Рішення № 107687411, 08.11.2022, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/17673/20

провадження № 2/753/2687/22

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2022 року Дарницький районний суд м. Києва в складі

головуючого судді Колесника О.М.

при секретарі Єрош Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ПрАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 11 588,33 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 9 809,92 грн., 3% річних у розмірі 565,21 грн. та 1 213,20 грн. - інфляційної складової боргу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 отримує послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) за адресою; АДРЕСА_1 , при цьому не повноцінно виконує зобов`язання по їх оплаті, в зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, яку позивач просить суд стягнути з урахуванням нарахованих штрафних санкцій.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, однак надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та не заперечувала проти заочного розгляду справи. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і імсце розгляду справи повідомлений належним чином, однак надіслав відзив в якому просив суд застосувати строк позовної давності до вимог позивача.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

26 квітня 2014 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» від 10 квітня 2014 року № 1198, яким знесено зміни до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції, що діяла на момент спірних правовідносин), який доповнено новими частинами.

За пунктом 5 статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавцем послуг з централізованого постачання холодної води та послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення.

Частиною сьомої статті 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що договір па надання послуг з централізованого опалення, послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), що укладається виконавцем із споживачем - фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання, є договором приєднання.

05 серпня 2014 року у газеті «Хрещатик» № 110 (4510) було опубліковано повідомлення про публічний договір (оферту) про надання публічним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», що перейменоване на приватне акціонерне товариство Акціонерна компанія «Київводоканан», як виконавцем житлово-комунальних послуг на підставі ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» послуг з централізованого постачання холодної води, послуг з водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем) та опубліковано договір про надання послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж).

Судом встановлено, що відповідач мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та є споживачем послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), а 17 січня 2020 року між сторонами було укладено договір про надання послуг.

Положення стст. 66-68 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов`язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до ст. 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», п. п. 18, 20, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджені Постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630, споживач зобов`язаний оплачувати комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо). Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що позивач, надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідач в свою чергу отримує їх, при цьому не в повному обсязі виконував зобов`язання по їх оплаті. У зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість з 01 листопада 2015 року по 31 серпня 2020 року у розмірі 11 588,33 грн., яка складається з основної суми заборгованості у розмірі 9 809,92 грн., 3% річних у розмірі 565,21 грн. та 1 213,20 грн. - інфляційної складової боргу, що підтверджується розрахунком заборгованості позивача.

Разом з тим, відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Так, відповідачем було заявлено клопотання про застосування строків позовної давності.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони право на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, позовна давність починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вбачається з матеріалів справи та розрахунку заборгованості позивач звернувся до суду 21 жовтня 2020 року з вимогами починаючи з 01 листопада 2015 року, тобто з пропуском встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності.

Згідно з приписами статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Таким чином, позовна давність пов`язується із судовим захистом суб`єктивного права особи в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Якщо упродовж установлених законом строків особа не подає до суду відповідного позову, то за загальним правилом ця особа втрачає право на позов у розумінні можливості в судовому порядку здійснити належне їй цивільне майнове право. Тобто сплив позовної давності позбавляє цивільне суб`єктивне право здатності до примусового виконання проти волі зобов`язаної особи.

Закон не наводить переліку причин, які можуть бути визнані поважними для захисту порушеного права, у випадку подання позову з пропуском строку позовної давності. Тому, дане питання віднесено до компетенції суду, який розглядає судову справу по суті заявлених вимог.

До висновку про поважність причин пропуску строку позовної давності можна дійти лише після дослідження усіх фактичних обставин та оцінки доказів у кожній конкретній справі. При цьому, поважними причинами при пропущенні позовної давності є такі обставини, які роблять своєчасне пред`явлення позову неможливим або утрудненим.

Таким чином з врахуванням викладеного, повно та всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням штрафних санкцій з 01 листопада 2015 року до 01 листопада 2017 року,в зв`язку з пропуском позивачем строку позовної давності в даній частині.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача - 5 876,55 грн. в рахунок стягнення заборгованості за отримані житлово-комунальні послуги за період з 01 листопада 2017 року по 31 серпня 2020 року, 336,79 грн. інфляційних втрат та 245,15 грн. 3%-річних.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 14, 19 - 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 66 - 67, 162, 175, 179 Житлового кодексу України, стст. 253, 256, 261,267, 322, 509, 514, 525, 526, 610, 612, 625ЦК України, , стст. 141, 274-279, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь ПрАТ „Акціонерна компанія „Київводоканал" 5 876 грн. 55 коп. в рахунок стягнення заборгованості за надані комунальні послуги, 245 грн. 15 коп. - 3%-річних, 336 грн. 79 коп. інфляційних втрат, 2 102 грн. судового збору, а всього 8 560 грн. 49 коп., в задоволенні стягнення решти суми відмовити.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дарницького районного суду м. Києва протягом 30 днів з дня отримання його копії відповідачем.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Суддя :