Рішення № 107681529, 28.11.2022, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/2079/21

Провадження №2-др/592/1/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2022 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі:

головуючого: судді Бичкова І. Г. ,

за участю секретаря судового засідання: Алфімової І. В. ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Ковпаківського районного суду м. Суми заяву представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2021 року у справі № 592/2079/21 провадження № 2/592/992/21 позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, було задоволено частково. Було ухвалено усунути ОСОБА_2 перешкоди в користуванні земельною ділянкою площею 52 м ? , яка перебуває в її спільному користуванні з відповідачем ОСОБА_1 . Було ухвалено зобов`язати ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку спільного користування площею 52 м ? за адресою: АДРЕСА_1 , від старих меблів, ящиків, відер, палок, лопат, граблів та інших речей. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3100,00 грн. . Було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 908,00 грн. . Рішення набрало законної сили 28.06.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/101691492, https://reyestr.court.gov.ua/Review/102015103) (т. 1 а. с. 212-221, т. 2 а. с. 28-40) .

13.12.2021 року представниця відповідача ОСОБА_1 адвокат Нежевело Валентина Вікторівна надіслала на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат, в якій вона зазначила про те, що рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2021 року № 592/2079/21, провадження № 2/592/992/21 частково було задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю. Рішенням суду було зобов`язано ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку спільного користування площею 52 м ? за адресою по АДРЕСА_1 , від старих меблів, ящиків, відер, палок, лопат, граблів та інших речей. Не зважаючи на часткове задоволення позову рішенням суді чомусь стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3100,00 грн. , що становило повний розмір витрат на правничу допомогу позивача. Аналогічно стосується вирішення питання про відшкодування судових витрат по судовому збору 908,00 грн. . Дані питання є підставою для апеляційного перегляду. Проте, не зважаючи на частково задоволення позовних вимог судом не було вирішено питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу, що понесла сторона відповідача, докази понесення якої стороною відповідача надавалися заздалегідь. Про наявність витрат у сторони відповідача на правничу допомогу з підтвердженими доказами було доведено суду з поданням відзиву на позовну заяву від 09.04.2021 року, з долученням до відзиву копії договору про правничу допомогу, копії розрахункової квитанції, копії акту виконаних робіт та послуг адвоката з детальним описом. У судовому засіданні 07.12.2021 року представником сторони відповідача адвокатом Нежевело В. В. було вчергове наголошено на вимозі до суду компенсувати за рахунок позивача понесені судові витрати відповідача за наслідками розкладу по суті визначених, ініційованих та заявлених у 2021 році позовних вимог. Згідно з актом виконаних робіт за договором про правничу допомогу, сума коштів на грошову допомогу, що понесла сторона відповідача складає 6000,00 грн. . Вирішення витрат на професійну правничу допомогу регламентовано ст. 137 ЦПК України. Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. П. 3.2. Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року № 23-pп/2009 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень ст. 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу) передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Відповідно до ст. 19 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту, Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати, витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону Про адвокатуру та адвокатську діяльність ) . Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини. Правова позиція з цього приводу висловлена додатковою постановою Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 607/14338/19-ц, провадження № 61-19073св20. . Джерело https://reyestr.court.gov.ua/Review/101583935. У разі наявності доказів, про які доведено суду за правничу допомогу адвоката, виникають супутні докази по судовим витратам, пов`язаним з розглядом судової справи, наприклад поштове супроводження доказів, для доведення до інших учасників судового провадження у спосіб та порядок, визначений чинним законодавством. Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принцип диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 року у справі № 910/906/18. При цьому Касаційний господарський суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (справа Гімайдуліна і інші проти України від 10.12.2009 рук, справа Баришевський проти України від 26.02.2015 рук) . А також висновки ЄСПЛ, викладені у справах East/West Alliance Limited проти України від 02.06.2014 року, за змістом яких заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; Лавентс проти Латвії від 28.11.2002 року, за результатом розгляду якої ЄСПЛ вирішив, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті (питання щодо співмірності витрат, на правничу допомогу) суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат, на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Матеріали судової справи не містять клопотання сторони позивача або інших учасників про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат з урахуванням наведених обставин відсутні. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2019 року у справі № 9901/350/18, провадження № 11-1465заі18) , від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19, від 08.06.2021 року у справі № 550/936/18, провадження № 14-26цс21, від 07.07.2021 року у справі № 910/12876/19, провадження № 12-94гс20. Остання актуальна практика з цього питання висловлена додатковою постановою Верховного Суду від 01.12.2021 року у справі № 607/14338/19-ц, провадження № 61-19073св20. Джерело https://reyestr.court.gov.ua/Review/101583935. З урахуванням наведеного є підстави для звернення до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат. Зазначені витрати є співмірними, допустимими, обґрунтованими та реальними, складають незначну частку від ціни позову, що є розумним та відповідним фактичним обставинам судової справи. Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме, на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів. Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому процесуальним законодавством, яка не обмежує розмір таких витрат. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правову допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) , виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомога адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, чого іншою стороною належним чином не заявлено і не доведено. З урахуванням наведеного Верховний Суд постановою від 09.04.2019 року у справі № 826/2689/15, провадження № К/9901/7612/19 погодився з висновками суду апеляційної інстанції, що надання належних та допустимих доказів на підтвердження витрат, понесених у зв`язку з вчиненням окремих процесуальних дій поза судовим засіданням, а також часу, витраченого, на підготовку позовної заяви та інших процесуальних документів, з урахуванням тривалості розгляду справи, що стало підставою для задоволення вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу в повному обсязі. Окрім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (постанова Верховного Суду від 18.12.2018 року у справі № 910/4881/18) . Також доцільно зауважити, що адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі. Відповідна правова позиція зазначена постановою Верховного Суду від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19. Розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Суд звернув увагу на запровадження процесуальної норми щодо визначення розміру витрат , тоді як розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу втраченого представником позивача, а отже є визначеним. Оплату судових витрат, в тому числі поштових, здійснено безпосередньо відповідачем за рахунок власних коштів. Суду надані належні, допустимі, достатні та достовірні докази по судовим витратам на правничу допомогу з ордером адвоката, договором про правничу допомогу, квитанції про оплату за правничу допомогу та актом виконаних робіт детальним описом роботи та послуг адвоката. На підставі наведеного та за наслідками розгляду даної заяви вона просила вирішити питання розподілу судових витрат шляхом стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката (вхідний № Еп-17472/21 від 13.12.2021 року) (а. с. 224, 225) .

28.12.2021 року позивачка ОСОБА_2 надіслала на електронну пошту Ковпаківського районного суду м. Суми заперечення на заяву, в якій вона зазначила про те, що представниця відповідача ОСОБА_1 адвокат Нежевело В. В. звернулась до Ковпаківського районного суду м. Суми із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат, яку вона визнає частково з огляду на наступне. 1. Відповідно до рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2021 року у справі № 592/2079/21 її позовні вимоги до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні спільною земельною ділянкою площею 52 м ? були задоволені частково, а саме: відмовлено в частині звільнення ділянки від собачої будки, інші вимоги були задоволені повністю. На її користь були стягнуті із ОСОБА_1 судові витрати у справі, пов`язані із сплатою судового збору в розмірі 908 грн. і витрати на професійну правову допомогу в розмірі 3100 грн. . Стягнення витрат із відповідача у разі задоволення позову передбачено п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України. У разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При вирішенні питання про розподіл судових витрат відповідно до вимог п. п. 2, 3, 4 ч. 3 ст. 141 ЦПК України суд враховує чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи. Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадках зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Вона вважає, що судом були враховані приписи даного закону та ухвалене правильне та обґрунтоване рішення щодо покладання судових витрат на відповідача у справі. 2. Що стосується заяви представника відносно розміру гонорару за надання професійної правничої допомоги стороні у справі, вона вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Розмір гонорару визначається сторонами договору про надання правничої допомоги за домовленістю сторін. У судовому розгляді справи не обговорювалось питання щодо розміру такого гонорару, оскільки сторона позивача наполягала на задоволенні заявлених нею позовних вимог в повному обсязі, що виключає стягнення з позивача судових витрат понесених у справі відповідачем (п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України) . З урахуванням вимог представника ОСОБА_1 щодо стягнення з неї витрат на правничу допомогу в повному розмірі, вона вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу є явно завищеним, оскільки справа за її позовом не є складною за обсягом позовних вимог, стосується тільки одного предмету спору без ціни позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України при розподілі між сторонами витрат на правничу допомогу, судом враховується наступне. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (надання послуг) ; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони. Вона вважає, що вартість послуг адвоката у розмірі 900 грн. за годину є явно завищеною і не відповідає складності справи та значущості її для сторін. У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Зважаючи на те, що стороною відповідача понесені певні витрати, пов`язані із судовим розглядом справи, а також в зв`язку із тим, що її позов був задоволений не в повному обсязі, вона погоджується з тим, що сплаті з її богу підлягає сума витрат у розмірі 1/10 частки витрат на правничу допомогу, тобто у розмірі 600 грн. , а також зменшенні витрат на сплату судового збору на 1/10 частку, тобто стягненню з відповідача підлягає сума у розмірі 808 грн. . 3. З урахуванням вимог добросусідства між нею та відповідачем у справі ОСОБА_1 та запобіганням подальшого спору між ними та у разі не подання апеляційної скарги на ухвалене судом рішення, вона погоджується з тим, щоб не стягувати із відповідача понесені нею судові витрати у справі. Вона вважає, що зазначене нею підлягає обговоренню між сторонами у судовому розгляді справи щодо заяви представниці ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 137, 141 ЦПК України, вона покладалася на розсуд суду з урахуванням її заперечень і пропозицій у даній справі (вхідний № Еп-18250/21 від 28.12.2021 року, вхідний № 47431 від 28.12.2021 року, вхідний № 2111 від 19.01.2022 року) (а. с. 233, 235, 236, 246) .

Ухвалою Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.02.2022 року у справі № 592/2079/21, провадження № 2-др/592/1/22 у задоволенні заяви представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, було відмовлено. Було ухвалено відмовити представниці відповідача ОСОБА_1 адвокату Нежевело Валентині Вікторівні в ухваленні (прийнятті) додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю. Ухвала не набрала законної сили (https://reyestr.court.gov.ua/Review/103087108, https://reyestr.court.gov.ua/Review/103434159) (т. 2 а. с. 3-6) .

Постановою Сумського апеляційного суду від 28.06.2022 року у справі № 592/2079/21, провадження № 22-ц/816/362/22 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни було задоволено частково. Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2021 року було змінено, виключивши з третього абзацу резолютивної частини рішення слова та інших речей . Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.12.2021 року в частині розподілу судових витрат було скасовано. Було ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 454 грн. судового збору за подання позовної заяви та 1550 грн. витрат за надану правничу допомогу в суді першої інстанції. В іншій частині рішення суду було залишено без змін. Постанова набрала законної сили 28.06.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104960579, https://reyestr.court.gov.ua/Review/104964040) (т. 2 а. с. 115-119) .

Постановою Сумського апеляційного суду від 28.06.2022 року у справі № 592/2079/21, провадження № 22-ц/816/625/22 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни було задоволено частково. Ухвалу Ковпаківського районного суду м. Суми від 08.02.2022 року про відмову у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення у даній справі було скасовано, а справу було направлено для продовження розгляду до Ковпаківського районного суду м. Суми. Постанова набрала законної сили 28.06.2022 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104960577, https://reyestr.court.gov.ua/Review/104964043) (т. 2 а. с. 122-124) .

25.11.2022 року представниця позивачки ОСОБА_2 адвокат Сукач Лариса Степанівна надіслала на електронну адресу Ковпаківського районного суду м. Суми заяву, в якій вона просила справу за заявою ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення та за заявою представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Нежевело В. В. про стягнення судових витрат, призначену на 28.11.2022 року, слухати без її участі та без участі ОСОБА_2 . Заяву ОСОБА_2 підтримують в повному обсязі, із заявою ОСОБА_5 не згодні (вхідний № Еп-9343/22 від 28.11.2022 року) (т. 2 а. с. 211) .

28.11.2022 року представниця відповідача ОСОБА_1 адвокат Нежевело Валентина Вікторівна надала до канцелярії Ковпаківського районного суду м. Суми заяву про проведення судового засідання 28.11.2022 року, в якій вона просила суд розгляд заяви представниці відповідача адвоката Нежевело В. В. про ухвалення додаткових рішень по справі № 592/2079/21 у судовому засіданні 28112022 року провести без участі безпосередньо відповідача ОСОБА_1 та без участі представників сторони відповідача адвоката Нежевело В. В. , адвоката Цуркана В. І. (вхідний № 25816 від 28.11.2022 року) (т. 2 а. с. 212) .

В судове засідання треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не прибули. Про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Їхнє неприбуття не перешкоджає розгляду заяви (т. 2 а. с. 209) .

Ознайомившись із заявою представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, запереченням на заяву позивачки ОСОБА_2 , дослідивши та перевіривши письмові докази справи, враховуючи наявність судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень в режимі повного доступу, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 259 ЦПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

У відповідності до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

У п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України Про судове рішення в цивільній справі № 14 від 18.12.2009 року наголошено на тому, що якщо рішення суду оскаржується і одночасно порушене питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Згідно ч. ч. 4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) ; 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) ; 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

З аналізу ч. 3 ст. 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87951334) .

У вказаній додатковій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ці висновки узгоджуються з висновками, викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 року у справі № 9901/350/18, провадження № 11-1465заі18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/82738729) , у додатковій постанові у вказаній справі від 12.09.2019 року (https://reyestr.court.gov.ua/Review/84941746) , у постанові від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/91572017) , у постанові від 26.05.2020 року у справі № 908/299/18, провадження № 12-136гс19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/89825064) та у постанові від 08.06.2021 року у справі № 550/936/18, провадження № 14-26цс (https://reyestr.court.gov.ua/Review/97967333) .

Крім того, Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) , а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/87951334) .

Отже, вирішуючи питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн. , суд дослідив надані на підтвердження відповідних витрат докази, перевірив доводи сторін, у тому числі заперечення позивачки щодо розміру заявлених до стягнення вимог та їх співмірність, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, дійшов висновку про часткове задоволення цієї вимоги з урахуванням вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України (т. 1 а. с. 73-75, 140-142) .

Таким чином, враховуючи заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката, який має бути співмірним, в тому числі, із ціною позову, беручи до уваги клопотання позивачки ОСОБА_2 , викладене в її запереченні на заяву, про зменшення розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, враховуючи критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність, їх необхідність, розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи, суд дійшов висновку про те, що заяву представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, слід задовольнити частково та слід стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800,00 грн. .

Крім того, при ухваленні додаткового рішення суд врахував правові висновки, сформульовані в постанові Верховного Суду від 25.11.2022 року у справі № 201/3828/21, провадження № 61-8927св22 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107632181) , в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 року у справі № 382/1198/19, провадження № 61-17624св21 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107556600) , в постанові Верховного Суду від 21.11.2022 року у справі № 463/6544/20, провадження № 61-4444св2 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/107429065) .

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 246, 259, 265, 267, 268, 270 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Заяву представниці відповідача ОСОБА_1 адвоката Нежевело Валентини Вікторівни про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу фактично понесених судових витрат по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні власністю, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 800,00 грн. .

Додаткове рішення може бути оскаржене.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Суддя І.Г. Бичков