Вирок № 107687437, 06.12.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/15229/21

провадження № 1-кп/753/773/22

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, неодруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не маючого судимості в силу ст. 89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

обвинуваченого: ОСОБА_2 ,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 24 лютого 2021 року о 21 год. 50 хв., знаходячись в торгівельній залі гіпермаркету «Епіцентр», що в м. Києві по проспекту Григоренка,40, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи повторно та таємно, шляхом вільного доступу взяв з полиць належне ТОВ «Епіцентр К» майно на загальну суму 432 грн. 50 коп., а саме, сувенір Бокс, вартістю 75 грн., шапку чоловічу, вартістю 357 грн. 50 коп.

Після цього ОСОБА_2 , утримуючи вказаний товар при собі, пройшов повз каси не розрахувавшись, проте злочин не зміг довести до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки був зупинений працівниками охорони.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що взимку, 24 лютого 2021 року, приблизно о 21 год. 50 хв., він приїхав до гіпермаркету «Епіцентр», що в м. Києві по проспекту Григоренка, де придбав антифриз, за який розплатився, а також викрав сувенір Бокс та шапку чоловічу, з якими вийшов повз каси не розрахувавшись, але був затриманий працівниками охорони.

Вартість, перелік викраденого, так як воно зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_2 не оспорює. Просив його суворо не карати, оскільки на його утриманні знаходиться неповнолітня донька, є єдиним годувальником, та він перебуває в лавах ДФТГ.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_2 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор та захисник не оспорюють фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз`яснивши їм положення ч. 3 ст.349КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Ураховуючи викладене, суд, допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують його особу, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно.

При обранні виду та міри покарання суд, реалізуючи принципи справедливості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути не тільки карою, але і переслідувати цілі загальної та спеціальної превенції, вважає, що покарання повинно бути відповідним вчиненому і сприяти виправленню обвинуваченого та запобіганню вчинення нових злочинів.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який є нетяжким, конкретні обставини кримінального провадження, його ставлення до вчиненого, особу обвинуваченого, який не має судимості в силу ст. 89 КК України, не перебуває на обліку у лікарів нарколога та психіатра, має постійне місце проживання.

Обставин, що обтяжують покарання судом не встановлено.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд уважає за можливе визнати щире каяття, наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

З урахуванням наведеного, суд уважає необхідним призначити обвинуваченому покарання у виді обмеження волі, в межах, передбачених санкцією за ч. 2 ст. 185 КК України.

Разом з тим, відповідно до правил ст.75КК України, у разі, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може звільнити вказану особу від відбування покарання з випробуванням, умотивувавши належним чином своє рішення.

Зазначене та відсутність обставин, які обтяжують покарання, наявність обставин, які пом`якшує покарання, а також те, що на утриманні ОСОБА_2 знаходиться неповнолітня дитина, яка потребує його догляду, те, що останній перебуває в лавах ДФТГ, з урахуванням додержання принципу співмірності та індивідуалізації покарання, на переконання суду, дають підстави дійти до висновку про можливість досягти мети заходу примусу без ізоляції ОСОБА_2 від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою впродовж іспитового строку, встановленого у ст. 75 КК.

Таке покарання відповідатиме загальним засадам призначення покарання передбаченим ст. 65 КК України, за своїм видом і розміром буде справедливим, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню нових злочинів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог КПК України.

Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 такі обов`язки: періодично з`являтися на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Речові докази по справі: CD - диск - залишити зберігати при матеріалах справи; сувенір Бокс, шапку чоловічу залишити у власності ТОВ «Епіцентр К».

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського Апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1