Ухвала суду № 107674980, 30.11.2022, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

30.11.2022Справа № 910/9077/16Суддя Господарського суду міста Києва Зеленіна Н.І., розглянувши матеріали заяви Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа у справі

за позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Ойл Групп"

про стягнення 136 000,00 грн

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Токарєва К.К.

Представники сторін: відповідно до протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 у справі №910/9077/16 позовні вимоги Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." в дохід загального фонду Державного бюджету України 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені; стягнуто з відповідача в доход Державного бюджету України 1 378,00 грн судового збору.

11.07.2016 на виконання вказаного рішення були видані відповідні накази №910/9077/16. Строк пред`явлення вказаних наказів до виконання встановлено до 05.07.2017.

29.12.2016 на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду був виданий відповідний наказ №910/9077/16.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.04.2017 задоволено заяву про видачу дубліката наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 №910/9077/16.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.09.2017 у справі №910/9077/16 замінено позивача у справі - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України правонаступником - Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України; рішення Господарського суду міста Києва від 22.06.2016 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2016 залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.05.2017 замінено позивача у справі - Київське міське територіальне відділення Антимонопольного комітету України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 50-Б; код ЄДРПОУ 22873444) правонаступником - Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; код ЄДРПОУ 21602826).

06.11.2017 видано дублікат наказу Господарського суду міста Києва від 11.07.2016 №910/9077/16 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.С.А." в дохід загального фонду Державного бюджету України 68 000,00 грн штрафу та 68 000,00 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2022 відмовлено повністю у задоволенні заяви ТОВ "Гарант Ойл Групп" про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у справі №910/9077/16.

08.11.2022 через відділ діловодства суду від Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа, у якій заявник просить поновити пропущений строк для пред`явлення до виконання наказу Господарського суду міста Києва №910/9077/16 від 11.07.2016 про стягнення з ТОВ "Гарант Ойл Групп" штрафу у розмірі 68 000,00 грн, пені у розмірі 68 000,00 грн та видати дублікат зазначеного наказу.

Ухвалою суду від 10.11.2022 призначено розгляду заяви на 30.11.2022.

30.11.2022 через відділ діловодства суду від ТОВ "Гарант Ойл Групп" надійшли заперечення на заяву про поновлення строку та видачу дубліката наказу.

У судовому засіданні 30.11.2022 представник стягувача підтримала подану заяву та просила її задовольнити, представник боржника заперечує проти задоволення заяви та просить відмовити у задоволенні заяви.

Розглянувши подану заяву суд приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (Європейський суд) як джерело права.

У вирішенні питання про відновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суди повинні враховувати правові принципи, визначені Конвенцією, які знаходять своє розширене тлумачення в рішеннях Європейського суду.

Так, у рішенні Європейського суду в справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України зазначено, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1, повинне тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права, як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлене під сумнів ("Брумареску проти Румунії").

Відповідно до рішення Європейського суду у справі "Агрокомплекс проти України", існування заборгованості, яка підтверджена остаточним і обов`язковим для виконання судовим рішенням, дає особі, на користь якої таке рішення винесено, підґрунтя для "законного сподівання" на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи у значенні статті 1 Першого протоколу.

Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим пунктом статті 1 Першого протоколу.

Виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як невід`ємну складову судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якому йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шмалько проти України" суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Таким чином, виконання рішення є обов`язковим елементом права на справедливий суд, та сума заборгованості, яка присуджена судом є підґрунтям для "законного сподівання" позивача на виплату такої заборгованості і становить "майно" цієї особи.

За змістом ст. 329 ГПК України у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд зазначає, що підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання є існування обставин поважності пропуску такого строку. Такі причини поважності пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання оцінюються судом, виходячи з обґрунтування поважності цих причин, наданих доказів за правилами ст. 86 ГПК України.

Як вбачається із матеріалів справи, 21.06.2018 стягувачем було направлено наказ від 06.11.2017 №910/9077/16 разом із заявою про відкриття виконавчого провадження до Бориспільського міськрайонного ВДВС.

Згідно із підтвердженням про вручення поштового відправлення Бориспільський міськрайонний ВДВС отримав заяву про відкриття виконавчого провадження 02.07.2018.

Постановою Бориспільського міськрайонного ВДВС від 09.07.2018 було відкрито виконавче провадження з виконання наказу №910/9077/16 від 11.07.2016.

Відтак, судом встановлено, що Комітет звертався до виконавчої служби із заявою про відкриття виконавчого провадження з виконання спірного наказу в порядку, встановленому законом та в межах встановленого строку для пред`явлення наказу до виконання.

Часові межі, протягом яких виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання, встановлюються законом з метою дотримання принципу правової визначеності стягувача та боржника за виконавчим документом. У разі усвідомленого непред`явлення стягувачем виконавчого документа до виконання протягом строку, що встановлений для пред`явлення його до виконання, стягувач та боржник повинні розуміти наслідки такої бездіяльності щодо кожного з них.

Разом з цим, Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Пропущений строк може бути поновлено у разі визнання судом поважності причин пропуску такого строку.

При цьому, поважними у розумінні норм чинного законодавства є такі причини пропуску строку, які з об`єктивних, тобто незалежних від волі заявника, причин перешкоджали своєчасному, в межах встановленого строку, пред`явленню стягувачем виконавчого документа до виконання в установленому законом порядку.

Заявник зазначає, що на адресу Відділення не надходило жодної інформації про стан виконання наказу та не повертався оригінал спірного наказу.

Як вбачається із матеріалів справи, постановою старшого державного виконавця Пирятинського районного відділу ДВС ПСМУ МЮ (м. Суми) про повернення виконавчого документа стягувачу від 04.02.2020 повернуто стягувачу наказ №910/9077/16 від 11.07.2016.

Підставою повернення наказу №910/9077/16 від 11.07.2016 є п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: виконавцем встановлено, що майна, яке належить боржнику на праві власності та на яке за законом можливо звернути стягнення не виявлено.

У зазначеній постанові встановлено, що виконавчий документ може бути пред`явлено повторно до виконання у строк до 04.02.2023.

Разом з тим, постановою Пирятинського районного відділу ДВС ПСМУ МЮ (м. Суми) про виправлення помилки у процесуальному документі від 10.06.2022 постановлено внести виправлення до документу "Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу" та змінити строк повторного пред`явлення виконавчого документа до виконання з 04.02.2023 на 04.05.2020.

Належним доказів направлення копії постанов державного виконавця від 04.02.2020 разом із оригіналом наказу та від 10.06.2022 на адресу Відділення до матеріалів справи не додано.

Долучені до матеріалів справи копія листа Північно-східного міжрегіонального управління МЮ (м. Суми) за вих. №17.21-29 від 21.11.2022 та докази направлення поштового відправлення з постановою про повернення виконавчого документа та оригіналу наказу, не приймаються судом як належні докази з огляду на наступне.

Із долученого реєстру поштової відправки вбачається, що поштове відправлення №3700019493213 було направлено на юридичну особу - Антимонопольний комітет України за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 50Б.

Проте, стягувачем за спірним виконавчим провадженням є Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (правонаступником якого є Північне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України), адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Василя Липківського, буд. 45.

Тобто, зазначене свідчить про неправильне зазначення адресата у поштовому відправленні №3700019493213.

Із долучених документів не можливо встановити, які саме документи направлялися указаним поштовим відправленням.

Окрім того, нормами чинного процесуального законодавства не визначено строк упродовж якого стягувач має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у разі пропуску такого строку.

Враховуючи те, що Відділення в межах передбачених законодавством строків та у встановленому законом порядку вчиняв дії, спрямовані на виконання рішення суду в даній справі, а пропуск строку для повторного пред`явлення наказу до виконання зумовлений незалежними від стягувача причинами (неотримання постанови про повернення виконавчого документа разом із оригіналом наказу, що зумовлено неналежним виконанням державним виконавцем обов`язків щодо направлення на дійсну стягувача процесуальних документів), суд визнає поважними причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання та доходить висновку про задоволення заяви Відділення.

Положеннями ст. 18 ГПК України встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Також, заявник просить видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва у справі №910/9077/16, оскільки Відділенням не отримано постанови про повернення оригіналу виконавчого документу та оригіналу наказу, а відтак, оригінал наказу є втраченим.

Відповідно до п. 19.4 Розділу XI Перехідних положень ГПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку.

Враховуючи втрату оригіналу наказу, суд вважає за необхідне задовольнити заяву про видачу дубліката наказу та видати дублікат наказу №910/9077/16 від 11.07.2016 про стягнення пені та штрафу.

Керуючись ст. 234, 329, п. 19.4 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Північного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачу дублікату виконавчого документа - задовольнити.

2. Поновити строк для пред`явлення наказу Господарського суду міста Києва №910/9077/16 від 11.07.2016 про стягнення штрафу та пені до виконання.

3. Видати дублікат наказу Господарського суду міста Києва №910/9077/16 від 11.07.2016 про стягнення штрафу та пені.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 05.12.2022.

Суддя Н.І. Зеленіна