Рішення № 10767192, 02.08.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2010 р. Справа № 57/100-10

вх. № 5917/4-57

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Омельяненко В.В., дов. від 06.01.2010 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації міжміського телефонно-телеграфного зв"язку Запорізької філії ВАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя

до Військової частини № А 1451 МОУ, м. Харків

про стягнення 4350,12 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації міжміського телефонно-телеграфного зв"язку Запорізької філії ВАТ "Укртелеком", м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача - Військової частини А 1451, м. Харків, заборгованості по договору оренди нерухомого майна в сумі 4350,12 грн.; пені у сумі 291,96 грн.; 3% річних у сумі 42,64 грн., суми індексу інфляції у сумі 217,90 грн., а також просить покласти на відповідача судові витрати. Свої вимоги позивач мотивує порушенням відповідачем своїх зобов’язань по договору № 163/22 від 25.03.2008 р. про надання у строкове платне користування частини нежитлового спеціалізованого технологічного приміщення для розміщення обладнання зв’язку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02 липня 2010 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 13 липня 2010 року о 10:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13 липня 2010 року , у зв’язку з неявкою представника позивача, розгляд справи відкладено на 02 серпня 2010 року о 12:20 год.

Представник позивача в судовому засіданні 02 серпня 2010 року позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, надав супровідним листом двосторонній акт звірки розрахунків (вх. № 16511), який судом долучено до матеріалів справи

Відповідач свого представника у судове засідання не направив, відзив на позов та інші витребувані судом документи не надав, заборгованість не спростував, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчить підпис представника відповідача на повідомленні про наступне судове засідання (а.с. 58)

Присутній в судовому засіданні 02 серпня 2010 року позивач вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, відповідно до приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

25 березня 2008 року між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди № 53-Ар, відповідно до умов якого, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в строкове платне користування частину нежитлового спеціалізованого технологічного приміщення, розташованого в м. Запоріжжі, на першому поверсі трьохповерхового будинку № 10 в ЛАЦ ЦПМ-7 по вул. Кам'яногірській, загальною площею 2,0 кв.м. для розміщення обладнання зв'язку.

Факт передачі приміщення підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 25.03.2008 року підписаний та скріплений печатками сторін.

У відповідності до п. 3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх - нормативних актів і перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються позивачем не пізніше 10 числа, що настає за розрахунковим.

Пункт 3.2. договору передбачає, що орендна плата починаючи з грудня 2007 року за об’єкт оренди складає 1137,40 грн з ПДВ. Згідно п.3.2.1. договору, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць, за винятком випадків дефляції.

Пункт 3.4. договору передбачає, що відповідач оплачує витрати на утримання майна окремо в строк, зазначений у п.3.1. договору, згідно з розрахунками позивача, пропорційно обсягам орендованого майна.

Відповідно до п. 3.5 договору, орендар відшкодовує витрати на електроенергію у порядку, визначеному Правилами користування електричною енергією, та на підставі окремого розрахунку позивача в термін, зазначений у п.3.1. договору.

Додатковою угодою № 2/232/22 від 01.12.2008 року до договору оренди сторони внесли змінити до договору щодо розміру орендної плати, та встановили, що орендна плата починаючи з дати укладання додаткової угоди за оренду майна у відповідності до фіксованого розміру місячної орендної плати становить 305,90 грн. за 1 кв.м спеціалізованого технологічного приміщення. Орендна плата починаючи з дати укладання додаткової угоди № 2 до договору за 2 кв.м всієї орендованої площі становить 611,80 грн. в т.ч. ПДВ, помножені на індекс інфляції місяця, в якому укладена додаткова угода № 2.

Додатковою угодою № 3 /253/22 сторони продовжили строк дії договору до 01.06.2009 року, а додатковою угодою № 4/276/22 від 01.06.2009 року сторони продовжили строк дії договору оренди до 01.09.2009 року та внесли зміни до п. 3.1 договору оренди, встановивши, що орендна плата встановлюється сторонами за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується відповідачем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з розрахунками, які виставляються позивачем не пізніше 17 числа, що настає за розрахунковим.

Пунктом 6.1.3. договору відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Як зазначає позивач, Орендодавцем належним чином виконано свої зобов’язання по договору, проте, Орендар (відповідач) порушив умови Договору щодо своєчасного та у повному обсязі внесення позивачу плати за оренду приміщення, відшкодування експлуатаційних та комунальних витрат, внаслідок чого, у відповідача за період з березня 2009 року по серпень 2009 року, виникла заборгованість в сумі 3797,62 грн. що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

На момент прийняття рішення по справі в матеріалах справи відсутні докази погашення заборгованості в добровільному порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов’язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов’язку в натурі (присудження до виконання обов’язку в натурі).

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 3797,62 грн. не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Заявлена до стягнення заборгованість не спростовується відповідачем в підписаному двосторонньому акті звірки розрахунків від 11.05.2010 року.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за договором оренди № 163/22, який був укладений між сторонами по справі 25 березня 2008 року.

Відповідно статей 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 198 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував позовні вимоги, суд визнає вимогу позивача щодо стягнення заборгованості з орендної плати та експлуатаційних витрат в сумі 3797,62 грн. належно обґрунтованою, доведеною матеріалами справи та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 статті 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено законом або договором.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов’язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до п. 8.2 договору оренди сторонами встановлено відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки.

У відповідності до ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В частині 2 статті 343 Господарського кодексу України прямо зазначається, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

За прострочення внесення орендної плати позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за період з 28.09.2009 року по 11 травня 2010 року склала 291,96 грн. 40 коп.

Приймаючи до уваги, що відповідач не виконав передбачені договором зобов’язання по сплаті грошових коштів у строк, встановлений договором, пеня у сумі 291,96 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення відповідачем зобов'язання по договору оренди нараховано 3% річних в розмірі 42,64 грн., та інфляційні у розмірі 217,90 грн., який підлягає стягненню з відповідача.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75 статтями 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 526, 530, 546,548, 551, 629, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, статтями 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 343, Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Військової частини А 1451 (61018, м. Харків, вул. Дерев'янка, буд. 3, код ЄДРПОУ 08208941, р/р 35214016000423 Банк УДК у Харківській області, м. Харків, МФО 851011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру технічної експлуатації міжміського телефонно - телеграфічного зв'язку Запорізької філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" (69057, м. Запоріжжя, вул. Кам'яногірська, 10, р/р 2600561 в ЗОД ВАТ "Райффайзенбанк Аваль" (м. Запоріжжя), МФО 313827, код ЄДРПОУ 01184385) – 3797,62 грн. основного боргу, 291,96 грн. пені, 42,64 грн. трьох відсотків річних, 217,90 грн. інфляційних витрат, 102 витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Рішення оформлено згідно з вимогами ст. 84 ГПК України

та повний текст рішення підписано 06 серпня 2010 року

справа № 57/100-10