Ухвала суду № 107694830, 01.12.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27643/22-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2022 р. Печерський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Бусик О.Л.

при секретарі судових засідань - Рябошапко М.О.

за участю:

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

представника відповідача: Горбача О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Державного агентства України з управління зоною відчуження про зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2022 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, у якому просить зобов`язати ДАЗВ, в особі голови або уповноваженого ним заступника, прийняти рішення щодо розміру премії йому як генеральному директору ДСП «Об`єднання «Радон» за І квартал 2020 року, згідно з умовами укладеного контракту, з урахуванням результатів виконання показників ефективності використання державного майна і прибутку, а також майнового стану підприємства за І квартал 2020 року.

22 листопада 2022 року від представника відповідача до суду надійшло клопотання про закриття провадження в справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, посилаючись на те, що ОСОБА_1 було раніше подано позов до Голосіївського районного суду м. Києва, в тому числі, й про виплату премії (справа № 752/21453/20).

В судовому засіданні представник відповідача подане клопотання підтримав, просив задовольнити.

Позивач та його представник в судовому засіданні, кожен зокрема, заперечив проти вказаного клопотання, у задоволенні якого просив відмовити.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частини четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі № 320/9224/17, провадження № 14-225цс19, вказано, що згідно з п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами. Тобто, згідно з вказаним пунктом підставою для закриття провадження у справі є, зокрема, вирішення спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав шляхом ухвалення рішення, яке набрало законної сили, або постановлення ухвали про закриття провадження у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-ц, провадження № 14-58цс18, зазначено, що необхідність застосування п. 2 ч.1 ст. 205 ЦПК України зумовлена, по-перше, неприпустимістю розгляду судами тотожних спорів, в яких одночасно тотожні сторони, предмет і підстави позову, та, по-друге, властивістю судового рішення, що набрало законної сили (ст. 223 ЦПК України). За змістом наведеної норми позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно співпадають сторони, підстава та предмет спору. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року в справі № 917/1739/17, провадження № 12-161гс19, вказано, що предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Як вбачається із судових рішень у справі № 752/21453/20, ОСОБА_1 , звертаючись до суду із позовом до ДАЗВ та ДСП «Об`єднання «Радон», просив, в тому числі, й поновити його на роботі у ДСП «Об`єднання «Радон» на посаді генерального директора ДСП «Об`єднання «Радон»та стягнути, в зв`язку із цим, з ДСП «Об`єднання «Радон» на його користь премію в розмірі 217 962,00 грн, передбачену умовами контракту № 1, укладеного 18 липня 2019 року між ним і ДАЗВ за І квартал 2020 року за наслідками поданого до ДАЗВ 06 травня 2020 року ДСП «Об`єднання «Радон» звіту про роботу, яка йому виплачена не була.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача премію за 1 квартал 2020 року в розмірі 217 962,00 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 01 серпня 2022 року, скасовано рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року в частині задоволених позовних вимог про стягнення премії і ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення з ДСП «Об`єднання «Радон» на користь ОСОБА_1 премії за І квартал 2020 року в розмірі 217 962,00 грн. відмовлено. В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 01 грудня 2021 року залишено без змін. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Ухвалою Верховного Суду від 25 жовтня 2022 року провадження № 61-8601ск22 відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано з Голосіївського районного суду м. Києва матеріали цивільної справи № 752/21453/20.

У поданій в межах цієї справи позовній заяві, ОСОБА_1 , пред`явивши вимоги до ДАЗВ, посилається на повне виконання показників преміювання за І квартал 2020 року, про результати чого ДСП «Об`єднання «Радон» листом від 06 травня 2020 року подало відповідачу відповідний звіт, на підставі якого ДАЗВ зобов`язане прийняти рішення про розмір та виплату йому премії, однак відповідачем відповідне рішення не приймалося, тобто не виконано взятих на себе обов`язків за трудовою угодою від 18 липня 2019 року, у зв`язку із чим, ОСОБА_1 просить зобов`язати ДАЗВ, в особі голови або уповноваженого ним заступника, прийняти рішення щодо розміру премії йому як генеральному директору ДСП «Об`єднання «Радон» за І квартал 2020 року.

Не дивлячись на те, що під час звернення до суду із цим позовом, позивач зазначив аналогічні підстави, що й в межах цивільної справи № 752/21453/20, а також фактично визначив один і той самий предмет позову (в обох випадках грошова винагорода - премія, передбачена умовами контракту № 1, укладеного 18 липня 2019 року між ним і ДАЗВ за І квартал 2020 року за наслідками поданого до ДАЗВ 06 травня 2020 року ДСП «Об`єднання «Радон» звіту про роботу), однак зміст позовних вимог і форма захисту, що відображені в прохальній частині позовної заяви, є іншими, в зв`язку із чим, ОСОБА_1 зазначені, крім норм трудового законодавства, й загальні положення ЦК України про зобов`язання, тому підстав для закриття провадження у справі не вбачається.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , до Державного агентства України з управління зоною відчуження про зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Л. Бусик