Рішення № 107675036, 30.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

30.11.2022Справа № 910/9803/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 3-В)

до Фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 515 880,70 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Якімлюк Н.О.

від відповідача: не з`явились

У судовому засіданні 30.11.2022, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича про стягнення заборгованості у розмірі 515 880,70 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч здійсненій Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС» оплаті за поставку товару та його монтаж та загальну суму 515 880,70 грн, відповідач не здійснив поставку товару та не повернув на вимогу позивача безпідставно набуті грошові кошти, що є підставою для стягнення вищевказаної суми в судовому порядку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 03.10.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначити на 02.11.22 о 10:00 год.

01.11.2022 через загальний відділ діловодства суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю прибуття останнього в судове засідання за станом здоров`я.

У судовому засіданні 02.11.2022 суд на місці ухвалив задовольнити клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання та відкласти останнє на 16.11.2022.

У судовому засіданні 16.11.2022 суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до судового розгляду по суті на 30.11.2022.

У судовому засіданні 30.11.2022 суд заслухав представника позивача, який підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 30.11.2022, явку уповноваженого представника не забезпечив, клопотань щодо відкладення розгляду справи не направляв, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2022, не подав до суду відзиву на позов, а відтак, не скористався наданими йому процесуальними правами.

З огляду на зазначене та з урахуванням того, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

У липні 2021 року між Позивачем (Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС») та Відповідачем (Фізичною особою-підприємцем Борщем Сергієм Валентиновичем) було обговорено співпрацю щодо поставки необхідного Позивачу товару.

Відповідачем було надіслано Позивачу рахунок-фактуру № РФ-21080 від 29.07.2021 на суму 329 744, 00 грн, із строком оплати до 02.08.2021 за товар, а саме:

- шпоновані панелі з розшивкою. Шпон - дуб натуральний тангентальний. Тонування. З урахуванням монтажу;

- панелі шпоновані з фрезеруванням у вигляді рейок. Шпон - дуб натуральний тангентальний. Тонування. З урахуванням монтажу;

- Панелі з ДСП Saviola Artstone DA4.

Вказаний рахунок було оплачено Позивачем у повному обсязі 29.07.2021 відповідно до платіжного доручення № 244 від 29.07.2021 на суму 329 744,00 грн.

Проте, за твердженням Позивача, оплачений останній товар на суму 329 744, 00 грн Відповідачем поставлений не був, грошові кошти також повернуті не були.

Поряд із цим, на усне прохання Відповідача, з метою отримання та монтажу товару, Позивачем, на підставі того ж рахунку-фактури № РФ-21080 від 29.07.2021 на суму 329 744, 00 грн, із строком оплати до 02.08.2021, останнім було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 186 136, 70 грн, відповідно до платіжного доручення № 482 від 20.05.2022 на суму 186 136,70 грн.

При цьому, Позивачем було зазначено, що навіть після здійснення другої оплати, Відповідачем не було виконано взятих на себе зобов`язань, товар лишився не поставленим, грошові кошти у загальній сумі 515 880,70 грн повернуті не були.

З метою досудового врегулювання спору, Позивач звертався до Відповідача у телефонному режимі із проханням повернути грошові кошти, проте Відповідач відмовився їх повертати.

В подальшому, представником Позивача 04.08.2022 було направлено на адресу Відповідача вимогу про повернення безпідставно набутих коштів від 03.08.2022 року цінним листом з описом вкладення, що підтверджується належним чином засвідченою копією вимоги із доказами надіслання, які містяться в матеріалах позовної заяви.

15.08.2022 представником Позивача було отримано від Відповідача відповідь на вимогу від 12.08.2022, в якій Відповідач вказує, що між сторонами існує усний безстроковий договір та перед Позивачем він виконав господарські зобов`язання в повному обсязі (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах позовної заяви).

29.08.2022 представником Позивача було направлено на адресу Відповідача уточнену вимогу про повернення безпідставно набутих коштів від 29.08.2022 цінним листом з описом вкладення що підтверджується належним чином засвідченою копією вимоги із доказами надіслання, які містяться в матеріалах позовної заяви.

14.09.2022 представником Позивача було отримано відповідь Відповідача на повторну вимогу від 29.08.2022 року, в якій Відповідач не визнав вимоги та вказав, на виконання своїх зобов`язань перед Позивачем (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах позовної заяви).

Оскільки товар не був поставлений Позивачу, а грошові кошти у загальному розмірі 515 880,70 грн не були повернуті Позивачу Відповідачем, Позивач звернувся із даною позовною заявою до суду про стягнення з Відповідача 515 880,70 грн безпідставно набутих грошових коштів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (частина 2 статті 638 Цивільного кодексу України).

Згідно частини 1 статті 639 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до частини 1 статті 641 Цивільного кодексу України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом (частиною 2 статті 642 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС» та фізичною особою-підприємцем Борщем Сергієм Валентиновичем був укладений договір поставки у спрощений спосіб.

Так, Позивачем на підставі рахунку-фактури № РФ-21080 від 29.07.2021 на суму 329 744, 00 грн, із строком оплати до 02.08.2021 за товар, було перераховано Відповідачу 329 744,00 грн.

Вказані обставини підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 244 від 29.07.2021, оригінал якого також був наданий суду для огляду Позивачем.

Також, на усне прохання Відповідача, з метою отримання та монтажу товару, Позивачем, на підставі того ж рахунку-фактури № РФ-21080 від 29.07.2021 на суму 329 744, 00 грн, із строком оплати до 02.08.2021, останнім було перераховано на рахунок Відповідача грошові кошти у розмірі 186 136, 70 грн, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 482 від 20.05.2022 на суму 186 136,70 грн, оригінал якого також був наданий суду для огляду Позивачем.

Позивач зазначав, що після здійснення вищевказаної передплати, у зв`язку із тим, що Відповідачем не було здійснено поставку оплаченого товару, у ході телефонних перемовин, Відповідач повідомив Товариству про відсутність підстав для повернення сплачених грошових коштів. Також, Позивачем було направлено на адресу Відповідача претензії про повернення грошових коштів, на які було отримано відмову у поверненні грошових коштів Відповідача.

З огляду на викладене, Товариство, звернулося з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача 515 880,70 грн безпідставно набутих грошових коштів.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 вказаної статті встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 663 Цивільного кодексу України передбачає, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України передбачено право покупця у разі порушення продавцем строку передання йому попередньо оплачених товарів або пред`явити вимогу про передання оплаченого товару, або вимагати повернення суми попередньої оплати (тобто відмовитися від прийняття виконання).

Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.

Як встановлено судом, представником Позивача 04.08.2022 було направлено на адресу Відповідача вимогу про повернення безпідставно набутих коштів від 03.08.2022 року цінним листом з описом вкладення, що підтверджується належним чином засвідченою копією вимоги із доказами надіслання, які містяться в матеріалах позовної заяви.

29.08.2022 представником Позивача було направлено на адресу Відповідача уточнену вимогу про повернення безпідставно набутих коштів від 29.08.2022 цінним листом з описом вкладення що підтверджується належним чином засвідченою копією вимоги із доказами надіслання, які містяться в матеріалах позовної заяви.

Отже, Позивачем було реалізовано таким чином своє право на повернення грошових коштів.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе а рахунок іншої особи (потерпілої) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого інших осіб чи наслідком події.

Частиною 3 вищезазначеної статті встановлено, що положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

На момент розгляду справи сума, яка підлягає стягненню з Відповідача, становить 515 880,70 грн.

Приписами частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки вищезазначена сума бору підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, Відповідачем не оспорена і останній на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога Товариства про стягнення з Відповідача даної суми є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на Відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Борща Сергія Валентиновича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКАЙ ТРЕЙД ОФІС» (01013, м. Київ, вул. Деревообробна, буд. 3-В; ідентифікаційний код 43653051) грошові кошти у розмірі 515 880 грн 70 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 7 738 грн 22 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 05.12.2022

Суддя Л.Г. Пукшин