Рішення № 10765166, 11.05.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2010 р.Справа № 23/10-10-55 За позовом: Дочірнього підприємства "ВЕКТА-ВІН" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд"

про визнання дійсним договору оренди

Суддя Степанова Л.В.

Представники:

Від позивача: Селютін А.В. за довіреністю

Від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: про визнання дійсним договору оренди

Дочірне підприємство "ВЕКТА-ВІН" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" про визнання дійсним договору оренди .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.02.2010 р. порушено провадження по справі № 23/10-10-55.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву ( вх. 5795 від 01.03.2010), відповідно до якого визнає позовні вимоги.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.04.2010 р. строк розгляду справи було продовжено до 09.05.2010 р.

Розглянув матеріали справи, суд встановив:

Між позивачем –Дочірнім підприємством "ВЕКТА-ВІН" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" (орендар) та відповідачем –Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" (орендодавець) було укладено договір оренди елеватора по зберіганню зерна від 1 жовтня 2006 року.

Пунктом 1.1 даного договору зазначено, що орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування елеватор ємністю 6,0 тис. тонн по зберіганню зерна (далі –елеватор), що знаходиться за адресою: Вінницька область, Шаргородський район, с. Пеньківка, вул. Радянська, 1 «А»., а пунктом 1.3 договору зазначено, що елеватор є об’єктом нерухомості –цілісним майновим комплексом, і належить орендодавцю на праві приватної власності.

Як видно з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" є власником майнового елеваторного комплексу по зберіганню зерна, про що свідчить свідоцтво на право власності на нерухоме майно.

Пунктом 2.1 договору встановило, що Елеватор передається орендодавцем орендарю в оренду за актом приймання-передачі елеватора. Орендар набуває право строкового платного користування елеватором з дати підписання сторонами акта приймання-передачі елеватора, але в будь-якому разі не раніше дати підписання цього договору.

Пункт 3.1 договору встановлює, що орендна плата за строкове користування елеватором становить 220000 грн. на квартал.

Пунктом 9.1 договору зазначено, що цей договір укладено на строк до 25 вересня 2007 року.

Як видно з матеріалів справи на виконання договору орендодавцем було передано орендарю майно по актам приймання передачі основних засобів до договору від 01.10.2006 року: акт від 03.10.2006 року, акт № 2 від 17.04.2007 року, акт № 3 від 01.09.2007 року.

01.10.2006 року сторони уклали доповнення № 1 до договору оренди елеватора по зберіганню зерна, в якому зазначили, що орендна плата за строкове користування елеватором становить 222000 грн. на квартал.

01 травня 2007 року сторони уклади доповнення № 2 до договору оренди елеватора по зберіганню зерна відповідно до якого зазначили, що орендна плата за строкове користування елеватором становить 348 000 грн. на квартал.

01.09.2007 року сторонами було підписано доповнення № 3 до договору оренди елеватора по зберіганню зерна та пунктом 1 якого зазначено, що орендна плата за строкове користування елеватором становить 570 000 грн. на квартал., а пунктом 2 зазначено, що термін дії договору оренди встановлюється до 31 грудня 2008 року.

В подальшому 01.10.2008 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди елеватора по зберіганню зерна від 01.10.2006 року відповідно до якого пункт 9.1 виклали в наступній редакції: «Цей договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 25 вересня 2027 року.»

Відповідно до статті 793 Цивільного кодексу України –Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) укладається у письмовій формі. Договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Як зазначає позивач у своїй позовній заяві нотаріальне посвідчення договору оренди елеватора не було здійснено сторонами.

Позивач звертався до відповідача з листом № 05/09 від 23.09.2009 року з проханням здійснити нотаріальне посвідчення договору оренди елеватора від 01.10.2006 року, але відповідач у своїй відповіді на лист № 08/10-01 від 08.10.2009 року зазначив, що не вбачає необхідності в здійсненні нотаріального посвідчення договору оренди елеватора, оскільки між підприємствами відсутні будь-які конфліктні ситуації, майно належним чином передане ДП "ВЕКТА-ВІН", яке в свою чергу вчасно та в належному обсязі виконує свої зобов’язання зі сплати орендної плати за користування майном. Крім того, відповідач в листі зазначив, що за умови тяжкого фінансового стану підприємства, вони не мають змоги піти на витрати досить значних коштів, необхідних для посвідчення договору у нотаріуса.

Сторонами до суду були надані докази виконання договору оренди, а саме акти здачі-приймання робіт підписаний сторонами та виписки з банку стосовно проведення оплат позивачем за орендоване майно, які є в матеріалах справи.

Відповідно до п. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України –якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України - 1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. 2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. 3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. 4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. 5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. 6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до статті 209 Цивільного кодексу України - 1. Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. Договір про закупівлю, який укладається відповідно до Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти", на вимогу замовника підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. 2. Нотаріальне посвідчення правочину здійснюється нотаріусом або іншою посадовою особою, яка відповідно до закону має право на вчинення такої нотаріальної дії, шляхом вчинення на документі, в якому викладено текст правочину, посвідчувального напису. 3. Нотаріальне посвідчення може бути вчинене на тексті лише такого правочину, який відповідає загальним вимогам, встановленим статтею 203 цього Кодексу. 4. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.

Згідно п. 2 статті 180 Господарського кодексу України –господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Згідно п. 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України - суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до п. 7 роз’яснень Вищого господарського суду України № 02-5/111 від 12.03.1999 року –якщо однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь –які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, суд вважає, що наданими у справі доказами підтверджується виконання сторонами договору оренди елеватора по зберіганню зерна від 01.10.2006 року, а саме фактичне надання в оренду елеватора (акти приймання –передачі), сплата орендної плати (виписки з банка) та акти здачі-приймання робіт, суд вважає що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на відповідача у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати дійсним договір оренди елеватора по зберіганню зерна від 01 жовтня 2006 року укладений між Дочірнім підприємством "ВЕКТА-ВІН" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" (код 31601948) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" (код 30542756).

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" (65020, м. Одеса, вул. Базарна, 95, кв. 5; р/р 26008660049340 в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк», МФО 328016; код ЄДРПОУ 30542756) на користь Дочірнього підприємства "ВЕКТА-ВІН" Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Ойл Трейд" (21000, Вінницька область, Шаргородський район, с. Пеньківка, вул. Радянська, 1А; р/р 26009050058290 в ХОФ АКБ «Укрсоцбанк»м. Вінниця, МФО 315018; код 31601948) витрати по сплаті держмита у сумі 85 (вісімдесят п’ять) грн. та витрати за ІТЗ судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 14.05.2010 року.

Суддя