Ухвала суду № 107698518, 05.12.2022, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

05 грудня 2022 року Справа № 580/5204/22

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С. О., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді Гаращенка В. В. у адміністративній справі №580/5204/22 за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черкаського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Черкаського апеляційного суду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В. В. від 07.11.2022 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику учасників справи в судове засідання).

30.11.2022 від позивача на адресу суду надійшла заява про відвід судді Гаращенка В. В. в обґрунтування якої зазначено, що переважна кількість справ за її участі передано АСДС судді Гаращенку В. В. На думку позивача АСДС нібито «заклинило» на даного суддю та чиниться на замовлення, так як вказаний суддя схильний до свавільних сумнівних рішень, що буде підставою для його звільнення з посади судді у майбутньому. За вказаних обставин просила відвести суддю Гаращенка В. В. від участі у даній справі.

Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенка В. В. від 30.11.2022 визнано заяву про відвід судді - необґрунтованою та передано вказану заяву для вирішення питання про відвід судді у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.

За наслідками автоматизованого розподілу заяву про відвід судді Гаращенка В. В. передано на вирішення судді Кульчицькому С. О.

За приписами ч. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заявлений відвід, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 39 КАС України, судді може бути заявлено відвід учасниками справи, за підставами зазначених у статтях 36-37.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Виключні підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України: якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Щодо сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді Гаращенка В. В. в ході розгляду даної справи, суддя зазначає, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997) (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", "кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом".

Бангалорськими принципами поведінки суддів, схваленими резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006 передбачено: об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків, що проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують прийняття. Європейський суд з прав людини у рішенні Білуха проти України від 09.11.2006, заява № 33949/02 зазначив, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 ЄКПЛ повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Згідно суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.

Позаяк йдеться про довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні викликати в учасників провадження, то у визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися у безсторонності судді, позиція особи заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Суддя зазначає, що доводи та міркування, наведені у заяві про відвід судді, зводяться до припущень заявника та не доводять наявності обставин, що реально викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у ході здійснення розгляду справи з метою забезпечення судового захисту та здійснення правосуддя.

Так, позивач у своїй заяві посилається на втручання до автоматизованого розподілу справ серед суддів Черкаського окружного адміністративного суду.

Щодо вказаних доводів позивача, слід зазначити наступне.

Відповідно до частин першої, третьої статті 6 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом.

Будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували наявність обставин щодо втручання у автоматизований розподіл справ серед суддів Черкаського окружного адміністративного суду позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що презумпція особистої неупередженості судді діє до тих пір, поки не доведено інше, суддя вважає, що позивачем не доведені будь-які обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді при вирішенні справи №580/5204/22.

Отже, суддя дійшов висновку про необґрунтованість заявлених підстав для відводу судді, оскільки вони є такими, що об`єктивними даними не підтверджуються.

Разом з тим, висловлювання позивача про наслідки та підстави звільнення судді Гаращенка В. В. розцінюються як вплив з метою схилити до вчинення певних процесуальних дій або ухвалення певного судового рішення.

Згідно частини 12 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала про відмову у задоволенні заяви про відвід окремо від рішення суду оскарженню не належить.

Керуючись положеннями статей 4, 37, 39, 40, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Гаращенка В. В. у адміністративній справі №580/5204/22 - відмовити.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ