Рішення № 107675274, 28.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.11.2022Справа № 910/16249/19 (910/8818/21)За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" (01601, м. Київ, пл. Спортивна,1, корпус А, БЦ "Гулівер", ідентифікаційний номер 42682150)

2) Private Limited Company WWRT Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, W2 2NP, Лондон, 4 Кларендон Плейс, номер реєстрації компанії 12485400)

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_2

про визнання договору недійсним

в межах справи №910/16249/19

За заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )

про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

Суддя Яковенко А.В.

Секретар судового засідання Смігунов В.В.

Представники учасників провадження: згідно протоколу судового засідання від 28.11.2022

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/16249/19 за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність

До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"; 2) Private Limited Company WWRT Limited про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21) для здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 27.09.2021, зобов`язано позивача в строк до 29.07.2021: - надати суду 3 (три) екземпляри нотаріально засвідченого перекладу англійською мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви та прохання про вручення судових та позасудових документів. А також ухвалено подані позивачем нотаріально засвідчені переклади ухвали, позовної заяви та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів для належного повідомлення відповідача-2 направити до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, London WC2A 2LL), в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section).

20.07.2021 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_2 про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

29.07.2021 до суду позивачем на виконання ухвали суду від 29.06.2021 подано нотаріально засвідчені переклади ухвали, позовної заяви та прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів.

Супровідним листом надані позивачем нотаріально засвідчені переклади скеровані до Міністерства юстиції України для направлення до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2021 зупинено провадження у справі 910/16249/19 (910/8818/21) для належного повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи.

18.11.2021 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 передано матеріали справи № 910/16249/19 (910/8818/21) за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"; 2) Private Limited Company WWRT Limited про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 року для розгляду в межах справи № 910/16249/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.05.2022 передано матеріали справи №910/16249/19 (910/8818/21) за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"; 2) Private Limited Company WWRT Limited про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 року для розгляду в межах справи № 910/16249/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .

Згідно витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.05.2022, справу №910/16249/19 (910/8818/21) передано для розгляду судді Яковенко А.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 поновлено провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21); прийнято до свого провадження справи за позовом №910/16249/19 (910/8818/21) за позовом ОСОБА_1 до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван"; 2) Private Limited Company WWRT Limited про визнання недійсним договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 року, суд вважає за доцільне прийняти матеріали вказаної справи до розгляду в межах справи № 910/16249/19 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; продовжено розгляд справи в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.09.22; залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні позивача; заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 910/16249/19 (910/8818/21) задоволено частково; з метою забезпечення позову заборонено Private Limited Company WWRT Limited та будь-яким іншим особам, що призначені ними або діють в їх інтересах, вчиняти будь-які дії на підставі договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" та Private Limited Company WWRT Limited, та договорів №№ 04-К-КЛ/М/82, 04-К-КЛ/158, 04КО/25/264/ЮР, 04КЛ/114/1848/ЮР, 04/КЛ/115/1848/ЮР, 04КЛ/05/1761/ЮР, 04КЛ/7/1551/ЮР, 04КЛ/01/1551/ЮР, 04КЛ/50/1073/ЮР, 04КЛ/122/1070/ЮР, 04КР/35/1070/ЮР, 04КЛ/07/1070/ЮР, 04КЛ/170/1741/ЮР, 04КЛ/155/1269/ЮР, 04КЛ/04/1836/ЮР, 04КЛ/65/1861/ЮР, 04КЛ/03/1498/ЮР, 04КЛ/М/25/2052/ЮР, 04КЛ/72/1271/ЮР, 04КЛ/153/1271/ЮР, 04КЛ/62/1134/ЮР, 04КЛ/111/1842/ЮР, 04OB/91/951/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04КР/105/121/ЮР, 04КЛ/120/121/ЮР, 04ОВ/131/121/ЮР, 04КО/59/334/ЮР, 04КР/29/1781/ЮР, 04КЛ/30/2014/ЮР, 04КЛ/15/997/ЮР, 04КЛ/17/2027/ЮР, 04ОВ/26/2027/ЮР, 04КЛ/30/1807/ЮР, 04КЛ/140/1807/ЮР, 04КЛ/54/1819/ЮР, 04КЛ/106/1841/ЮР, 04КЛ/122/1841/ЮР, 04КР/22/1692/ЮР, 04КР/34/1692/ЮР, 04КЛ/68/1692/ЮР, 04КЛ/150/1534/ЮР, 04КЛ/116/1849/ЮР, в тому числі щодо стягнення заборгованості по вказаним договорам з ОСОБА_1 до набрання законної сили рішенням суду в цій справі; в іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено; ухвалено звернутись до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, London WC2A 2LL), в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section) з судовим дорученням про вручення компанії Private Limited Company WWRT Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, W2 2NP, Лондон, 4 Кларендон Плейс, номер реєстрації компанії 12485400) перекладу на англійську мову, з нотаріальним засвідченням її вірності, ухвали Господарського суду міста Києва від 31.05.2022 у справі №910/16249/19 (910/8818/21); зупинено провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21) до 12.09.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 поновлено провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 підготовче засідання відкладено на 10.10.2022 (з урахуванням ухвали суду від 13.09.2022); зобов`язано ОСОБА_1 протягом трьох робочих днів з дня отримання даної ухвали надати суду переклади на англійську мову з нотаріальним засвідченням їх вірності даної ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/16249/19 (910/8818/21) у трьох примірниках; ухвалено звернутись до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії - Royal Courts of Justice (Room E16, Strand, London WC2A 2LL), в особі The Senior Master (For the attention of the Foreign Process Section) з судовим дорученням про вручення компанії Private Limited Company WWRT Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, W2 2NP, Лондон, 4 Кларендон Плейс, номер реєстрації компанії 12485400) перекладу на англійську мову, з нотаріальним засвідченням її вірності, ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/16249/19 (910/8818/21); зупинено провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21).

05.10.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про надання суду перекладів на англійську мову з нотаріальним засвідченням їх вірності ухвал Господарського суду міста Києва.

Судове засідання, призначене на 10.10.2022 не відбулося, у зв`язку із перебуванням судді Яковенко.

17.10.2022 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів направлення ухвал.

Після виходу судді Яковенко А.В. з лікарняного, зважаючи на те, що Господарським судом міста Києва було призначено підготовче засідання на 10.10.2022, а також враховуючи необхідність вжиття заходів для підготовки даної справи до розгляду по суті, суд вважає за необхідне за власною ініціативою поновити провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21) та призначити її до розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2022 поновлено провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21) та призначено підготовче засідання на 07.11.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2022 закрито підготовче провадження у справі №910/16249/19 (910/8818/21) та призначено справу до розгляду по суті на 28.11.2022.

У судовому засіданні 28.11.2022 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач-1 уповноваженого представника до судового засідання не направив, проте про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0105493079073.

Відповідач-2 також уповноваженого представника до судового засідання не направив, однак про дату, час та місце проведення засідання повідомлений належним чином шляхом звернення до Центрального Органу запитуваної Держави Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії із судовим дорученням про вручення відповідачу-2 ухвали Господарського суду міста Києва від 12.09.2022 у справі №910/16249/19 (910/8818/21).

Крім того, судом направлялися на адресу відповідача-2 ухвали суду щодо дати, часу та місця проведення засідання з розгляду справи № 910/16249/19 (910/8818/21), що підтверджується трекінгом із веб-сайту АТ «Укрпошти» № rt010902282ua, № rt010838403ua.

Після виходу суду з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2019 відбувся аукціон № UA-EA-2018-l2-21-000021-b в електронній торговій системі ProZorro.Продажі, предметом продажу якого був пул активів банків, що ліквідуються. Замовником на вказаному аукціоні за лотом № F170GL38061 виступав Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

У складі вищезазначеного пулу за лотом № F170GL38061 містилися активи ПАТ "Фортуна Банк", зокрема права вимоги за кредитними договорами: 04КЛ/50/1073/ЮР, 04КЛ/116/1849/ЮР, 04КЛ/111/1842/ЮР, 04К-КЛ/М/82, 04КЛ/150/1534/ЮР, 04КЛ/65/1861/ЮР, 04КЛ/15/997/ЮР, 04КЛ/30/2014/ЮР, 04КР/29/1781/ЮР, 04КО/59/334/ЮР, 04ОВ/91/951/ЮР, 04КЛ/62/1134/ЮР, 04КЛ/155/1269/ЮР, 04КЛ/170/1741/ЮР, 04КЛ/72/1271/ЮР, 04КЛ/153/1271/ЮР, 04КР/105/121/ЮР, 04КЛ/120/121/ЮР, 04ОВ/131/121/ЮР, 04КЛ/17/2027/ЮР, 04ОВ/26/2027/ЮР, 04КЛ/54/1819/ЮР, 04КЛ/54/1819/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04К-КЛ/158, 04КО/25/264/ЮР, 04КЛ/114/1848/ЮР, 04КЛ/115/1848/ЮР, 04КЛ/05/1761/ЮР, 04КЛ/7/1551/ЮР, 04КЛ/01/1551/ЮР, 04КЛ/122/1070/ЮР, 04КР/35/1070/ЮР, 04КЛ/07/1070/ЮР, 04КЛ/04/1836/ЮР, 04КЛ/03/1498/ЮР, 04КЛ/М/25/2052/ЮР, 04КЛ/30/1807/ЮР, 04КЛ/140/1807/ЮР, 04КЛ/106/1841/ЮР, 04КЛ/122/1841/ЮР, 04КР/22/1692/ЮР, 04КР/34/1692/ЮР, 04КЛ/68/1692/ЮР.

Переможцем аукціону (покупцем вказаного лоту) стало Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕйПіЕс УКРАЇНА" (у подальшому перейменоване на Товариство з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван").

22.02.2019 між ПАТ "Фортуна-Банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Федорченко Андрій Володимирович, який діє на підставі рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.02.2017 № 665, від 31.01.2019 № 219, рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.01.2019 № 219 (Продавець), та ТОВ "ЕйПіЕс УКРАЇНА" (Покупець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 09, за умовами пунктів 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які, включають:

- право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів (надалі - Боржники), які виникли за укладеними договорами (надалі - Укладені договори) та/або на інших підставах, наведених у додатку №1 до цього Договору (надалі - Права вимоги);

- право оскаржувати недійсність або припинення Прав вимоги, а також припинення/ліквідацію будь-якого з Боржників у судовому та позасудовому порядку;

- право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника Прав вимоги та/або кредитора за Правами вимоги, які передбачені законодавством та Укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись Божників, органів нотаріату, правонаступників/спадкоємців Боржників, тощо;

- право власності на Права вимоги, а також інші права кредитора за Правами вимоги, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх недійсність чи припинення або у разі скасування припинення/ліквідації Боржника, на підставі цього Договору;

- право набути у власність гроші та/або майно на підставах, наведених у додатку №1 до цього Договору, або отримати грошові кошти/відшкодування за наслідками недійсності/нікчемності Укладених договорів, тощо;

- інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги.

Відповідно до пункту 1.2 договору від 22.02.2019 № 09 Покупець сплачує Продавцю за майнові права грошові кошти (плату) у розмірі та в порядку, визначених цим Договором.

У пункті 1.3 договору від 22.02.2019 № 09 встановлено, що майнові права вважаються переданими Покупцю з моменту підписання цього договору.

19.02.2019 ТОВ "ЕйПіЕс УКРАЇНА" сплачено на користь ПАТ "Фортуна-Банк" за придбані права вимоги 10 053 691,18 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 19.02.2019.

До договору від 22.02.2019 № 09 ТОВ "ЕйПіЕс УКРАЇНА" та ПАТ "Фортуна-Банк" складено та підписано додаток № 1 із переліком договорів, майнові права по яким передано ТОВ "ЕйПіЕс УКРАЇНА" (у кількості 43 штуки), та додаток № 2 - розрахунок заборгованості позичальників станом на 22.02.2019.

Також 22.02.2019 між ПАТ "Фортуна-Банк", від імені якого діє уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Федорченко Андрій Володимирович, який діє на підставі рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 31.01.2019 року №219 "Про продовження строків здійснення процедури ліквідації AT "Фортуна - Банк" та делегування повноважень ліквідатора та ТОВ «ЕЙПІЕС Україна» (код ЄДРПОУ 42682150), та ТОВ " ЕйПіЕс Україна" укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, посвідчений державним нотаріусом Першої Київської нотаріальної контори Кароєво-Яремчук Т.М., зареєстрований за № 15-81.

Відповідно до п. 2.1 Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, Банк відступає шляхом продажу Новому Іпотекодержателю/Заставодержателю належні Банку, а Новий Іпотекодержатель/Заставодержатель набуває у обсязі та на умовах, визначених цим Договором, права вимоги Банку до іпотекодавців, заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, за текстом - Іпотекодавці/Заставодавці, включаючи права вимоги до правонаступників, Іпотекодавців, Заставодавців, спадкоємців або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Іпотекодавців, Заставодавців або які зобов`язані виконати обов`язки Іпотекодавців, Заставодавців за іпотечними договорами, договором застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - "Договори іпотеки/застави", надалі за текстом - Права вимоги". Новий Іпотекодержатель/Заставодержатель сплатив Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором. Відступлення Банком Новому Іпотекодержателю/Заставодержателю прав за Договором іпотеки/застави здійснюється у зв`язку з відступленням прав вимоги за основними зобов`язаннями, визначеними у Договорі про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 22.02.2019.

До Договору про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави від 22.02.2019 укладено додаток № 1 - реєстр договорів, права вимоги за яким відступаються, та іпотекодавців/заставодавців за такими договорами.

У подальшому, 23.03.2020 між ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" (Продавець) та WWRT LIMITED (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу кредитів та прав власності (мовою оригіналу Loans and Proprietary Rights Sale Agreement).

У пункті 1 Договору від 23.03.2020 містяться визначення та тлумачення, за якими: «Початковий договір продажу кредитів» - означає договір продажу кредитів, укладений між Оригінатором та Продавцем 22 лютого 2019 р., відповідно до якого Оригінатор продав, а Продавець придбав Кредити, зазначені в Додатку 3 до цього Договору; «Оригінатор» означає АТ «Фортуна-Банк».

Відповідно до п. 2.1 Договору від 23.03.2020 в обмін на сплату Покупцем Продавцеві Ціни придбання, Продавець цим відступає Покупцеві абсолютно всі права власності, володіння та користування Продавця, без жодних обтяжень, на Кредити (відомості про які викладено в Додатку 3 до цього Договору) в обсязі, в якому вони залишаються несплаченими станом на дату цього відступлення, включаючи, без обмеження (стосовно кожного з таких Кредитів):

2.1.1. право на одержання вимоги, подання позову, стягнення та надання квитанцій щодо всіх основних сум та інших сум, що сплачуються за Кредитами чи щодо Кредитів, а також всіх відсотків та будь-яких інших сум, що підлягають сплаті за ними;

2.1.2. вигоду та право подавати позов щодо всіх домовленостей та зобов`язань перед Продавцем за Кредитами чи стосовно них;

2.1.3. вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти Позичальників та будь-якої особи, юридичної особи чи осіб, які одержали будь-яку вигоду чи кошти в результаті створення Кредитів, як їх бенефіціарними власниками, так і в інший спосіб;

2.1.4. в обсязі, в якому вони можуть бути відступлені (без згоди відповідної сторони), всі підстави та права позову проти будь-якої особи чи юридичної особи у зв`язку з будь- яким звітом, оцінкою, висновком, сертифікатом чи іншим викладенням фактів чи висновком, що надаються у зв`язку з Кредитами;

2.1.5. вигоду щодо всіх таких прав власності, володіння та користування, які Продавець має стосовно таких Кредитів та відсотки й будь-які інші суми, що підлягають сплаті за ними;

2.1.6. вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти всіх осіб чи юридичних осіб, від яких Продавець матиме право одержати кошти та/або компенсацію в результаті оголошення Кредитів шахрайськими, такими, що суперечать банківським правилам, законам чи нормативним положенням України, недійсними чи такими, що втратили чинність.

Відповідно до пункту 2.2 Договору від 23.03.2020 в обмін на оплату Покупцем Ціни придбання Продавцеві, Продавець цим відступає Покупцеві абсолютно всі права власності, володіння та користування та вигоду Продавця, без жодних обтяжень, на Початковий договір продажу кредитів.

Згідно з пунктом 5.1 Договору від 23.03.2020 за умови, що Покупець провів комплексну юридичну оцінку цієї операції та є задоволеним результатом, та за умови, що вся документація, викладена в Додатку 2В до цього Договору та в пункті 4 вище, була надана Продавцем Покупцеві, Укладення угоди повинно відбутись о 12 год. дня 3 квітня 2020 р., після чого Покупець повинен сплатити Продавцеві суму в розмірі 400 000 фунтів стерлінгів в якості першої частини Ціни придбання.

До договору від 23.03.2020 сторонами укладено додаток 1 «Гарантії», додаток 2 «Необхідна документація», додаток 3 «Перелік документів по кредитах».

У листах WWRT LIMITED до ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" від 14.04.2020 та від 13.05.2020 пункт 5.1 Договору купівлі-продажу змінено шляхом видалення посилання на "3 квітня 2020 р." та заміни його на "1 червня 2020 р.". Також у визначенні "Ціна придбання" дата "31 травня 2020 р." замінюється на дату "1 червня 2020 р.". Решта умов Договору купівлі-продажу залишаються повністю чинними.

Згідно з випискою по рахунку в АТ «Кредобанк» 02.06.2020 на рахунок ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН" надійшли від ROSLING KING LLP грошові кошти в розмірі 650000,00 GBR (фунтів стерлінгів), що є еквівалентом 21 605 805,00 грн.

Поряд із цим, судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/16249/19 Товариству з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» відмовлено у визнанні кредитором ОСОБА_1 на суму 1 379 577 426,33 грн., що ґрунтувалися на укладеному 22.02.2019 між ПАТ «Фортуна-Банк» та ТОВ «ЕйПіЕс УКРАЇНА» договорі купівлі-продажу майнових прав № 09.

За наслідками розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Стар Інвестмент Ван» суд зазначив, що останнє не набуло право пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди, передбаченої приписами статті 58 Закону України «Про банки та банківську діяльність», оскільки за договором купівлі-продажу майнових прав № 09 від 22.02.2019 до заявника перейшли виключно майнові права вимоги та інші права, які виникли/можуть виникнути із договорів у вище визначеному переліку. Водночас, суд вважає за необхідне відзначити, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення шкоди, необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини боржника. Наявність перших трьох з числа зазначених елементів доводиться особою, яка звернулася з вимогою про відшкодування шкоди. ТОВ «Стар Інвестмент Ван» належними та допустимими доказами не було доведено наявності вищевказаних складових цивільного правопорушення.

При цьому, в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.05.2020 у справі № 910/16249/19 також встановлено, що 06.04.2018 за Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 06.04.2018 у приміщенні банківської установи Публічного акціонерного товариства "Фортуна- Банк", МФО 300904, розташованому за адресою: 04070, м. Київ, вул. Боричів Тік. 35-В, були вилучені, зокрема, оригінали кредитних справ за договорами 04КЛ/50/1073/ЮР, 04КЛ/116/1849/ЮР, 04КЛ/111/1842/ЮР, 04К-КЛ/М/82, 04КЛ/150/1534/ЮР, 04КЛ/65/1861/ЮР, 04КЛ/15/997/ЮР, 04КЛ/30/2014/ЮР, 04КР/29/1781/ЮР, 04КО/59/334/ЮР, 04ОВ/91/951/ЮР, 04КЛ/62/1134/ЮР, 04КЛ/155/1269/ЮР, 04КЛ/170/1741/ЮР, 04КЛ/72/1271/ЮР, 04КЛ/153/1271/ЮР, 04КР/105/121/ЮР, 04КЛ/120/121/ЮР, 04ОВ/131/121/ЮР, 04КЛ/17/2027/ЮР, 04ОВ/26/2027/ЮР, 04КЛ/54/1819/ЮР, 04КЛ/54/1819/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04КЛ/М/51/794/ЮР, 04К-КЛ/158, 04КО/25/264/ЮР, 04КЛ/114/1848/ЮР, 04КЛ/115/1848/ЮР, 04КЛ/05/1761/ЮР, 04КЛ/7/1551/ЮР, 04КЛ/01/1551/ЮР, 04КЛ/122/1070/ЮР, 04КР/35/1070/ЮР, 04КЛ/07/1070/ЮР, 04КЛ/04/1836/ЮР, 04КЛ/03/1498/ЮР, 04КЛ/М/25/2052/ЮР, 04КЛ/30/1807/ЮР, 04КЛ/140/1807/ЮР, 04КЛ/106/1841/ЮР, 04КЛ/122/1841/ЮР, 04КР/22/1692/ЮР, 04КР/34/1692/ЮР, 04КЛ/68/1692/ЮР.

08.05.2019 ТОВ "ЕйПіЕс Україна" звернулось до слідчого Подільського УП ГУНП у м. Києві, що здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017101070000116 від 18.05.2017, з листом від 08.05.2019 "Щодо надання засвідчених копій документів, вилучених під час здійснення досудового розслідування кримінальному провадженні №42017101070000116 від 18.05.2017".

Звернувшись із даним позовом до суду, позивач вказав, що за спірний договір купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 за своїм змістом є договором факторингу, за яким ТОВ «Стар Інвестмент Ван» отримало фінансування у розмірі 21 605 805,00 грн., сплативши АТ "Фортуна-Банк" 10 053 691,18 грн. за відступлення права вимоги на суму 1 136 806 376,17 грн., та отримавши за відступлення прав на користь WWRT LIMITED 21 605 805,00 грн. Отже, оскільки суб`єктний склад оспорюваного договору не відповідає вимогам до договору факторингу, такий договір є недійсним. Крім того, спірний договір є фіктивним, оскільки він укладений без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися, а лише для створення штучних передумов для звернення на підставі цього договору з тими самими вимогами, у яких відмовлено в суді України, до суду Англії та Уельсу. До того ж, за оспорюваним договором відступлено права вимоги, якими ТОВ «Стар Інвестмент Ван» на час укладення договору не володіло.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку задовольнити подану позовну заяву з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За приписами ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Частина 1 ст. 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

У статті 350 Господарського кодексу України факторинг визначений як передання чи зобов`язання банку передати грошові кошти за плату в розпорядження іншої сторони, яка відступає або зобов`язується відступити банку своє право грошової вимоги до третьої сторони.

За положеннями статті 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Із частини першої статті 1077 Цивільного кодексу України, статті 350 Господарського кодексу України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вбачається, що суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 Цивільного кодексу України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 Цивільного кодексу України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У пункті 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 Цивільного кодексу України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Отже, відступлення права вимоги може відбуватись, зокрема, на підставі договору купівлі-продажу, дарування, міни. Якщо право вимоги відступається за плату (так званий продаж боргів), то сторони у відповідному договорі мають визначити ціну продажу цього майнового права. Можлива різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги, яка надається новим кредитором попередньому.

Суд зауважує, що із викладених умов договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 не вбачається та позивачем не доведено, що предметом та метою спірного правочину є надання ТОВ «Стар Інвестмент Ван» фінансової послуги (надання грошових коштів за плату) WWRT LIMITED, оскільки різниця між вартістю права вимоги та ціною його продажу може бути обумовлена ліквідністю цього майнового права та сама по собі (за відсутності інших ознак) не свідчить про наявність фінансової послуги.

Отже, з урахуванням всієї сукупності суттєвих ознак спірного договору, суд дійшов висновку, що останній є за своєю правовою природою договором відступлення права вимоги, а не договором факторингу.

За змістом ч. 1 ст. 510 ЦК України сторонами в зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 514 ЦК України).

При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Отже, виходячи із загальних правил та положень ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять всі права первісного кредитора.

Обсяг цих прав та умови їх переходу визначаються на момент переходу цих прав до нового кредитора. Тобто новий кредитор отримує право вимагати виконання зобов`язання в обсязі, що існував на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги).

Законодавцем передбачено можливість відступлення первісним кредитором новому кредитору як повного обсягу прав та обов`язків, належних йому на момент відступлення (універсальне правонаступництво), так і можливість відступлення прав лише у певній частині, що обумовлюється сторонами в договорі відступлення права вимоги (сингулярне правонаступництво).

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц та постанові Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 914/2567/17, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. В справах про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.

У постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 31/160(29/170(6/77-5/100) викладено правову позицію, згідно з якою, оцінюючи обсяг переданих прав, суд враховує загальновизнаний принцип приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам».

Отже, відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав, тому, під час розгляду справ про визнання недійсним договорів про відступлення права вимоги судам необхідно з`ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу (на момент підписання договору цесії (відступлення права вимоги)).

Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 16.10.2018 у справі №914/2567/17, від 04.12.2018 у справі №31/160(29/170(6/77-5/100), від 04.06.2020 у справі №910/1755/19.

Досліджуючи умови оспорюваного договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020, судом встановлено, що предметом договору є відступлення ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на користь WWRT LIMITED абсолютно всіх прав власності, володіння та користування та вигоди ТОВ "Стар Інвестмент Ван", без жодних обтяжень, на договір продажу кредитів від 22.02.2019, укладений між АТ «Фортуна-Банк» та ТОВ "Стар Інвестмент Ван".

У пункті 2.1 договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 конкретизовано, що відступаються абсолютно всі права власності, володіння та користування ТОВ "СТАР ІНВЕСТМЕНТ ВАН", без жодних обтяжень, на Кредити (відомості про які викладено в Додатку 3 до цього Договору) в обсязі, в якому вони залишаються несплаченими станом на дату цього відступлення, включаючи, без обмеження (стосовно кожного з таких Кредитів):

2.1.1. право на одержання вимоги, подання позову, стягнення та надання квитанцій щодо всіх основних сум та інших сум, що сплачуються за Кредитами чи щодо Кредитів, а також всіх відсотків та будь-яких інших сум, що підлягають сплаті за ними;

2.1.2. вигоду та право подавати позов щодо всіх домовленостей та зобов`язань перед Продавцем за Кредитами чи стосовно них;

2.1.3. вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти Позичальників та будь-якої особи, юридичної особи чи осіб, які одержали будь-яку вигоду чи кошти в результаті створення Кредитів, як їх бенефіціарними власниками, так і в інший спосіб;

2.1.4. в обсязі, в якому вони можуть бути відступлені (без згоди відповідної сторони), всі підстави та права позову проти будь-якої особи чи юридичної особи у зв`язку з будь- яким звітом, оцінкою, висновком, сертифікатом чи іншим викладенням фактів чи висновком, що надаються у зв`язку з Кредитами;

2.1.5. вигоду щодо всіх таких прав власності, володіння та користування, які Продавець має стосовно таких Кредитів та відсотки й будь-які інші суми, що підлягають сплаті за ними;

2.1.6. вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти всіх осіб чи юридичних осіб, від яких Продавець матиме право одержати кошти та/або компенсацію в результаті оголошення Кредитів шахрайськими, такими, що суперечать банківським правилам, законам чи нормативним положенням України, недійсними чи такими, що втратили чинність.

З огляду на те, що предметом відступлення спірного правочину є права ТОВ "Стар Інвестмент Ван", отримані ним на підставі договору продажу кредитів від 22.02.2019, укладеним між АТ «Фортуна-Банк» та ТОВ "Стар Інвестмент Ван", з`ясуванню підлягають обсяг та зміст прав останнього, та чи існували передані ним права на момент підписання 23.03.2020 оспорюваного договору відступлення.

Як слідує з умов договору продажу кредитів від 22.02.2019, укладеним між АТ «Фортуна-Банк» та ТОВ "Стар Інвестмент Ван", АТ «Фортуна-Банк» передає у власність ТОВ "Стар Інвестмент Ван", а останнє приймає у власність майнові права, які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому та які, включають:

- право вимоги до боржників, майнових поручителів та фінансових поручителів (надалі - Боржники), які виникли за укладеними договорами (надалі - Укладені договори) та/або на інших підставах, наведених у додатку №1 до цього Договору (надалі - Права вимоги);

- право оскаржувати недійсність або припинення Прав вимоги, а також припинення/ліквідацію будь-якого з Боржників у судовому та позасудовому порядку;

- право звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень власника Прав вимоги та/або кредитора за Правами вимоги, які передбачені законодавством та Укладеними договорами, включаючи, але не обмежуючись Божників, органів нотаріату, правонаступників/спадкоємців Боржників, тощо;

- право власності на Права вимоги, а також інші права кредитора за Правами вимоги, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у разі скасування рішень про їх недійсність чи припинення або у разі скасування припинення/ліквідації Боржника, на підставі цього Договору;

- право набути у власність гроші та/або майно на підставах, наведених у додатку №1 до цього Договору, або отримати грошові кошти/відшкодування за наслідками недійсності/нікчемності Укладених договорів, тощо;

- інші права, що пов`язані або випливають із Прав вимоги.

Таким чином, ТОВ "Стар Інвестмент Ван" включено до обсягу переданих прав за договором купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 права вимоги, що не були передані йому на підставі договору продажу кредитів від 22.02.2019, а саме: вигода щодо всіх підстав та прав позову проти будь-якої особи, юридичної особи чи осіб, які одержали будь-яку вигоду чи кошти в результаті створення Кредитів, як їх бенефіціарними власниками, так і в інший спосіб; в обсязі, в якому вони можуть бути відступлені (без згоди відповідної сторони), всі підстави та права позову проти будь-якої особи чи юридичної особи у зв`язку з будь- яким звітом, оцінкою, висновком, сертифікатом чи іншим викладенням фактів чи висновком, що надаються у зв`язку з Кредитами; вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти всіх осіб чи юридичних осіб, від яких Продавець матиме право одержати кошти та/або компенсацію в результаті оголошення Кредитів шахрайськими, такими, що суперечать банківським правилам, законам чи нормативним положенням України, недійсними чи такими, що втратили чинність.

З огляду на те, що відповідними правами ТОВ "Стар Інвестмент Ван" не наділялося та не володіло за змістом договору продажу кредитів від 22.02.2019, відступлення ТОВ "Стар Інвестмент Ван" вищевказаних прав не могло бути предметом договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020.

Відтак, приймаючи до уваги обсяг прав, переданих за договором купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020, суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення сторонами оспорюваного договору загальновизнаного принципу приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet", який означає, що «ніхто не може передати більше прав, ніж має сам», що виявилося в передачі ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на користь WWRT LIMITED прав вимоги, якими ТОВ "Стар Інвестмент Ван" не володіло.

У контексті наведеного судом враховано, що на підставі оспорюваного договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 WWRT LIMITED звернулося у вересні 2020 року з позовом до Високого суду, Суду у справах господарської діяльності та майна Англії та Уельсу, до ОСОБА_1 , як до колишнього єдиного мажоритарного бенефіціарного власника та Голови наглядової ради АТ «Фортуна-Банк», про стягнення завданої АТ «Фортуна-Банк» шкоди в розмірі 65 000 000,00 фунтів стерлінгів, що є еквівалентом 2 048 150 000,00 грн.

При розгляді справи №BL-2020-001416, зокрема, у позовній заяві, WWRT LIMITED посилалося на те, що отримало від ТОВ "Стар Інвестмент Ван" на підставі договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 права для подачі відповідного позову, зокрема, отримало: вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти будь-якої особи, юридичної особи чи осіб, які одержали будь-яку вигоду чи кошти в результаті створення Кредитів, як їх бенефіціарними власниками, так і в інший спосіб; вигоду щодо всіх підстав та прав позову проти всіх осіб чи юридичних осіб, від яких Продавець матиме право одержати кошти та/або компенсацію в результаті оголошення Кредитів шахрайськими, такими, що суперечать банківським правилам, законам чи нормативним положенням України, недійсними чи такими, що втратили чинність.

Наведене зумовлює наявність підстав констатувати, що внаслідок вчинення відповідачами спірного договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 відбувається порушення суб`єктивних цивільних прав та інтересів позивача, який виступає заінтересованою особою щодо визнання такого правочину недійсним.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Ураховуючи викладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для визнання договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 недійсним, за яким відступлено права вимоги, якими сторона договору не володіла на момент його підписання.

Щодо посилань позивача на фіктивність оспорюваного договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020, суд зауважує наступне.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним суди повинні встановити наявність умислу в усіх сторін правочину. При цьому необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Отже, основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) іншого учасника або третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Водночас, позивачем наявність ознак фіктивності договору купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020 не доведено. У той же час, невідповідність спірного договору ч. 1 ст. 514 ЦК України, ч. 1 статті 203 ЦК України, є самостійною підставою для визнання його недійсним що за приписами статті 215 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (частина друга статі 2 ГПК України).

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідачів.

Разом з тим, якщо пропорції задоволення позовних вимог точно визначити неможливо, то судові витрати розподіляються між сторонами порівну. У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено (пункт 4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013). З огляду на вказане, суд дійшов висновку про покладення судових витрат на відповідача 1 та відповідача 2 порівну, а саме в розмірі 1135,00 грн.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір купівлі-продажу кредитів та прав власності від 23.03.2020, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" та Private Limited Company WWRT Limited, з моменту його укладення.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стар Інвестмент Ван" (01601, м. Київ, пл. Спортивна,1, корпус А, БЦ "Гулівер", ідентифікаційний номер 42682150) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

4. Стягнути з Private Limited Company WWRT Limited (Сполучене Королівство Великобританії та Північної Ірландії, W2 2NP, Лондон, 4 Кларендон Плейс, номер реєстрації компанії 12485400) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1135 (одна тисяча сто тридцять п`ять) грн. 00 коп.

4. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 05.12.2022.

Суддя А.В. Яковенко