Ухвала суду № 107674881, 01.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 28/35/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

01.12.2022 справа № 908/809/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федорової Олени Владиславівни при секретарі Драковцевої В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом комунального підприємства Облводоканал Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А)

до відповідача житлово-експлуатаційного комунального підприємства СТЕПОК (70005, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Нагорна, буд. 8)

про стягнення грошових коштів

Представники сторін:

від позивача: Балховітіна В.Г., довіреність №12 від 04.01.2021;

від відповідача: Гайдук С.П., ордер серія СЕ №1045397 від 03.07.2022;

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося комунальне підприємство Облводоканал Запорізької міської ради з позовом до житлово-експлуатаційного комунального підприємства СТЕПОК про стягнення 371.534,50 грн, які складаються з: 366.715,42 грн основного боргу, 1.224,75 грн 3% річних та 3.594,33 грн інфляційних втрат.

В обґрунтування підстави звернення з позовом до суду позивач зазначив неналежне виконання відповідачем зобов`язань щодо своєчасної та повної оплати наданих послуг з водопостачання за період з грудня 2021 по січень 2022 (включно) в рамках договору №100 В/8 від 02.05.2019, внаслідок чого виникла заборгованість. У зв`язку з порушенням відповідачем умов договору позивач, враховуючи приписи діючого законодавства, нарахував до стягнення 3% річних за період прострочення з 13.01.2022 по 24.02.2022 у розмірі 1.224,75 грн та інфляційні втрати за січень 2022 у розмірі 3.594,33 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Федорової О.В.

Ухвалою суду від 14.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/809/22, присвоєно справі номер провадження 28/35/22, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) учасників справи. Відповідачу запропоновано у строк до 14.07.2022 надати відзив на позовну заяву.

04.07.2022 на адресу суду від житлово-експлуатаційного комунального підприємства СТЕПОК надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив відмовити в задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів посилався на те, що позивач при зверненні з позовом до суду не врахував здійснену відповідачем оплату 19.05.2022 на суму 35.000,00 грн, 30.05.2022 на суму 30.000,00 грн та 31.05.2022 на суму 15.000,00 грн. Тобто зазначений борг був погашений відповідачем до подачі позову. Зазначав, що платіж від 27.04.2022 на суму 25.000,00 грн повинен бути зарахований в рахунок платежу за грудень 2021, що попередньо погоджено сторонами (лист від 14.06.2022 №85), а платіж на суму 87.000,00 грн від 27.06.2022 повинен бути зарахований в рахунок платежу за січень 2022 (лист від 30.0.2022 №89). Крім того, після відкриття провадження у справі відповідачем сплачені рахунки за січень 2022, а саме 50.000,00 грн 13.06.2022, 35.000,00 грн від 20.05.2022, 23.00,00 грн 27.06.2022, 10.000,00 грн 28.06.2022, 10.00,00 грн 29.06.2022 та 15.000,00 грн 30.06.2022. Звертав увагу суду, що підставою для звернення з позовом позивачем зазначено порушення відповідачем зобов`язань за договором від 02.05.2019 №100В/8. Проте договір від 02.05.2019 припинив свою дію після укладення сторонами договору від 01.04.2021, який в подальшому також припинив свою дію після укладення договору від 27.01.2022. Відтак, на його думку, заявлені позовні вимоги обґрунтовані виключно правочином, який припинив свою дію. Наведене стосується як підстав для стягнення основного боргу, так і 3% річних та інфляційних втрат. Інших підстав для стягнення заявлених коштів позов не містить. Таким чином, позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. У відзиві відповідач просив з метою уточнення суми позовних вимог, визначення обставин, що визнаються та заперечуються сторонами призначити розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

29.07.2022 судом отримано клопотання житлово-експлуатаційного комунального підприємства СТЕПОК про включення до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Відповаідач просив суд, керуючись ст. 123, 126 ГПК України, стягнути з КП ОБЛВОДОКАНАЛ понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 7.000,00 грн. До клопотання додані докази направлення його копії з додатками на адресу позивача.

Враховуючи обставини, викладені в заявах (позові, відзиві), характер спірних правовідносин та предмет доказування, з метою встановлення всіх обставин справи, повного та всебічного її розгляду, суд на підставі ч. 6 ст. 250 ГПК України дійшов висновку про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, внаслідок чого замінив засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням. Ухвалою суду від 12.09.2022 підготовче засідання призначено на 01.11.2022.

01.11.2022 від відповідача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових письмових доказів. Зазначив, що у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем, в обґрунтування надав суду рахунки №3066/59241 від 31.12.2021 та №3066/60288 від 31.01.2022, листування з позивачем, письмові пояснення керівника відповідача. Просив суд залучити додаткові докази до матеріалів справи та надати їм оцінку під час ухвалення судового рішення. Також від відповідача надійшли письмові пояснення, відповідно до яких директор житлово-експлуатаційного комунального підприємства СТЕПОК повідомив, що при здійсненні платежу за рахунком № 3066/59241 від 31.12.2021 на суму 10.000,00 грн у платіжному дорученні № 891 від 23.05.2022 вчинена помилка щодо зазначення реквізитів рахунку. В телефонному режимі бухгалтер позивача та відповідача вирішили вважати платіж на суду 10.000,00 грн на підставі платіжного доручення № 891 від 23.05.2022 сплатою за рахунок № 3066/59241 від 31.12.2021. На теперішній час рахунки № 3066/59241 від 31.12.2021 та № 3066/60288 від 31.01.2022 сплачені у повному обсязі.

Цього ж дня судом від відповідача отримано клопотання про включення до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а саме витрати у сумах 2000,00 грн та 9000,00 грн.

01.11.2022 в судовому засіданні були присутні представники сторін, суд ухвалив оголосити перерву в судовому засіданні до 10.11.2022.

04.11.2022 до суду від позивача надійшла заява про зміну підстав позову, зменшення позовних вимог в частині основного боргу та збільшення вимог в частині 3% річних та інфляційних витрат. Просив суд прийняти заяву до розгляду, закрити провадження в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за договором в розмірі 366715,42 грн. Також просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму 3 % річних в розмірі 5167,00 грн та інфляційні витрати в розмірі 92719,87 грн. Судові витрати покласти на відповідача.

Перед судовим засіданням (10.11.2022) відповідач надав відзив, відповідно до якого заперечив проти прийняття заяви позивача від 04.11.2022 та просив суд повернути її заявнику, обґрунтувавши це тим, що позивач не зазначив підставу, визначену частиною першою статті 231 ГПК України. Також зазначив, що позивач об`єднав позовні вимоги щодо стягнення 3% річних та інфляційних витрат за різними договорами. Позивач, заявивши клопотання про закриття провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 3667154,42 грн, просив суд стягнути всю суму судових витрат, що суперечить ст. 129 ГПК України. У задоволенні позивних вимог позивача просив відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 10.11.2022 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів до 11.12.2022. У відповідності до ст. 183 ГПК України оголошено перерву, підготовче засідання призначено на 01.12.2022 об 11-00 год. Сторонам запропоновано надати суду пояснення та додаткові докази, які не були подані ними до суду в обґрунтування своєї правової позиції, а також клопотання процесуального характеру.

21.11.2022 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких викладені заперечення про стягнення з КП «Облводоканал» ЗОР понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9.000,00 грн.

Також цього дня від позивача надійшла заява №12/1424 від 18.11.2022 про відмову від позовних вимог за договором №100В/8 від 02.05.2019 та зміну предмета та підстави позову. Відповідно до заяви позивач просив суд:

- прийняти відмову від позовних вимог за договором №100В/8 від 02.05.2019 та зміну предмета та підстав позову;

- прийняти відмову позивача від позовних вимог заявлених в первісному позові про стягнення суми боргу за надані послуги з водопостачання у період грудень 2021 січень 2022 в розмірі 366.715,42 грн, 3% річних в розмірі 1.224,75 грн та інфляційних втрат в розмірі 3.594,33 грон згідно договору №100В/8 від 02.05.2022;

- стягнути з ЖЕК КП «Степок» на користь КП «Облводоканал» ЗОР суму 3% річних в розмірі 2274,28 грн та інфляційні втрати в розмірі 48.137,98 грн за договором №100В/8 від 01.04.2021;

- стягнути з ЖЕК КП «Степок» на користь КП «Облводоканал» ЗОР суму 3% річних в розмірі 2.892,72 грн та інфляційні втрати в розмірі 44.581,89 грн за договором №100В/8 від 27.01.2022;

- стягнути з ЖЕК КП «Степок» на користь КП «Облводоканал» ЗОР суму судового збору пропорційно задоволених позовних вимог.

До початку судового засідання відповідачем через канцелярію суду подані:

-письмові пояснення щодо реальності понесених витрат на правову допомогу, що підтверджується детальними розрахунками, наведеними в актах виконаних робіт, фактичною участю в судових засіданнях, підготовкою безпосередньо адвокатом письмових заяв по суті справи, письмових клопотань, тощо;

-відзив на заяву позивача від 18.11.2022 про відмову від позовних вимог за договором №100В/8 від 02.05.2019 та зміну предмета та підстав позову. Зауважував, що позивач намагається стягнути інші суми (інший предмет позову) за іншими договорами від 01.04.2021 та від 27.01.2022 (інші підстави позову), ніж при первинному зверненні до суду. Зазначав про порушення позивачем положень ст. 46 ГПК України (одночасна зміна предмету та підстав позову). Просив суд прийняти відмову позивача від первісних позовних вимог, відмовити у зміні предмету та підстав позову, закрити провадження у справі у зв`язку з відмовою позивача від позову, повернути позивачу з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду, стягнути з КП «Облводоканал» ЗОР понесені відповідачем витрати на професійну правничу допомогу адвоката;

- клопотання про включення до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу адвоката у сумі 26.000,00 грн. До клопотання додані Акт приймання-здавання наданих послуг від 25.11.2022 до договору б/н від 27.06.2022, рахунок-фактура №3 від 25.11.2022, докази направлення на адресу позивача.

В судовому засіданні 01.12.2022 були присутні представники сторін, розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратним комплексом Акорд.

Представники сторін під час судового засідання 01.12.2022 наполягали на задоволенні заявлених ними вимог, підтримали свої заперечення, що викладені в заявах, які містяться в матеріалах справи.

Заслухавши доводи сторін, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення заяви позивач про відмову від позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 2 ст. 191 ГПК України до ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнання позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 5 ст. 191 ГПК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 170 ГПК України письмова заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережні у виданій йому довіреності або ордері (ч. 2 ст. 61 ГПК України).

У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3 ст. 191 ГПК України).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету (ч. 4 ст. 231 ГПК України).

Аналіз змісту поданої позивачем заяви про відмову від позову свідчить про відмову позовних вимог щодо стягнення заборгованості за договором від 02.05.2019, яка на момент звернення з позовом до суду вже погашена відповідачем.

Відмова позивача від позову подана в установленому законом порядку та підписана уповноваженою особою генеральним директором Басанським С.В., повноваження якого підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (арк.с. 31).

За таких обставин, суд приймає відмову позивача від позову та закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Частиною 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Матеріали справи містять докази сплати позивачем судового збору в розмірі 5.573,03 грн (платіжне доручення №3096 від 27.05.2022). Вказана сума судового збору зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення судом заяви позивача про відмову від позову, приймаючи до уваги наведені вище норми права, суд вважає за правомірне повернути КП «Облводоканал» ЗОР з Державного бюджету 50% судового збору сплаченого ним при зверненні з позовом до суду.

Щодо заяви КП «Облводоканал» ЗОР про зміну предмета та підстав позову, суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 46 ГПК України встановлено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

При цьому суд вважає, що у вирішенні питання щодо оцінки поданої заяви, господарський суд має виходити з ретельного дослідження змісту поданої заяви та співвідношення такого змісту з раніше заявленими позовними вимогами.

Виходячи з положень ст. 162 ГПК України, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предмет позову повинен мати правовий характер і випливати з певних матеріально-правових відносин. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Предмет і підстава позову сприяють з`ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов`язку.

Відтак зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Водночас у поданій заяві позивач заявляє про зміну предмета та підстав позову та просить суд стягнути з відповідача:

-2.274,28 грн 3% річних за договором від 01.04.2021;

-48.137,98 грн інфляційні втрати за договором від 01.04.2021;

-2.892,72 грн 3% річних за договором від 27.01.2022;

-44.581,89 грн інфляційні втрати за договором від 27.01.2022.

Аналіз змісту заяви позивача свідчить про порушення ним положень ст. 46 ГПК України, які полягають у одночасній зміні і предмету і підстави позову, внаслідок чого суд відмовляє у її прийняті до розгляду.

Відповідно до ч. 3 ст. 130 ГПК України у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Згідно з ч. ч. 5, 6 ст. 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.

Частиною 8 статті 129 ГПК України встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

В клопотанні від 29.07.2022 відповідач просив включити до складу судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7.000,00 грн. До клопотання додані договір (угода) від 27.06.2022, Акт приймання-здавання наданих послуг від 25.07.2022 до договору б/н від 27.06.2022, рахунок-фактура №1 від 25.07.2022 на суму 7.000,00 грн.

Також матеріали справи містять клопотання ЖЕКП «СТЕПОК» від 31.10.2022, в якому відповідач зазначив про додаткові понесені ним витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на послуги адвоката. Просив суд стягнути з КП «Облводоканал» ЗОР загальну суму витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 9.000,00 грн. До клопотання додані Акт №2 приймання-здавання наданих послуг від 31.10.2022 до договору б/н від 27.06.2022, рахунок-фактура №2 від 31.10.2022.

01.12.2022 ЖЕКП «СТЕПОК» подано клопотання про включення додаткових витрат відповідача на професійну правничу допомогу адвоката до складу судових витрат у сумі 17.000,00 грн, а саме витрат пов`язаних з підготовкою відзиву на заяву позивача від 04.11.2022 у сумі 5.000,00 грн, підготовку відзиву на заяву позивача від 18.11.2022 у сумі 5.000,00 грн, підготовку письмових пояснень на додаткові пояснення позивача від 18.11.2022 у сумі 3.000,00 грн, участь в двох судових засіданнях у сумі 4.000,00 грн. У зв`язку з чим загальний розмір витрат на правничу допомогу, яку просив стягнути відповідач, складає 26.000,00 грн. До клопотання додані Акт №3 приймання-здавання наданих послуг від 25.11.2022 до договору б/н від 27.06.2022, рахунок-фактура №3 від 25.11.2022.

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на правову допомогу. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 2-4 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правової допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Як свідчать матеріали справи 27.06.2022 між Гайдуком Сергієм Павловичем (адвокат) та житлово-експлуатаційним комунальним підприємством «СТЕПОК» (клієнт) укладено договір (угода) про участь адвоката у цивільному, кримінальному, господарському, адміністративному провадженні, проваджені по справах про адміністративне правопорушення.

Пунктом 4.1 договору встановлено, що адвокат здійснює свою професійну діяльність, згідно з умовами цього договору, в усіх установах, підприємствах, організаціях будь-якої форми власності та підпорядкування, в тому числі, але не виключно, в судах загальної юрисдикції України, органах державної виконавчої служби, банківських установах, органах нотаріату, тощо.

Загальна сума, що підлягає сплаті за цим договором, встановлюється за актами виконаних робіт (п. 5.2 договору).

Матеріали справи містять акти приймання-здавання наданих послуг з переліком найменувань виконаних робіт та їх вартість.

Вказані акти містять посилання, що претензії щодо якості, кількості та строку наданих послуг у клієнта відсутні.

Також суду надані рахунки-фактури виставлені адвокатом, в яких перелічені найменування послуг та зазначена їх вартість.

Відповідно до частини четвертої статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вирішуючи питання стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до правової позиції, викладеної, зокрема у постанові КГС ВС від 08 квітня 2020 року у справі № 922/2685/19, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення (п. 23). Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п.27.2.)

Таким чином, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час (п. 31, аналогічний правовий висновок наведений Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 07.11.2019 по справі № 905/1795/18).

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц).

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

Суд констатує, що п. 5 ч. 3 ст. 126 ГПК України передбачена можливість зменшити розмір витрат на оплату правничої допомоги адвоката у разі доведення іншою стороною неспіврозмірності цих витрат.

Матеріали справи не містять письмових заперечень позивача з належними та допустимими доказами відсутності правових підстав для задоволення вимог відповідача щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу саме в заявленому розмірі.

Посилання позивача про відсутність фактичних доказів сплати відповідачем вартості наданих йому послуг адвокатом та, як наслідок, відсутності правових підстав для стягнення цієї суми з позивача судом відхилені з огляду на наступне.

Відповідно до висновку Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду, викладеного у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу надання послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Проаналізувавши надані докази в підтвердження факту понесення витрат на послуг адвоката, суд визнав їх обґрунтованими.

За висновком суду, розмір витрат на оплату послуг адвоката є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення заяви відповідача про відшкодування за рахунок позивача 26.000,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ч. 3 ст. 130, ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Прийняти відмову комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької обласної ради від позову.

2. Провадження у справі № 908/809/22 закрити.

3. Повернути комунальному підприємству «Облводоканал» Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, ідентифікаційний код 03327115) з Державного бюджету України 2.786,51 грн (дві тисячі сімсот вісімдесят шість грн 51 коп) судового збору, сплаченого на підставі платіжного доручення № 3096 від 27.05.2022, оригінал якого находиться у позивача.

4. Стягнути з комунального підприємства «Облводоканал» Запорізької міської ради (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 129-А, ідентифікаційний код 03327115) на користь житлово-експлуатаційного комунального підприємства СТЕПОК (70005, Запорізька область, Запорізький район, с. Степне, вул. Нагорна, буд. 8, ідентифікаційний код 35764694) 26.000,00 грн (двадцять шість тисяч грн. 00 коп) витрат на правничу допомогу. Видати наказ.

Відповідно до ст. 235, п. 13 ч. 1 ст. 255, ч. 1 ст. 256, ст. 257 ГПК України ухвала суду набрала законної сили 01.12.2022 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до примусового виконання в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», протягом трьох років до 01.12.2025.

Суддя О.В. Федорова