Рішення № 107654339, 22.11.2022, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2022 р. Справа № 520/19209/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко О.В.,

при секретарі - Ткаченко Д.М.,

за участі представників:

позивача - Пивоварової Р.В., відповідача - Садієва Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Поліемос" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, приватне акціонерне товариство "Поліемос", з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00196660704 та № 00197610718 від 22.09.2021 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що прийняті Головним управлінням ДПС у Харківській області податкові повідомлення-рішення №00196660704 та № 00197610718 від 22.09.2021 року, є незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду від 11.10.2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі. Призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року призначено судово-економічну експертизу по справі та зупинено провадження по справі - до одержання судом результатів експертизи. Ухвалою суду від 18.01.2022 року поновлено провадження по адміністративній справі.

Ухвалою суду від 31.01.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження по адміністративній справі та розпочато розгляд справи по суті.

04.11.2021 року представником відповідача надано до суду відзив на позов, в якому він заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі зазначивши, що в результаті проведення документальної планової виїзної податкової перевірки (акт від 20.08.2021 року №14536/20-40-07-04-08/31632688 "Про результати документальної планової виїзної податкової перевірки ПрАТ "Поліемос") виявлено ряд порушень податкового та/або іншого законодавства, що і слугувало підставою для винесення Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №00196660704 та № 00197610718 від 22.09.2021 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пославшись на обставини, викладені в позовній заяві та в додаткових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити в його задоволенні, підтримав свою позицію, викладену у відзиві на позов.

Так, Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 з 24 лютого 2022 року введений воєнний стан на території України, який діє на теперішній час.

Оскільки на території м. Харкова з 24.02.2022 ведуться активні бойові дії, суд ухвалює рішення по справі за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суд, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників учасників справи, з`ясувавши фактичні обставини, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства "Поліемос", виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що приватне акціонерне товариство "Поліемос" (код ЄДРПОУ 31632688, адреса: вул. Жихарська, буд. 88, смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458) зареєстроване в якості юридичної особи, перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Харківській області.

Судом встановлено, що Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства "Поліемос" в період з 05.07.2021 по 13.08.2021 року, за результатами якої складено акт від 20.08.2021 року №14536/20-40-07-04-08/31632688 "Про результати документальної планової виїзної податкової перевірки ПрАТ "Поліемос", у висновках якого вказано ряд виявлених в ході перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства (Т.1 а.с. 27 - 78).

На підставі висновків вказаної вище перевірки Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області прийнято наступні податкові повідомлення - рішення:

1) податкове повідомлення - рішення №00196660704 від 22.09.2021 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на 1 711 690,00 грн., з яких: 1 380 617,00 грн. - основний платіж, 331 078,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (Т.1 а.с. 23 - 24);

2) податкове повідомлення - рішення № 00197610718 від 22.09.2021 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 020,00 грн. (Т.1 а.с. 26).

Не погоджуючись з вказаними вище податковими повідомленнями - рішеннями позивач звернувся до адміністративного суду з даним позовом.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб`єктом владних повноважень в основу спірних податкових повідомлень - рішень на відповідність вимогам ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.

Відповідно до статті 1 Податкового кодексу України, відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Приписами п. 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: - направлення на проведення такої перевірки; - копії наказу про проведення перевірки; - службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно з пунктом 77.4 статті 77 Податкового кодексу України, про проведення документальної планової перевірки керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому (його представнику) не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Відповідно до пунктів 77.6-77.9 статті 77 Податкового кодексу України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної планової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Документальна планова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу. Строки проведення документальної планової перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів документальної планової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України установлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Тобто, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 9 грудня 2020 року № 1236 установлено з 19 грудня 2020 року до 31 грудня 2021 року на території України карантин.

Тобто, перевірка, за результатами якої були прийнятті оскаржувані рішення податкового органу була проведена в період запровадження законодавчим органом влади мораторію на проведення перевірок.

Щодо посилання податкового органу в наказі №4625-п від 23.06.2021 року "Про проведення документальної планової перевірки ПрАТ "Поліемос" на Постанову КМУ від 03.02.2021 року №89 "Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок", суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України від 17 вересня 2020 року №909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №89 від 3 лютого 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб:

- тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними;

- документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 року №568-ІХ);

- документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями;

- документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Суд зазначає, що мораторій на проведення податкових перевірок на період карантину прямо закріплений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок, була чинною, її дія не зупинялась.

Відповідно до пункту 2.1 статті 2 Податкового кодексу України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Тобто, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до Кодексу, відповідно зміна строків, дії мораторію може бути здійснення виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2 статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, які містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України з іншого боку застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічне правозастосування викладене у постановах Верховного Суду у справі від 22 лютого 2022 (справа №420/12859/21), від 17 травня 2022 9справа № 520/592/21), від 15 квітня 2022 (справа № 160/5267/21), від 27 квітня 2022 (справа № 140/1846/21) від 6 липня 2022 (справа № 360/1182/21).

Отже, навіть після прийняття постанови Кабінету Міністрів України №89 від 3 лютого 2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», податковий орган не був наділений повноваженнями здійснювати проведення документальної планової перевірки позивача.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 зазначила, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Водночас підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Враховуючи, що проведена Головним управлінням Державної податкової служби у Харківській області у відношенні приватного акціонерного товариства "Поліемос" документальна планова виїзна перевірка (акт від 20.08.2021 року №14536/20-40-07-04-08/31632688 "Про результати документальної планової виїзної податкової перевірки ПрАТ "Поліемос") відбулась всупереч законодавчій забороні, такі обставини тягнуть за собою протиправність податкових повідомлень-рішень №00196660704 та № 00197610718 від 22.09.2021 року, прийнятих за наслідками такої перевірки, а отже відсутня необхідність переходити до перевірки наявності порушень податкового та/або іншого законодавства, викладених у висновках такої перевірки.

Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 вересня 2022 року по справі № 640/16093/21 (адміністративне провадження № К/9901/39937/21), що враховується судом при вирішенні даної справи відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України.

Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог приватного акціонерного товариства "Поліемос" у повному обсязі шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00196660704, №00197610718 від 22.09.2021 року.

Розподіл судових витрат щодо сплаченого судового збору вирішується відповідно до положень ст. 139 КАС України.

З приводу стягнення з Головного управління ДПС у Харківській області на користь приватного акціонерного товариства "Поліемос" вартості проведення судово-економічної експертизи в розмірі 25 055,06 грн., суд зазначає наступне.

Положеннями ст. 139 КАС України передбачено стягнення судових витрат стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до частини 1 ст. 102 КАС України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 103 КАС України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Ухвалою суду від 25.11.2021 року призначено судово-економічну експертизу по даній справі. Зупинено провадження по справі до одержання судом результатів експертизи.

28.12.2021 року до канцелярії суду від Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса повернулися матеріали адміністративної справи разом з висновком експерта №34960 за результатами проведення судово-економічної експертизи за матеріалами адміністративної справи № 520/19209/21.

Вказаний експертний висновок прийнято судом та приєднано до матеріалів справи.

Суд враховує, що витрати, пов`язані із проведенням експертизи, є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті.

Частиною 7 ст. 139 КАС України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Частиною 9 ст. 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Разом з експертним висновком надіслано до суду акт здачі - приймання висновку експерта №34960 від 21.12.2021 року, в якому зазначено, що на проведення експертизи судовим експертом Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса витрачено 146 годин, загальна вартість проведеної експертизи склала 25 055,06 грн., попередня оплата 25 055,06 грн.

В постанові Верховного Суду від 13 липня 2021 року по справі № 640/19089/20 зазначено, що склад та розмір судових витрат, зокрема, на проведення експертизи, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату експертизи, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Так, представником позивача надано до суду платіжне доручення №2781 від 15 грудня 2021 року, яким підтверджено оплату ПрАТ "Поліемос" проведеної експертизи в розмірі 25055,06 грн. (Т.13 а.с. 149).

Відповідно до частин 4, 5 статті 137 КАС України, у випадках, коли сума витрат на оплату робіт (послуг) спеціаліста, перекладача, експерта або проведення експертизи повністю не була сплачена учасниками справи попередньо (авансом), суд стягує ці суми на користь спеціаліста, перекладача, експерта чи експертної установи зі сторони, визначеної судом відповідно до правил про розподіл судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами (частина 8 статті 137 КАС України).

Відповідачем не подано до суду заперечень щодо розміру понесених позивачем витрат на проведення експертизи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи, що позивачем було надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення витрат на проведення експертизи у розмірі 25 055,06 грн., висновок експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл.проф. М.С. Бокаріуса №34960 за результатами проведення судово-економічної експертизи прийнято судом та приєднано до матеріалів справи, відповідачем не подано заперечень щодо розміру понесених позивачем витрат на проведення експертизи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13-14, 77, 139, 242-246, 250, 255-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства "Поліемос" (код ЄДРПОУ 31632688, адреса: вул. Жихарська, буд. 88, смт. Покотилівка, Харківський район, Харківська область, 62458) до Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495, адреса: вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Харківській області №00196660704, №00197610718 від 22.09.2021 року.

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Поліемос" (код ЄДРПОУ 31632688) судові витрати в розмірі 22700 (двадцять дві тисячі сімсот) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).

Стягнути на користь приватного акціонерного товариства "Поліемос" (код ЄДРПОУ 31632688) вартість проведення судово-економічної експертизи в розмірі 25055 (двадцять п`ять тисяч п`ятдесят п`ять) грн. 06 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 02 грудня 2022 року.

Суддя О.В.Шевченко