Рішення № 107674839, 05.12.2022, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/84/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.2022 Справа № 908/1864/22

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Мірошниченка М.В.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без виклику представників сторін матеріали справи № 908/1864/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222, ідентифікаційний код 42038529)

до відповідача: Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (вул.Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71504, ідентифікаційний код 19355964)

про стягнення 70686,66 грн.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" основного боргу в сумі 36486,96 грн., 3% річних у сумі 2620,62 грн. та інфляційних втрат у сумі 31579,08 грн.

Позов обґрунтовано порушенням відповідачем зобов`язань за договором поставки товару №296(1)21УК/53-121-13-21-10850 від 09.11.2021 з оплати поставленого позивачем товару. Позивач вказує, що товар поставлено відповідачу на суму 109329,00 грн., оплачено відповідачем на суму 173081,28 грн., залишок заборгованості складає 36486,96 грн. За прострочення розрахунку за товар позивач нарахував 3% річних за період з 28.02.2022 по 19.07.2022 у сумі 2620,62 грн. та інфляційні втрати за період з березня по серпень 2022 року в сумі 31579,08 грн., які просить стягнути з відповідача разом із сумою основного боргу.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 525, 526, 530, 610, 611, 625, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 181, 193 Господарського кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.09.2022 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою суду від 28.09.2022 прийнято справу до провадження, присвоєно справі номер провадження 33/84/22, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання. Встановлено відповідачу строк для надання суду відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі; для надання заперечень на відповідь на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Встановлено позивачу строк для надання суду відповіді на відзив на позов - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Повідомлено сторін, що додаткові письмові докази, клопотання, заяви, пояснення, необхідно подати у строк до 28.10.2022.

Копію ухвали суду надіслано сторонам електронною поштою 28.09.2022.

Відповідач отримав копію ухвали суду в електронному кабінеті, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 28.09.2022.

17.10.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог судові витрати покласти на позивача. У відзиві відповідач посилається на те, що строк оплати частини вартості товару в розмірі суми ПДВ (34928,04 грн.) в договорі не встановлений, а вимога щодо оплати цієї суми відповідачу не надходила, тому строк оплати цієї суми, на думку відповідача, не настав. Вказує, що позивачем не дотриманий обов`язок відповідно до п. 4.5 договору в рамках адміністрування ПДВ щодо направлення на електронну адресу покупця зареєстрованої податкової накладної (для оплати частини товару в розмірі ПДВ). З огляду на це відповідач вважає неправомірним нарахування на цю суму 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, відповідач посилається на наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з військовою агресією РФ проти України, які засвідчені листом Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, як на підставу для звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання з оплати поставленого товару.

Суд прийняв відзив до розгляду.

20.10.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач зауважив, що умовами договору не передбачено обов`язковість направлення податкової накладної на адресу покупця, а передбачено її складання та реєстрацію відповідно до чинного законодавства (п. 4.5 договору). Також вказує, що відповідач не повідомляв позивача про настання форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, не надав доказів, що підтверджують їх настання, в порядку, визначеному в п. п. 9.2, 9.3 договору. У зв`язку з цим позивач вважає, що підстави для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків оплати товару відсутні.

Суд прийняв відповідь на відзив до розгляду.

28.10.2022 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зауважив, що відповідно до п. 7.7 договору у випадку ненадання постачальником покупцю у строк, визначений чинною редакцією ПКУ, електронної податкової накладної, зареєстрованої у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього договору, на суму ПДВ. Тобто, на думку відповідача, направлення відповідачу електронної податкової накладної є обов`язком позивача та не залежить від виконання обов`язку щодо реєстрації податкової накладної та автоматичного надсилання покупцю квитанції про реєстрацію податкової накладної. Вважає, що наведені відповідачем нормативно-правові акти, які регламентують режим воєнного стану, та лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 є достатніми доказами настання форс-мажорних обставин для відповідача.

Суд прийняв заперечення до розгляду.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

09.11.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (постачальник, позивач) та Державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (покупець, відповідач) укладено договір поставки товару №53-121-13-21-10850 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити, а покупець - прийняти і сплатити товар: ДК021:2015-32210000-8 «Обладнання до телерадіомовлення» (світильники) на загальну суму 209568,24 грн. з ПДВ.

Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість товару складає 174640,20 грн., крім того - ПДВ 20% - 34928,04 грн., разом - 209568,24 грн.

У п. 1.2 договору визначено строк поставки товару: листопад - грудень 2021 року.

За умовами п. 3.2 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору.

Згідно з п. 3.3 договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

Пунктом 12.1 договору встановлено, що договір вважається укладеним з дати підписання сторонами і діє протягом року з моменту його підписання.

На виконання договору позивач поставив відповідачу обумовлений у договорі товар на загальну суму 209568,24 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними №Д_004128 від 23.12.2021 на суму 100239,24 грн., №Д_004213 від 29.12.2021 на суму 109329,00 грн.

На суму вартості поставленого товару з ПДВ позивач виписав податкові накладні №365 та №366 від 23.12.2021, які зареєстровано у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції №1 від 14.01.2021.

Відповідач оплатив за поставлений товар частково - в загальній сумі 173081,28 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №6647 від 18.07.2022 на суму 41057,28 грн., №6648 від 18.07.2022 на суму 75840,00 грн., №6523 від 18.07.2022 на суму 45888,00 грн., №6594 від 18.07.2022 на суму 10296,00 грн., які проведені банком 19.07.2022.

У зв`язку з несплатою відповідачем решти вартості поставленого товару позивач надіслав відповідачу 18.08.2022 претензію вих. № 76/08 від 17.08.2022 про сплату залишку заборгованості в сумі 36486,96 грн.

Відповідач надав відповідь на претензію вих. №28-23/12193 від 15.09.2022, в якій відповідач послався на свій скрутний фінансовий стан.

У зв`язку з несплатою відповідачем решти вартості товару Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" основного боргу в сумі 36486,96 грн., 3% річних у сумі 2620,62 грн. та інфляційних втрат у сумі 31579,08 грн.

Спірні правовідносини є господарськими та врегульовані договором поставки товару №53-121-13-21-10850 від 09.11.2021.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу норми ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 3.2 договору розрахунок за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору.

Згідно з п. 3.3 договору оплата покупцем частини вартості товару у розмірі суми ПДВ здійснюється після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).

З вищенаведених умов договору вбачається, що строк оплати вартості товару погоджено сторонами в п. 3.2 договору шляхом визначення конкретного терміну оплати - протягом 60 календарних днів з дати поставки повного обсягу товару, визначеного в п. 1.1 договору, а вказівка у п. 3.3 договору на оплату частини вартості товару в розмірі суми ПДВ після реєстрації постачальником належним чином оформленої податкової в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) є лише умовою здійснення такої оплати, яка здійснюється у строк, визначений п. 3.2 договору, про що прямо зазначено в п. 3.3 договору (оскільки частина вартості товару в розмірі суми ПДВ також входить до ціни товару). При цьому така умова оплати пов`язана саме з реєстрацією податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних та не потребує надання доказів здійснення такої реєстрації.

Зазначеним спростовуються доводи відповідача щодо відсутності в договорі строку оплати вартості товару в частині суми ПДВ.

Пунктом 4.5 договору встановлено, що постачальник зобов`язаний скласти податкову накладну електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

За умовами п. 7.7 договору у випадку ненадання постачальником покупцю зареєстрованої у ЄРПН у строк, визначений чинною редакцією ПКУ, електронної податкової накладної, у ЄРПН, покупець має право в односторонньому порядку зменшити ціну договору, передбачену розділом 3 цього договору, на суму ПДВ.

Отже, відповідно до змісту п. 7.7 договору право покупця зменшити ціну договору стосується випадку ненадання постачальником покупцю зареєстрованої у ЄРПН у строк електронної податкової накладної у ЄРПН, тобто зареєстрована електронна накладна надається у ЄРПН. Ні в пункті 4.5, ні в п. 7.7 не передбачено обов`язку постачальника надсилати податкову накладну на адресу (електронну адресу) покупця. Зазначення в п. 4.5 договору електронної адреси для листування, за висновком суду, не є тотожним встановленню обов`язку надсилати на дану адресу податкову накладну. Відповідно до п.4.5 у постачальника є тільки обов`язок скласти та зареєструвати податкову накладну у ЄРПН.

За приписами п. 18 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 341) на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого). За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням. Квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію, одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Як встановлено судом, позивач зареєстрував податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних, про що свідчать квитанції №1 від 14.01.2021.

Отже, відповідач отримав квитанції про реєстрацію податкових накладних та мав можливість перевірити стан реєстрації податкових накладних у ЄРПН.

Позивач поставив відповідачу обумовлений у договорі повний обсяг товару на суму 209568,24 грн. з ПДВ 29.12.2021.

Суд враховує, що за приписами ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи вихідні дні, останнім строком оплати товару є 28.02.2022.

Строк оплати частини вартості послуг у розмірі суми ПДВ слід визначати так само, як і для оплати вартості товару, оскільки на дату настання строків оплати товару податкова накладна вже була виписана та зареєстрована постачальником.

Відповідач оплатив товар частково - сплатив 18.07.2022 суму 173081,28 грн., залишок неоплаченого товару складає 36486,96 грн.

Доводи відповідача щодо відсутності підстав для оплати цієї вартості як суми ПДВ судом спростовані. Крім того, залишок заборгованості в розмірі 36486,96 грн. є більшим, аніж сума ПДВ за договором (34928,04 грн.).

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості в розмірі 36486,96 грн. на час розгляду справи судом.

За таких обставин суд задовольнив позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості в розмірі 36486,96 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати товару позивач нарахував на суму заборгованості 3% річних таким чином:

- від суми боргу 209568,24 грн. за період з 28.02.2022 по 18.07.2022 (141 день) в розмірі 2428,69 грн.;

- від суми боргу 36486,96 грн. за період з 19.07.2022 по 20.09.2022 (64 дні) у розмірі 191,93 грн., всього - 2620,62 грн.

Суд зауважує, що позивач неправомірно включив у період прострочення сплати суми 209568,24 грн. день 28.02.2022, який є останнім днем строку виконання зобов`язання, а також день 18.07.2022, коли відбулась часткова сплата боргу. За 18.07.2022 слід враховувати суму боргу в розмірі 36486,96 грн.

У зв`язку з цим суд здійснив перерахунок 3% річних таким чином:

- за період з 01.03.2022 по 17.07.2022 (138 днів) від суми боргу 209568,24 грн. 3% річних складають 2377,02 грн.;

- за період 18.07.2022 по 20.09.2022 (65 днів) від суми боргу 36486,96 грн. 3% річних складають 194,93 грн., всього - 2571,95 грн.

3% річних у сумі 48,67 грн. нараховані позивачем необґрунтовано.

Інфляційні втрати розраховані позивачем від суми боргу 209568,24 грн. за період з березня по липень 2022 року (сукупний індекс інфляції 1,14877119) в розмірі 31177,72 грн. та від суми боргу 36486,96 грн. за серпень 2022 року (індекс 1,011) в розмірі 401,36 грн., всього в розмірі 31579,08 грн.

Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 31579,08 грн. визнані судом обґрунтованими.

Доводи відповідача про неправомірне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат на суму ПДВ судом відхилені з огляду на те, що частина вартості товару в розмірі суми ПДВ входить до складу ціни товару, яка погоджена сторонами, порядок її сплати регулюється умовами договору та, як встановлено судом вище, строк її сплати настав одночасно з оплатою вартості товару без ПДВ.

Враховуючи викладене, позові вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 3% річних підлягають задоволенню частково - в сумі 2571,95 грн. У стягненні 3% річних у сумі 48,67 грн. суд відмовляє, оскільки вони нараховані необґрунтовано. Вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у сумі 31579,08 грн. підлягають задоволенню.

Доводи відповідача про те, що порушення зобов`язання сталось з боку відповідача внаслідок дії форс-мажорних обставин судом відхилені з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Виходячи з наведених норм, наявність форс-мажорних обставин є підставою для звільнення особи від відповідальності за порушення зобов`язання, а не від обов`язку виконання основного зобов`язання.

Враховуючи викладене, посилання відповідача на настання форс мажорних обставин не звільняє відповідача від обов`язку сплатити суму основного боргу.

Крім того, суд зазначає, що лист Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 щодо засвідчення форс-мажорних обставин адресований «всім, кого він стосується». Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання.

Воєнний стан на території України не означає, що відповідач не може здійснювати статутну діяльність та набувати кошти. Відповідач не підтвердив у встановленому порядку настання форс-мажорних обставин саме для спірного випадку невиконання зобов`язання.

Відповідач не надсилав позивачу повідомлень щодо виникнення форс-мажорних обставин та неспроможність через це виконати зобов`язання за договором. Відповідач послався на наявність форс-мажорних обставин тільки після звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З огляду на це суд не встановив правових підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

При зверненні до суду з позовом позивач сплатив платіжним дорученням №715 від 20.09.2022 судовий збір у сумі 2481,00 грн., який зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України пропорційно задоволених вимог на відповідача покладаються витрати зі сплати судового збору в сумі 2479,29 грн., на позивача - в сумі 1,71 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241, 252, 255 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул.Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71504, ідентифікаційний код 19355964) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ватра Дніпровський регіон" (вул. Пухівська, буд. 2, м. Київ, 02222, ідентифікаційний код 42038529) основний борг у розмірі 36486,96 грн. (тридцять шість тисяч чотириста вісімдесят шість грн. 96 коп.), 3% річних у сумі 2571,95 грн. (дві тисячі п`ятсот сімдесят дна грн. 95 коп.), інфляційні втрати в сумі 31579,08 грн. (тридцять одна тисяча п`ятсот сімдесят дев`ять грн. 08 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 2479,29 грн. (дві тисячі чотириста сімдесят дев`ять грн. 29 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Відмовити у стягненні 3% річних у сумі 48,67 грн.

Витрати зі сплати судового збору в сумі 1,71 грн. покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05.12.2022.

Суддя М.В. Мірошниченко