Рішення № 10767204, 04.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" серпня 2010 р. Справа № 29/154-10

вх. № 5653/5-29

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Задоров Д.В.

відповідача - Яровіков Р.О.

розглянувши справу за позовом ТОВ "Елемент Лізинг", м.Київ

до ПП "Пласт", м. Харків

про стягнення 221910,67 грн., розірвання договору та зобов"язання повернути предмети лізингу

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд розірвати договір фінансового лізінгу №ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27.06.08, зобов"язати Відповідача повернути позивачу предмети лізінгу та стягнути з Відповідача 221910,67 грн.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому проти позову заперечує з наступних підстав. Датою поставки (передачі) Предмета лізингу в лізинг, відповідно до Акту прийому-передачі предмета лізингу в лізинг, і датою лізингових платежів є 21 липня 2008 року та вважає, що з цієї дати свої зобов'язання по сплаті лізингових платежів відповідно до умов Договору виконував належним чином. Відповідач вказує, що 16 лютого 2009 року та 01 липня 2010 року надсилав на адресу Позивача поштою листи з клопотанням про надання відстрочки оплати та збільшення строку кредитування за Договором, але відповіді від Позивача Відповідач до теперішнього часу так і не отримав. Вказує на те, що строк дії Договору закінчиться лише 21 липня 2012 року та на те, що позивачем невірно визначено вартість предмету лізінгу та невірно розраховано суму боргу та пені.

Також, Відповідач вказує, що при укладанні Договору лізингу було укладено і договір поручительства № ЗЛ/ХРК-0278/ДП1 від 27 червня 2008 року, який є невід'ємною частиною даного Договору лізингу та відноситься до нього, як до Основного зобов'язання. Відповідно до п. 1.6. Договору поручительства „Поручитель зобов'язується відповідати перед кредитором солідарно за виконання зобов'язань Боржником за Договором". Відповідач вважає, що для правильного вирішення справи суд повинен залучити до розгляду даної справи Поручителя за Договором поручительства в якості другого відповідача по справі. Поручителем за Договором поручительства № ЗЛ/ХРК-0278/ДП1 від 27 червня 2008 року є Перцева Наталія Олексіївна, що проживає за адресою 61128, м. Харків, Садовий проїзд, буд. 10-А, кв. 33.

Обставини викладені у відзиві були досліджені судом, відзив Відповідача долучено до матеріалів справи.

Також, Відповідач заявив клопотання відповідно до яких просить суд провести автотоварознавську судову експертизу предмету лізингу за Договором лізингу № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року та залучити до справи в якості другого відповідача Перцеву Наталію Олексіївну.

Позивач надав суду заперечення на відзив Відповідача.

Обставини викладені у запереченнях були досліджені судом, заперечення Позивача долучено до матеріалів справи.

Розглянувши клопотання Відповідача про призначення по справі судової експертизи, суд визнав його необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального Кодексу України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ст. 1 Закону України “Про судову експертизу”, Судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства.

Розглядаючи клопотання сторони про призначення експертизи, суд виходив з того, чи мають значення для справи обставини, встановлення яких можна здійснити судовою експертизою, та чи може сторона іншими засобами доказування підтвердити ці обставини.

Необхідність проведення судової експертизи Відповідач обґрунтовує тим, що, зокрема, визначення вартості предмету лізингу впливатиме на розмір державного мита, яке необхідно сплатити та на розмір заборгованості Відповідача.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг», у разі дострокового розірвання договору лізингу, лізингоодержувач зобов'язаний, зокрема, повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.

Вартість повертаємого предмету лізингу визначається відповідно до умов Договору та формується в залежності від нарахованих лізингових платежів. Лізинговий платіж складається з сум відшкодування вартості предмету лізингу та безпосередньої винагороди Позивача.

Позовна заява складена станом на 04.06.2010 року, отже ціна, за якою слід повернути предмет Лізингу визначена з урахуванням лізингових платежів які нараховані за період з 21.07.2008 року по 04.06.2010 року, відповідно вартість переданого предмету лізингу зменшилась пропорційно нарахованим за вказаний період лізинговим платежам.

Отже, суд прийшов до висновку, що для визначення залишкової вартості предмету лізингу не потрібні спеціальні знання, а тому й відсутні підстави призначати по цій справі судову експертизу.

Щодо клопотання Відповідача про залучення до участі у справі другого відповідача - Перцевої Наталії Олексіївни, як поручителя виконання зобов'язання за Договором фінансового лізингу транспортних засобів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 554 Цивільного кодексу України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Діючим законодавством не вимагається від Позивача пред'являти позов до обох солідарних боржників, а пред'явлення позову до тієї чи іншої з осіб є правом Позивача.

Крім того, п. 2.1 договору поруки №ЭЛ/Хрк-0278/ДП1 від 27.06.08, копію якого надано Відповідачем до справи, сторони встановили, що у випадку прострочення виконання Боржником зобов"язань перед кредитором, Кредитор має право за своїм вибором вимагати виконання зобов"язань у Боржника або Поручителя, чи здійснити у встановленому законом порядку примусове стягнення боргу з Поручителя або Боржника.

За таких обставин. в задоволенні клопотання Відповідача про залучення до участі у справі другого відповідача слід відмовити.

В судовому засіданні, яке розпочалося 26.07.10 було оголошено перерву до 02.08.10 та до 04.08.10 для надання сторонами додаткових доказів по справі.

Представник Позивача в судовому засіданні вимоги підтримав повністю, проти обставин, викладених у відзиві Відповідача заперечує.

Представник Відповідача проти позову заперечує, просить суд відмовити в задоволенні позову.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Між Позивачем та Відповідачем був укладений Договір фінансового лізингу транспортних засобів за № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року. Згідно п. з Договору Позивач придбає у власність предмет лізингу за договором №0278 - Сідловий тягач Renault Magnum, шасі VF611GTA000116538, державний номер АА5791НМ - та надав його Відповідачеві за плату у тимчасове володіння та користування на умовах загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів, що є Додатком № 1 до Договору № 0278 та його невід'ємною частиною.

Відповідач на підставі п. 1.1. загальних правил фінансового лізингу, зобов'язаний оплатити лізингові платежі в строки та в розмірі, що передбачені графіком лізингових платежів, який є Додатком № 3 до Договору та їх невід'ємною частиною.

Позивач за актами приймання-передачі передав Відповідачу предмет лізингу у користування за договором 0278 - 21 липня 2008 року.

Згідно з п. 5.1 Договору 0278 ціна договору формувалась і вказувалась у національній валюті України - гривні з урахуванням відповідного еквіваленту у доларах США по курсу Національного банку України на день підписання Договору та складає: 539 222,60 грн., ПДВ в т.ч, що є еквівалентом 106 776,75 дол. США (п. 5.2 Договору 0278)

Відповідно до п. 5.6. Договору 0278, всі платежі за даним договором здійснюються у національній валюті України - гривні з відповідним перерахуванням сум в гривнях, згідно до еквіваленту (дол. США) по курсу Національного банку України на дату здійснення платежу.

Ст. 10 Закону України «Про фінансовий лізинг» встановлені права Лізингодавця (Позивача), у тому числі: здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання; відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом; вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках; стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса; вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору.

П. 3.1.6. Додатку № 1 договору лізингу встановлено, що Відповідач зобов'язаний вчасно, відповідно до графіку лізингових платежів, оплачувати лізингові платежі;

Як вбачається з матеріалів справи, та не було спростовано Відповідачем, відповідач не в повному обсязі сплачував лізингові платежі.

П. 8.2 додатку №1 до договору встановлено, що Позивач має право розірвати договір або відмовитись від виконання Договору в однобічному порядку, без відшкодування Відповідачу яких-нсбудь збитків, викликаних цим розірванням, у випадку настання істотних умов (порушень) у тому числі: 8.2.4. якщо заборгованість Відповідача по оплаті лізингових платежів перевищить 30 календарних днів.

При розірванні Договору лізингу з причин, передбачених п.8.2.4. Відповідач зобов'язаний повністю оплатити заборгованість за договором лізингу, утому числі: заборгованість по лізинговим платежам; суми неустойки; збитки, понесені Позивачем в результаті такого розірвання Договору.

Збитки, понесені Позивачем у результаті такого розірвання Договору. П 10.7. При достроковому розірванні Договору лізингу через будь-які обставини незавершений лізинговий період оплачується Відповідачем у повному обсязі.

У даному випадку позовна заява складена станом на 04.06.2010 року. Платіж за Незавершений лізинговий період стягується за червень 2010 року у сумі 1 917,07 у.о. (15 193,55 гривень), що відображено у Додатку №3 «Графік лізингових платежів».

Відповідно до п. 5.1 Додатку № 1 «Загальних правил фінансового лізингу транспортних засобів» Позивач, у разі прострочення встановлених Договором лізингу строків, має право на нарахування пені у розмірі 0,1% від суми, що підлягає оплаті, за кожний календарний день прострочення.

Суд зазначає, що Позивачем правомірно нарахована пеня, з урахуванням вимог чинного законодавства, зокрема з урахуванням припису ч. 5 ст. 232 ГПК України, тобто пеня нарахована за період, що не перевищує 182 дні (пів року).

Відповідач, у відзиві на позовну заяву, зазначає, що Позивачем не правильно зроблений розрахунок сум заборгованості за Договором, однак, не надав суду доказів які б підтверджували вказані обставини, також, Відповідач не надав до суду свого розрахунку заборгованості.

Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів

Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання спірного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N50/101-08).

Ст. 11 Закону України «Про фінансовий лізинг» передбачає, що : у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором. Крім цього, згідно ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі. Відповідно ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 41, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про призначення судової експертизи.

Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі другого відповідача.

Позов задовольнити повністю.

Розірвати Договір фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» код 34832663 (поштова адреса: 03058, м. Київ вул. Леваневського, 6, оф. 85, Юридична адреса: 03908, м. Київ вул. М. Грінченка, буд. 4, оф. 130) та Приватним підприємством "Пласт" код 24472293 (м. Харків, Садовий Проїзд, 10-а, кв. 33).

Зобов"язати Приватне підприємство "Пласт" код 24472293 (м. Харків, Садовий Проїзд, 10-а, кв. 33) повернути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» код 34832663 (поштова адреса: 03058, м. Київ вул. Леваневського, 6, оф. 85, Юридична адреса: 03908, м. Київ вул. М. Грінченка, буд. 4, оф. 130) предмет лізингу за договором фінансового лізингу транспортних засобів № ЭЛ/Хрк-0278/ДЛ від 27 червня 2008 року - Сідловий тягач Renault Magnum, шасі VF611GTA000116538, державний номер АА5791НМ вартістю 182 494,47 гривень .

Стягнути з Приватного підприємства "Пласт" код 24472293 (м. Харків, Садовий Проїзд, 10-а, кв. 33) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Елемент Лізинг» код 34832663 (поштова адреса: 03058, м. Київ вул. Леваневського, 6, оф. 85, Юридична адреса: 03908, м. Київ вул. М. Грінченка, буд. 4, оф. 130) : заборгованість за лізинговими платежами в розмірі - 192 155,68 гривень; незавершений лізинговий платіж в розмірі - 15 193,55 гривень; пеню в розмірі - 14 561,44 гривень; державне мито в розмірі - 4129,02 гривень; витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу в розмірі - 236 гривень.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя

повний текст рішення підписано

06.08.10