Рішення № 107688849, 21.11.2022, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/137/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" листопада 2022 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Чаричанського П.О.,

за участю секретаря Фігурської К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Веселинове Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до відповідача Приватного акціонерного товариства « Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позову зазначила, що 06.04.2020р. близько 23 год. 00 хв. у м. Вознесенськ, Миколаївської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, в якій автомобіль марки «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_2 від отриманих травм помер.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 29.03.2021 року у справі №473/848/21 водія автомобіля марки «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 119 КК України у зв`язку із примиренням з потерпілою.

У зв`язку з тим, що цивільно - правова відповідальність водія автомобіля «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , на момент настання дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Приватному акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» згідно полісу №АО6466665, ОСОБА_1 , як мати та законний представник малолітніх дітей загиблого ОСОБА_2 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , через представника по довіреності ОСОБА_4 звернулась до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» з заявою про виплату страхового відшкодування заподіяної моральної шкоди та страхового відшкодування пов`язаного з втратою годувальника.

Листом за вих. № 17106/7121 від 31.08.2021 р. ПрАТ «Страхова група «ТАС» повідомило ОСОБА_1 та її представника по довіреності, що на підставі п.п.27.2 та 27.3 Закону, страховик прийняв рішення про страхову виплату у розмірі 113352,00 грн., з сумою першої виплати 54472,10 грн. Розмір страхового відшкодування, пов`язаного з втратою годувальника малолітніми дітьми загиблої становить 170 028, 00 грн., у відповідності до ч. 1 ст. 1202 ЦК України буде виплачуватись щомісячними платежами до квітня 2024 р.

З рішенням Страховика про виплату відшкодування втрати годувальника щомісячними платежами до квітня 2024 року Позивач погодитись не може, вважає його безпідставним та таким, що суперечить нормі спеціального права - Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Позивач вказує, що відповідач не врахував вимоги пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV), в якому передбачено, що страховик, приймаючи рішення про виплату страхового відшкодування, зобов`язаний виплатити його в передбачений 90-денний строк з моменту отримання заяви про виплату страхового відшкодування. Зазначена норма встановлює обов`язок страховика виплатити страхове відшкодування не пізніше, ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування. Закон № 1961-IV не містить норми, якою встановлено, що страхове відшкодування страховиком може бути виплачено частинами чи розстрочено. Вказує, що відповідач з урахуванням пункту 27.5 статті 27 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV має виплатити страхове відшкодування одноразовою виплатою у повному обсязі.

Станом на 11.02.2022 року відповідач оплатив лише 40 174,86 грн. відшкодування втрати годувальника з належних до виплати 170 028,00 грн., і неоплаченою залишилась сума в розмірі 129 853,14 грн. Таким чином, з відповідача підлягає стягненню недоплачена сума страхового відшкодування втрати годувальника в розмірі 129 853, 14 грн.

В судове засідання позивачі та їх представник не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду клопотання в якому просили розглядати справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_5 не з`явився до зали судового засідання, про дату слухання справи повідомлений належним чином. В своєму відзиві зазначив, дослідивши отриманні документи, не погоджується з вимогами позивача з наступних підстав. Згідно п. 22.1 ст. 22 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»: «У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи». Згідно п. 4 Полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АО/6466665: «Страхова сума за шкоду заподіяну життю та здоров`ю становить 200000,00 грн.» Таким чином, згідно законодавства, страхова сума 200000,00 грн. на одного померлого є максимальною сумою страхового відшкодування, яке виплачується в розмірі та порядку, передбаченому ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що викладено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у провадженні №14-176 цс18 (справа №755/18006/15-ц). Посилання позивача на п. 27.5 є безпідставним, оскільки даною нормою регламентовано лише право Страховика, а не обов`язок відшкодовувати шкоду, пов`язану із смертю потерпілого, шляхом здійснення одноразової виплати, що роз`яснюється у Постанові Верховного Суду від 05.02.2020 року по справі №326/40/19. Виходячи з вищевикладеного, страхове відшкодування становить 185014,00 грн., з яких: 170028,00 грн. - шкода, пов`язана зі смертю потерпілої згідно п. 27.2 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 4723,00 х 36= 170028,00 грн. для сина, ОСОБА_2 та ОСОБА_2 рівними частинами; 14986,00 грн. - моральна шкода, згідно п. 27.3 ст. 27 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», але в межах страхової суми, що становить (200000-170028):4=7493,00 грн.) тобто по 7493 грн. для сина ОСОБА_2 , сина ОСОБА_2 , батька ОСОБА_6 та матері ОСОБА_7 . Окрім того, після подання позовної заяви, АТ «СГ «ТАС» (приватне) у відповідності законодавства та прийнятого рішення здійснюються помісячні платежі, а отже недоплаченою сумою страхового відшкодування становить 117130,88 грн., а не 129853,14 грн. як зазначено в позовній заяві.

Відповідач приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» у відзиві на позов вказує, що відповідно до пункту 27.2 статті 27 та ст. 1200 ЦК України слід відмовити в задоволені позову. Зазначає, що у системному зв`язку із статтями 1200, 1202 ЦК України положення пункту 27.2 статті 27 та пункту 36.2 статті 36 Закону № 1961-IV щодо строків відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, необхідно розуміти таким чином: страховик (у випадках, передбачених Законом, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами шляхом виплати страхових сум щомісячними платежами; перший платіж здійснюється не пізніше ніж через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Суд, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, приходить до переконання, що в позові слід відмовити з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що 06.04.2020 року близько 23 год. 00 хв. у м. Вознесенськ, Миколаївської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, під час якої водій автомобіля марки «Daewoo Lanos», р.н. НОМЕР_1 , водій ОСОБА_3 допустив наїзд на пішохода ОСОБА_2 , який від отриманих травм помер. За фактом дорожньо-транспортної пригоди зареєстровано кримінальне провадження № 112020150190000481 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.119 КК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ухвалою Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області 29 березня 2021 р. закрито кримінальне провадження, ОСОБА_3 звільнено від кримінальної відповідальності передбаченої ч. 1 ст. 119 КК України у зв`язку із примиренням з потерпілою.

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобіля марки «Daewoo Lanos» р.н. НОМЕР_1 - ОСОБА_3 , на дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди застрахована згідно полісу № АО6466665 у АТ «СГ «ТАС» (а. с. 12).

01.09.2020 року на адресу АТ «СГ`ТАС» через представника за довіреністю Мелех Д.О. надіслано заяви ОСОБА_1 про виплату страхового відшкодування, яка діє в інтересах синів ОСОБА_2 та ОСОБА_2 .

В результаті відповідачем прийнято рішення про сплату страхового відшкодування у розмірі 185014,00 грн., з сумою першої виплати 54472,10 грн. Станом на серпень 2021 року сума страхової виплати складає 26134,10 грн. Надалі, страховик буде виплачувати страхову виплату щомісячно по 1889,20 грн. до березня 2024 року, а залишок виплати (остання виплата) у розмірі 314,7 грн. - у квітні 2024 року.

Згідно Звіту про виплати коштів за Реєстром суб`єкта господарювання ПАТ «Страхова група «ТАС» №21199024/RGMT-210901120000.xls станом на 25.05.2022 та платіжного доручення №208670 від 01.09.2021 р. ОСОБА_1 виплачено суму в розмірі 54472,10 грн.

Згідно Звіту про виплати коштів за Реєстром суб`єкта господарювання ПАТ «Страхова група «ТАС» №23115232/RGMT-210901120000.xls станом на 25.05.2022 та платіжного доручення №223616 від 29.10.2021 р. ОСОБА_1 виплачено суму в розмірі 10262,36 грн.

Згідно Звіту про виплати коштів за Реєстром суб`єкта господарювання ПАТ «Страхова група «ТАС» №29572043/RGMT-2200119120000.xls станом на 25.05.2022 та платіжного доручення №244537 від 19.01.2022 р. ОСОБА_1 виплачено суму в розмірі 3148,66 грн.

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Так згідно пункту 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, визначено в статті 27 Закону.

Страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди (ст. 27.1). Страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого, на умовах, встановлених статтею 1200 ЦК України, кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами.

Загальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) утриманцям одного померлого не може бути меншим, ніж 36 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку (ст. 27.2.).

Відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду (ст. 27.5).

У частинах першій та третій статті 1200 ЦК України зазначено, що у разі смерті потерпілого право на відшкодування шкоди мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті. Шкода відшкодовується, зокрема, дитині до досягнення нею вісімнадцяти років (учню, студенту до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років).

Шкода відшкодовується у розмірі середньомісячного заробітку (доходу) потерпілого з вирахуванням частки, яка припадала на нього самого та працездатних осіб, які перебували на його утриманні, але не мають права на відшкодування шкоди. До складу доходів потерпілого також включаються пенсія, суми, що належали йому за договором довічного утримання (догляду), та інші аналогічні виплати, які він одержував.

Особам, які втратили годувальника, шкода відшкодовується в повному обсязі без урахування пенсії, призначеної їм внаслідок втрати годувальника, та інших доходів.

Відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого, здійснюється щомісячними платежами. За наявності обставин, які мають істотне значення, та з урахуванням матеріального становища фізичної особи, яка завдала шкоди, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед (частина перша статті 1202 ЦК України).

Як вбачається зі змісту статті 27.2. Закону, страховик здійснює відшкодування шкоди, заподіяної смертю потерпілого на умовах встановлених статтею 1200 ЦК України кожній особі, яка має право на таке відшкодування, рівними частинами. Тобто, норма статті 27.2. Закону є бланкетною та містить пряме посилання на приписи ст. 1200 ЦК України.

Разом з тим, стаття 27.5. Закону містить посилання на те, що відшкодування шкоди, пов`язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати, але при цьому даною нормою не зобов`язано Страховика здійснити саме одноразову виплату, що свідчить про альтернативність зазначеної норми. Отже, зазначена обставина вказує на право Страховика, а не на безумовний імперативний обов`язок здійснити таку виплату одноразово. А звідси, законодавцем віддано на розсуд Страховика право визначення порядку виплати відшкодування шкоди.

Крім цього, ч. 1 ст. 1202 ЦК України передбачено, що за наявності обставин, які мають істотне значення, сума відшкодування може бути виплачена одноразово, але не більш як за три роки наперед.

На виконання даних норм Страховик вже виплатив утриманцям ОСОБА_8 та ОСОБА_9 суму в розмірі 67883 грн. 12 коп. страхове відшкодування, що підтверджується платіжними дорученнями №208670 від 01.09.2021 р., №223616 від 29.10.2021 р. та №244537 від 19.01.2022 р.

Таким чином, приписи статей 1200, 1202 ЦК України підлягають застосуванню в сукупності з вимогами норм Закону при визначенні Страховиком порядку виплати відшкодування шкоди.

Відтак, помилковим є висновок позивача про те, що виплата страхового відшкодування синам загиблого повинно здійснюватися виключно одноразовим платежем, та що рішення страховика про виплату такої суми періодичними щомісячними платежами є протиправним.

Для правильного вирішення справи, яка переглядається, необхідно встановити, яку норму слід застосувати до спірних правовідносин - ЦК України, чи Закону № 1961-IV, враховуючи те, що ЦК України є загальним нормативно-правовим актом, а Закон № 1961-IV є спеціальним нормативно-правовим актом.

Суд бере до уваги Постанову Великої Палати Верховного Суду від 29.06.2022 року по справі №477/874/19 в якій зазначено, що колізію між Законом № 1961-IV та ЦК України слід вирішувати на користь застосування приписів ЦК України.

Виходячи з наведеного, суд прийшов до переконання що в позові про відшкодування шкоди слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволені позову ОСОБА_1 , яка діє в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ОСОБА_2 до відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування шкоди - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення строк на апеляційне оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіП. О. Чаричанський

Дата складання повного судового рішення 05.12.2022 року.