Рішення № 107663828, 22.11.2022, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 136/1449/22

провадження № 2/136/376/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" листопада 2022 р. м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернулася до суду з позовом до Липовецької міської ради (далі відповідач), у якому просила:

- встановити факт постійного проживання позивача із братом ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , з 2008 року, і на час відкриття спадщини брата - дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач продовжила ще проживати більше року;

- визнати за позивачем право власності по спадщині за законом на весь житловий будинок з усіма господарськими прибудовами, який розташований за по АДРЕСА_1 .

Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами.

На початку жовтня 2009 року помер рідний брат позивача ОСОБА_2 , і відкрилася його спадщина у вигляді житлового будинку по АДРЕСА_1 . Позивач спадщину брата прийняла шляхом спільного проживання з братом з 2008 року, а після його смерті у 2009 році продовжила проживати у будинку брата більше року. Однак, при зверненні позивача до нотаріуса з метою оформлення такої спадщини їй було відмовлено через невчасне подання заяви про прийняття спадщини брата та відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на його майно.

Викладені обставини слугували підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 05.10.2022 відкрито провадженняу справіта призначеноїї розгляд у порядку загального позовного провадження з викликом сторін, а відповідачу визначено строк для подання відзиву, витребувано спадкову справу.

Відповідачем у визначений судом строк відзиву на позов не подано, однак представник подав заяву про визнання позову та про розгляд справи без ньойого.

У судове засідання позивач не з`явилась, однак її представник у заяві просив про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримав і просив його задовольнити.

Суд вважає, що за результатами підготовчого провадження можливо ухвалити рішення, тому розгляд справи проводить у даному судовому засіданні, на підставі наявних у справі доказів, за відсутності сторін, не здійснюючи при цьому фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом.

Суд, дослідивши зібрані докази, встановив наступні фактичні обставини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , про що свідчить наявне у матеріалах справи свідоцтво про смерть (а.с. 8). Згідно запису в погосподарській книзі №2 Війтовецької с/р на 2006-2010 роки, ОСОБА_2 був власником житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 9). Також, у матеріалах справи міститься технічний паспорт на згаданий будинок з прибудовами, де описані їх характеристики (а.с. 17). Таким чином, після смерті ОСОБА_2 , відкрилася спадщина до складу якої увійшов вищевказаний будинок з прибудовами. Наявність складеного за життя ОСОБА_2 заповіту не встановлено. Згідно з відповіді на запит суду від нотаріальної контори, спадкова справа після смерті ОСОБА_2 не заведена. Як стверджує, позивач, при зверненні до нотаріуса з метою оформлення спадщини рідного брата їй було відмовлено через невчасне подання заяви про прийняття такої спадщини та відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно. Разом з тим, згідно зі свідоцтва про народження позивача та ОСОБА_2 вбачається, що у них були спільні батьки (а.с. 10,11). Крім того, в акті, що складений комісією у складі депутата Липовецької міської ради та сусідів від 17.12.2021 вказано, що ОСОБА_2 проживав разом зі своєю рідною сестрою позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, починаючи з 2008 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де й сестра продовжила проживати більше року після смерті брата (а.с. 12). Інших осіб, які б претендували на спадщину ОСОБА_2 не встановлено.

Суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Щодо вимоги позивача про встановлення факту її постійного проживання з рідним братом за рік до його смерті та продовження проживання у його будинку після смерті більше року, суд зазначає, що встановлення такого факту вливає на спадкові права позивача.

Як визначено п.2постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни "Просудову практикуу справахпро спадкування"№7від 30.05.2008справи проспадкування розглядаютьсясудами заправилами позовногопровадження,якщо особазвертається досуду звимогою провстановлення фактів,що маютьюридичне значення,які можутьвплинути наспадкові правай обов`язкиінших осібта (або)за наявностіінших спадкоємціві споруміж ними.

Суд зауважує, що в силу вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (визначені в ст. 82 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України). Докази мають бути належними, допустимими та достовірними, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 77-80 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).

Судом було встановлено, що згідно зі свідоцтва про народження позивача та ОСОБА_2 вбачається, що у них були спільні батьки, а тому позивач була його рідною сестрою. Крім того, в акті, що складений комісією у складі депутата Липовецької міської ради та сусідів вказано, що ОСОБА_2 проживав разом зі своєю рідною сестрою позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, починаючи з 2008 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де й сестра продовжила проживати більше року після смерті брата.

Отже, вищевказані докази, суд вважає належними, допустимими й такими, які у своїй сукупності дають змогу встановити факт постійного проживання позивача із братом ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , з 2008 року, і на час відкриття спадщини брата - дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач продовжила ще проживати більше року.

Щодо вимоги позивача про визнання за позивачем право власності по спадщині за законом на весь житловий будинок з усіма господарськими прибудовами, який розташований за по АДРЕСА_1 , суд зазначає, що такій позовній вимозі передувала відмова нотаріуса в оформлені спадщини через невчасне подання позивачем заяви про прийняття спадщини брата та відсутності оригіналу правовстановлюючого документу на його майно.

Як визначено в п. 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 №7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Суд зауважує, що в силу вимог ст. 392 ЦК України власник може вимагати визнання права власності в судовому порядку, а з урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК України потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Пропри те, що відповідач, будучи органом місцевого самоврядування на території якого розміщено спадкове майно, не заперечує щодо задоволення позову, однак суду необхідно встановити законні передумови спадкування позивачем спадкового майна спадкодавця, і що при визнанні права власності спадкоємця на майно не будуть порушені права та інтереси інших осіб.

Як визначено в ст. 1216 -1218ЦК Україниспадкуванням єперехід правта обов`язків(спадщини)від фізичноїособи,яка померла(спадкодавця),до іншихосіб (спадкоємців).Спадкування здійснюєтьсяза заповітомабо зазаконом. Доскладу спадщинивходять усіправа таобов`язки,що належалиспадкодавцеві намомент відкриттяспадщини іне припинилисявнаслідок йогосмерті.Разом зтим, спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст.1222 ЦК України).

Згідно зч.ч.1-3ст.1223ЦК Україниправо наспадкування маютьособи,визначені узаповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені уст.ст. 1261-1265 ЦК України . Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно доч.ч.1,2ст.1258 ЦКУкраїни спадкоємціза закономодержують правона спадкуванняпочергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановленихст. 1259ЦК України.

У відповідності зі ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Разом зтим,згідно зч.1ст.1268ЦК Україниспадкоємець зазаповітом чиза закономмає правоприйняти спадщинуабо неприйняти її,а відповіднодо ч.3ст.1268ЦК України спадкоємець,який постійнопроживав разоміз спадкодавцемна часвідкриття спадщини,вважається таким,що прийнявспадщину,якщо протягомстроку,встановленогост.1270ЦКУкраїни,він незаявив провідмову віднеї. Проте, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч. 5 ст. 1268 ЦК України).

В силу припису ч.ч. 1 та 3 ст. 1296 ЦК Україниспадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом було встановлено, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , відкрилася спадщина, до складу якої увійшов належний йому житлового будинок з господарськими прибудовами по АДРЕСА_1 . Наявність складеного за життя ОСОБА_2 заповіту не встановлено, а спадкова справа після його смерті не заведена.

Судом було встановлено, що позивач була рідною сестрою спадкодавця ОСОБА_2 , крім того останній проживав разом зі своєю рідною сестрою позивачем, за адресою: АДРЕСА_1 , без реєстрації, починаючи з 2008 року до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де й сестра продовжила проживати більше року після смерті брата. Інших осіб, які б претендували на спадщину ОСОБА_2 не встановлено.

Судом буловстановлено,що попри те,що ОСОБА_2 за життяне склавзаповіту,однак правоуспадкувати йогомайно зазаконом одержуєйого ріднасестра якспадкоємець другоїчерги,оскільки наявністьспадкоємців першоїчерги невстановлено.Крім того,попри те,що позивачпісля смертібрата протягомшести місяцівне подаланотаріусу заявупро прийняттяйого спадщини,однак вонавважається такою,що прийнялаїї шляхомпостійно проживанняразом ізспадкодавцем начас відкриттяспадщини іпродовжувала проживатиу йогобудинку більшероку,при цьомуне заявляючипро відмовувід неї.Таким,чином позивачвважається такою,що прийняласпадщину імогла одержати свідоцтво про право на спадщину брата, однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Суд, оцінивши подані позивачем докази, вважає їх належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається позивач і які не оспорює відповідач, а на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Крім того, представник відповідача визнав позов під час судового розгляду. Суд зауважує, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Інших належних та допустимих доказів на противагу вищезазначених висновків суду в ході судового розгляду не встановлено.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги про встановлення факту постійного проживання позивача із братом ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , з 2008 року, і на час відкриття спадщини брата - дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач продовжила ще проживати більше року, а також про визнання за позивачем права власності по спадщині за законом на весь житловий будинок з усіма господарськими прибудовами, який розташований за по АДРЕСА_1 , ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 200, 259, 264, 265, 273, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Липовецької міської ради Вінницького району Вінницької області (місце проживання: вул. Героїв Майдану, буд. 4, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 04325957) про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем на момент відкриття спадщини та визнання права власності на спадкове майно за законом - задовольнити.

Встановити факт постійного проживання позивача ОСОБА_1 із братом ОСОБА_2 , по АДРЕСА_1 , з 2008 року, і на час відкриття спадщини брата - дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , де позивач продовжила ще проживати більше року.

Визнати за ОСОБА_1 право власності по спадщині за законом на весь житловий будинок з усіма господарськими прибудовами, який розташований за по АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Дмитро КРИВЕНКО