Рішення № 10766503, 04.08.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" серпня 2010 р.Справа № 15/71-1092

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

за позовом Прокурора Шумського району, вул. Українська, 53, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100 в інтересах держави в особі Шумської міської ради, вул. Українська, 57, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, 47100

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Головне управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди

За участю представників:

прокурора:Марцун Алла Антонівна посвідчення №61

позивача: не з'явився

відповідача:не з'явився

третьої особи:головний спеціаліст відділу правової роботи ОСОБА_3

посвідчення №028 від 10.02.2010р.;

Суть справи:

Прокурор Шумського району, вул. Українська, 53, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, звернувся з позовом в інтересах держави в особі Шумської міської ради, вул. Українська, 57, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Головного управління Держкомзему у Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, до Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0014 га, яка розташована на території Шумської міської ради та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 35,34 грн..

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу розяснено права та обовязки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Позивач - Шумська міська рада листом №436 від 23.07.2010р. повідомила, що відповідачем в добровільному порядку звільнено земельну ділянку. Згідно поданого клопотання №441 від 26.07.2010р. просить розглядати справу без участі її представника.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтвердив звільнення ПП ОСОБА_2 самовільно зайнятої земельної ділянки, долучивши до матеріалів справи копію акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.07.2010р., та просить суд стягнути шкоду, заподіяну внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки в розмірі 35,34 грн.

Відповідач витребуваного ухвалами суду від 30.06.2010 р. та 14.07.2010 р. обґрунтованого відзиву на позов не подав, його повноважний представник в судові засідання не з'явився, хоча про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, у звязку з чим справа розглядається відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши прокурора, пояснення представника третьої особи, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст.ст. 20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно із ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, використання права власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Як визначено ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин віднесено, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України; здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства

Прокурор пред'являючи позов в інтересах держави, обґрунтував свої вимоги необхідністю захисту інтересів територіальної громади зазначаючи що органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах в сфері земельних відносин, є Шумська міська рада.

Відповідно до статей 116, 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, відповідно до ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (далі - Закон) вважаються самовільним зайняттям земельних ділянок.

У відповідності до ст. 211 Земельного кодексу України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства.

Згідно з приписами п.п. 1-3 ст. 10 Закону державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, 09.06.2010 р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області, відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону, проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства, якою встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 самовільно зайняв земельну ділянку із земель житлової та громадської забудови, площею 0,0014 га, яка АДРЕСА_2, без виникнення права власності чи користування нею та його державної реєстрації, чим порушено вимоги статей 125,126 ЗК України, про що складено відповідний акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства № 000472, та акт обстеження земельної ділянки №000060.

Також, 09.06.2010р. ФОП ОСОБА_2. видано припис №000380 від 09.06.2010р., яким приписано усунути виявлені порушення земельного законодавства і повідомити про його виконання до 09.07.2010р.

За виявлені порушення земельного законодавства, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності передбаченої ст.531 Кодексу про адміністративні правопорушення України та п.б) частини 1 ст. 211 ЗК України, у вигляді штрафу в розмірі 204 грн. (протокол про адміністративне правопорушення №000299 від 09.06.2010р., постанова про накладення адміністративного стягнення №000293 від 18.06.2010р.).

Таким чином, наявними у справі документами підтверджено використання Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 0,0014 га із земель житлової та громадської забудови Шумської міської ради, за відсутності на те, станом на час подання позову до суду, передбачених законом підстав.

Згідно вимог ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними; повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Враховуючи ту обставину, що перевіркою, проведеною 30.07.2010р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Шумському районі на предмет виконання вимог припису підприємцем ОСОБА_2 (акт перевірки дотримання земельного законодавства №001122) встановлено, що останній виконав вимоги припису, тим самим усунув порушення земельного законодавства, а тому провадження в цій частині позовних вимог судом припиняється на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України за відсутністю предмета спору.

Статтею 2 Закону України “Про плату за землю” передбачено, що використання землі в Україні є платним. Таким чином, самовільне використання земельної ділянки порушує економічні інтереси держави у вигляді недофінансування за користування землею без належного оформлення.

У відповідності до статті 5 цього ж Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар.

Статтею 156 Земельного кодексу України передбачено, що власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок, зокрема, неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України збитками вважаються доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена угода). Пунктом 16 Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року передбачено, що недоотримані суми вважаються шкодою і підлягають стягненню на користь власника, права якого порушено.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі та в розмірі встановленому “Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу", затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року №963.

Згідно Розрахунку розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки (для земель житлової та громадської забудови), здійсненого державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель у Тернопільській області на підставі вищезазначеної Методики, розмір заподіяної правопорушеннями ФОП ОСОБА_2 шкоди становить 35,34 грн.

Отже, протиправними діями відповідача, які полягають у незаконному, самовільному використанні земельної ділянки, порушено право власності територіальної громади міста і, відповідно, завдано шкоду в сумі 35,34грн..

Беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про погашення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, в розмірі 35,34 грн., суд прийшов до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на нормах чинного законодавства та не спростовані відповідачем.

Державне мито в сумі 187 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 80 п.1-1, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1, реєстраційний номер ФОП ЄДР НОМЕР_1:

- в доход місцевого бюджету Шумської міської ради, вул. Українська, 57, м. Шумськ, Шумський район, Тернопільська область, код 04396259 35 (тридцять пять) грн. 34 коп. шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки;

- в доход Державного бюджету України 187 (сто вісімдесят сім) грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України на р/р 31210264700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, код 22050003, одержувач Державний бюджет м. Тернополя - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В решті позовних вимог провадження у справі припинити.

4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

5.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

6.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "10" серпня 2010р.через місцевий господарський суд.

Суддя