Рішення № 107675298, 05.12.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.12.2022Справа № 910/9634/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С. О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи

за позовом Національної поліції України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК"

про стягнення 35025,45 грн

без повідомлення (виклику) учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

Короткий зміст позовних вимог.

Національна поліція України звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення пені у сумі 35025,45 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором №175НП про закупівлю футболок та сорочок (сорочка трикотажна з короткими рукавами сірого кольору) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18330000-1) від 25.06.2021 в частині своєчасної поставки товару.

Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань

Господарський суд міста Києва ухвалою від 03.10.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/9634/22, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 03.10.2022 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала суду від 03.10.2022, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, отримана останнім, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0105492839902.

Отже, згідно із п.3. ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" через систему "Електронний суд" подало клопотання про направлення справи за підсудністю.

Клопотання про направлення справи за підсудністю обґрунтоване тим, що місцезнаходженням відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" є місто Запоріжжя, а відтак на підставі ч.1 ст.27 Господарського процесуального кодексу України справа №910/9634/22 має розглядатися за місцезнаходженням відповідача, тобто у Господарському суді Запорізької області.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 08.11.2022 відмовив у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про направлення справи за підсудністю.

30.11.2022 Товариство з обмеженою відповідальністю "МІК" через систему "Електронний суд" подало клопотання у якому відповідач просить суд відмовити в стягненні пені у розмірі 1401,02 грн з підстав необґрунтованості розрахунку та зменшити нараховану пеню у розмірі 33 624,43 грн на 90 відсотків до суми 3362,44 грн, а в іншій частині позову про стягнення пені 30 261,99 грн відмовити.

05.12.2022 через відділ діловодства суду від позивача надійшли заперечення щодо зменшення неустойки.

У відповідності до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Згідно із ч.8 ст.252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач поставив позивачу товар згідно із видатковою накладною №РН-08/19/01 від 20.08.2021 з порушенням встановлених договором №175НП про закупівлю футболок та сорочок (сорочка трикотажна з короткими рукавами сірого кольору) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18330000-1) від 25.06.2021 в частині своєчасної поставки товару строків поставки.

Позивач проти клопотання відповідача про зменшення розміру пені заперечив.

Позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подав. Однак, відповідач подав до суду клопотання у якому просить суд відмовити в стягненні пені у розмірі 1401,02 грн з підстав необґрунтованості розрахунку. В обґрунтування заперечень відповідач стверджує, що прострочення виконання зобов`язання з поставки товару тривало 24 дні, у той час як позивач неправомірно здійснює нарахування за день, у який було здійснено поставку.

Також у своєму клопотанні відповідач просить суд зменшити нараховану пеню у розмірі 33624,43 грн на 90 відсотків до суми 3362,44 грн, а в іншій частині позову про стягнення пені 30 261,99 грн відмовити.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

25.06.2021 між Національної поліції України (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІК" (постачальник, відповідач) укладений договір №175НП про закупівлю футболок та сорочок (сорочка трикотажна з короткими рукавами сірого кольору) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18330000-1) від 25.06.2021 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцю сорочки трикотажні з короткими рукавами сірого кольору (код згідно з ЄЗС ДК 021:2015-18330000-1), далі - товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вказаний товар в порядку та на умовах визначених цим договором.

Згідно із п.1.2. договору загальна кількість товару, що підлягає поставці та ціна договору визначається у Специфікації товару (додаток № 1 до договору) і ростовці товару (додаток № 2 до договору).

Місцем виконання договору: в частині поставки товару - вул. Святошинська, 27, м. Київ 03115, стосовно інших зобов`язань за договором, в тому числі щодо штрафних санкцій - вул. Богомольця, 10, м. Київ, 01601 (п.1.5. договору).

Ціна договору становить 1 401 018,00 грн, у тому числі ПДВ 233 503,00 грн (п.3.1. договору).

Пунктом 5.1. договору передбачено, що постачальник зобов`язується здійснити поставку товару протягом 30 календарних включно з дати укладання цього договору, за адресою покупця у місті Києві (вул. Святошинська, 27, м. Київ, 03115). У разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день.

Згідно із п.5.2. договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної.

У пункті 9.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. При цьому, день поставки товару поставленого постачальником з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1. розділу 5 цього договору, вважається днем прострочення, за який постачальнику нараховуються штрафні санкції згідно умов цього договору.

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, реєстрації у покупця та діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку - до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором (пункт 13.1 договору).

У відповідності до умов п.5.1. договору відповідач мав здійснити поставку товару у строк до 26.07.2021.

Згідно із матеріалами справи відповідач здійснив поставку товару 20.08.2021, що підтверджується видатковою накладною №РН-08/19/01 від 20.08.2021, тобто з порушенням встановлених у п.5.1. договору строків.

За розрахунком позивача пеня (період розрахунку: з 25.07.2021 по 20.08.2021 включно) становить 35025,45 грн.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Відповідно до ч.1, 2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст.6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У відповідності ч.1 ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом вище, між сторонами укладений договір договір №175НП про закупівлю футболок та сорочок (сорочка трикотажна з короткими рукавами сірого кольору) (код згідно ЄЗС ДК 021:2015-18330000-1) від 25.06.2021, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити позивачу поставку товару на умовах та у строки, визначеними цим договором.

За умовами п.5.1. договору сторонами погоджено, що відповідач зобов`язується здійснити поставку товару протягом 30 календарних включно з дати укладання цього договору (дата укладення договору - 25.06.2021).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 251 ЦК України визначено, що строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.

Відповідно до частини першої статті 252 ЦК України строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.

Частиною першою статті 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст.254 Цивільного кодексу України).

Отже, при визначенні строку (терміну) виконання зобов`язання судам необхідно враховувати загальні положення Цивільного кодексу України про порядок визначення та обчислення строків (термінів), зокрема, щодо початку і закінчення строку (терміну), а також умови вчиненого сторонами спору правочину, на підставі якого виникло зобов`язання.

При цьому, застосування приписів статей 251, 252, 254 Цивільного кодексу України має універсальний характер, незалежно від змісту спірних правовідносин (постанова Верховного Суду від 02 грудня 2021 року у справі №922/2397/19).

Окрім того, у пункті 5.1. договору сторони погодили, що у разі, якщо останній день поставки припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем поставки вважається перший за ним робочий день.

Отже, враховуючи наведені приписи цивільного законодавства та умови договору, відповідач мав поставити товар у строк до 26.07.2021 та відповідно, датою початку періоду прострочення є 27.07.2021.

Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджено наданою позивачем у матеріали справи видатковою накладною №РН-08/19/01 від 20.08.2021 позивач поставив відповідачу погоджений у Специфікації товар на суму 1401018,00 грн.

За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частин 1, 3 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Водночас, у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Верховний Суд звертається до власних висновків у постанові від 02.10.2018 у справі №910/18036/17.

Обов`язок доказування та подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Факт прострочення виконання відповідачем зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару належним чином доведений та підтверджений матеріалами справи.

Відповідач у відповідності наведених приписів процесуального закону не спростував наведених у позові обставин щодо поставки товару з порушенням строку, встановленого у пункті 5.1. договору.

Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

Позивачем на підставі п.9.2 договору здійснено нарахування пені у розмірі 0,1 % від вартості товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення, у сумі 35025,45 грн за період з 27.07.2021 по 20.08.2021.

Приписами частини 1 статі 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч.2 ст.217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 ГК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч.1 ст.230 ГК України).

За приписами ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України).

Розрахунок пені у сумі 35025,45 грн є арифметично правильним, відповідає умовам договору, а тому позовні вимоги у цій частині суд визнає обґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача, що прострочення виконання зобов`язання з поставки товару тривало 24 дні, а позивач неправомірно здійснює нарахування за день, у який було здійснено поставку, то суд зазначає, що у п.9.2. договору сторони погодили, що день поставки товару поставленого відповідачем з порушенням строку передбаченого пунктом 5.1. договору, вважається днем прострочення, за який відповідачу нараховується пеня згідно умов цього договору.

Отже, оскільки сторонами погоджено, що день поставки товару поставленого відповідачем з порушенням строку, вважається днем прострочення, то позивачем правомірно проведено розрахунок пені з урахуванням дня, в який відбулася поставка товару.

Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 10 липня 2018 року у справі №927/1091/17 суд відхиляє, оскільки пункт договору на підставі якого здійснено нарахування пені у зазначеній справі є відмінним від умов пункту 9.2. договору, яким передбачено відповідальність у вигляді пені за порушення строків поставки у цій справі.

Щодо клопотання відповідача про зменшення пені на 90 відсотків до суми 3362,44 грн, то суд зазначає наступне.

Положенням ст.233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням частини першої статті 550 ЦК України.

Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов`язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд має дати належну оцінку правовідносинам сторін з точки зору винятковості випадку. Крім цього, зменшення розміру штрафних санкцій не є обов`язком суду, а його правом і виключно у виняткових випадках.

З урахуванням наведеного, оскільки зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, від 04.12.2018 у справі №916/65/18, від 03.07.2019 у справі №917/791/18, від 22.10.2019 у справі №904/5830/18, від 13.01.2020 у справі №902/855/18, від 27.01.2020 у справі №916/469/19.

На відповідача покладається обов`язок довести винятковість конкретного випадку та надати відповідні докази на підтвердження цього.

На обґрунтування наявності підстав для зменшення штрафних санкцій відповідач вказує, що розмір пені є надмірно великим. Відповідач стверджує, що в умовах воєнного стану ТОВ "МІК" має для країни важливе стратегічне значення, власними силами, засобами та коштами виконує завдання із задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань, зокрема, з виготовлення форменого одягу, що свідчить необхідність збереження діяльності відповідача, на яку суттєво негативно вплине стягнення штрафних санкцій, заявлених позивачем.

Прострочення поставки за спірним Договором має винятковий характер, адже в період його виконання відповідач ТОВ "МІК" виконував значний обсяг інших замовлень для державних потреб.

Також відповідач вказує, що має значну кількість працівників, яких необхідно забезпечувати заробітною платою, з якої в свою чергу оплачуються обов`язкові податки і збори до державного бюджету.

У контексті наведеного, суд зазначає, що відповідно до статті 42 ГК України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Відповідно до статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом.

Важливим елементом підприємницької діяльності є ризик збитків. Підприємницький ризик - це імовірність виникнення збитків або неодержання доходів порівняно з варіантом, що прогнозується; невизначеність очікуваних доходів.

Так, приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд повинен виходити з того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Слід також враховувати, що сторони укладаючи договір погодили усі його істотні умови, в тому числі ціну, штрафні санкції, обсяги та строки поставки. Відтак відповідач, прийнявши на себе зобов`язання за договором погодився із передбаченою ним відповідальністю за прострочення взятих на себе зобов`язань.

Необхідно врахувати, що ТОВ "МІК" як юридична особа, яка здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, підписуючи договір, усвідомлювало, строк поставки продукції, з огляду на що повинно було розумно оцінити цю обставину з урахуванням виду своєї діяльності та можливості виконання зобов`язання у погоджені сторонами строки.

При цьому, оцінюючи баланс інтересів сторін при зменшенні розміру неустойки, суди мають врахувати, що встановлення обставин понесення іншою стороною збитків у разі порушення строку виконання робіт за договором, не є єдиною обов`язковою умовою для висновку про дотримання цього балансу. У правовідносинах, де сторона використовує результати отриманого за договором не з комерційним інтересом, а на виконання покладених на неї повноважень, може бути враховано й вплив прострочення виконання на відносини, що пов`язані з відповідним договором. Так, забезпечення Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та правоохоронних органів підготовленими кадрами, озброєнням, військовою та іншою технікою, продовольством, речовим майном, іншими матеріальними та фінансовими ресурсами є одним з пріоритетних напрямів у забезпеченні оборони Держави. Тоді як неналежне виконання своїх зобов`язань відповідачем, який вільно, діючи на власний ризик, взяв на себе зобов`язання із визначеними в договорі умовами здійснити поставку форменого одягу має негативний вплив на діяльність відповідача.

Більш того, відповідачем не надано суду жодних належних доказів на підтвердження наявності скрутного майнового становища, поважності причин неналежного виконання зобов`язань та причинних наслідків, винятковості даного випадку та невідповідності розміру пені наслідкам порушення.

Виконання відповідачем значного обсягу інших замовлень для державних потреб та необхідність забезпечення заробітною платою працівників не є винятковими обставинами, що можуть бути підставою для зменшення розміру пені.

З урахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для зменшення розміру пені, а відтак клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій залишено судом без задоволення.

Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

ВИСНОВКИ СУДУ

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Національної поліції України до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" про стягнення 35025,45 грн пені.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІК" є: 69006, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ВУЛ.ПІВНІЧНЕ ШОСЕ, будинок 69-А, ідентифікаційний код 30105738) на користь Національної поліції України (01601, місто Київ, ВУЛИЦЯ БОГОМОЛЬЦЯ, будинок 10, ідентифікаційний код 40108578) пеню у сумі 35025,45 грн та судовий збір у сумі 2481,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 05.12.2022.

Суддя С.О. Турчин