Ухвала суду № 107660107, 25.08.2022, Мар'їнський районний суд Донецької області

237/2871/21

1-кп/237/559/22

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

25.08.2022 року м.Курахове

Суддя Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22021050000000071 від 01.03.2021, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури, звернулась до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_4 .

До суду надійшло клопотання прокурора Курахівського відділу Покровської окружної прокуратури про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор». В обґрунтування необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 прокурор зазначає про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України та наявність ризиків переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, а тому для запобігання вищезазначеним ризикам, доцільно продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

10.03.2022 року, ухвалою Мар`їнського районного суду Донецької області ОСОБА_4 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Маріупольський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, тобто до 08.05.2022року включно.

У зв`язку із введенням військового стану на території України з 24.02.2022 року участь підозрюваного у судовому засіданні особисто або у режимі відеоконференції не є можливою.

Суддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, якими сторона обвинувачення обґрунтовує доводи клопотання, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо наявності підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України суддя погоджується з думкою слідчого та прокурора, про наявність ризиків передбачених п.п. 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України. Ступінь ризику втечі стороною обвинувачення доведено у сукупності наведених вище факторів, пов`язаних із характером особи підозрюваного, моральністю, його відношенням до інкримінованого кримінального правопорушення, місцем проживання, родом занять, майновим станом, особистими та соціальними обставинами його життя, сімейними зв`язками та зв`язками із суспільством. Суддя враховує, що ОСОБА_4 достовірно знаючи про тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його судом винуватим у вчиненні цього кримінального правопорушення, з метою уникнення відповідальності за вчинений ним злочин, може переховуватись від суду.

Щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні суддя враховує викладене вище та особу обвинуваченого, вагомість доказів причетності його до скоєння інкримінованого йому злочину, які надала сторона обвинувачення та приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, покладених на нього кримінальним процесуальним законодавством.

Однак при розгляді клопотання, яке підтримує прокурор, суддя вказує на наступні обставини. Відповідно до ст. 29 Конституції України, ст. 9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966 p., ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. та відповідних положень низки інших міжнародно-правових актів з прав людини і судочинства кожна людина має право на свободу і особисту недоторканність. Застосування до неї як до підозрюваного чи обвинуваченого запобіжних заходів є істотним обмеженням цього права, а тому можливе лише у виняткових випадках, за наявності передбачених законом підстав і в передбаченому законом порядку.

Частинами 2 та 3 ст. 184 КПК України встановлено, що копія клопотаннята матеріалів,якими обґрунтовуєтьсянеобхідність застосуваннязапобіжного заходу,надається підозрюваному,обвинуваченому непізніше ніжза тригодини допочатку розглядуклопотання. До такого клопотання додаються:

1) копії матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання;

2) перелік свідків, яких слідчий, прокурор вважає за необхідне допитати під час судового розгляду щодо запобіжного заходу;

3) підтвердження того, що підозрюваному, обвинуваченому надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Суддя вивчивши надані на розгляд матеріали клопотання вбачає, що зазначені вимоги передбачені КПК України стороною обвинувачення не виконані.

Прокурор в судовому засіданні посилається на п. 7 інформаційного листа Верховного суду України №1/0/2-22 від 03.03.2022 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», якщо через об`єктивні обставини учасник кримінального провадження не може брати участь у засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою технічних засобів, визначенихКПК України,як винятокможна допускатиучасть такогоучасника врежимі відеоконференцзв`язкуза допомогоюінших засобів,при цьомутреба звернутиувагу нароз`ясненнятакому учасникуйого процесуальнихправ таобов`язків. Водночас, ураховуючи об`єктивні обставини, як виняток, можна допускати розгляд клопотань щодо запобіжних заходів без участі підозрюваного, з належною мотивацією такої процедури розгляду.

До таких об`єктивних обставин прокурор відносить той факт, що відповідно до листа начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції у зв`язку з введенням на території України воєнного стану та активних бойових дій на території міста Маріуполя телефонний та інший зв`язок на теперішній час з ДУ «Маріупольський слідчий ізолятор» відсутній.

Беручі до уваги доводи прокурора слідчий суддя зазначає, що вимогами ч. 1 ст. 193 встановлено, що розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника.

Частино 2 зазначеної статті встановлено, що суддя, суд, до якого прибув або доставлений підозрюваний, обвинувачений для участі у розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, зобов`язаний роз`яснити його права:

1) мати захисника;

2) знати суть та підстави підозри або обвинувачення;

3) знати підстави його затримання;

4) відмовитися давати пояснення, показання з приводу підозри або обвинувачення;

5) давати пояснення щодо будь-яких обставин його затримання та тримання під вартою;

6) досліджувати речові докази, документи, показання, на які посилається прокурор, та надавати речі, документи, показання інших осіб на спростування доводів прокурора;

7) заявляти клопотання про виклик і допит свідків, показання яких можуть мати значення для вирішення питань цього розгляду.

Вказані вимоги суддя виконати не змозі у зв`язку із відсутністю в судовому засіданні обвинуваченого та його захисника.

Забезпечення обвинуваченому права на захист згідно зі ст.129Конституції України є основною засадою судочинства, а відповідно до ст.7Кримінального процесуального кодексу України віднесено до загальних засад кримінального провадження.

Стаття 59 Конституції України проголошує право кожного на правову допомогу та вільний вибір захисника своїх прав, а ст. 63 Конституції України закріплює право на захист підозрюваного, обвинуваченого чи підсудного.

У ст. 20 КПК, розкривається зміст забезпечення права на захист як загальної засади кримінального провадження, закріплено право підозрюваного, обвинуваченого, виправданого, засудженого на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові поясненняз приводу підозри чи обвинувачення; право збирати і подавати докази; брати особисту участь у кримінальному провадженні; користуватись правовою допомогою захисника; реалізовувати інші процесуальні права, передбачені КПК.

Відповідно до положень ст. 48 КПК захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, суддя, суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв`язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв`язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, суддя, суд зобов`язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

Крім того, право на захист забезпечується, зокрема, нормами КПК, які регламентують обов`язкову участь захисника у кримінальному провадженні (ст. 49, 52 КПК), особливості реалізації права на відмову від захисника (ст. 54 КПК), здійснення судового провадження за відсутності захисника як підставу для скасування судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 412 КПК).

Суддя наголошує, що належна реалізація права на захист у кримінальному провадженні вимагає застосування практики ЄСПЛ, згідно з правовою позицією якого, відображеною, зокрема, у п. 262 рішення ЄСПЛ від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «право кожного обвинуваченого увчиненні злочину на ефективний захист, наданий захисником…, є однією зосновних ознак справедливого судового розгляду». Також у п. 89 рішення ЄСПЛ від 13 лютого 2001 року усправі «Кромбах проти Франції» вказано,що«хоча право кожної особи, обвинувачуваної увчиненні кримінального правопорушення, на ефективний захист адвокатом не єабсолютним, воно становить одну зголовних підвалин справедливого судового розгляду». Разом ізтим, потрібно враховувати правові позиції ЄСПЛ, які містяться, зокрема, у таких рішеннях: від 19 лютого 2009 року у справі «Доронін проти України», «Шабельник проти України», від 16 грудня 2010 року у справі «Боротюк проти України», від 03 листопада 2011 року у справі «Балицький проти України», від24 листопада 2011 року усправі «Загородній проти України», від 12 січня 2012 року у справах «Тодоров проти України», «Довженко проти України», «Іглін проти України», від 15 листопада 2012 року у справі «Єрохіна проти України» та інші. Всі вищенаведені факти беззаперечно доводять порушення права підозрюваного на захист які гарантовані КПК України, Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а саме ст. 6 зазначеної Конвенції.

Виходячи ізвищенаведеного,суддя приходитьдо обґрунтованоговисновку пронеможливість порушеннявимог КПКУкраїни,щодо розглядуклопотання пропродовження запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюза відсутністюпідозрюваного тайого захисника.Задоволення поданогоклопотання можепризвести доістотного порушенняреалізації обвинуваченимбазового правана захистта вимогдіючого законодавстваУкраїни.

Враховуючи вищенаведене, суддя доходить до висновків, що клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7,12,20,48,49,52,177, 178, 183, 193, 194, 196, 206, 309, 372 КПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 22021050000000071 від 01.03.2021, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 111 КК України відмовити.

Строк оскарження ухвали протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Донецького апеляційного суду.

Суддя ОСОБА_1