Рішення № 107680531, 11.11.2022, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 930/1919/22

Провадження №2-а/930/9/22

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2022 року м.Немирів

Немирівський районний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Войницької Т.Є.

за участі секретаря судового засідання Вакар Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданніадміністративнупозовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, заступника командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни про скасування постанови серії ЕАР №6002446 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закриття провадження у справі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, заступника командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни про скасування постанови серії ЕАР №6002446 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позову зазначив,що постановою серії ЕАР №6002446 від 09.10.2022 його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладене адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн. за те, що 09.10.2022 року о 14:12:47 в с. Оршівці (дорога Н-10205 км), водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлені обмеження руху більше як 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 81 км/год, що зафіксовано на технічний пристрій truCAM-001015, чим порушив п. 12.4 ПДР України порушення швидкісного режиму в населених пунктах, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною, оскільки вона винесена у відсутність жодного належного та допустимого доказу його вини, з порушенням порядку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 р. за №1395, у зв`язку із чим просив скасувати зазначену постанову, провадження у справі закрити.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, на адресу суду надіслав заяву, в якій вказав, що позов підтримує та просить його задоволити, справу просить розглянути у його відсутність.

Представник Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, заступник командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Амінова А.С. в судове засідання, будучи належним чином та завчасно повідомленим, не з`явилися, причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до ч.ч. 1, 9 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до вказаних норм закону, у зв`язку із неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, суд вважає за можливе розглянути справу у письмовому провадженні.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Cудом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАР № 6002446 від 09 жовтня 2022 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП за те, що 09.10.2022 року о 14:12:47 в с. Оршівці (дорога Н-10205 км), водій, керуючи транспортним засобом, перевищив встановлені обмеження руху більше як 20 км/год, а саме рухався зі швидкістю 81 км/год, що зафіксовано на технічний пристрій truCAM-001015, чим порушив п. 12.4 ПДР України порушення швидкісного режиму в населених пунктах.

Не погодившись із прийнятим рішенням, позивач оскаржив постанову до суду та просить її скасувати.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

За змістом ч. 1 ст. 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою ст. 279 КУпАП передбачено, що посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки.

Згідно із ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Тобто, у виниклому між сторонами спорі відповідач повинен належними та допустимими доказами довести, що ОСОБА_1 всупереч зазначеним вимогам ПДР України перевищив максимальну швидкість руху, зазначену в пункті 12.4 на ділянці дороги, де встановлено дорожній знак 5.45 (початок населеного пункту).

Водночас, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є саме оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм Правил дорожнього руху.

Проте зазначена постанова є предметом оскарження, тому за відсутності інших належних та допустимих доказів, не може розглядатися як самостійний та достатній доказ, який підтверджує викладені у ній обставини.

Також суд звертає увагу на те, що Верховний Суд у постанові від 26 квітня 2018 року у справі № 338/1/17 вказав, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксоване у встановленому законом порядку та підтверджує факт скоєння правопорушення.

Враховуючи презумпцію невинуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, саме на інспектора патрульної поліції покладений тягар доведеності наявності складу правопорушення належними та допустимими доказами, що у даному випадку не здійснено.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 28 жовтня 2019 року в справі №161/7041/17, адміністративне провадження №К/9901/23913/18.

Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи (відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а).

Частиною першою статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною першою статті 77 КАС України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У судове засідання представник Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, заступник командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Амінова Анна Суфіївна не з`явилися та не надали суду жодних належних та допустимих доказів підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, які стали підставою для прийняття рішення про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 , при цьому п. 7 оскаржуваної постанови «до постанови додаються» не містить посилань на докази у справі та є не заповненим.

До того ж, у позові ОСОБА_1 стверджує, що при розгляді справи інспектором йому не роз`яснено причини зупинки, не повідомлено його права та обов`язки , у тому числі право на правову допомогу. Проте, зазначені обставини відповідними доказами також не спростовано.

Отже, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, у даній адміністративній справі не виконано обов`язку щодо доведення правомірності прийнятого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, не надано до суду належних доказів на підтвердження правомірності оскаржуваної постанови, та, зокрема, доказів вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Зважаючи на відсутність належних доказів, які б підтверджували наявність вини ОСОБА_1 у вчиненому адміністративному правопорушенні, за викладених в оскаржуваній постанові у справі про адміністративне правопорушення обставин, враховуючи те, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях та всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, суд дійшов висновку про відсутність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З огляду на вищевикладене, врахувавши відсутність відзиву представника відповідача на поданий позов, як і будь-яких доказів на обґрунтування правомірності оскаржуваного рішення, суд вважає за доцільне скасувати постанову серії ЕАР №6002446 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, винесену заступником командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Аміновою Анною Суфіївною та закрити провадження у справі.

Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Разом з тим, зважаючи на те, що належним відповідачем у даній справі є Управління патрульної поліції у Чернівецькій області, суд вважає, що у задоволенні вимог ОСОБА_1 до заступника командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни необхідно відмовити.

За приписами ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд, крім іншого, вирішує питання про розподіл судових витрат.

До судових витрат, відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України, належать судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи. Так, відповідно до дубліката квитанції №Р24А366423826D52037 від 12.10.2022, за подання позову сплачено судовий збір у розмірі 496 гривень 20 копійок.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.241-243,246,286 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Чернівецькій області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову серіїЕАР №6002446 винесену 09 жовтня 2022 року заступником командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Аміновою Анною Суфіївною про накладенняна ОСОБА_1 адміністративного стягнення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП,у виді штрафу в розмірі 340 ( триста сорок )гривень- скасувати і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Управління патрульної поліції у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 40109079, адреса: вул.Заводська,22, м.Чернівці, 58000) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 496 (чотириста дев`яноста шість) грн. 20 коп.

У частині задоволення позову ОСОБА_1 до заступника командира взводу 1 батальйону 1 роти УПП у Чернівецькій області Амінової Анни Суфіївни про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Немирівський районний суд Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т. Є. Войницька