Рішення № 10767538, 12.08.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.08.2010 Справа № 15/135-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Клепай З.В. при секретарі Буюклу І.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватне підприємство "Серпень-2003"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапфір ЛТД", м.Херсон

до відповідача-2: Фермерського господарства "Південь", с. Н.Олександрівка, Березнегуватського району Миколаївської області,

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відділу Державної виконавчої служби Березнегуватського районного управління юстиції у Миколаївській області,

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватного нотаріуса Сперчун Олени Анатоліївни, м. Херсон,

за участю третьої особи-3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1: Приватного нотаріуса Довгань Оксани Іванівни, м. Херсон,

про визнання недійсним договору застави та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню

за участю:

представників сторін:

від позивача - Білецький О.В.- представник, довір. від 01.02.2010р..

від відповідача 1 - не прибув

від відповідача 2 - Діяментович Д.Г. - представник, довір. від 21.03.2010р.

від третьої особи 1 - Котов В.Ю. - заст. начальника ВДВС Березнегуватського РУЮ Миколаївської області, посвідчення №145 дійсне до 23.01.2011р.

від третьої особи 2 - не прибув

від третьої особи 3 - Довгань О.І., посвідчення №18 від 15.04.2009р.

          Справа розглядалась з перервою від 05.08.10р. до 12.08.10р. на підставі ст.77 ГПК України.

          Позивач звернувся з позовом, в якому просить визнати недійсним договір застави від 07.04.09р., що укладений між ФГ "Південь" та ТОВ "Сапфір ЛТД" та який посвідчений нотаріусом Херсонського міського нотаріального округу Довгань О.І., а також визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О.А. від 16.07.09р. про примусове звернення стягнення на майбутній врожай продовольчого зерна ФГ "Південь" на підставі договору застави таким, що не підлягає виконанню.

          Третя особа на стороні позивача - підтримала позовні вимоги та надала докази, витребувані у неї господарським судом.

          Перший відповідач - ТОВ "Сапфір ЛТД" проти позову заперечує на тій підставі, що постанова про арешт його майна та заборона на його відчуження від 14.01.09р. складена з порушенням норм чинного законодавства, в ній не вказано яке майно описано на підставі цієї постанови і тому вона є недійсною, отже виконавчий напис нотаріуса зроблений відповідно до норм чинного законодавства.

          Другий відповідач - ФГ "Південь" проти позову заперечує на тій підставі, що він постанову про арешт майна відповідача-2 не отримав, обтяження майна на підставі постанови про виконавче провадження ніде не зареєстровано, а тому у нотаріуса не було підстав для відмови у вчиненні виконавчого напису на підставі договору застави.

          Приватний нотаріус Довгань О.І. у своєму відзиві повідомив, що його дії по нотаріальному посвідченню договору застави відповідають нормам чинного законодавства, представив витребувані господарським судом докази .У судовому засіданні підтвердив, що на момент посвідчення договору застави відомості про те, що заставне майно має обтяження були відсутні.

          Приватний нотаріус Сперчун О.А. в судове засідання не прибув, своїх заперечень не надав. Листом вих.138/1-14 від 12.07.2010р. заявив клопотання про розгляд справи без його участі.

          Розглянувши матеріали справи та вислухавши представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

          07 вересня 2009 року між першим та другим відповідачами укладений договір застави майна - майбутнього врожаю 2009 року. Цей договір посвідчений приватним нотаріусом Довгань О.І. 07.04.09р., про що внесено запис у реєстр договорів застави.

          Позивач вважає, що цей договір укладений з порушенням норм чинного законодавства, оскільки 04.12.2008 року господарським судом Миколаївської області видано наказ №11/105 про стягнення з фермерського господарства «Південь» на користь позивача з підприємства боргу в сумі 301198,96 гривень. 08.12.2008 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Березнегуватського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання цього наказу.

          Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, накладено арешт на майно, що належить фермерському господарству «Південь», з метою забезпечення виконання судового рішення.

          14 січня 2009 року державним виконавцем додатково винесено постанову про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження, якою заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику, цю постанову фермерське господарство отримало 30.01.2009 року. Відповідно до статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем, одночасно з відкриттям виконавчого провадження, накладено арешт на майно, що належить фермерському господарству «Південь», з метою забезпечення виконання судового рішення.

          Фермерське господарство уклало договір застави майбутнього урожаю пшениці від 07.04.2009 року з товариством з обмеженням відповідальністю «Сапфір ЛТД», на які накладено арешт державним виконавцем та заборонено будь-яке відчуження згідно постанови від 28.08.2008 року згідно акту опису від 17.03.2009 року.

          Відповідно до ст.215 ЦК України Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

          Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

          Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Оскільки сторонами був укладений договір застави, то позивач вважає, що ними укладений договір застави майна, яке не може бути відчужене, оскільки має обтяження.

          Відповідно до ст.4 Закону України "Про заставу" від 02 жовтня 1992 року N 2654-XII зі змінами та доповненнями предметом застави може бути майно, яке відповідно до законодавства України може бути відчужено заставодавцем та на яке може бути звернено стягнення. Предметом застави може бути майно, яке стане власністю заставодавця після укладення договору застави, в тому числі продукція, плоди та інші прибутки (майбутній урожай, приплід худоби тощо), якщо це передбачено договором.

          Оскільки позивач вважає, що відповідачі уклали договір застави на майно, яке не могло бути відчужено, то господарський суд перевіряє вказані доводи. В ході судового засідання встановлено, що станом на день нотаріального посвідчення оспорюваного договору - 07.04.09р. у Державному реєстрі обтяжень зареєстровані обтяження рухомого майна - транспортні засоби та сільськогосподарська техніка та зареєстровано обтяження ВДВС Березнегуватського РУЮ на суму боргу 301198,96грн. без зазначення того, на яке майно накладено обтяження, а тому підстав вважати, що сторони укладали договір застави на майно, яке було не могло бути предметом застави немає, і підстав для задоволення позову в цій частині не вбачається.

          Позивач також просить визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О.А. від 16.07.09р. про примусове звернення стягнення на майбутній врожай продовольчого зерна ФГ "Південь" на підставі договору застави, оскільки він вчинений без достатніх підстав - нотаріусом не перевірена наявність безспірності вимог, на задоволення яких ним вчинений виконавчий напис.

          Вчиняючи виконавчі написи нотаріуси повинні керуватись у своїх діях Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 р. N20/5 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03 березня 2004 р. за N 283/8882, в редакції, що діяла на час вчинення виконавчого напису.                              Відповідно до п. 282 вказаної Інструкції для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

          Відповідно до п.1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 при звернені стягнення на заставлене майно для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

          Відповідно до ст.287 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Виконавчий напис має містити: дату (рік, місяць, число) вчинення, нотаріальну контору (нотаріальний округ), прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчиняє виконавчий напис; найменування та адресу стягувача; найменування та адресу боржника, дату й місце його народження, місце роботи (для фізичних осіб), номери рахунків у банках, кредитних установах (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, у тому числі пеня, штраф, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; зазначення статті Закону України "Про нотаріат" (3425-12) та пункту Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис; номер, під яким виконавчий напис зареєстровано в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій; підпис нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, печатку.

          Як вбачається із виконавчого напису нотаріуса Сперчун О.А. від 16.07.09р. при вчинені напису нотаріус послався на п.4.1 договору застави, посвідченого нотаріусом Довгань О.І. та на ст.23 Закону України №1255-1У від 18.11.03р. "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

          Із п.4.1 договору застави вбачається, що заставодавець має право звернути стягнення на предмет застави у разі, якщо у момент настання строку (дати) виконання зобов'язаня, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Строк виконання договору, який забезпечував цей договір застави, відповідно до п.2.1 договору застави - 31.12.09р. Виконавчий напис вчинений 16.07.09р.

          П.23 Закону України №1255-1У від 18.11.03р. "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" передбачає, що обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин: 1) інша ніж обтяжувач особа набула права стягнення на предмет обтяження; 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом; 3) прийнято рішення про ліквідацію юридичної особи, рухоме майно якої є предметом забезпечувального обтяження.

          При вчинені виконавчого напису нотаріус Сперчун О.А. не послалась на пункт Переліку документів, на підставі яких вчинено виконавчий напис. У виконавчому написі є посилання на згоду власника на дострокове звернення стягнення на майно, але така можливість дострокового стягнення не передбачена чинним законодавством, тобто у нотаріуса не було підстав для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на заставлене майно до настання строку виконання зобо'язання, яке забезпечував укладений між відповідачами договір застави майна від 07.04.09р., що посвідчений нотаріусом Довгань О.І.

За таких умов позов в цій частині підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Херсонського міського нотаріального округу Сперчун О.А. від 16.07.09р. про примусове звернення стягнення на майбутній врожай продовольчого зерна ФГ "Південь" на підставі договору застави майна від 07.04.09р., укладеним між ТОВ "Сапфір ЛТД", м. Херсон, код 14129329 та ФГ "Південь", село Новоолександрівка, Березнегуватського району, код 23035751 що посвідчений нотаріусом Довгань О.І. таким, що не підлягає виконанню.

3. В задоволені вимог про визнання недійсним договору застави майна від 07.04.09р., укладеного між ТОВ "Сапфір ЛТД", м. Херсон, код 14129329 та ФГ "Південь", село Новоолександрівка, Березнегуватського району, код 23035751 що посвідчений нотаріусом Довгань О.І. відмовити.

4.Стягнути солідарно з ТОВ "Сапфір ЛТД", м. Херсон, код 14129329, р/рахунок невідомий, та ФГ "Південь", село Новоолександрівка, Березнегуватського району, код 23035751 р/рахунки невідомі на користь Приватного підприємства "Серпень - 2003", м. Херсон, пров. Мідний,51 код ЄДРПОУ 32618670, р/рахунки невідомі - 85(вісімдесят п'ять) грн. витрат по держмиту та 59 (п'ятдесят дев'ять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя З.В. Клепай

Дата підписання рішення 12.08.2010р.

відповідно до вимог ст. 84 ГПК України