Рішення № 107702752, 22.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22.11.2022Справа 910/7830/22

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"до1. Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" 2. Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс"про солідарне стягнення 12 755 232,83 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники сторін:від позивача:Марковська В.В.від відповідача-1:не з`явивсяВід відповідача-2:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" та Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" про солідарне стягнення 12 755 232,83 грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" стверджує, що у Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" наявний борг з оплати спожитої у вересні-листопаді 2021 року та січні-травні 2022 року згідно договору про постачання електричної енергії споживачу №207ПВ від 17.04.2020 електричної енергії у розмірі 12 662 001,86 грн.

Позовні вимоги до Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" обґрунтовані тим, що згідно договору поруки від 20.07.2020 відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов`язань щодо оплати використаної (купованої) за договором про постачання електричної енергії споживачу №207ПВ від 17.04.2020 електричної енергії.

Крім того, позивач вказує, що у зв`язку з простроченням Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" своїх зобов`язань з оплати спожитої електричної енергії, наявні правові підстави для солідарного стягнення з відповідачів 3% річних у розмірі 24 226,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 69 004,61 грн., нарахованих за період з 08.10.2021 по 23.02.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2022 відкрито провадження у справі №910/7830/22; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; визначено сторонам строки на подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 20.09.2022.

14.09.2022 засобами поштового зв`язку від Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" надійшов відзив на позов з доказами його направлення іншим учасникам справи, в якому відповідач-2 заперечує проти позовних вимог з тих підстав, що Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" поручилось лише щодо виконання відповідачем-1 своїх зобов`язань у період з 17.04.2020 по 16.04.2021, натомість ним не надавалась згода на солідарну відповідальність після 16.04.2021. Також відповідач-2 зазначає, що автоматична пролонгація договору №207ПВ від 17.04.2020 не тягне за собою автоматичну пролонгацію договору поруки від 20.07.2020 так як зміна договору поруки не була вручена Дочірньому підприємству "Зовнішекономсервіс" у письмовій формі, та пролонгація поруки є обтяжливою для відповідача-2. Таким чином, на думку відповідача-2, він не несе відповідальність за порушення відповідачем-1 договору про постачання електричної енергії споживачу №207ПВ від 17.04.2020.

19.09.2022 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" надійшла відповідь на відзив відповідача-2, в якій позивач вказує, що Комерційна пропозиція до договору про постачання електричної енергії споживачу №207ПВ від 17.04.2020 передбачала автоматичну пролонгацію даного договору. До того ж, позивач звертає увагу суду, що у п. 4.2 договору поруки від 20.07.2020 передбачено, що порука припиняється після закінчення п`ятирічного строку з моменту укладення такого договору. До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" вказує, що Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" продовжувало виконувати договір поруки від 20.07.2020 в лютому 2022 року, оскільки здійснювало оплати за таким договором.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.09.2022 відхилено заяву відповідача-2 про відкладення підготовчого засідання з викладених у ній підстав; відкладено підготовче засідання у справі на 04.10.2022 у зв`язку з тим, що строк на подання заперечень на відповідь не сплив.

04.10.2022 через відділ діловодства суду від Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі №910/7830/22 до набрання законної сили судовим рішенням у справі №910/9375/22 за позовом Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" та Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" про визнання недійсним договору поруки від 20.07.2020.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" про зупинення провадження у справі, оскільки відповідачем-2 не було раніше повідомлено суд про подання позову у справі, до розгляду якої він просить зупинити провадження у даній справі, що може свідчити про затягування розгляду даної справи, а також з урахуванням наявності інституту перегляду рішення за нововиявленими обставинами; закрито підготовче провадження у справі №910/7830/22; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх розміщення в матеріалах справи; призначено розгляд справи по суті на 20.10.2022.

Так, відмовляючи відповідачу-2 у зупиненні провадження, суд виходив з принципу "процесуальної економії", так як спір про чинність поруки підлягає першочерговому вирішенню в межах спору про стягнення коштів з поручителя.

До того ж, судом враховано, що Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" звернулось до суду із позовом про визнання недійсним договору поруки від 20.07.2020 майже через місяць після подання Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" позову в межах даної справи. Тобто, відповідач-2 не оскаржував дійсність спірного договору поруки до звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" до суду про стягнення з нього коштів за цим договором (майже півтора року після того, як, за його ж твердженнями, такий договір припинився) та продовжував його виконувати ще у лютому 2022 року, що дає суду підстави для висновку, що оскарження Дочірнім підприємством "Зовнішекономсервіс" договору поруки від 20.07.2020 спрямоване в першу чергу на затягування розгляду справи №910/7830/22.

Призначене на 20.10.2022 судове засідання не відбулось у зв`язку з відсутністю електроенергії у приміщеннях Господарського суду міста Києва, тому ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 призначено судове засідання у справі №910/7830/22 на 22.11.2022.

В судове засідання, призначене на 22.11.2022 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників в судове засідання 22.11.2022 не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Так, ухвала Господарського суду міста Києва від 21.10.2022 про повідомлення місця, дати та часу засідання була направлена відповідачам 26.10.2022 рекомендованими листами, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адреси місцезнаходження відповідачів, вказані у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та була вручена Приватному акціонерному товариству "Завод "Кузня на Рибальському" та Дочірньому підприємству "Зовнішекономсервіс" 03.11.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105474728478 та №0105474728508.

Згідно пункту 3 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Таким чином, керуючись приписами п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачам ухвали суду від 21.10.2022 є 03.11.2022, а відтак Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" та Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" були належним чином повідомлені про призначене на 22.11.2022 судове засідання.

Відповідно ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на наведене та керуючись вказаними приписами господарського процесуального закону, приймаючи до уваги відсутність будь-яких повідомлень відповідачів про причини неявки їх представників в судове засідання, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" та Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс".

В судовому засіданні 22.11.2022 судом завершено розгляд справи №910/7830/22 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалася фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" (споживач) було укладено договір №207ПВ про постачання електричної енергії споживачу (надалі - Договір), у відповідності до п. 2.1 якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб його електроустановок, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що датою початку постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком до договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією, але в будь-якому випадку не раніше строку початку дії договору.

Згідно з пунктом 5.1 Договору споживач розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору.

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (пункт 5.5 Договору).

Пунктом 5.7 Договору встановлено, що оплата рахунка постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією (п. 13.1 Договору).

Згідно з пунктом 5.1 Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

- 30% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- 30% оплата до 10 числа розрахункового місяця заявлених обсягів споживання електричної енергії;

- 40% оплата до 20 числа розрахункового місяця заявлених обсягів споживання електричної енергії;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Обсяги переплат зараховуються для оплати наступних платежів (п. 5.2 Комерційної пропозиції).

За умовами пункту 6.1 Комерційної пропозиції рахунок на оплату прогнозованого обсягу споживання електричної енергії формується постачальником і надається (направляється) споживачу доступними каналами зв`язку, зокрема передбаченими в п. 10.5 Комерційної пропозиції. Прогнозований обсяг споживання визначається постачальником на підставі відомостей про обсяги прогнозованого споживання електричної енергії наданих адміністратором комерційного обліку (оператором системи), або розрахованих за допомогою власних програмних ресурсів за середньодобовим споживанням минулих періодів, чи з урахуванням інших відомостей, в тому числі щодо потужності площадок обліку у нових споживачів.

Договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду 20.04.2020, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п. 5.1 цієї комерційної пропозиції (п. 9.1 Комерційної пропозиції).

На підставі отриманих даних про спожиті відповідачем-1 обсяги електроенергії протягом вересня-листопада 2021 року та січня-травня 2022 року позивачем були сформовані та видані відповідні рахунки на загальну суму 21 262 926,89 грн., з яких рахунок №207/9/1 від 01.10.2021 на суму 1 958 566,27 грн. (за вересень 2021 року), №207/10/1 від 01.11.2021 на суму 3 023 874,61 грн. (за жовтень 2021 року), №207/11/1 від 01.12.2021 на суму 4 190 504,05 грн. (за листопад 2021 року), №207/11/1 від 01.02.2022 на суму 5 319 458,30 грн. (за січень 2022 року), №207/2/1 від 01.03.2022 на суму 3 320 972,22 грн. (за лютий 2022 року), №207/3/1 від 01.04.2022 на суму 993 316,06 грн. (за березень 2022 року), №207/4/1 від 01.05.2022 на суму 1 396 839,02 грн. (за квітень 2022 року), №207/5/1 від 01.06.2022 на суму 1 059 396,36 грн. (за травень 2022 рок).

В подальшому після одержання від оператора систем розподілу даних позивачем було скореговано обсяги спожитої відповідачем-1 електричної енергії, а саме - як вбачається із рахунків №207/10/1 від 26.10.2021, №207/12/1 від 10.12.2021, №207/2/1 від 14.02.2022, №207/5/1кор від 24.05.2022, за наслідками коригування зменшено вартість спожитої Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" електричної енергії у вересні 2021 року на 206 915,33 грн., у жовтні 2021 року - на 564 885,60 грн., у листопаді 2021 року - на 958 602,26 грн., у січні 2022 року - на 1 079 642,46 грн., у лютому 2022 року - на 197 252,94 грн., у березні 2022 року - на 63 355,06 грн., у квітні 2022 року - на 67 721,04 грн.

Листом вих. №24/4/7/10/9303 від 09.05.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" повідомило Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському" про припинення дії Договору та припинення постачання електричної енергії споживачу з 01.06.2022 (останнім днем дії Договору зазначено 31.05.2022).

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що відповідачем-1 неналежним чином та не в повному обсязі сплачено за спожиту згідно Договору у вересні-листопаді 2021 року та січні-травні 2022 року електричну енергію, у зв`язку з чим наявні підстави для солідарного стягнення з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" та Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" (як поручителя відповідача-1) боргу у розмірі 12 662 001,86 грн., а також 3% річних у розмірі 24 226,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 69 004,61 грн.

Дослідивши зміст укладеного позивачем та відповідачем-1 договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір про постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Частиною 1 статті 714 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Нормами частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" у вересні-листопаді 2021 року та січні-травні 2022 року було спожито електричну енергію загальною вартістю 18 124 552,20 грн. (з урахуванням здійсненого позивачем коригування після одержання даних оператора систем розподілу).

Відповідачі не скористались своїм правом на спростування тверджень позивача щодо обсягів та вартості спожитої електричної енергії у спірний період.

За умовами пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 5.1 Комерційної пропозиції (додаток №2 до Договору) передбачено, що оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється:

- 30% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 6 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- 30% оплата до 10 числа розрахункового місяця заявлених обсягів споживання електричної енергії;

- 40% оплата до 20 числа розрахункового місяця заявлених обсягів споживання електричної енергії;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду після здійснення нарахування постачальником.

Як стверджує позивач, в той час як у суду відсутні підстави для будь-яких обґрунтованих сумнівів у таких твердженнях, спожита відповідачем-1 електрична енергію була частково та з простроченням оплачена, а саме - за вересень 2021 року сплачено кошти у загальному розмірі 1 429 277,62 грн., за жовтень 2021 року - кошти у загальному розмірі 1 822 250,20 грн., за листопад 2021 року - кошти у загальному розмірі 2 154 244,48 грн., всього 5 405 772,30 грн.

Також позивач вказує, що у відповідності до п. 5.2 Комерційної пропозиції переплачені у серпні 2021 року кошти у розмірі 39 698,86 грн. та у лютому 2022 року кошти у розмірі 17 079,18 грн. були зараховані для оплати спожитої у вересні 2021 року електричної енергії.

Отже, за розрахунками Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги", які не були спростовані відповідачами, у Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" наявний борг з оплати спожитої у вересні-листопаді 2021 року та січні-травні 2022 року електричної енергії у розмірі 12 662 001,86 грн.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно із статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Таким чином, відповідачем-1 не було виконано в повному обсязі та у визначений Договором строк свого обов`язку з оплати спожитої електричної енергії, у зв`язку з чим у Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" виник борг перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" у розмірі 12 662 001,86 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат у інформаційно-пошуковій системі "Ліга:Закон" з врахуванням визначеного позивачем періоду їх нарахування, суд приходить до висновку, що правомірним є нарахування Приватному акціонерному товариству "Завод "Кузня на Рибальському" за період з 08.10.2021 по 23.02.2022 3% річних у розмірі 24 226,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 69 004,61 грн.

20.07.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (кредитор), Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" (боржник) та Дочірнім підприємством "Зовнішекономсервіс" (поручитель) укладено договір поруки (надалі - Договір поруки), у відповідності до п. 1.1 якого поручитель зобов`язався солідарно відповідати перед кредитором за виконання зобов`язання щодо оплати використаної (купованої) електричної енергії та інших платежів Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському", які виникли за договором про постачання електричної енергії споживачу від 17.04.2020 №207ПВ (основний договір), укладеним між кредитором та боржником.

Пунктом 2.4 Договору поруки визначено, що строк виконання зобов`язання за основним договором встановлюється згідно з умовами основного договору та/або обраною боржником (споживачем) комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до основного договору.

Згідно п. 3.1 Договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником зобов`язання щодо оплати використаної (купованої) електричної енергії та інших платежів, а також за відшкодування кредитору збитків та сплату неустойки відповідно до умов основного договору.

Відповідно п.п. 4.1 та 4.2 Договору поруки порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Порука припиняється після закінчення п`ятирічного строку з моменту укладення цього договору.

Пунктом 5.1 Договору поруки (у редакції Додаткової угоди №1 від 02.10.2020 до Договору поруки) визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання за основним договором поручитель зобов`язується виконати за боржника зобов`язання останнього у 5-денний термін з дати отримання вимоги від кредитора, або боржника.

Строк дії цього договору збігається із строком дії основного договору (п. 8.1 Договору поруки).

Частиною 1 статті 553 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (ч. 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

21.07.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" направило Дочірньому підприємству "Зовнішекономсервіс" вимогу вих. №25/4/7/31/19446 від 21.07.2022, що підтверджується описом вкладення у лист (трекінг-номер 0405045938409), фіскальним чеком відділення поштового зв`язку від 21.07.2022 та списком згрупованих внутрішніх листів від 21.07.2022.

У даній вимозі Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" просило Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" протягом 5 днів з дати отримання даної вимоги здійснити оплату боргу за фактично спожиту Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" електричну енергію у розмірі 12 662 001,86 грн., а також сплатити 3% річних у розмірі 24 226,36 грн. та інфляційні втрати у розмірі 69 004,61 грн.

Дана вимога була одержана Дочірнім підприємством "Зовнішекономсервіс" 03.08.2022, що підтверджується інформацією із пошукової системи відстеження поштових відправлень Акціонерного товариства "Укрпошта" щодо поштового відправлення №0405045938409.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач-2 вказує на те, що Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" поручилось лише щодо виконання відповідачем-1 свої зобов`язань у період з 17.04.2020 по 16.04.2021, натомість ним не надавалась згода на солідарну відповідальність після 16.04.2021. Також відповідач-2 зазначає, що автоматична пролонгація договору №207ПВ від 17.04.2020 не тягне за собою автоматичну пролонгацію договору поруки від 20.07.2020.

Суд вважає такі доводи відповідача-2 необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 559 Цивільного кодексу України унормовано, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. У разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності боржника, такий поручитель несе відповідальність за порушення зобов`язання боржником в обсязі, що існував до такої зміни зобов`язання.

Відповідно частини 4 статті 559 Цивільного кодексу України порука припиняється після закінчення строку поруки, встановленого договором поруки. Якщо такий строк не встановлено, порука припиняється у разі виконання основного зобов`язання у повному обсязі або якщо кредитор протягом трьох років з дня настання строку (терміну) виконання основного зобов`язання не пред`явить позову до поручителя. Якщо строк (термін) виконання основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор протягом трьох років з дня укладення договору поруки не пред`явить позову до поручителя. Для зобов`язань, виконання яких здійснюється частинами, строк поруки обчислюється окремо за кожною частиною зобов`язання, починаючи з дня закінчення строку або настання терміну виконання відповідної частини такого зобов`язання.

Пунктами 4.1 та 4.2 Договору поруки визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання. Порука припиняється після закінчення п`ятирічного строку з моменту укладення цього договору.

Строк дії цього договору збігається із строком дії основного договору (п. 8.1 Договору поруки).

Із аналізу даних положень Договору поруки вбачається, що Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" було (повинне було бути) обізнаним із умовами Договору та Комерційної пропозиції до нього.

У пункті 13.1 Договору зазначено, що цей договір укладається на строк, зазначений у комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією.

Договір на умовах даної Комерційної пропозиції починає діяти з першого дня розрахункового періоду 20.04.2020, але не раніше дати підписання цієї комерційної пропозиції. Договір укладається на строк 12 календарних місяців та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо постачальник не відмовиться від його пролонгації в зв`язку з порушенням споживачем умов п. 5.1 цієї комерційної пропозиції (п. 9.1 Комерційної пропозиції).

Тобто, укладаючи Договір поруки, Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" було (повинне було бути) обізнане про можливість автоматичної пролонгації Договору, в той час як Договір поруки прямо передбачав, що він діє або до припинення основного зобов`язання або через 5 років після укладення цього договору (в залежності від того, що наступить раніше).

Із тексту Договору поруки не вбачається жодних підстав для висновку, що Договір (основне зобов`язання) та/або Договір поруки повинен був припинитись 16.04.2021. Навпроти, із п. 4.2 Договору поруки випливає, що сторони допускали пролонгацію основного зобов`язання на кілька років.

З огляду на те, що Дочірнє підприємство "Зовнішекономсервіс" навіть після 16.04.2021 продовжувало виконувати свої зобов`язання за Договором поруки та здійснювати оплату за спожиту Приватним акціонерним товариством "Завод "Кузня на Рибальському" електричну енергію (лише у лютому 2022 року відповідачем-2 було сплачено за спожиту відпровідачем-1 у грудні 2021 року електричну енергію кошти у загальному розмірі 2 450 000,00 грн.), суд приходить до висновку, що відповідач-2 розумів, що Договір поруки продовжив свою дію після 16.04.2021.

Натомість правова позиція відповідача-2 в межах даного спору, на думку суду, спрямована виключно на ухилення від виконання Дочірнім підприємством "Зовнішекономсервіс" своїх зобов`язань.

Отже, оскільки відповідачем-1 було прострочено виконання своїх грошових зобов`язань за Договором, в той час як позивачем було направлено відповідачу-2 як поручителю вимогу про сплату боргу, а також 3% річних та інфляційних втрат, яка у визначений Договором поруки строк не була задоволена Дочірнім підприємством "Зовнішекономсервіс", то суд приходить до висновку про наявність правових підстав для солідарного стягнення з відповідачів на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" боргу у розмірі 12 662 001,86 грн., 3% річних у розмірі 24 226,36 грн. та інфляційних втрат у розмірі 69 004,61 грн.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У справі, що розглядається, сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені відповідачем-2 у відзиві на позов не спростовують висновків суду.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" в повному обсязі.

Щодо розподілу судового збору за наслідками розгляду справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022 прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб становить 2 481,00 грн.

В поданій до суду позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" заявлено одну вимогу майнового характеру - про стягнення коштів у загальному розмірі 12 755 232,83 грн.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви про стягнення з відповідачів коштів у розмірі 12 755 232,83 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 191 328,49 грн.

В той же час, як вбачається із платіжних доручень №2536814 від 06.06.2022 на суму 55 133,76 грн., №2544418 від 14.06.2022 на суму 6 309,41 грн., №2594743 від 26.07.2022 на суму 134 796,27 грн., Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" сплачено судовий збір за звернення до Господарського суду міста Києва із даним позовом у розмірі 196 239,44 грн.

Тобто, позивачем при зверненні до суду із даним позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 4 910,95 грн.

Отже, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати позивача на судовий збір у розмірі 191 328,49 грн., який підлягав сплаті за звернення до господарського суду із вимогою про стягнення коштів у розмірі 12 755 232,83 грн., покладаються на відповідачів у зв`язку з задоволенням позову повністю.

При цьому, враховуючи, що сума коштів у розмірі 191 328,49 грн. не підлягає поділу на дві рівні частини, то більшу частину судового збору (на 0,01 грн.) суд на підставі ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України вбачає за необхідне покласти на Приватне акціонерне товариство "Завод "Кузня на Рибальському", оскільки саме останнім допущено порушено основного зобов`язання, що мало своїм наслідком необхідність звернення позивача до суду із даним позовом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" заявлено про повернення надмірно сплаченої суми судового збору, а отже судовий збір в розмірі 4 910,95 грн., сплачений за платіжним дорученням №2594743 від 26.07.2022, підлягає поверненню Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 13, 74, 79, 129, 231, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 14312364) та Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 24865093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) суму основного боргу у розмірі 12 662 001 (дванадцять мільйонів шістсот шістдесят дві тисячі одну) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 24 226 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять шість) грн. 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 69 004 (шістдесят дев`ять тисяч чотири) грн. 61 коп. Видати наказ.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Завод "Кузня на Рибальському" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 14312364) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) судовий збір у розмірі 95 664 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 25 коп. Видати наказ.

4. Стягнути з Дочірнього підприємства "Зовнішекономсервіс" (04176, м. Київ, вул. Електриків, буд. 26; ідентифікаційний код 24865093) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) судовий збір у розмірі 95 664 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 24 коп. Видати наказ.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул. Юрія Іллєнка, буд. 31; ідентифікаційний код 41916045) з Державного бюджету України судовий збір в частині 4 910 (чотири тисячі дев`ятсот десять) грн. 95 коп., сплачений за платіжним дорученням №2594743 від 26.07.2022. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.12.2022.

Суддя Р.В. Бойко