Рішення № 107654960, 30.11.2022, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 листопада 2022 року м. Київ № 640/15679/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши у порядку письмового позовного провадженні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»

до Державної служби геології та надр України

про визнання протиправним та скасування пункту 2 наказу від 09 серпня 2019 року

№266 та пункту 1 Додатку 2 до вказаного наказу,

У С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство «Київський річковий порт» (далі по тексту - позивач, ПрАТ «Київський річковий порт») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України (далі по тексту - відповідач, Держгеонадра) з наступними позовними вимогами: скасувати пункт 2 наказу відповідача від 09 серпня 2019 року №266 в частині зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 05 листопада 1996 року №672, виданого позивачу, та пункту 1 Додатку 2 до наказу від 09 серпня 2019 року №266 «Перелік спеціальних дозволів на користування надрами, дію яких зупинено».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу протиправно зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з невиконанням вимог припису, який є предметом оскарження в межах адміністративної справи №640/16525/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/15679/19 за правилами загального позовного провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Держгеонадра не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки за наслідками проведеної планової перевірки позивача відповідачем виявлено ряд порушень природоохоронного законодавства, наслідком чого стало винесення припису від 01 липня 2019 року №1245-14/06 про усунення порушень; у зв`язку з не усуненням виявлених порушень позивачу оскаржуваним наказом зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 грудня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 квітня 2020 року зупинено провадження в адміністративній справі №640/15679/19 до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі №640/16525/19.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року поновлено провадження у справі. Продовжено розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Судом встановлено, що ПрАТ «Київський річковий порт» видано спеціальний дозвіл на користування надрами №672 від 5 листопада 1996 року на видобування піску, приданого для виробництва будівельних розчинів.

Пунктом 2 наказу Держгеонадр від 09 серпня 2019 року №266 про поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами, встановлення термінів на усунення порушень та внесення змін до наказів, відповідно до пунктів 22 та 23 Порядку №615, у зв`язку із наявністю підстав для поновлення, зупинення дії, анулювання спеціальних дозволів на користування надрами та враховуючи пропозиції Комісії з питань надрокористування (протокол від 08 серпня 2019 року №8/2019), зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 2 до цього наказу; відповідно до пункту 1 Додатку 2 до наказу Держгеонадр від 09 серпня 2019 року №266 позивачу зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №672 від 5 листопада 1996 року на видобування піску, приданого для виробництва будівельних розчинів за порушення статей 19, 24, 46 Кодексу України про надра, статті 19 гірничого закону України, абзацу 3 статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»; підстава зупинення - підпункти 1, 4 пункту 22 постанови КМУ від 30 травня 2011 року №615.

Підставою для винесення наказу в оскаржуваній частині є не усунення позивачем порушень, виявлених під час проведення планової перевірки, результати якої оформлені актом від 01 липня 2019 року №06-06/2019-23/п, за результатами якої винесено припис від 01 липня 2019 року №1245-14/06; припис містить вимогу усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері надрокористування у строк до 01 серпня 2019 року та подати до Департаменту державного геологічного контролю Держгеонадр матеріали, які підтверджують факт усунення порушень.

Не погоджуючись з винесеним приписом, позивачем оскаржено його в межах адміністративної справи №640/16525/19.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 року № 1174, Державна служба геології та надр України (Держгеонадра) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Державна служба геології та надр України відповідно до покладених на неї завдань: видає в установленому порядку спеціальні дозволи на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами); зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами), поновлює їх дію у разі зупинення; здійснює державний контроль за геологічним вивченням надр (державний геологічний контроль) та раціональним і ефективним їх використанням, зокрема за: дотриманням нормативів, стандартів та інших вимог щодо геологічного вивчення і використання надр, умов спеціальних дозволів на користування надрами (у тому числі на користування нафтогазоносними надрами) та угод про умови користування надрами (у тому числі угод про умови користування нафтогазоносними надрами); проводить планові та позапланові перевірки надрокористувачів, за результатами яких (у разі виявлення порушень вимог законодавства) складає акти, видає обов`язкові для виконання вказівки (приписи) про усунення виявлених недоліків і порушень вимог законодавства. (підпункти 9, 10, 12, 14 пункту 4 Положення № 1174)

Відповідно до норм частини першої статті 13 Кодексу України про надра, користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно приписів статті 15 Кодексу України про надра, надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним визнається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до 5 років) і довгостроковим (до 50 років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами може бути продовжено.

Положеннями статті 16 Кодексу України про надра, визначено, що переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначає процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін регулюються Порядком надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженим постановою МКУ від 30 травня 2011 року № 615 (далі по тексту - Порядок №615).

Відповідно до пункту 22 Порядку №615 дія дозволу зупиняється органом з питань надання дозволу безпосередньо або за поданням Мінприроди, центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері здійснення державного гірничого нагляду, епідеміологічного нагляду (спостереження), державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, органів місцевого самоврядування, органів ДФС у разі:

1) порушення надрокористувачем умов користування надрами, передбачених дозволом або угодою про умови користування ділянкою надр;

2) виникнення внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої загрози життю чи здоров`ю працівників або населення;

4) невиконання в установлений строк приписів уповноважених органів щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища;

5) наявності підстав, передбачених Законом України «Про санкції»;

6) невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи;

7) відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Дія дозволу також зупиняється органом з питань надання дозволу за поданням Мінприроди за зверненням до Мінприроди Держекоінспекції та/або її територіальних органів щодо невиконання умов висновків з оцінки впливу на довкілля та/або висновків державної екологічної експертизи, відсутності висновку з оцінки впливу на довкілля та/або висновку державної екологічної експертизи діяльності з видобування корисних копалин, геологічного вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ, з подальшим видобуванням нафти, газу (промислова розробка родовищ).

Після зупинення дії дозволу надрокористувач зобов`язаний зупинити проведення на наданій йому в користування ділянці надр робіт, передбачених дозволом.

Зупинення дії дозволу не звільняє надрокористувача від обов`язку проводити на ділянці надр роботи, пов`язані із запобіганням виникненню аварійної ситуації або усуненням її наслідків.

Зупинення дії дозволу не є підставою для переривання строку його дії.

Дія дозволу поновлюється органом з питань надання дозволу після усунення надрокористувачем причин, що призвели до зупинення його дії.

У разі визнання судом незаконним зупинення дозволу строк дії дозволу вважається таким, що автоматично продовжений на строк незаконного зупинення.

Судом встановлено, що підставою для зупинення дії наданого позивачу дозволу на користування надрами є невиконання ним припису про усунення порушень законодавства у сфері надрокористування або охорони навколишнього природного середовища, який був предметом розгляду в межах адміністративної справи №640/16525/19.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 квітня 2021 року у справі №640/16525/19, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 липня 2021 року, у задоволенні адміністративного позову ПрАТ «Київський річковий порт» до Держгеонадр про визнання протиправним та скасування припису відмовлено.

У вказаному рішенні судом зазначено, що «…в адміністративному позові позивача оскаржується припис від 01.07.2019 року №1245-14/06 Державної служби геології та надр України (Центрального міжрегіонального відділу Департаменту державного геологічного контролю) у зв`язку з порушенням процедури проведення перевірки: позивач фактично вважає даний припис протиправним оскільки, на його думку, відповідач не мав права проводити планових заходів державного контролю. При цьому, Наказ Держгеонадр від 28.11.2018 року № 450 «Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою геології та надр України на 2019 рік» позивачем не оскаржувався. У той же час позивачем не доведено/не оскаржується самого факту відсутності зазначених в Акті порушень. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про законність дій відповідача в результаті встановлення порушення приписів законодавства позивачем щодо оформлення виявлених правопорушень та, відповідно, щодо складання припис №1245-14/06 від 01.07.2019 року».

Частиною четвертою статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Інших доводів протиправності винесеного наказу в оскаржуваній частині матеріали справи не містять.

Суд зазначає, що визнання обставин, встановлених у справі №640/16525/19, преюдиційними та такими, що свідчать про наявність у відповідача правових підстав для зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами, виданого позивачу, та не спростовуються доводами позивача, викладеними в адміністративному позові.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджуються документально та нормативно та є такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення в оскаржуваній частині, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Оскільки у задоволенні позову відмовлено, судові витрати зі сплати судового збору відшкодуванню позивачу не підлягають.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київський річковий порт» - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя В.В. Аверкова