставин, у відповідності до кількості та асортименту товару, визначеного в пред`явлених талонах/скретч-картках на пальне.

Цей Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2021, алле в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. (п. 11.1. Договору).

В Додатку №1 до Договору сторонами погоджено специфікацію товару: бензин автомобільний А-95-Євро 5-Е5 в кількості 23500 літрів на суму 659 880,00 грн з урахуванням ПДВ.

Додатком №2 до Договору сторонами погоджено перелік АЗС постачальника.

Додатковою угодою №1 від 12.07.2021 року до Договору сторони п. 3.3. виклали в наступній редакції: «Ціна Договору становить 659 606,40 грн, в тому числі ПДВ 109 934,40 грн»

Відповідно до наступних видаткових накладних відповідачем передано позивачу талони на бензин автомобільний А-95 в кількості 23160 літрів на суму в розмірі 659 606,40 грн, а саме:

- №216 від 11.06.2021 року передано талонів на 13500 літрів на суму 379 080,00 грн;

- №278 від 13.07.2021 року передано талонів на 9660 літрів на суму 280 526,40 грн.

Згідно платіжних доручень №1241 від 16.06.2021 року на суму 379 080,00 грн та №1583 від 15.07.2021 року на суму 280 526,40 грн позивачем здійснено оплату вартості талонів на загальну суму в розмірі 659 606,40 грн.

Як стверджує позивач, відповідач припинив виконання зобов`язання по вищезазначеному Договору, а саме АЗС постачальника припинили відпуск палива покупцю по талонах, які є підставою для відвантаження палива з всіх АЗС постачальника.

За доводами позивача, станом на момент пред`явлення даної позовної заяви, відповідачем залишились неотоварені талони в кількості 14890 літрів на загальну суму 427 384,80 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом позивач просить стягнути з відповідача суму основної заборгованості в розмірі 427 384,80 грн, суму пені в розмірі 89 750,80 грн та суму штрафу в розмірі 29 916,94 грн.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором поставки.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України).

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач передав позивачу талони на загальну суму 659 606,40 грн, які були повністю оплачені позивачем згідно платіжних доручень №1241 від 16.06.2021 року на суму 379 080,00 грн та №1583 від 15.07.2021 року на суму 280 526,40 грн.

Із змісту укладеного між сторонами Договору слідує, що товар відпускається по талонах і постачальник зобов`язаний забезпечити передачу товару через АЗС покупцю безперервно та цілодобово, за винятком випадків, коли роботу АЗС припинено в наслідок технічної перерви, технічної аварії або дії форс-мажорних обставин, у відповідності до кількості та асортименту товару, визначеного в пред`явлених талонах/скретч-картках на пальне.

В той же час, за твердженнями позивача, право на отримання палива було реалізоване останнім частково у зв`язку з відсутністю відпуску бензину по придбаним талонам на АЗС.

Так, не отовареними відповідачем є талони в кількості 14890 літрів на суму 427 384,80 грн (5230 літрів по ціні 28,08 грн та 9660 літрів по ціні 29,04 грн).

При цьому матеріали справи не містять, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту отримання (відпуску) позивачем оплаченого на підставі Договору бензину на загальну суму 427 384,80 грн у кількості 14890 літрів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

За змістом ст. 667 Цивільного кодексу України якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару, продавець зобов`язаний до передання зберігати товар, не допускаючи його погіршення. Необхідні для цього витрати покупець зобов`язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця. Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки, законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.

Відсутність дій відповідача щодо фактичного передання товару на АЗС постачальника на території України у визначений договором строк, надає позивачу право на "законне очікування", що йому будуть повернуті кошти попередньо сплачені останнім. Не повернення відповідачем цих коштів прирівнюється до порушення права на мирне володіння майном (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Брумареску проти Румунії", "Пономарьов проти України", "Агрокомплекс проти України").

Стаття 525 Цивільного кодексу України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов`язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Отже, враховуючи те, що відповідачем не було виконано своїх зобов`язань за Договором стосовно передачі (відпуску) позивачеві оплаченого товару - бензину А-95 в повному обсязі, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 427 384,80 грн визнаються судом законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заявленої позовної вимоги про стягнення з відповідача 89 750,80 грн суми пені та 29 916,94 грн суми штрафу, то суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 7 статті 269 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Як встановлено пунктом 7.3. Договору у разі порушення встановленого умовами Договору строку виконання зобов`язань постачальник сплачує покупцю згідно з частиною другою статті 231 Господарського кодексу України пеню у розмірі 0,1% вартості простроченого зобов`язання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів постачальник повинен додатково сплатити покупцю штраф у розмірі 7% від вказаної вартості.

Частиною 2 статті 231 ГК України встановлено, що у разі, коли порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Судом перевірено розрахунок суми пені та штрафу і встановлено, що вони відповідають зазначеним вище нормам і є арифметично вірними, а тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача цих сум підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ч. 2-3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума основного боргу в розмірі 427 384,80 грн, сума пені в розмірі 89 750,80 грн та сума штрафу в розмірі 29 916,94 грн.

Судовий збір, у розмірі 8 205,79 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крейн Енерджі" (ідентифікаційний код 41829696, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, кім. 413) на користь Державної інспекції енергетичного нагляду України (ідентифікаційний код 42578602, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, буд. 11/8) суму коштів в розмірі 427 384,80 грн (чотириста двадцять сім тисяч триста вісімдесят чотири гривни 80 копійок), суму пені в розмірі 89 750,80 грн (вісімдесят дев`ять тисяч сімсот п`ятдесят гривень 80 копійок), суму штрафу в розмірі 29 916,94 грн (двадцять дев`ять тисяч дев`ятсот шістнадцять гривень 94 копійки) та суму судового збору в розмірі 8 205,79 грн (вісім тисяч двісті п`ять гривень 79 копійок).

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене 05.12.2022 року.

Суддя С. МОРОЗОВ