Ухвала суду № 107655063, 30.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1У Х В А Л А

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/20555/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Черникової А.О., розглянувши заяву про забезпечення позову та додані до неї документи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (03127, м. Київ, вул. Ломоносова, 22/15, код ЄДРПОУ 34999976) про вжиття заходів забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (заявник, ОСОБА_1 ) звернувся із заявою про забезпечення позову до подачі позовної заяви до Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просив заборонити головному державному виконавцю Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Процу Віктору Степановичу та будь-яким іншим державним виконавцям Голосіївського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), які здійснюють заходи примусового виконання в рамках виконавчого провадження № 68592186 вчиняти дії, спрямовані на ініціювання примусового списання грошових коштів з банківських рахунків ОСОБА_1 шляхом надіслання до АТ КБ «Приватбанк» платіжних вимог з метою списання належних ОСОБА_1 грошових коштів на рахунок з обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів та їх виплати стягувачам Голосіївського ВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) до ухвалення рішення в даній адміністративній справі та зупинити стягнення за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-244615-17 У від 14.05.2019 в сумі 21 030,90 грн, прийнятої Головним управління ДПС у м. Києві в рамках виконавчого провадження № 68592186.

В заяві зазначено, що державним виконавцем накладено арешт на всі його рахунки, в т.ч. пенсійний. Такі обставини негативно впливають на майновий стан заявника та існує небезпека звернення стягнення боргу з пенсійного рахунку, що заборонено чинним законодавством України.

В заяві ОСОБА_1 просив звільнити його від сплати судового збору за подання цієї заяви, оскільки позивач інших доходів немає, ніж ті, на які накладено арешт державним виконавцем.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Матеріали заяви забезпечення позову свідчать, що постановою від 14.02.2022 у виконавчому провадженні № 68592186 головним державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Процом Віктором Степановичем накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках боржника ОСОБА_1 .

Отже, позивач позбавлений можливості сплатити судовий збір за подання заяви про забезпечення позову.

При вирішенні вказаного питання судом також враховано, що відповідно до вимог частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У Рішенні по справі Белле проти Франції від 4 грудня 1995 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Таким чином, заява представника позивача про звільнення від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до частини 2 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Згідно з частиною 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України, у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Згідно з положеннями частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється в безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб (частина друга статті 151 КАС України).

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина шоста статті 154 КАС України).

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акт.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

Із наведеного випливає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має пересвідчитись, що надані докази та доводи позивача переконливо свідчать про наявність підстав для забезпечення позову.

Заявник зазначив, що має намір подати позов щодо визнання протиправними та скасування рішень Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), прийнятих в рамках виконавчого провадження № 68592186 на підставі виконавчого документу - вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 14.05.2019 № Ф-244615-17 в сумі 21 030,90 грн, прийнятої головним управлінням ДПС у м. Києві.

Судом встановлено, що постановою від 14.02.2022 в рамках виконавчого провадження № 68592186 державним виконавцем Голосіївського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 .

При цьому, суд зауважує, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Також суд має вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

У заяві ОСОБА_1 посилається на наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди майновим правам позивача, оскільки можливо звернення стягнення коштів з пенсійного рахунку.

Проте, наявність очевидних ознак протиправності рішення державного виконавця, на які посилається заявник у своїй заяві про забезпечення позову, може бути встановлена судом тільки на підставі з`ясування фактичних обставин справи, оцінки належності, допустимості та достовірності як кожного доказу окремо, так і достатності та взаємного зв`язку наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за наслідком розгляду справи по суті.

Аналогічна за змістом позиція підтримується Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2022 у справі № 640/20750/21, від 20.08.2019 у справі №200/3887/19-а, від 03.10.2019 у справі № 640/19275/18, від 25.03.2020 у справі № 240/9592/19.

Окрім цього, слід зауважити, що державним виконавцем накладено арешт на кошти заявника ще у лютому 2022 року, натомість із заявою про забезпечення позову останній звернувся лише 28.11.2022, що свідчить про невідповідність посилань на те, що існує велика ймовірність здійснення звернення стягнення з пенсійного рахунку.

При цьому, жодних доказів наявності заподіяння шкоди майновим правам в такий тривалий проміжок часу заявник до суду не надав.

Таким чином, суд наголошує, що в заяві про забезпечення позову заявником не вказано жодних конкретних очевидних перешкод, які були б визнані судом достатніми для висновків, що невжиття ініційованих заявником заходів забезпечення позову будуть мати негативні наслідки для позивача.

Отже, позивачем не доведено необхідність вжиття застосованих судом заходів забезпечення позову з урахуванням положень частини другої статті 150 КАС України, а тому відсутні підстави вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, а тому заява позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст.256 КАС України. Ухвала суду може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України у порядку та строки, встановлені статтями 293-297 КАС України.

Суддя А.О. Черникова